Постанова № 54261349, 07.12.2015, Звенигородський районний суд Черкаської області

Справа № 694/1920/15-а

2-а/694/229/15

ПОСТАНОВА

іменем України

07.12.2015 року м. Звенигородка

Звенигородський районний суд Черкаської області в складі: головуючої -судді Кравченко Т.М., при секретаріНекречій Н.Я., з участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської області про визнання неправомірними дій та зобовязання здійснити перерахунок пенсії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України (УПФУ) в Звенигородському районі Черкаської області щодо відмови у відновленні виплати пенсії та зобовязати відповідача відновити виплату пенсії по втраті годувальника з 01 червня 2015 року, здійснивши її перерахунок з 01 вересня 2015 року в звязку із збільшеням розміру прожиткового мінімуму. Свої позовні вимоги мотивує тим, що він перебуває на обліку в УПФУ в Звенигородському районі Черкаської області та з 18.06.2009 року отримує пенсію по втраті годувальника як інвалід ІІІ групи з дитинства, яка призначена йому довічно відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». З 01.04.2015 року УПФУ в Звенигородському районі Черкаської області припинило виплату йому пенсії в звязку з тим, що він працює на посаді начальника відділу ведення електронних реєстрів, підтримки, адміністрування і захисту інформаційно-аналітичних систем УПФУ в Звенигородському районі Черкаської області, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу».

17 листопада 2015 року він звернувся до УПФУ в Звенигородському районі Черкаської області із заявою про поновлення виплати йому довічної пенсії з 01 червня 2015 року в тому розмірі, який отримував до припинення, оскільки з 1 червня 2015 року скасовано норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до Закону України "Про державну службу" та з 1 червня 2015 року його посада не дає права на призначення пенсії по Закону України "Про державну службу».

19 листопада 2015 року відповідачем повідомлено, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213-УІІІ внесено зміни до ст. 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІУ, згідно якої у період з 01 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року особам, що працюють на посадах, які дають право на призначення пенсії/щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених законами України «Про статус народного депутата України», «Про державну службу», «Про судоустрій і статус суддів», «Про прокуратуру» пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не виплачуються, тому підстави для поновлення йому виплати пенсії з 01 червня 2015 року - відсутні.

З таким рішенням УПФУ в Звенигородському районі Черкаської області позивач не згоден, у звязку з чим просить визнати протиправними дії відповідача щодо припинення виплати довічної пенсії по втраті годувальника як інваліду ІІІ групи з дитинства, передбаченої Законом України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», та зобовязати УПФУ в Звенигородському районі Черкаської області поновити йому виплату призначеної пенсії з 01.06.2015 року та з 01.09.2015 року провести перерахунок відновленої пенсії у звязку із збільшенням прожиткового мінімуму.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав та просив його задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 позов не визнала та просила відмовити в його задоволенні. Пояснила, що припинення виплати пенсії позивачу з 01.04.2015 року по 31.12.2015 року відповідає вимогам Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року, оскільки він перебуває на посаді державного службовця. Вказаним Законом норму щодо скасування з 01.06.2015 року тимчасового призупинення виплати пенсій не передбачено, зміни в ст. 47 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» не внесено. Так само не скасовано норму щодо права на пенсію відповідно до Закону «Про державну службу». При цьому представник відповідача пояснила, що з 01.06.2015 року пенсія відповідно до Закону «Про державну службу» не призначається.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши надані сторонами докази, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в УПФУ в Звенигородському районі Черкаській області та йому призначено довічну пенсію по втраті годувальника як інваліду третьої групи з дитинства відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування».

20.07.2015 року ОСОБА_1 був переведений на посаду начальника відділу ведення електронних реєстрів, підтримки, адміністрування і захисту інформаційно-аналітичних систем УПФУ в Звенигородському районі Черкаської області, яку обіймає на даний час та перебуває на державній службі (а.с. 12).

З 01 квітня 2015 року позивачу була припинена виплата пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» згідно Закону України від 02.03.2015 року № 213 VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення».

З питання поновлення виплати пенсії з 01 червня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до УПФУ в Звенигородському районі Черкаської області.

Листом № 3794/02 від 19.11.2015 року відповідач відмовив у продовженні виплати пенсії з посиланням на Закон України від 02.03.2015 року та повідомив про відсутність права на отримання пенсії по втраті годувальника як інваліду третьої групи з дитинства, а саме про неможливість одночасного перебування на державній службі та виплати пенсії.

Відповідно до ч. 1ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публiчно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

При вирішенні цієї справи суд, у відповідності дост. 8 Конституції Українитаст. 8 КАС Україникерується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ст. 47 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» пенсії, призначені відповідно до цього Закону, виплачуються без урахування одержуваного заробітку (прибутку) без будь-яких додаткових умов.

Відповідно до ст. 47 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», який набрав чинності з 1 квітня 2015 року, тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року, особам, яким пенсія призначена відповідно до цього Закону (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених Законами України "Про статус народного депутата України", Про державну службу", "Про прокуратуру", Про судоустрій і статус суддів", пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються. Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється.

Відповідач вважає, що оскільки позивач працює на посаді, яка дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», то в період з 1 квітня по 31 грудня 2015 року пенсія, призначена згідно Закону «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» йому виплачуватись не повинна.

Станом на 1 квітня 2015 року посада, на якій працює позивач дійсно давала право на призначення пенсії в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу», у зв'язку з чим відповідачем правомірно виплату пенсії позивачу було припинено.

Разом з тим відповідно до пункту 5 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону № 213 у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до Законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.

Вказаний в пункті 5 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону № 213 щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах до 1 червня 2015 року прийнятий не був, у зв'язку з чим з вказаної дати втратили чинність, зокрема, норми Закону України «Про державну службу» щодо пенсійного забезпечення і відповідно пенсії за цим Законом не призначаються.

З 1 червня 2015 року особам, які підпадають під дію Закону України «Про державну службу», пенсія призначається відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Таким чином, з 1 червня 2015 року посада, на якій працює позивач, не дає права на призначення пенсії в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу», у зв'язку з чим передбачені ст. 47 Закону «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» підстави для невиплати позивачу пенсії, призначеної відповідно до цього Закону, відпали і з 1 червня 2015 року перешкоди для виплати позивачу вказаної пенсії відсутні.

З огляду на вказане суд вважає, що з 1 червня 2015 року виплата пенсії, призначеної позивачу відповідно до Закону Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», підлягає відновленню у зв'язку з відсутністю зазначених у ст. 47 вказаного Закону підстав для її невиплати. При цьому суд вважає, що поновити права та інтереси позивача іншим шляхом, ніж відновлення виплати цієї пенсії, неможливо.

Також підлягає до задоволення вимога позивача про перерахунок відновленої пенсії з 01 вересня 2015 року, оскільки згідно Закону України № 704-VIII від 17.09.2015 року «Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, відповідно до якого обраховується пенсія позивача, з 1 вересня 2015 року збільшено з 949 грн. до 1074 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здіснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, на користь ОСОБА_1 необхідно стягнути сплачений ним судовий збір в сумі 487 грн. 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської області.

На підставі ст. 47 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», Закону України «Про державну службу», та керуючись ст.ст. 2, 8, 11, 71, 94, 159, 160-163, 167 КАС України, суд

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської області щодо відмови у відновленні виплати пенсії по втраті годувальника ОСОБА_1 згідно Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» з 1 червня 2015 року.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської області відновити виплату ОСОБА_1 пенсії по втраті годувальника, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» з 1 червня 2015 року, провівши її перерахунок з 01 вересня 2015 року в звязку із збільшенням прожиткового мінімуму.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 487 грн. 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської області.

Повний текст постанови виготовлено 11 грудня 2015 року.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, постанова якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційну скаргу на постанову суду може бути подано до Київського апеляційного адміністративного суду через Звенигородський районний суд протягом десяти днів з проголошення постанови.

Суддя Т.М. Кравченко