Рішення № 54259296, 30.11.2015, Броварський міськрайонний суд Київської області

справа № 361/5616/15-ц

провадження № 2/361/2684/15

30.11.2015

РІШЕННЯ

Іменем України

30 листопада 2015 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого-судді ОСОБА_1,при секретарі ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку Правекс-Банк до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

У серпні 2015 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк Правекс-Банк (далі ПАТКБПравекс-Банк) звернулося до суду з позовом, у якому просить стягнути із ОСОБА_3 на його користь заборгованість за кредитним договором №319-010/07Р від 11липня 2007 року в розмірі 56237,62 доларів США.

В обґрунтування позову зазначало, що 11 липня 2007 року Акціонерний комерційний банк Правекс-Банк (далі АКБПравекс-Банк, Банк), правонаступником усіх прав та обовязків якого є позивач ПАТКБПравекс-Банк, і ОСОБА_3 (далі Позичальник) уклали кредитний договір №319-010/07Р, за умовами якого Банк надав відповідачу кредит в іноземній валюті в розмірі 42727,00 доларів США, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 11,99% річних, строком повернення до 11 липня 2014 року.

Банк взяті на себе зобовязання за кредитним договором виконав, надав Позичальникові кредит у вказаній вище сумі, що підтверджується меморіальним ордером №3 від 12 липня 2007року.

У порушення умов договору відповідач ОСОБА_3 своїх зобовязань за цим договором належним чином не виконав, у визначений договором строк кредит Банку не повернув.

Станом на 15 червня 2015 року ОСОБА_3 має перед ПАТКБПравекс-Банк заборгованість за кредитним договором на загальну суму 56237,62 доларів США, з яких: 28889,00 доларів США прострочена заборгованість за кредитом, 3463,02 доларів США заборгованість по сплаті процентів за користування кредитом, 22021,29 доларів США пеня за несвоєчасне погашення кредиту і 1864,31 доларів США пеня за порушення строків сплати процентів.

Представник позивача ОСОБА_4 у судовому засіданні позов підтримала, дала пояснення аналогічні викладеному, просила суд задовольнити позовні вимоги повністю.

Представник відповідача ОСОБА_5 у судовому засіданні позов не визнала, просила суд у задоволені позову відмовити повністю у звязку з відсутністю підстав для стягнення суми боргу в іноземній валюті.

Також просила суд відмовити у позові у звязку зі спливом позовної давності щодо стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що оскільки відповідач ОСОБА_3 не виконував своїх зобовязань за кредитним договором з травня 2009 року, право на позов щодо дострокового стягнення заборгованості у позивача виникло у червні 2009 року. Крім того, стягнення неустойки (пені, штрафу) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням до суду.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини та дійшов наступних висновків.

11 липня 2007 року АКБПравекс-Банк, правонаступником усіх прав і обовязків якого є позивач ПАТКБПравекс-Банк, та ОСОБА_3 уклали кредитний договір №319-010/07Р.

За умовами п. п. 1.1-1.2 кредитного договору з метою своєчасної оплати Позичальником вартості автомобіля та оплати страхових платежів Банк надає ОСОБА_3 кредит в іноземній валюті на загальну суму 42727,00 доларів США, строком повернення до 11 липня 2014 року, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 11,99% річних.

Відповідно до п. п. 6.1.1, 6.1.2, 6.1.10 кредитного договору Позичальник зобовязувався своєчасно погашати заборгованість за кредитом, процентами та сплачувати пеню у валюті кредиту.

Суд встановив, що Банк свої зобовязання за кредитним договором виконав повністю, видав ОСОБА_3 на придбання автомобіля кредит у розмірі 42727,00 доларів США. Проте, відповідач своїх зобовязань за цим договором належним чином не виконав, у встановлений договором строк до 11 липня 2014 року кредит ПАТКБПравекс-Банк повністю не повернув, проценти за його користування не сплатив.

Згідно із умовами п. 10.1 кредитного договору за порушення термінів погашення заборгованості за кредитом або внесення відсотків за користування коштами Позичальник сплачує Банку пеню за кожен день прострочення в розмірі подвійної процентної ставки, зазначеної у п. 1.2 даного договору, що діяла в період прострочення, від суми заборгованості за весь період прострочення.

Із розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 15 червня 2015 року внаслідок неналежного виконання ОСОБА_3 своїх зобовязань за кредитним договором від 11 липня 2007 року №319-010/07Р відповідач має перед ПАТКБПравекс-Банк заборгованість за цим договором на суму 56237,62 доларів США, з яких: 28889,00 доларів США заборгованість за кредитом, 3463,02 доларів США заборгованість по процентам за користування кредитом, 22021,29 доларів США пеня за несвоєчасне погашення кредиту та 1864,31 доларів США пеня за несвоєчасне погашення відсотків.

У ст. 526 ЦК України визначено, що зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За змістом ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобовязаний виконати свій обовязок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобовязання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

У ч. 1 ст. 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За змістом ч. 1 ст. 192, ч. ч. 1, 2 ст. 524, ч. ч. 1, 2 ст. 533 ЦК України законним платіжним засобом на всій території України є грошова одиниця України гривня. Грошове зобовязання має бути виражене та виконане у грошовій одиниці України гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобовязання в іноземній валюті. Якщо у зобовязанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 192, ч. 3 ст. 533 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобовязаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Пленум Верховного Суду України у п. 14 постанови №14 від 18 грудня 2009 року Про судове рішення у цивільній справі вказав на те, що суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті з правовідносин, які виникли при здійсненні валютних операцій, у випадках і в порядку, встановлених законом.

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 12 постанови №5 від 30 березня 2012 року Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин розяснив, що у разі якщо кредит правомірно наданий в іноземній валюті та кредитодавець (позивач) просить стягнути кошти в іноземній валюті, суд у резолютивній частині рішення зазначає про стягнення таких коштів саме в іноземній валюті, що відповідає вимогам ч. 3 ст. 533 ЦК України.

Згідно із ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

У ч. 1 ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (п. 3).

За змістом ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобовязаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобовязаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вимоги ПАТКБПравекс-Банк до ОСОБА_3 про стягнення з відповідача заборгованості за кредитом, процентами та пені у валюті кредиту доларах США ґрунтуються на умовах договору та вимогах закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно із ст. ст. 256, 257 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

У ч. 2 ст. 258 ЦК України встановлено, що до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік (п. 1).

За змістом ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За умовами п. 1.2 кредитного договору №319-010/07Р від 11 липня 2007 року відповідач ОСОБА_3 зобовязувався повернути суму кредиту, сплатити нараховані проценти за його користування і пеню за несвоєчасну сплату кредиту та процентів у валюті кредиту до 11 липня 2014 року, однак цих зобовязань належним чином він не виконав.

Позов до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором до суду ПАТКБПравекс-Банк подано 31 липня 2015 року, тобто через 1 рік 20 днів після закінчення строку виконання відповідачем основного зобовязання, про що свідчить штамп на поштовому конверті про направлення позивачем до суду позовної заяви (а.с. 36).

З наведеного вбачається, що позивачем ПАТКБПравекс-Банк пропущено визначену п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України позовну давність в один рік до вимог про стягнення із ОСОБА_3 пені за несвоєчасне виконання зобовязань по сплаті кредиту та нарахованим процентам.

Відповідач ОСОБА_3 у поданій до суду заяві вказує на сплив позовної давності в один рік щодо вимог про стягнення пені та просить застосувати встановлені законом наслідки спливу позовної давності.

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Оцінивши досліджені у судовому засіданні докази в їх сукупності, враховуючи встановлені судом обставини справи, заяву відповідача про застосування спливу позовної давності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ПАТКБПравекс-Банк до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають задоволенню лише частково, із відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитом у розмірі 28889,00 доларів США та заборгованість по процентам у розмірі 3463,02 доларів США, всього 32352,02 доларів США, що за курсом Національного банку України станом на дату розрахунку 15 червня 2015 року (1 долар США = 21,058829 грн.) складає 681295 грн. 66 коп.

В іншій частині позов задоволенню не підлягає, оскільки позивачем пропущено строк звернення до суду з вимогами про стягнення пені, що відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України є підставою для відмови у позові.

Із платіжного доручення від 23 липня 2015 року вбачається, що ПАТКБПравекс-Банк при подачі до суду позовної заяви до ОСОБА_3 сплатило судовий збір у розмірі 3654 грн.

Зазначена сума судового збору згідно із вимогами ч. 1 ст. 88 ЦПК України теж підлягає стягненню із відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного вище, керуючись ст. ст. 3, 10, 11, 57, 60, 88, 209, 212 215 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку Правекс-Банк заборгованість за кредитним договором №319-010/07Р від 11 липня 2007 року в розмірі 32352 (тридцять дві тисячі триста пятдесят два) долари США 02центи, з яких: 28889,00 доларів США заборгованість за кредитом, 3463,02 доларів США заборгованість по процентам.

В іншій частині у задоволенні позову відмовити.

Стягнути із ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку Правекс-Банк судовий збір у розмірі 3654 (три тисячі шістсот пятдесят чотири) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Київської області через Броварський міськрайонний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Дутчак І. М.