Ухвала суду № 54258770, 02.12.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/9793/15 Справа № 205/2788/15-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Волошин М.П.

Категорія 5

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2015 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Волошина М.П.,

суддів - Куценко Т.Р., Демченко Е.Л.,

при секретарі - Прудченко В.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 30 вересня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, Дніпропетровської міської ради, Житлово-експлуатаційної контори № 25, третя особа Ленінський районний відділ у м.Дніпропетровську Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про визнання рішення та свідоцтва про право власності недійсними, зняття з реєстраційного обліку,

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2015 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, Дніпропетровської міської ради, Житлово-експлуатаційної контори № 25, третя особа Ленінський районний відділ у м.Дніпропетровську Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, в якому просив визнати недійсним розпорядження Управління житлового господарства Дніпропетровської міської ради від 25.03.2010р. за №6/49-10 про приватизацію квартири 120 у будинку 14 на ж/м Червоний камінь у м.Дніпропетровську; визнати свідоцтво про право власності на квартиру 120 у будинку 14 на ж/м Червоний камінь у м.Дніпропетровську недійсним в частині права власності частини квартири за відповідачами ОСОБА_3 та ОСОБА_4; зняти відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з реєстраційного обліку по квартирі 120 у будинку 14 на ж/м Червоний камінь у м.Дніпропетровську.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що відповідачі не є членами його сім'ї, спірна квартира була приватизована на трьох осіб виключно у зв'язку з усною домовленістю між позивачем та ОСОБА_3, згідно з якою вона в обмін на участь у приватизації зобов'язалась надавати утримання позивачу, що на сьогоднішній день не виконується. Крім того, під час приватизації спірної квартири замість ОСОБА_4 розписувалась його мати ОСОБА_3

Рішенням Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 30 вересня 2015 року у задоволенні позовних вимог позивача, відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне зясування обставин справи просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно зясованих обставин , на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами , які були досліджені в судовому засіданні.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач був квартиронаймачем квартири № 120 у будинку 14 на ж/м Червоний камінь у м.Дніпропетровську відповідно до ордеру від 07.01.1974р.

Протягом 2006-2009 років позивач та ОСОБА_3 проживали однією сім'єю.

У 2010 році з його згоди ОСОБА_3 та її син ОСОБА_4 були зареєстровані у спірній квартирі, а в подальшому вказана квартира була приватизована та передана у спільну часткову власність ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 25.03.2010р., виданим згідно з розпорядженням від 25.03.2010р. №6/49-10.

Відповідно до ст. 328 ЦК Україниправо власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Фізична або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності. Приватизація здійснюється у порядку встановленому законом ( 345 ЦК України).

Згідно ст.. 1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»приватизація державного житлового фонду - цевідчуженняквартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України. Державний житловий фонд - це житловий фонд місцевих Рад народних депутатів та житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, організацій, установ.

Статтею 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»визначено, що до об'єктів приватизації належать квартири багатоквартирних будинків, одноквартирні будинки, житлові приміщення у гуртожитках (житлові кімнати, житлові блоки (секції), кімнати у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів,які використовуються громадянами на умовах найму.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»кожний громадянин України має право приватизувати займане ним житло безоплатно в межах номінальної вартості житлового чеку або з частковою доплатою один раз.

В обґрунтування позову позивач посилався на те, що відповідачі не є членами його сім'ї, а відтак спірна квартира була приватизована на трьох осіб виключно у зв'язку з усною домовленістю між позивачем та ОСОБА_3, згідно з якою вона в обмін на участь у приватизації зобов'язалась надавати утримання позивачу, що на сьогоднішній день не виконується.

У відповідності до вимог ст.. 57 60 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

При відмові у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позивач не надав суду належних та достатніх доказів на обґрунтування заявлених вимог.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що суд проігнорував постанову Поленуму Верховного Суду України України «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» від 12.04.1985 р. № 2, але вказані посилання не можуть бути прийняті до уваги. оскільки вказана постанова регулює інші правовідносини.

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що реєстрація відповідачів у спірній квартирі та її подальша приватизація відбувалась зі згоди позивача та відповідно до вимог Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду». Підстав для визнання приватизації житла недійсними в судовому засіданні не встановлено.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції всебічно, повно і об'єктивно дослідив надані сторонами докази, встановив фактичні обставини справи та зробив правильні правові висновки.

Відповідно до положень ст.308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308,315 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 30 вересня 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду чинна з моменту проголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Головуючий: М.П.Волошин

Судді: Е.Л.Демченко

ОСОБА_5