Рішення № 54258699, 10.12.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/7380/15 Справа № 202/35574/13-ц Головуючий у 1 й інстанції - Слюсар Л.П. Доповідач - Калиновський А.Б.

Категорія 27

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2015 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

Головуючого - Калиновського А.Б.

Суддів - Гайдук В.І., Єлізаренко І.А.

При секретарі - Гулієву М.І.о

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу

Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 26 березня 2015 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" до Публічного акціонерного товариства "Акцент-Банк", ОСОБА_2, УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області про звернення стягнення за зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк", Публічного акціонерного товариства "Акцент-Банк", УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області про визнання недійсним правочинів, захист прав споживача, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач у квітні 2013 року звернувся до суду з позовом до відповідачів про звернення стягнення, в якому просив в рахунок погашення заборгованості за кредитно-заставним договором № DN81AR100130172 від 05.02.2008 року в сумі 481 416,63 грн. витребувати у відповідача ОСОБА_2 та передати в заклад (володіння) шляхом опису ПАТ КБ «ПриватБанк» предмет застави - автомобіль, що належить на праві власності ОСОБА_2; комплект ключів, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) автомобіля; звернути стягнення на предмет застави - автомобіль, шляхом продажу вказаного автомобіля ПАТ КБ «ПриватБанк» з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з наданням повноважень на отримання дублікату Свідоцтва про реєстрацію т/з замість втраченого, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України по Свідоцтву про реєстрацію т./з або його дублікату для його подальшої реалізації, а також надання ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу; стягнути з відповідачів ПАТ "Акцент-Банк" та ОСОБА_2 солідарно на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" 10 000 грн.; стягнути з ОСОБА_2 витрати на юридичну допомогу у розмірі 3200 грн. та судовий збір 3441,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відповідно до кредитно-заставного договору № DN81AR100130172 від 05.02.2008 року ОСОБА_2 отримала кредит у розмірі 117983,38 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 9,60% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 04.02.2015 року. Проте, в порушення умов договору ОСОБА_2 свої зобов'язання належним чином не виконала, що стало підставою для звернення до суду.

Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 26 березня 2015 року у задоволенні позовних вимог за позовною заявою ПАТ КБ "ПриватБанк" про звернення стягнення - відмовлено.

В задоволенні позовних вимог за зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 про визнання недійсним правочинів, захист прав споживача - відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ "ПриватБанк", посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати частково в частині відмови у задоволенні його позовних вимог та ухвалити нове про задоволення позовних вимог в цій частині, в решті рішення суду залишити без змін.

Предметом перегляду в апеляційному порядку є рішення суду першої інстанції в частині позовних вимог ПАТ КБ "ПриватБанк" про звернення стягнення.

Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга позивача підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Судом встановлено, що 05.02.2008 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 було укладено кредитно-заставний договір № DN81AR100130172 від 05.02.2008 року відповідно до якого Банк надає позичальнику кредит в сумі 117983,38 грн. із сплатою відсотків за його користування в розмірі 9,60% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 04.02.2015 року на придбання автомобіля марки CHEVROLET Epica, № кузова/шасі: НОМЕР_1, 2007 року випуску, що підтверджується як наданими доказами по справі так і заявою самого позичальника ( а.с.70).

Відповідно до п. 17.1.3 Кредитного договору, мета кредиту: а) частина кредиту в розмірі 104380,00 грн. надається з метою придбання позичальником автомобіля; б) частина кредиту в розмірі 1043,80 грн. надається з метою оплати перших страхових платежів за договорами страхування на перший рік дії кредиту; в) частина кредиту в розмірі 34,00 грн. надається з метою оплати коштів за реєстрацію Предмета застави в Державному Реєстрі; г) частина кредиту в розмірі 12525,60 грн. надається з метою оплати винагороди за надання фінансового інструменту, що сплачується в момент видачі кредиту.

Зобов'язання Позичальника, що випливали зі згаданого договору, були забезпечені шляхом укладання з відповідачем ПАТ «Акцент-Банк» договору поруки № 167 від 20.10.2010 року, за умовами якого ПАТ « Акцент Банк» взяв на себе зобов'язання у випадку неналежного виконання боржником зобов'язань за зазначеним кредитним договором відповідати перед банком нарівні з боржником як солідарні боржники (п.4 договору поруки). Розмір відповідальності поручителя перед кредитором складає 10000 грн.(а.с.8).

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем ОСОБА_2 умов Договору № DN81AR100130172 від 05.02.2008 заборгованість за кредитно-заставним договором станом на 01.04.2013 р. складає 481416,63 грн., яка складається з наступного: 122927,09 грн. - заборгованість за кредитом; 77426,21 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 31785,08 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом; 226115,55 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; 250,00 грн. - штраф (фіксована частина); 22912,70 грн. - штраф (процентна ставка).

Як вбачається із матеріалів справи, 02.12.2008 року автомобіль CHEVROLET, модель: Epica LA69L, рік випуску: 2007 року, тип ТЗ: легковий седан-В, № кузова/шасі: НОМЕР_1, реєстраційний номер: АЕ7190СВ, технічний паспорт та комплект ключів від автомобілю були передані згідно до заяви ОСОБА_2 ПАТ КБ «ПриватБанк».

Факт знаходження автомобіля, технічного паспорту та ключів від автомобіля на зберіганні в ПАТ КБ «ПриватБанк» підтверджується Актом від 02.12.2008 року прийому автомобіля позичальника ОСОБА_2, яка допустила прострочку кредиту, за кредитним договором № DN81AR100130172 від 05.02.2008 року, згідно до якого остання передала представнику ПАТ КБ "ПриватБанк": автомобіль, технічний паспорт та комплект ключів від автомобіля. Автомобіль передано і доручено ПАТ КБ «ПриватБанк» передати його на реалізацію за ринковою ціною і направити виручені кошти на погашення заборгованості за кредитним договором в разі невиконання позичальником зобов'язань перед Банком станом на 12.12.2008 року( а.с.146) .

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог банку щодо передачі в заклад (володіння) шляхом опису йому вищевказаного автомобіля, комплекту ключів та свідоцтва про реєстрацію ТЗ, суд правильно виходив з того, що предмет застави згідно до акту від 02 грудня 2008 року вже переданий ПАТ КБ "ПриватБанк".

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог банку щодо звернення стягнення на предмет застави, суд виходив з того, що позивачем жодного доказу, щодо реалізації чи не реалізації майна до суду не надано.

Проте з таким висновком суду погодитись не можна.

Відповідно до ст. 20 ЗУ "Про заставу", звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави.

Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_2 довіреності банку на реалізацію предмету застави не надавала, а та обставина, що автомобіль, комплект ключів та свідоцтво про реєстрацію ТЗ знаходиться у ПАТ КБ "ПриватБанк" не надає йому права на його продаж.

Вирішуючи спір, суд на вказані обставини справи та вимоги закону уваги не звернув та помилково відмовив банку у задоволенні його позовних вимог щодо звернення стягнення на предмет застави.

Крім того, у разі, якщо розмір неустойки перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення, суд може його зменшити (частина третя статті 551 ЦК України).

Положення частини третьої статті 551 ЦК України з урахуванням положень статті 3 цього Кодексу щодо загальних засад цивільного законодавства та частини четвертої статті 10 ЦПК України щодо обов'язку суду сприяти сторонам у здійсненні їхніх прав дає право суду зменшити розмір неустойки за умови, що її розмір значно перевищує розмір збитків.

При цьому положеннями статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення.

Кредитно-заставним договором № DN81AR100130172 від 05.02.2008 року передбачено, що за порушення взятих на себе зобов'язань позичальник зобов'язаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України (далі НБУ), що діє на момент нарахування пені, від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання за кожний день прострочення. ПАТ КБ "Приватбанк" нараховано пеню в розмірі 226 115,55 грн., а заборгованість по тілу кредиту становить 122 927,09 грн.

Отже, установивши, що розмір пені значно більший від розміру боргового зобов'язання, а також, що внаслідок звернення стягнення на предмет іпотеки на загальну суму заборгованості, в тому числі і пені, розмір якої значно більший розміру заборгованості за кредитним договором, будуть порушені права ОСОБА_2, колегія суддів вважає за необхідне застосувати до спірних правовідносин положення частини третьої статті 551 ЦК України та зменшити розмір пені з 226 115,55 грн. до 122 927,09 грн.

Вказаний висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 04 листопада 2015 року № 6-1120цс15 і відповідно до ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України.

Крім того, ОСОБА_2 не виконувала свої зобов'язання за кредитним договором з 2008 року, проте позивач протягом тривалого часу не пред'являв до відповідача будь-яких вимог щодо стягнення заборгованості або звернення стягнення на предмет застави, і таким чином, своїми діями сприяв збільшенню заборгованості (в тому числі і пені).

Враховуючи викладене, рішення суду підлягає скасуванню в частині відмови у задоволенні позовних вимог про звернення стягнення на предмет застави з ухвалення нового в цій частині про часткове задоволення позовних вимог.

Доводи ОСОБА_2 про те, що банком не було направлено їй письмової вимоги про усунення порушення зобов'язання, що може бути підставою для відмови у задоволенні позову не можуть бути прийняті до уваги, оскільки відповідно до п. 37 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають з кредитних правовідносин» роз'яснено, що невиконання вимог частини першої статті 35 ЗУ "Про іпотеку" про надіслання іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушення зобов'язання не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду (на відміну від інших способів звернення стягнення (частина третя статті 33 цього Закону), оскільки іпотекодавець у судовому засіданні має можливість заперечувати проти вимог іпотекодержателя, що відповідає положенням статті 124 Конституції України.

Крім того, згідно до ст. 88 ЦПК України, з ОСОБА_2 на користь банку підлягає стягненню судовий збір, відповідно до кількості задоволених позовних вимог у розмірі 1720,50 грн.

В іншій частині рішення суду винесено з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Підстав для його зміни чи скасування немає.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" задовольнити частково.

Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 26 березня 2015 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" про звернення стягнення на предмет застави скасувати.

В рахунок погашення заборгованості за кредитно-заставним договором №DN81AR100130172 від 05.02.2008 року в сумі 379 228,17 грн., яка складається з: 122927,09 грн. - заборгованість за кредитом; 77426,21 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 31785,08 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом; 122927,09 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; 250,00 грн. - штраф (фіксована частина); 22912,70 грн. - штраф (процентна ставка), звернути стягнення на предмет застави: автомобіль CHEVROLET, модель: Epica LA69L, рік випуску: 2007 року, тип ТЗ: легковий седан-В, № кузова/шасі: НОМЕР_1, реєстраційний номер: АЕ7190СВ, що належить на праві власності ОСОБА_2, шляхом продажу вказаного автомобіля Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з наданням повноважень на отримання дублікату Свідоцтва про реєстрацію т/з замість втраченого, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України по Свідоцтву про реєстрацію т./з або його дублікату для його подальшої реалізації, а також надання Публічному акціонерному товариству комерційний банк «ПриватБанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» судовий збір у сумі 1720,50 грн.

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: