Рішення № 54255935, 09.12.2015, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №487/1292/15-ц 09.12.2015 09.12.2015 09.12.2015

Провадження №22-ц/784/2836/15

Справа 487/1292/15-ц Головуючий по 1 інстанції Біцюк А.В.

Провадження 22-ц/784/2836//15 Доповідач апеляційного суду Колосовський С.Ю.

Категорія 41

Р і ш е н н я

І м е н е м У к р а ї н и

09 грудня 2015 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого: Колосовського С.Ю.,

суддів: Локтіонової О.В., Ямкової О.О.,

за участю секретаря судового засідання: Гавор В.Б., позивача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_4

на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 07 жовтня 2015 року

за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про захист честі, гідності та відшкодування моральної шкоди,

встановила:

В лютому 2015 року ОСОБА_2 пред'явила позов до ОСОБА_4 про захист честі, гідності та відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначала, що 18 лютого 2014 року близько 16-17 годин ОСОБА_4 біля будинку АДРЕСА_1 на її адресу висловлювалася нецензурною лайкою, при цьому розповсюджувала недостовірну інформацією про те, що вона є психічно хворою і її місце в лікарні, називала п'яницею, дебілкою, жидівкою пархатою, а також показувала непристойності на пальцях рук, чим принизила її честь, гідність та завдала моральних страждань.

Посилаючи на зазначене, позивач просила суд зобов'язати відповідача спростувати недостовірну інформацію та стягнути 20000 грн. моральної шкоди.

Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 07 жовтня 2015 року позов ОСОБА_2 задоволено частково. Постановлено визнати поширені ОСОБА_4 18 лютого 2014 року відомості про ОСОБА_2, що вона є п'яницею та дебілкою такими, що принижують честь і гідність останньої. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 200 грн. компенсації за завдану моральну шкоду.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими та порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила рішення суду скасувати і ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на незаконність рішення суду в частині стягнення компенсації за завдану моральну шкоду, просила рішення суду скасувати і ухвалити нове, яким повністю задовольнити ці позовні вимоги.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши наведені в скаргах доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_4 підлягає задоволенню, а апеляційна скарга ОСОБА_2 - відхиленню з наступних підстав.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд виходив з доведеності факту порушення відповідачем особистих немайнових права позивача та наявності підстав для компенсації за завдану моральну шкоду у зв'язку з поширенням недостовірних відомостей, що принижують честь і гідність останньої.

Проте з таким висновком суду погодитись не можна.

Згідно з ч. 3 ст. 10, ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Як роз'яснено у п.п.15,18 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» №1 від 27 лютого 2009 року, при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і всебічно здійснювати своє особисте немайнове право.

Із матеріалів справи вбачається, що за клопотанням позивача ОСОБА_2 були допитані в судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6

Саме цими доказами суд обґрунтував свій висновок щодо наявності підстав для ухвалення рішення на користь позивача.

Також в матеріалах справи є лист начальника Заводського РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області від 28 лютого 2014 року (а.с.22) в якому подія від 18 лютого 2014 року висвітлена на підставіпояснень тих же осіб, а саме: ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6

В той же час з рішення Апеляційного суду Миколаївської області від 21 липня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про захист честі, гідності та відшкодування моральної шкоди; ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 03 червня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про захист честі, гідності та відшкодування моральної шкоди (а.с. 70-71, 85-86) вбачається, що між ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6 і ОСОБА_4 з 2013р. існують неприязні відносини.

Таким чином, пояснення названих свідків з огляду на неприязний характер стосунків з відповідачем і більше того - зацікавленість у вирішені цього спору, так як ОСОБА_5 пред'явив аналогічний позов, не можуть вважатись належними доказами.

Інших фактичних даних які б підтверджували обставини поширення відповідачем недостовірної інформації стосовно позивача в матеріалах справи немає.

За таких обставин рішення суду в силу п.2, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 303, 309, 316 ЦПК, колегія суддів

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити, а апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 07 жовтня 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про захист честі, гідності та відшкодування моральної шкоди.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку на протязі двадцяти днів.

Головуючий: Судді: