Ухвала суду № 54254692, 09.12.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680, м. Київ, вул. Солом'янська 2а

Справа № 761/8122/15-ц Головуючий у 1 - й інстанції: Савицький О.А.

№ апеляційного провадження: 22-ц/796/15826/2015 Доповідач - Шиманський В.Й.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2015 року колегія суддів Судової палати в цивільних справах апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого - Шиманського В.Й.

Суддів - Семенюк Т.А., Кравець В.А.

при секретарі - Крічфалуши С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 28 жовтня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» про стягнення вкладу,-

В С Т А Н О В И Л А:

Із вказаним позовом до суду позивач звернувся у березні 2015 року.

Зазначав, що 26.05.2014 року між сторонами укладено договір строкового банківського вкладу у банківському металі Ф&К «Золотий» №300131/53186/6-14, строком на шість місяців , з продовженням строку дії, згідно Додаткової угоди №1 від 26.05.2014 року до договору №300131/53186/6-14 від 26.05.2014 року строком до 26.05.2014 року, під процентну ставку 2% річних та внесено до банку на депозитний рахунок у банківському металі ЗОЛОТО XAU (999,9 проби) у зливках, загальною вагою18,79 тройських унцій або 584,50 грам.

Після закінчення дії договору позивач звернувся до відповідача з письмовою вимогою повернути вклад разом з нарахованими процентами, однак відповідач відмовився повністю виконати свої зобов'язання, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом для захисту своїх прав та просив суд стягнути з відповідача на його користь вартості залишку депозитного вкладу, загальною вагою 9,15 тройських унцій в сумі 244 464,21 грн. за офіційним курсом банківських металів НБУ.

Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 28 жовтня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі, з посиланням на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права, ставиться питання про скасування даного рішення та ухвалення нового про задоволення позову.

Заслухавши доповідь судді, пояснення позивача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню у зв'язку з наступним.

Судом вірно встановлено, що 26.05.2014 року між сторонами було укладено договір строкового банківського вкладу у банківському металі Ф&К «Золотий» №300131/53186/6-14, строком до 25.11.2014 року під 2% річних.

Відповідно до п.1.1 даного договору відповідач відкриває позивачу депозитний рахунок №2630.155385.001 у банківському металі Золото, позивач вносить на рахунок банківський метал, загальною вагою 584,50 грам або 18,79 тройських унцій металу.

Крім того, 26.05.2014 року між сторонами було укладено додаткову угоду до Договору №300131/53186/6-14 від 26.05.2014 року, а також Додаткову угоду №1, відповідно до якої було продовжено дію депозитного договору «Золотий» №300131/53186/6-14 з 26.11.2014 року до 26.12.2014 року.

Звертаючись до суду позивач, посилаючись на неналежне виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань, просив стягнути з останнього на свою користь залишок коштів по депозитному вкладу.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суду першої інстанції прийшов до висновків, що, оскільки на час ухвалення рішення по справі в ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» діє тимчасова адміністрація, враховуючи вимоги ст. ст. 34, 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» стягнення суми вкладу поза межами порядоку задоволення вимог кредиторів є порушенням вимог чинного законодавства.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи на підставі постанови Правління НБУ від 17 вересня 2015 року №612 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 17 вересня 2015 року № 171 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», згідно з яким з 18 вересня 2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит».

Згідно з ч. 1 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

До відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунку (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.

Відповідно до ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунку банк зобов'язується приймати і зарахувати на рахунок, відкритий клієнтові ( володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.

Відповідно до положень ст.1068 ЦК України банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.

Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунку грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунку або законом.

Згідно зі ст.1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.

Тобто, випадки обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, можуть бути передбачені в спеціальному законі.

Процедура щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку врегульована Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який є спеціальним законом, що регулює дані правовідносини.

Згідно з п.16 ст.2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» тимчасова адміністрація - процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом

Відповідно до п.6 ст.2 даного Закону України, ліквідація банку - це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.

Таким чином, у спорах пов'язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація та/або запроваджена процедура ліквідації, своїх зобов'язань перед його кредиторами, норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є спеціальними, і цей Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.

Статтею 36 вказаного Закону України врегульовано наслідки запровадження тимчасової адміністрації.

Зокрема, згідно з п.п.1, 2 ч.5 ст.36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час тимчасової адміністрації не здійснюється: задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку; примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку.

Відповідно до ч. 2 ст. 46 даного Закону з дня призначення уповноваженої особи Фонду банківська діяльність завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню чи збільшенню ліквідаційної маси.

Статтею 28 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» встановлено, що Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів вкладникам, їх представникам та спадкоємцям у національній валюті України, в готівковій або безготівковій формі, не пізніше семи днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Черговість та порядок задоволення вимог до банку, оплата витрат та здійснення платежів закріплено статтею 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

У зв'язку із прийняттям рішення про введення в ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» тимчасової адміністрації, вимоги позивача про стягнення банківського вкладу не можуть бути задоволенні в силу вищевказаних норм Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», так як на момент ухвалення судом рішення 28.10.2015 року, вже діяла тимчасова адміністрація.

Стягнення з банку належних позивачу грошових коштів за договором банківського вкладу порушить порядок задоволення вимог кредиторів.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що запровадження в банку тимчасової адміністрації не дає право суду відмовляти у задоволенні позову з цієї підстави, не може бути прийняте судом до уваги, оскільки задоволення позовних вимог є фактично погашенням вимог кредитора позачергово на порушення порядку ст. 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», що не припускає задоволення вимог окремих кредиторів в індивідуальному порядку поза межами ліквідаційної процедури.

Не підлягає до задоволення вимога апеляційної скарги про постановлення окремої ухвали з підстав порушення судом першої інстанції вимог ст. 157 ЦПК України у зв'язку з перебуванням вказаної справи без розгляду більше семи місяців з огляду на наступне.

Частиною 1 ст. 157 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі.

Як вбачається з матеріалів справи, з вказаним позовом до суду позивач звернувся у березні 2015 року.

На підставі довідки про автоматичний розгляд справи головуючим у справі призначено Фролову І.В.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 24.03.2015 рок справа призначена до розгляду на 21.04.2015 року, проте в зазначений день сторони в судове засідання не з'явились.

20.04.2015 року відповідачем була подана апеляційна скарга на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 24.03.2015 року про відкриття провадження, внаслідок чого у період з 05.05.2015 року по 18.06.2015 року вказана справа перебувала у суді апеляційної інстанції.

05.08.2015 року на підставі розпорядження №01-24-1050, у зв'язку з припиненням повноважень судді Фролової І.В., призначено повторний автоматичний розподіл цивільної справи, внаслідок чого головуючим суддею визначено Савицького О.А., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу (а.с. 93).

Після повторного автоматизованого розподілу цивільна справа призначена до розгляду на 28.10.2015 року та в той же день ухвалено оскаржуване рішення.

Таким чином, у провадженні Шевченківського районного суду м. Києва, а конкретно у судді Савицького О.А., вищевказана справа перебувала з 05.08.2015 року по 28.10.2015 року.

Враховуючий оперативний розгляд справи головуючим суддею Савицьким О.А., у апеляційного суду відсутні підстави для постановлення окремої ухвали, враховуючи те, що виключно з моменту передачі справи судді та до моменту закінчення її розгляду і передачі до канцелярії суду, справа перебуває в провадженні цього судді та саме цей суддя несе відповідальність за повноту її розгляду та своєчасність вчинення процесуальних дій.

З огляду на викладене, оскаржене у справі рішення постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому це рішення не може бути скасованим з підстав що наведені в апеляційній скарзі.

Керуючись ст. ст.303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 28 жовтня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: