Ухвала суду № 54254368, 09.12.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/16429/15 Головуючий у 1-й інстанції: Федорчук А.Б.; Суддя-доповідач: Сорочко Є.О.

У Х В А Л А

Іменем України

09 грудня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сорочко Є.О.

суддів: Бистрик Г.М.

Земляної Г.В.

за участю секретаря Грисюк Г.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Київської міської митниці Державної фіскальної служби України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 вересня 2015 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Фармак" до Київської міської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Фармак" (далі - ПАТ "Фармак") звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Київської міської митниці Державної фіскальної служби України (далі - Київська міська митниця) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товару від 20.07.2015 р. №100260003/2015/230059/1.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 вересня 2015 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Київської міської митниці про коригування митної вартості товару від 20.07.2015 р. №100260003/2015/230059/1.

На вказану постанову Київська міська митниця подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 12.12.2014 року між ПАТ «Фармак» та фірмою Lativ Pharma GmbH (ФРН) було укладено контракт № 2, за умовами якого Lativ Pharma GmbH (продавець) продає, а ПАТ «Фармак» (покупець) купує на умовах FCA Hamburg, Німеччина, FCA Dietzenbach, Німеччина, СІР Київ (Інкотермс 2010) фармацевтичну сировину та первинну упаковку.

На виконання умов такого контракту та відповідно до підписаної сторонами контракту Специфікації № 58 від 01.07.2015 р. фірмою Lativ Pharma GmbH було поставлено ПАТ «Фармак» фармацевтичну субстанцію Еналаприлу малеат у кількості 200,00 кг, за ціною 105,00 доларів США за кг, усього на суму 21 000,00 доларів США, за базисом поставки FCA Dietzenbach, Німеччина.

З метою розмитнення придбаного товару, позивачем 09.07.2015 р. до митного посту «Східний» Київської міської митниці було подано митну декларацію №100260003/2015/182785 на товар: «Фармацевтичний порошок (субстанція) у пакетах подвійних поліетиленових для виробництва нестерильних лікарських форм: ЕНАЛАПРИЛУ МАЛЕАТ (Enalapril Maleate) САS: 76095-16-4. Хімічна назва: М-[(1S)-1-(етоксікарбоніл)-3-фенілпропіл])-L-аланіл-Lпролін) - 200 кг.». Митна вартість товару заявлена за основним методом визначення митної вартості, тобто за ціною договору (контракту), і склала 21 000,00 доларів США.

Для підтвердження митної вартості товару до митної декларації позивачем було надано: картку обліку особи, яка здійснює операції з товарами 100/2012/0006551; контракт №2 від 12.12.2014 р.; специфікація № 58 від 01.07.2015 р. до контракту № 2 від 12.12.2014 р.; інвойс № R15053 від 12.06.2015 р.; довідка ТОВ «Ренус Ревайвел» за вих. № 0707/02 від 07.07.2015 р. про транспортні витрати; міжнародна автомобільна накладна (СМR) № 6040004490865/57225 від 03.07.2015; реєстраційне посвідчення на лікарський засіб № UA/6294/01/01; пакувальний лист б/н від 12.06.2015; лист Державної служби України з контролю за наркотиками за вих. № 09/02-411 зід 30.01.2014 стосовно відсутності у складі Еналаприлу малеат речовин, включених до переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого постановою КМУ від 06.05.2000 р. № 770; експертний висновок Київської торгово-промислової палати К-950/2 від 19.05.2014 року; сертифікат про походження товару Н687343 від 17.06.2015; сертифікат аналізу Еналаприлу малеат; Gостанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23.04.2015 р. у справі № 826/20979/14.

Київською міською митницею 09.07.2015 р. на підставі частини 3 статті 53 Митного кодексу України повідомлено позивача про необхідність подачі додаткових документів, а саме: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

На виконання вимог відповідача 08.07.2015 р. позивачем надано додаткові документи на підтвердження заявленої митної вартості товару: висновок ДП «Держзовнішінформ» за вих. № 11/827 від 10.07.2015 р. відносно цін на Еланаприл меалат; прайс-лист виробника від 15.07.2015 р.; прайс-лист продавця від 02.06.2014 р.; комерційна пропозиція від 10.07.2014 р.; копія митної декларації країни відправлення MRN 15DЕ335238702218М9; договір з ТОВ «Ренус Ревайвел» № 10-04/15 на транспортно-експедиційне обслуговування від 10.04.2015 р.; заявка № 52429 від 02.07.2015 р. на перевезення вантажу.

За результатами перевірки митної декларації та додатково поданих документів відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів №100260003/2015/210059/1 від 20.07.2015 року, яким митну вартість визначено за методом визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, митна вартість товару визначено у розмірі 1310,00 доларів США за кг на загальну суму 262000,00 доларів США.

Таке рішення вмотивоване тим, що заявлена декларантом митна вартість не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операцій), оскільки у наданих декларантом до митного оформлення документах для підтвердження митної вартості містяться розбіжності, декларантом не подано в повному обсязі додаткові документи для підтвердження митної вартості товару. Документи надані декларантом містять розбіжності, а саме в митній декларації країни відправлення відсутні інформація про ціну товару та прайс-лист, який наданий продавцем товару від 02.06.2014 року б/н посилається на виробника, який є відмінним від заявленого за митною декларацією від 09.07.2015 р. №100260003/2015/182785. Метод за ціною договору щодо ідентичних товарів був використаний з урахуванням інформації, наявної в органах доходів і зборів (митна декларація від 06.08.2014 року №100270003/2014/320491 та від 24.04.2015 року №100260003/2015/181923).

У зв'язку із прийняттям вказаного рішення позивачу надано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №100260003/2015/00032, якою роз'яснено вимогу надання нової митної декларації, заповнено відповідно до вимог законодавства з урахуванням рішення про коригування митної вартості від 20.07.2015 р. №100260003/2015/230059/1.

Статтями 49, 50 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Частинами 4 та 5 статті 58 Митного кодексу України також передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Відповідно до ст. 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним методом (тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) та другорядними: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); за резервним.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 1 статті 51 Митного кодексу України визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 53 Митного кодексу України встановлено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Згідно ч. 5 ст. 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Частиною 3 статті 53 Митного кодексу України передбачено, що в разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи перелік яких встановлено цією статтею.

Митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов'язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

При цьому, виявлення розбіжностей чи неповноти у даних, які не стосуються ціни товару та/або не впливають на неї, не можуть бути покладені в обґрунтування невизнання задекларованої митної вартості товару.

Разом з тим, митним органом не обґрунтовано наявності розбіжностей, які впливають на числові значення складових митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як вбачається з матеріалів справи, посилаючись на те, що в митній декларації країни відправлення відсутні інформація про ціну товару відповідачем не звернуто уваги на те, що у графі 44 митної декларації країни відправлення ідентифіковано інвойс, за яким здійснюється поставка товару, а саме R15053, у якому вказано ціну товару, а саме 105 доларів США за 1 кілограм Еналаприлу Малеат, або 21 000,00 доларів США - загальна вартість 200 кг партії товару.

Також, посилання відповідача на відмінності щодо зазначення виробника товару у прайс-листі, який наданий продавцем товару від 02.06.2014 б/н, та митної декларації від 09.07.2015 р. №100260003/2015/182785, є необґрунтованими, оскільки разом із митною декларацією позивачем було надано, зокрема, такі документи, у яких зазначаються відомості про виробника товару Еналаприлу Малеат: специфікацію № 58 від 01.07.2015 р. до контракту № 2 від 12.12.2014 р.; інвойс № R15053 від 12.06.2015 р.; реєстраційне посвідчення на лікарський засіб № UA/6294/01/01; cертифікат аналізу Еналаприлу малеат; лист Державної служби з контролю за наркотиками № 09/02-411 від 30.01.2014 р.

Крім того, у складі додаткових документів, наданих на вимогу митного органу, позивачем надано документи, у яких зазначаються відомості про виробника товару Еналаприлу Малеат: висновок ДП «Держзовнішінформ» за вих. № 11/827 від 10.07.2015 р. відносно цін на Еланаприл меалат; прайс-лист виробника від 15.07.2015 р.; прайс-лист продавця від 02.06.2014 р.; комерційна пропозиція від 10.07.2014 р., в яких зазначається один і той самий виробник товару Еналаприлу Малеат, а саме: Zhejiang Huahai Pharmaceutical Со., LTD, Китай.

Такі розбіжності не впливають на числові значення складових митної вартості товарів і не позбавляють позивача права на застосування методу визначення митної вартості товарів за ціною контракту щодо товарів, які імпортуються, з врахуванням того, що позивачем використані відомості, які повністю підтверджені документально.

Отже, відповідачем не обґрунтовано існування обмежень для визначення митної вартості задекларованих позивачем товарів за ціною договору.

Крім того, необхідно зазначити, що сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованій системі аналізу та управління ризиками.

Та обставина, що в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками є інформація про те, що товар, який задекларовано однією особою, іншими особами розмитнювався за іншою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не дає підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за резервним методом. Це обумовлено тим, що торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).

Таким чином, митний орган неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, визначив митну вартість за резервним методом, а тому оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів є протиправним та підлягає скасуванню.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції та не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, які впливають на правильність вирішення справи.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позову, а тому апеляційну скаргу Київської міської митниці необхідно залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 вересня 2015 року - без змін, оскільки вона ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 41, 160, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Київської міської митниці Державної фіскальної служби України залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 вересня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

головуючий суддя Сорочко Є.О.

судді Бистрик Г.В.

Земляна Г.В.

.

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Земляна Г.В.

Бистрик Г.М.