Постанова № 54254359, 08.12.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/13777/15 Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В.

Суддя-доповідач: Степанюк А.Г.

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 грудня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Степанюка А.Г.,

суддів - Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі - Ліневській В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу підприємства з іноземними інвестиціями «Амік Україна» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 жовтня 2015 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до підприємства з іноземними інвестиціями «Амік Україна» про застосування заходів реагування, -

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2015 року Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (далі - Позивач, ГУ ДСНС України у м. Києві) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до підприємства з іноземними інвестиціями «Амік Україна» (далі - Відповідач, ПІІ «Амік Україна») про застосування заходів реагування до ПІІ «Амік Україна» у вигляді повного зупинення роботи Відповідача за адресою: просп. Броварський, 16 у Деснянському районі м. Києва, шляхом відключення джерела електроживлення, накладення печаток на розподільчі електрощитки та вхідні двері приміщень ПІІ «Амік Україна» за адресою: просп. Броварський, 16 у Деснянському районі м. Києва.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.10.2015 року позовні вимоги задоволено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що оскільки встановлені у ході перевірки порушення становлять небезпеку для життя та здоров'я людей, а доказів їх усунення Відповідачем надано не було, наявні підстави для вжиття заходів реагування.

Не погоджуючись із викладеним у постанові рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити повністю. При цьому посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Наголошує на тому, що судом не було перевірено усунення Відповідачем виявлених у ході перевірки порушень, що спричинило прийняття неправильного рішення. Крім того, підкреслює, що у Позивача не виникло права на звернення до суду із вказаним позовом, а виявлені порушення не є такими, що тягнуть за собою необхідність зупинення діяльності АЗС.

У судовому засіданні представник Відповідача доводи апеляційної скарги підтримав та просив її вимоги задовольнити повністю з підстав, викладених в останній.

Представник Позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував, наголошуючи на безпідставності викладених в ній вимог та відповідності рішення суду першої інстанції нормам матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, повно та всебічно дослідивши обставини справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, а постанову суду першої інстанції - змінити, виходячи з наступного.

Як було встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, працівниками Деснянського РУ ГУ ДСНС України у м. Києві у відповідності, зокрема, до розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.01.2015 року №317-р «Про надання дозволу на проведення планових перевірок стану пожежної та техногенної безпеки» та на підставі наказу від 21.05.2015 року №57 (а.с. 14) і посвідчення на проведення перевірки від 25.05.2015 року №29/99 (а.с. 17) проведено планову перевірку приміщень та території АЗС ПІІ «Амік Україна», яка розташована на просп. Броварському, 16, з питань додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, висновки якої зафіксовані в акті від 26.06.2015 року №29/87 (а.с. 19-22), який Відповідачу було направлено рекомендованим листом 26.06.2015 року.

Так, у ході перевірки посадовими особами Позивача встановлено ряд порушень нормативно-правових актів, які, на його думку, створюють загрозу життю та здоров'ю людей, а саме:

- у приміщеннях використовуються тимчасові дільниці електромережі (п. 1.8 і 1.18 розд. IV Правил пожежної безпеки України (надалі - ПППБ України), затверджені Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 № 1417, що зареєстровані в Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за № 252/26697);

- не надані акти проведення схованих робіт на прокладання електропроводів (п. 1.12 розд. IV ПППБ України);

- допускається складування горючих матеріалів ближче 1 метру до розподільчих щитів, електроприладів (п. 1.18 розд. IV ПППБ України);

- електрощит, групові електрощитки не обладнані автономними системами пожежогасіння (п. 1.16 розд. IV ПППБ України);

- електричні розетки та вимикачі встановлені на горючій основі без підкладання під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити електроприладу на 1 см з кожного боку (п. 1.17 розд. IV ПППБ України);

- апарати відключення (електрощит) в складському приміщенні, не встановлено поза межами (ззовні) вказаного приміщення на не горючих стінах (перегородках) або на окремих опорах (п. 1.15 розд. IV ПППБ України);

- в складському (підсобному) приміщенні використовуються світильники без захисного суцільного скла (п. 1.18 розд. IV ПППБ України);

- робоче місце начальника АЗС, розміщено в складському приміщенні (п. 2.37 розд. VI ПППБ України);

- шляхи евакуації захаращені матеріальними цінностями (п. 9.1 розд. ІІІ ПППБ України);

- двері складського (підсобного) приміщення не виконані протипожежними 2-го типу з класом вогнестійкості ЕІ-30 та сертифікатом відповідності системи УкрСЕПРО (п. 2.3 розд. ІІІ ПППБ України; п. 9.3.6 ДБН В.2.2-9-2009 «Громадські будинки та споруди»);

- приміщення для персоналу АЗС не відокремлене від приміщень сервісного обслуговування протипожежними перегородками 1-го типу (приміщення операторської - глухою протипожежною перегородкою 1-го типу) і перекриттям 3-го типу (п. 3.1.8 НАПБ Б.05.019-2005 «Інструкція щодо вимог пожежної безпеки під час проектування автозаправних станцій»);

- зовнішнє пожежогасіння АЗС не передбачено від двох пожежних гідрантів (п. 4.3, п. 2.1 розд. V НАПБ Б.05.019-2005 «Інструкція щодо вимог пожежної безпеки під час проектування автозаправних станцій»);

- мінімальна протипожежна відстань від будинку для персоналу (у тому числі операторською) та сервісного обслуговування водіїв до паливороздавальних колонок менше 15 м (табл. 1 НАПБ Б.05.019-2005 «Інструкція щодо вимог пожежної безпеки під час проектування автозаправних станцій»);

- не забезпечено протипожежну мінімальну відстань від АЗС до будинків та споруд громадського призначення (мийка, депо метрополітену)(п. 2.1.4, табл. 7.9 додаток 8.3 НАПБ Б.05.019-2005 «Інструкція щодо вимог пожежної безпеки під час проектування автозаправних станцій»);

- не розроблено спеціальних заходів протиаварійного захисту відповідно до ПЛАС (п. 3.1.1 Правил техногенної безпеки у сфері цивільного захисту на підприємствах, в організаціях, установах та на небезпечних територіях, затверджених Наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 15.08.2007 № 557, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 03.09.2007 за № 1006/14273);

- не розроблено річний графік накопичення матеріального резерву та не затверджено згідно закону (ст.ст. 4, 6,14 Постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.2001 № 308 «Про Порядок створення і використання матеріальних резервів для запобігання, ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру та їх наслідки», п. 3.1.1, п. 4.2 Наказу МНС України від 15.08.2007 № 557);

- не проводиться технічне обслуговування системи раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення спеціалізованою організацією або штатним підрозділом об'єкта, що отримав відповідну ліцензію (п. 3.1.1 Наказу МНС України від 15.08.2007 № 557, п. 8.1 Наказу МНС України від 15.05.2006 № 288).

На підставі встановлених вище обставин, суд першої інстанції, здійснивши системний аналіз приписів ст. ст. 55, 67, 68, 70 Кодексу цивільного захисту України, ст. ст. 1, 4, 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», прийшов до висновку, що оскільки матеріалами справи не спростовуються доводи Позивача про наявність порушень законодавства про техногенну та пожежну безпеку, що становлять небезпеку для життя та здоров'я людей, позовні вимоги про застосування заходів реагування є обґрунтованими.

Колегія суддів з такими висновками суду першої інстанції не може повністю погодитися з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 4 «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон) виключно законами встановлюються вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності.

Згідно ч. 7 ст. 7 Закону на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

При цьому колегією суддів враховується, що аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку, що за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування, допускається виключно повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг.

Як вірно встановив суд першої інстанції, ГУ ДСНС України у м. Києві просить суд застосувати заходи реагування, які пов'язані з повним або частковим зупиненням виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг, що охоплюється нормативним регулюванням вказаного Закону.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Приписи п. п. 2, 3 ч. 1 ст. 65 КЦЗ України визначають, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) з питань, які визначені частиною першою статті 64 цього Кодексу щодо: суб'єктів господарювання; аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону (стаття 66 КЦЗ України).

Згідно ч. 1 ст. 67 Кодексу цивільного захисту до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема, здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб'єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 68 КЦЗ України закріплено, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов'язані застосовувати санкції, визначені законом.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Отже, наведені норми закону дають право Позивачу звертатись до суду з позовом про зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг тощо в разі виявлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей.

При цьому суд апеляційної інстанції критично оцінює посилання ПІІ «Амік Україна» на неврахування судом першої інстанції відсутності порушень, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, з огляду на те, що, на думку колегії суддів, встановлення у ході перевірки, зокрема: необладнання електрощитів, групових електрощитів автоматичними системами пожежегасіння; електричні розетки та вимикачі встановлені на горючій основі без підкладання під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити електроприладу на 1 см з кожного боку; апарати відключення (електрощит) в складському приміщенні, не встановлено поза межами (ззовні) вказаного приміщення на не горючих стінах (перегородках) або на окремих опорах; робоче місце начальника АЗС, розміщено в складському приміщенні; двері складського (підсобного) приміщення не виконані протипожежними 2-го типу з класом вогнестійкості ЕІ-30 та сертифікатом відповідності системи УкрСЕПРО; приміщення для персоналу АЗС не відокремлене від приміщень сервісного обслуговування протипожежними перегородками 1-го типу (приміщення операторської - глухою протипожежною перегородкою 1-го типу) і перекриттям 3-го типу; нерозроблення спеціальних заходів протиаварійного захисту відповідно до ПЛАС, є достатньою підставою для твердження про існування загрози життю та здоров'ю людей.

Судова колегія погоджується з доводами Апелянта, що частина виявлених у ході перевірки порушень усунута останнім, а саме - виключено складування горючих матеріалів ближче 1 метру до розподільчих щитів, електроприладів; в складському (підсобному) приміщенні не використовуються світильники без захисного суцільного скла; звільнено шляхи евакуації від матеріальних цінностей.

Крім іншого, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що відповідно до п. 1.3 Інструкції щодо вимог пожежної безпеки під час проектування автозаправних станцій, затвердженої наказом МНС України від 06.12.2005 року №376 вимоги Інструкції поширюються на проектування автозаправних станцій, автозаправних комплексів (далі - АЗС), у тому числі під час їх реконструкції чи технічного переоснащення, зазначених у пункті 1.2 Інструкції, і є обов'язковими для виконання юридичними та фізичними особами незалежно від виду їх діяльності та форм власності. Аналогічне застереження щодо застосування нормативного акту міститься і в п. 7.61* ДБН 360-92** «Планування і забудова міських і сільських поселень», в якому передбачено, розміщення нових та реконструкцію існуючих АЗС необхідно здійснювати з дотриманням санітарних розривів та протипожежних відстаней від найближчої з споруд АЗС до найближчих будинків, споруд та інженерних мереж у відповідності з таблицею 7.9* та додатком 8.3* з урахуванням правил безпеки дорожнього руху. З огляду на викладене, твердження Позивача про порушення Відповідачем мінімальної протипожежної відстані від будинку для персоналу (у тому числі операторською) та сервісного обслуговування водіїв до паливороздавальних колонок, а також мінімальної відстані від АЗС до будинків та споруд громадського призначення є необґрунтованим, оскільки, як зазначає ПІІ «Амік Україна» не було спростовано ГУ ДСНС у м. Києва, будівля АЗС була введена в експлуатацію у 2002 році, тобто до набрання чинності наведених нормативних актів.

Поряд з цим, суд апеляційної інстанції повністю погоджується з твердженням суду першої інстанції про те, що приписами постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.2001 року № 308 «Про Порядок створення і використання матеріальних резервів для запобігання, ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру та їх наслідки», а також наказу МНС України від 15.08.2007 року № 557 не передбачалося розроблення суб'єктом господарювання річного графіку накопичення матеріальних резервів.

Крім того, серед переліку об'єктів, що підлягають обладнанню системами раннього виявлення надзвичайних ситуацій, затвердженого наказом МНС України від 15.05.2006 року №288 «Про затвердження Правил улаштування, експлуатації та технічного обслуговування систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення», автозаправна станція відсутня.

Разом з тим, з урахуванням вищевикладеного, судовою колегією враховується таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання.

При цьому частиною 2 статті 70 КЦЗ України закріплено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Твердження Позивача про те, що відповідно до положень Інструкції про порядок та умови застосування органами державного пожежного нагляду запобіжних заходів затвердженої наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 21.10.2004 року № 130, а також приписів ст. 183-6 КАС України повноваження щодо зупинення об'єктів надано державним інспекторам з пожежного нагляду є помилковим.

Згідно ч. 1 ст. 183-6 КАС України провадження у справах щодо підтвердження обґрунтованості вжиття суб'єктами владних повноважень заходів реагування на виявлені під час здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності порушення вимог законодавства у разі, якщо необхідність такого підтвердження передбачена законом, здійснюється на підставі адміністративного позову суб'єкта владних повноважень, яким ужито відповідних заходів реагування.

Тобто, обов'язковою умовою для застосування ст. 183-6 КАС України є наявність прямої норми, якою передбачено обов'язковість підтвердження санкції в судовому порядку.

Водночас, наведеними вище нормами ст. ст. 68, 70 Кодексу цивільного захисту України прямо передбачено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

З урахуванням встановлення перевіркою порушень Відповідачем вимог законодавства з техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову шляхом застосування заходів реагування у сфері державного нагляду у вигляді зупинення роботи АЗС ПІІ «Амік Україна» шляхом відключення джерела електроживлення, накладення печаток на розподільчі електрощитки.

Разом з тим, ухвалюючи рішення у справі суд першої інстанції помилково зобов'язав ПІІ «Амік Україна» зупинити роботу комплексу автозаправної станції, тоді як частиною 5 статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляд (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що за рішенням суду виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути призупинені.

При цьому, судова колегія вважає, що повне зупинення роботи ПІІ «Амік Україна» за адресою: просп. Броварський, 16 у м. Києві шляхом опечатування вхідних двері фактично позбавляє Відповідача можливості усунути зазначені в акті порушення, через унеможливлення доступу до зазначених приміщень.

Метою застосування заходів реагування є, зокрема, припинення або часткове припинення роботи чи експлуатації приміщень (будівель), в яких виявлено порушення правил техногенної та пожежної безпеки, що становить загрозу життю та здоров'ю людей. Усунення в подальшому таких порушень надає право суб'єкту, до якого застосовано такі заходи реагування, подати заяву про скасування заходів реагування в порядку, встановленому ч. 12 ст. 183-2 КАС України.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при вирішенні питання про необхідне застосування заходів реагування не враховано відсутність можливості усунення порушень Відповідачем через накладення печаток на вхідні двері на АЗС, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне рішення суду першої інстанції змінити, виключивши дане формування з резолютивної частини постанови суду.

Відповідно до ст. 201 КАС України підставами для зміни постанови суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального права.

У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу - задовольнити частково, а постанову суду першої інстанції - змінити, зазначивши, виключивши з резолютивної частини постанови суду спосіб застосування заходів реагування шляхом накладення печаток на вхідні двері.

Керуючись ст.ст.160, 167, 183-2, 195, 198, 201, 205, 207, 211, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу підприємства з іноземними інвестиціями «Амік Україна» - задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 жовтня 2015 року - змінити, виклавши абзац другий резолютивної частини постанови у наступній редакції:

«Застосувати до підприємства з іноземними інвестиціями «Амік Україна» (код ЄДРПОУ 30603572) заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) шляхом призупинення роботи АЗС, яка розташована та здійснює свою діяльність за адресою: м. Київ, Деснянський районі, проспект Броварський, 16, шляхом відключення джерела електроживлення, накладення печаток на розподільчі електрощити такої АЗС».

У решті постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 жовтня 2015 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до підприємства з іноземними інвестиціями «Амік Україна» про застосування заходів реагування - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення. Касаційна скарга на судові рішення подається в порядку та строки, визначені ст. ст. 211, 212 КАС України.

Головуючий суддя Степанюк А.Г.

Судді Кузьменко В.В.

Шурко О.І.

Головуючий суддя Степанюк А.Г.

Судді: Шурко О.І.

Кузьменко В. В.