АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
№ апеляційного провадження: 22-ц/796/15143/2015 Головуючий у суді першої інстанції: Богінкевич С.М. Доповідач у суді апеляційної інстанції: Білич І.М. У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
8 грудня 2015 року колегія суддів судової палати по розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі
головуючого: судді Білич І.М
суддів Болотова Є.В., Поліщук Н.В.
при секретарі Горбачовій І.В.
за участю: представника позивача Шнейдер М.І.
розглянувши в відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою представника Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приват Банк» - Крапівцевої ОлениОлександрівни на ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 7 вересня 2015 року
у справі за позовом ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про захист прав споживачів та стягнення грошових коштів.
в с т а н о в и л а :
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 7 вересня 2015 року було відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про захист прав споживачів та стягнення грошових коштів.
Не погодившись з ухвалою суду представник відповідача подала апеляційну скаргу, де ставила питання про її скасування та передачу справи до суду першої інстанції для вирішення питання про підсудність спору. Вказуючи при цьому на порушення судом норм процесуального права, а саме правил підсудності.
Вважала, що даний позов не пов'язаний із відносинами щодо захисту прав споживачів, а тому встановлена ч. 5 ст. 110 ЦПК України альтернативна підсудність на дані правовідносини поширюватися не може. Оскільки правовідносини, які випливають з договору банківського вкладу, не є предметом регулювання ЗУ «Про захист прав споживачів», а врегульовані §3 «Банківський вклад» глави 71 ЦК України та ЗУ «Про банки та банківську діяльність», а відтак правовідносини, що склалися між сторонами (в частині відкриття провадження) повинні розглядатися відповідно до ст. 109 ЦПК України.
Апелянт будучи належним чином повідомленим про розгляд справи, у судове засідання не з'явився, поважність причин своєї неявки суду не повідомив. Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у відсутність апелянта в силу вимог ст. 305 ЦПК України ( а.с. 88).
Представник позивача не визнав подану апеляційну скаргу, заперечував проти її задоволення.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, вислухавши пояснення осіб, що з'явилися у судове засідання, перевіривши матеріали справи та обговоривши підстави апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Звертаючись до суду із даним позовом, позивач ставив питання щодо відновлення своїх порушених прав (стягнення суми банківського вкладу) з посиланням на положення Закону України «Про захист прав споживачів» та норми ЦК України.
Приймаючи рішення про відкриття провадження суд першої інстанції вказував на те, що справа підсудна даному суду і підстав для відмови у відкритті провадження нема.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, так як він ґрунтується на нормах процесуального права.
Відповідно до ч. 5 ст. 110 ЦПК України позови про захист прав споживачів можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору. Враховуючи те, що зареєстроване місце проживання позивача (АДРЕСА_1) територіально відноситься до Подільського району м. Києва, постанова про відкриття провадження у справі за правилами зазначеної вище статті відповідає процесуальним нормам.
Доводи апелянта про те, що правовідносини сторін не регулюються ЗУ «Про захист прав споживачів», колегія суддів вважає такими що не ґрунтуються на нормах діючого законодавства.
Закон України «Про захист прав споживачів» не визначає певних меж своєї дії, але з урахуванням характеру правовідносин, які ним регулюються, та виходячи з демократичних принципів цивільного судочинства і наявності в цивільних правовідносинах, указаним Законом регулюються відносини, що виникають із договорів купівлі-продажу, майнового найму (оренди), надання комунальних послуг, прокату, перевезення, зберігання, доручення, комісії, фінансово-кредитних послуг тощо.
Позивачем заявлено позов про виконання договору банківського вкладу, тобто з приводу надання відповідачем фінансових послуг, які крім спеціального законодавства також регулюються і ЗУ «Про захист прав споживачів».
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що ухвала суду постановлена з дотриманням норм процесуального права і підстав для її скасування з доводів викладених у апеляційній скарзі нема.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 305, 307, 311, 312, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» - Крапівцевої Олени Олександрівни відхилити.
Ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 7 вересня 2015 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення. Може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді:
Судове рішення № 54252477, Апеляційний суд міста Києва було прийнято 08.12.2015. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 758/8711/15-ц. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: