Вирок № 54251115, 11.12.2015, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/11437/15-к

Провадження № 1-кп/750/462/15

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2015 року Деснянський районний суд міста Чернігова в складі:

головуючого судді - Григорєва Р.Г.,

при секретарі - Анісковець М.В.,

з участю прокурора - Помаза Я.О.,

захисника - ОСОБА_1,

потерпілої - ОСОБА_2,

обвинуваченого - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернігові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42013260010000252 від 24.09.2013 року по обвинуваченню:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, неодруженого, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого фізичною особою - підприємцем, раніше не судимого, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_4,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 382 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3, являючись з 30.04.2004 року зареєстрованим у встановленому законом порядку суб'єктом підприємницької діяльності фізичною особою підприємцем, здійснюючи підприємницьку діяльність у вигляді перевозок вантажним автомобільним транспортом (реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи підприємця НОМЕР_1, КВЕД 49.41), достовірно знаючи, що рішенням апеляційного суду Чернігівської області від 06.02.2013 року у справі № 2\2506\40\2012, яке набрало законної сили 06.02.2013 року, з нього, як з фізичної особи підприємця, на користь ОСОБА_2 стягнуто у відшкодування матеріальної шкоди 17416 грн., 1220, 48 грн судових витрат та зобовязано демонтувати надгробний памятник, а саме: стелу 115*70*8 см, тумбу 115*25*20 см, тумбу 80*15*15 см, два квітники 110*10*8 см, дві надгробні плити 110*50*5 см, який розташований в м. Чернігові на кладовищі «Яцево», в квадраті 86 Б, ряд 5, місце 15; знаючи про визначений ч.5 ст. 124 та п. 9 ч.3 ст. 129 Конституції України конституційний обовязок виконання судового рішення, що набрало законної сили, будучи обізнаним про виданий на підставі цього судового рішення виконавчий документ про примусове стягнення з нього зазначених грошових коштів і відкрите за цим судовим рішенням виконавче провадження, впродовж з березня 2013 по вересень 2015 років умисно не виконував зазначене судове рішення, будучи відповідно до закону зобовязаний його виконати і маючи з огляду на майновий стан реальну можливість його виконати, оскільки в період з березня 2013 по грудень 2014 років за проведення фінансово господарських операцій з ТОВ «Торговий дім Мегамікс» та ТОВ «Торговий дім Санмакс» отримав виручку на загальну суму 144000 грн., що підтверджено довідкою ДПІ у Києво Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області від 05.06.2015 № 181\10-13-22-02-12\32498160, довідкою ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві від 25.05.2015 № 3188\26-52-22-05-17\37208653 та актом ДПІ у м. Чернігові ГУ ДФС у Чернігівській області від 12.06.2015 № 5\17\2582011231 щодо позапланової перевірки фізичної особи підприємця ОСОБА_3 при проведенні фінансово-господарських операцій з ТОВ «Торговий дім Мегамікс» та ТОВ «Торговий дім Санмакс».

З дня проголошення рішення суду у 2013 році, фізичною особою підприємцем ОСОБА_3 на платіжну картку ОСОБА_2, яка відкрита у ПАТ КБ «ПриватБанк», перераховано кошти на загальну суму 300 грн. Таким чином встановлено, що в період часу з березня 2013 по вересень 2015 років майнова шкода заборгована ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 становить загальну суму 18336, 48 грн.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину за предявленим йому обвинуваченням за ч.1 ст. 382 КК України визнав частково, позов потерпілої ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди взагалі не визнав та показав, що протягом тривалого часу не виконував рішення апеляційного суду Чернігівської області від 06.02.2013 року, оскільки вважає таке рішення неправосудним. Підтвердив, що протягом 2013 -2014 років перебував в господарських відносинах з іншими юридичними особами і отримував доходи, а також зазначив, що повністю виконав вказане рішення суду лише після того, як йому було повідомлено про підозру у вчиненні злочину.

Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні показала, що в 2008 році вона замовила у ФОП ОСОБА_3 виготовлення та встановлення памятника на могилі сина, за що сплатила відповідну суму коштів. Оскільки ОСОБА_3 виконав свою роботу неналежним чином та з граніту поганої якості, відмовився протягом гарантійного строку усунути недоліки в своїй роботі або відшкодувати кошти, витрачені нею на усунення окремих недоліків, вона змушена була звернутися до суду. Рішенням апеляційного суду Чернігівської області від 06.02.2013 року її позов був задоволений в частині стягнення з обвинуваченого на її користь 17416 грн. у відшкодування матеріальної шкоди та його було зобовязано демонтувати надгробний памятник. Починаючи з дня винесення судового рішення і до 18 листопада 2015 року обвинувачений сплатив їй лише 300 грн.. Лише після того як його притягнули до кримінальної відповідальності він сплатив весь борг, а пізніше демонтував надгробний памятник.

Також вина обвинуваченого ОСОБА_3 підтверджується наступними дослідженими в судовому засіданні доказами:

- рішенням апеляційного суду Чернігівської області від 06.02.2013 року, згідно якого стягнуто з фізичної особи підприємця ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 у відшкодування матеріальної шкоди 17416 грн; зобовязано демонтувати надгробний памятник, а саме: стелу 115*70*8 см, тумбу 115*25*20 см, тумбу 80*15*15 см, два квітники 110*10*8 см, дві надгробні плити 110*50*5 см, який розташований в м. Чернігові на кладовищі «Яцево», в квадраті 86 Б, ряд 5, місце 15;

- ухвалою ВССУ від 09.04.2013 року, якою рішення апеляційного суду Чернігівської області від 06.02.2013 року залишене без змін;

- квитанціями ПАТ «ПриватБанк», згідно яких ОСОБА_3 перераховані ОСОБА_2 кошти в сумі 18336, 48 грн лише 19.11.2015 року, тобто в день, коли обвинуваченому було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 382 КК України;

- листом заступника начальника управління Держземагенства у Чернігівському районі Чернігівської області ОСОБА_4 від 25.11.2014 р. № 5155 підтверджується, що відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 260830 від 11.12.2009 року обвинувачений ОСОБА_3 станом на 2013 - 2015 роки мав і має у власності земельну ділянку в садовому товаристві «40 років Перемоги» № 234, площею 0, 0446 га, тобто мав фактично можливість відшкодувати заборгованість за судовим рішенням;

- протоколом огляду місця події від 14.11.2015 року, яким підтверджується, що станом на вказану дату рішення апеляційного суду Чернігівської області від 06.02.2013 року в частині зобовязання ФОП ОСОБА_3 демонтувати надгробний памятник не виконано;

- довідкою ДПІ у Києво Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області № 181\10-13-22-02-12\32498160 від 05.06.2015 року, згідно якої в період часу з 01.01.2012 року по 31.12. 2013 року ТОВ «ТД Мегамікс» та ФОП ОСОБА_3 перебували у господарських відносинах;

- довідкою ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві № 3188\26-52-22-05-17\37208653 від 25.05.2015 року, згідно якої встановлено, що в період з 01.01.2013 року по 31.12.2014 року обвинувачений ОСОБА_3 як ФОП перебував у господарських відносинах з ТОВ «ТД Санмакс» і отримав дохід в сумі 144000 грн., тобто обвинувачений мав фактичну і майнову можливість виконати судове рішення від 06.02.2013 року в частині виплати, завданої потерпілій матеріальної шкоди, але умисно ухилився від цього;

- актом ДПІ у м. Чернігові ГУ ДФС у Чернігівській області № 5\17\2582011231 від 12.06.2015 року, згідно якого за період 2012-2014 років обвинувачений ОСОБА_3 занизив обсяг виручки на 160400 грн., що також свідчить про умисне ухилення від виконання рішення апеляційного суду Чернігівської області від 06.02.2013 року;

- матеріалами виконавчого провадження, відкритого на підставі виконавчого листа 2\2506\40\2012 від 19.02.2013 року на виконання рішення апеляційного суду Чернігівської області від 06.02.2013 року, якими підтверджується, що за весь час виконавчого провадження ОСОБА_3 сплачено ОСОБА_2 лише 300 грн.

Оцінюючи зібрані у кримінальному провадженні та перевірені докази, суд дійшов висновку, що інкриміноване обвинуваченому ОСОБА_3 діяння повністю доведене і вірно кваліфіковане органом досудового розслідування за ч.1 ст.382 КК України, як умисні дії, що виразилися в умисному невиконанні рішення суду, що набрало законної сили.

Відповідно до ст. 66 КК України, обставин, що помякшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 судом не встановлено.

Відповідно до ст. 67 КК України, обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 судом не встановлено.

Вирішуючи питання про міру покарання обвинуваченому ОСОБА_3, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, особу обвинуваченого, який раніше до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувався, формально позитивно характеризується за місцем проживання, його вік, сімейний стан: має на утриманні сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, стан його здоровя, за відсутності обставин, що помякшують та обтяжують його покарання, у звязку з чим, вважає за можливе призначити покарання у виді штрафу в розмірі, що наближений до мінімального розміру, встановленого санкцією ч.1 ст. 382 КК України, що є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Потерпілою ОСОБА_2 заявлений позов до ФОП ОСОБА_3 про стягнення 4104 грн. різниці у вартості деталей памятника з природного каменю та 10000 грн. моральної шкоди. В судовому засіданні потерпіла уточнила позовні вимоги і просила стягнути вказані суми саме з ОСОБА_3

Вирішуючи питання про відшкодування моральної шкоди потерпілій ОСОБА_2, суд виходить з законодавчих положень ст.ст. 23, 1167 ЦК України, враховує, що тривале умисне невиконання судового рішення збоку обвинуваченого ОСОБА_3 призвело до моральних та фізичних страждань потерпілої, погіршення стану здоровя, що підтверджується відповідними медичними документами, а тому, виходячи із засад розумності та справедливості, вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 5000 грн.

Вирішуючи питання про відшкодування матеріальної шкоди потерпілій ОСОБА_2, суд виходить з того, що саме через умисну злочинну поведінку обвинуваченого ОСОБА_3 потерпіла ОСОБА_2 понесла збитки, які полягають у підвищенні вартості деталей памятника з природного каменю, яка станом на 11.03.2015 року становить 19773, 50 грн порівняно з вартістю станом на 18.10.2012 року, яка становила 15669, 50 грн. а тому керуючись ст.ст. 22, 1166 ЦК України, різниця у вартості деталей памятника з природного каменю в розмірі 4104 грн. підлягає стягненню з обвинуваченого ОСОБА_3

Долю речових доказів необхідно вирішити у відповідності до ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні. Запобіжний захід до обвинуваченого не застосовувався.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб платників податку НОМЕР_1) визнати винуватим у предявленому йому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 382 КК України та призначити йому покарання у вигляді штрафу в розмірі 550 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 9350 (девять тисяч триста пятдесят) грн.

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення майнової та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 4 104 (чотири тисячі сто чотири) грн. на відшкодування майнової шкоди та 5000 (пять тисяч) грн. на відшкодування моральної шкоди, завданої злочином. Врешті позову відмовити.

Речові докази: постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 45239752 від 28.10.2014 року, постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 45239742 від 28.10.2014 року, які зберігаються в матеріалах кримінального провадження прокурора повернути Деснянському відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції; Державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯБ №260830, виданий Чернігівським районним відділом земельних ресурсів 11.12.2009 року ОСОБА_3, який зберігається в матеріалах кримінального провадження прокурора повернути управлінню Держземагенства у Чернігівському районі Чернігівської області.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Р.Г. Григор'єв