Ухвала суду № 54249846, 10.12.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/9605/15

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Панасенков В. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

10.12.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - судді Панасенкова В.О.,

суддів: Громіка Р.Д.

ОСОБА_2,

при секретарі: Решетник М.С.,

за участю: представника позивачів ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_6 ОСОБА_7, на ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 13 травня 2015 року про відкриття провадження у справі щодо порушення правил підсудності за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_8, ОСОБА_6, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округа, ОСОБА_9, про визнання договору дарування недійсним та витребування майна з чужого незаконного володіння,

в с т а н о в и л а:

12 травня 2015 року ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулись до суду з вказаним позовом, у якому просили суд визнати недійсним договір дарування квартири АДРЕСА_1, укладений 27 жовтня 2004 між ОСОБА_3, та ОСОБА_4, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округа, ОСОБА_9, витребувати вказану квартиру у відповідачки ОСОБА_6, отриману нею на підставі договору дарування від 28 жовтня 2014 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округа, ОСОБА_9, визнати (повернути) право власності на вказану квартиру ОСОБА_3, яке було набуто нею за час шлюбу з ОСОБА_4 (а.с. 2-3).

Ухвалою суду першої інстанції відкрито провадження у справі (а.с.16).

В апеляційній скарзі представник відповідачки ОСОБА_6 ОСОБА_7, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме не врахування судом правил загальної підсудності, передбачених ст. 109 ЦПК України та того, що останнім зареєстрованим місцем проживання відповідачки є квартира №55 у буд. 88 по

вул. Академіка Корольова в м. Одесі, тобто справа підсудна Київському районному суду м. Одеси, просить ухвалу суду скасувати, передати справу до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі (а.с. 112-114).

Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги представника відповідачки ОСОБА_6 ОСОБА_7, пояснення на апеляцію представника позивачів ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_5, дослідивши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника відповідачки задоволенню не підлягає, оскільки ухвала суду постановлена з дотриманням норм процесуального права.

Згідно із ч. 1 ст. 109 ЦПК України позови до фізичної особи предявляються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування.

Із позовної заяви вбачається, що спір вирішується щодо квартири АДРЕСА_1, яка розташована в Малиновському районі м. Одеси (а.с. 2-3).

У частинах 1 та 3 ст. 114 ЦПК України зазначено, що позови, що виникають з приводу нерухомого майна, предявляються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Позови кредиторів спадкодавця, що подаються до прийняття спадщини спадкоємцями, предявляються за місцезнаходженням спадкового майна або основної його частини.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що справа підсудна Малиновському районному суду м. Одеси.

Посилання представника відповідачки ОСОБА_6 ОСОБА_7, в апеляційній скарзі на те, що ухвала суду першої інстанції є незаконною, оскільки судом не враховані правила загальної підсудності, передбачені ст. 109 ЦПК України, та того, останнім зареєстрованим місцем проживання відповідачки є квартира АДРЕСА_2, тобто справа підсудна Київському районному суду м. Одеси, не приймаються до уваги, за таких підстав.

У пунктах 2, 34, 41, 42 постанови №3 Пленуму «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» від 01 березня 2013 року Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ розяснив, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції 1950 року кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обовязків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом (стаття 8 Закону № 2453-VI).

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні перевірити належність справ до їх юрисдикції та підсудності.

Цивільна юрисдикція це визначена законом сукупність повноважень судів щодо розгляду цивільних справ, віднесених до їх компетенції (стаття 15 ЦПК). Підсудність визначає коло цивільних справ у спорах, вирішення яких належить до повноважень конкретного суду першої інстанції (статті 108114 ЦПК).

Якщо інше не встановлено ЦПК, позови предявляються: до фізичної особи до суду за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування; до юридичної

особи за її місцезнаходженням (стаття 109 ЦПК), яке стосовно фізичної особи визначається відповідно до положень статті 29 ЦК і статті 3 Закону України від 11 грудня 2003 року № 1382-IV «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», а щодо юридичної особи за положеннями статті 93 ЦК".

Перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність (стаття 114 ЦПК) є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Місцезнаходження нерухомого майна має бути підтверджено документально.

У разі конкуренції правил підсудності (наприклад, при обєднанні позовів, на один з яких поширюється дія правила про виключну підсудність) мають застосовуватися правила виключної підсудності.

Виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (частина перша статті 114 ЦПК). Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також обєкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Аналізуючи зазначені норми права, розяснення Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, обставини зазначені позивачами ОСОБА_3, ОСОБА_4 в позовній заяві, колегія суддів вважає, що позивачами на законних підстав предявлено позов за правилами виключної підсудності - за місцем знаходження спірного нерухомого майна.

Наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду і не містять підстав для висновків про порушення або неправильне застосування судом норм права, які привели до неправильного вирішення питання про підсудність справи.

Отже, законних підстав для скасування ухвали суду першої інстанції та постановлення нової ухвали про закриття провадження у справі немає.

Ухвала апеляційного суду не перешкоджає подальшому провадженню у справі і з огляду на вимоги ч. 1 ст. 324 ЦПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Керуючись ст. ст. 303, 307 ч. 2 п. 1, 312 ч. 1 п. 1, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 ОСОБА_7, відхилити, ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 13 травня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту проголошення і подальшому оскарженню не підлягає.

Судді апеляційного суду Одеської області: В.О. Панасенков

ОСОБА_10

ОСОБА_2