Рішення № 54249803, 01.12.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/4607/15

Головуючий у першій інстанції Кириченко П. Л.

Доповідач Процик М. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.12.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі: головуючої судді Процик М.В.,

суддів Дрішлюка А.І., Сєвєрової Є.С.,

при секретарі Решетник М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Садівничого кооперативу «Таїр» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по оплаті за спожиту електроенергію і розірвання договору,

за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 18 березня 2015 року,-

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2014 року Садівничий кооператив «Таїр» (далі - СК «Таїр») звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію у розмірі 1064,33 грн., та компенсації витрат на правову допомогу у розмірі 2000 грн. В обґрунтування позову представники позивача посилались на те, що 24.07.2006 року та 03.01.2009 року ОСОБА_2 уклала з Садівничим кооперативом «Таїр» договір на подачу електроенергії до її земельної ділянки НОМЕР_1, і зобов'язалася своєчасно оплачувати спожиту електричну енергію, але своїх зобов'язань не виконує, не оплатила кооперативу за спожиту електроенергію з показників 9250 кВт до 12198 кВт, а саме не оплатила 2908кВт, що складає 1064,33 грн.

Відповідач участі у розгляді справи не приймала.

Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 18 березня 2015 року позовна заява Садівничого кооперативу «Таїр» до ОСОБА_2 задоволена частково.

Стягнуто з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь Садівничого кооперативу «Таїр» заборгованість за користування електричною енергією у сумі 1064,33 грн., судові витрати у сумі 243,60 грн., а всього - 1307,93 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду від 18 березня 2015 року скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Проти апеляційної скарги заперечують представники.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в межах оскарження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду - зміні, з наступних підстав.

За правилами ст. 309 ч.1 п.1,2,3,4 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову Садівничого кооперативу «Таїр», суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2, будучи членом кооперативу СК «Таїр», з яким у неї укладений договір на подачу до земельної ділянки за НОМЕР_1 електричної енергії через електромережу кооперативу, не виконує свої зобов'язання, а саме не оплачує кошти за спожиту електроенергію, а тому слід стягнути борг у сумі 1064,33 грн. Позов про розірвання договору від 03.01.2009 року, суд вважав необґрунтованим і недоведеним. Відмову у стягненні судових витрат на правову допомогу обґрунтовано тим, що позивач не надав суду розрахунок кількості годин, які затратив адвокат на надання правової допомоги.

З такими висновками суду, в межах оскарження, колегія суддів погоджується частково.

За змістом ст.ст. 525,526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

У відповідності зі ст. 3 ч.1 п. 6 ЦПК України загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

Судом встановлено і підтверджено матеріалами справи, що згідно Статуту СК «Таїр», затвердженого загальними зборами 21 березня 1998 року, садівничий кооператив об'єднує 401 власника земельних ділянок для організації колективного садівництва та житлового будівництва. (а.с.147)

На підставі договору від 18.03.2008 року за № И 1226, укладеного з ВАТ "Одесаобленерго" в особі Іллічівського РЕМ - СК «Таїр» є споживачем електричної енергії та зобов'язаний оплачувати постачальнику вартість електричної енергії спожитої садівничим кооперативом та його членами. (а.с.17-26)

Відповідач ОСОБА_2 є членом садівничого кооперативу, та водночас 24.07.2006 року і 03.01.2009 року уклала із садівничим кооперативом договір на подачу до земельної ділянки за НОМЕР_1 електричної енергії через електромережу кооперативу, і зобов'язалася своєчасно, щомісячно, оплачувати вартість спожитої електричної енергії. (а.с.6-7) 05 лютого 2014 року позивачем була направлена відповідачу вимога про погашення боргу за спожиту електроенергію в обсязі 2908 кВт., вартістю 1064,33 грн. (а.с.10)

Перевіряючи правильність визначення суми боргу відповідача ОСОБА_2, суд першої інстанції керувався наданою представником позивача випискою із особового рахунку та протоколами перевірки показів лічильника іншої особи, а саме ОСОБА_3 (а.с.63-74) А відтак, висновки суду не узгоджуються з матеріалами справи.

За ст. ст. 10,60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Із дослідженої апеляційним судом виписки з особового рахунку по перевірці показів лічильника та по оплаті за електроенергію споживачем ОСОБА_2 вбачається, що останні покази лічильника споживача у липні 2011 року складали 9250 кВт., і були оплачені нею у цьому ж місяці у сумі 20,14 грн. (а.с.188) Згідно з протоколом №1 позачергових загальних зборів членів СК «Таїр» від 09.07.2011 року головою правління СК «Таїр» було обрано ОСОБА_4, і державним реєстратором вчинено відповідний реєстраційний запис.(а.с.106-107) З приводу обрання ОСОБА_4 головою правління судом розглядався спір. Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 21 червня 2012 року позачергові загальні збори СК «Таїр» від 09 липня 2011 року з усіма прийнятими на ньому рішеннями, у тому числі з обранням головою правління ОСОБА_4, були визнані незаконними. (а.с.109-111) Ухвалою судді апеляційного суду Одеської області від 09 жовтня 2012 року апеляційну скаргу голови садівничого кооперативу ОСОБА_4 визнано неподаною і повернуто апелянту, рішення набуло чинності, і є чинним до теперішнього часу. (а.с.112-113) На посаді голови правління кооперативу було знову поновлено ОСОБА_5, здійснена державна реєстрація зміни керівника у листопаді 2012 року.(а.с.139-140)

Із оглянутих апеляційним судом оригіналів квитанцій по оплаті відповідачем спожитої електроенергії вбачається, що відповідач в період з липня 2011 року до листопада 2012 року вносила оплату за спожиту електроенергію ОСОБА_4, обґрунтовано вважаючи його належним представником кооперативу, його керівником, тобто представником сторони договору, та відповідно діяла добросовісно. За наданими апеляційному суду ОСОБА_4 копіями аркушів касової книги, станом на 01.11.2012р., показники лічильника ОСОБА_2 складали 10995 кВт.(а.с.260) Відтак, неможливо вважати, що відповідач в зазначений період здійснювала оплату за електроенергію сторонній особі, неналежному представнику садівничого кооперативу, і її дії були спрямовані на порушення умов договору з СК «Таїр». Із оглянутих апеляційним судом оригіналів квитанцій та записів вчинених ОСОБА_4 в касовій книзі вбачається, що відповідач і надалі (після листопада 2012р.) продовжувала сплачувати спожиту електроенергію ОСОБА_4, на яких було проставлено печатку громадської організації «Сади Таїра». Доказів того, що представник позивача сповістив відповідача про те, що ОСОБА_4 є неналежним представником СК «Таїр», і вона не повинна вносити оплату за спожиту електроенергію через нього, представником позивача не надано.

Та між тим, хоча ОСОБА_4 і діяв за межами повноважень, як уже неналежний представник СК «Таїр», він відомості про отримані ним від споживачів, у тому числі відповідача, кошти по оплаті за спожиту електроенергію вносив в касову книгу, та за наданими апеляційному суду копіями квитанцій, в більшості підтверджених записами в касовій книзі, грошові кошти сплачував постачальнику - ПАТ «Одесаенерго» від імені садівничого кооперативу «Таїр». (а.с.209-220) Надані апеляційному суду копії квитанцій про внесення оплати постачальнику електроенергії за спожиту електроенергію через ОСОБА_4, від імені СК «Таїр», підтверджено постачальником електроенергії - ПАТ «Одесаобленерго» інформаційним листом № 140/03-972 від 03.11.2015р., в якому записи про отримані кошти (у тому числі через ОСОБА_4.) за датами та номерами платіжних документів збігаються з наданим апеляційному суду копіями платіжних квитанцій про внесення оплати за електроенергію ч/з ОСОБА_4. (а.с.236-237,244-296) Провести аудиторську перевірку або бухгалтерську експертизу представники позивача не побажали.

Разом з тим, із досліджених апеляційним судом (наданих відповідачем) копій та оригіналів квитанцій, а також копій аркушів касової книги неможливо достеменно встановити (в межах заявлених позивачем позовних вимог) факт внесення відповідачем оплати за спожиту електроенергію за показами лічильника з 9250 до 9340 кВт. ( 90кВт.), з 9500 до 9740кВт. (240 кВт), з 10210 до 10380 кВт. (170 кВт), з 10835 до 10905 кВт.(70кВт.), а всього недоведеним є факт внесення оплати відповідачем за 570кВт. спожитої електроенергії, що в грошовому виразі складає 208,62грн. (570х0,366грн.) А відтак, оскільки за ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, і кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, то колегія суддів вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача оплату за спожиту електроенергію у сумі 208,62 грн., внесення якої належно не доведено.

За таких підстав, апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню, а рішення суду 1-ої інстанції в частині задоволеного позову зміні. У решті позивачем рішення суду не оскаржено.

На підставі ст.88 ЦПК України, у зв'язку зі зміною рішення суду, пропорційно до задоволених позовних вимог позивача, з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені судові витрати у сумі 48,72 грн.

Керуючись ст. ст. 303,307,309,313-314,315-317,319 ЦПК України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 18 березня 2015 року змінити.

Стягнути з ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь Садівничого кооперативу «Таїр» заборгованість за користування електричною енергією у сумі 208,62 грн., компенсацію судових витрат по оплаті судового збору у сумі 48,72 грн..

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуюча: М.В. Процик

Судді: Є.С. Сєвєрова А.І. Дрішлюк