Ухвала суду № 54245813, 20.09.2014, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/26763/14-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2014 року Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Цокол Л.І. за участі секретаря Насурлаєвої К.Е. , прокурора Юр'євої Н.В. , слідчого Зубцова О.О. , підозрюваного ОСОБА_1 , захисника ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України О.О. Зубцова про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ,

В С Т А Н О В И В :

Старший слідчий в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України молодший радник юстиції Зубцов О.О., розглянувши матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42014000000000883 від 29.08.2014, звернувся до слідчого судді із клопотанням, погодженим прокурором Юр'євою Н.В., про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу - тримання під вартою. Клопотання містить наступні обставини.

Генеральною прокуратурою України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному 29.08.2014 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42014000000000883, за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, та за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України.

Проведеним розслідуванням встановлено, що наказом № 228-0 від 10.07.2014 Міністерства екології та природних ресурсів ОСОБА_1 призначено на посаду директора департаменту дозвільно-ліцензійної діяльності та регуляторної політики Міністерства екології та природних ресурсів України.

У відповідності до примітки 1 до ст. 364 КК України, службовими особами у ст. ст. 364,368,368-2,369 цього кодексу є особи , які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснююьб функції представників влади чи місцевого самоврядування, а ткож обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого смоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування , на державних чи комунальних підприємствах,в установах чи організаціях посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Згідно примітки 2 до статті 368 КК України, - службовими особами, які займають особливо відповідальне становище, у статтях 368, 369 та 382 цього Кодексу є особи, зазначені у частині першій статті 9 Закону України «Про державну службу», та особи, посади яких згідно із статтею 25 Закону України «Про державну службу», віднесені до першої та другої категорій.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 1118 від 02.11.2011, посада директора департаменту апарату державних колегіальних органів відноситься до другої категорії посад державних службовців.

Одночасно, статтею 4 Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції" визначено, що посадові та службові особи органів державної влади є суб'єктами відповідальності за корупційні правопорушення та особами, уповноваженими на виконання функцій держави.

Отже, директор департаменту дозвільно-ліцензійної діяльності та регуляторної політики Міністерства екології та природних ресурсів України ОСОБА_1 є державним службовцем та службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, уповноваженою на виконання функцій держави та представником влади.

Однак, ОСОБА_1 протиправно використав надані йому владні повноваження та своє службове становище, умисно вчинивши особливо тяжкий корисний корупційний злочин у сфері службової діяльності, за наступних обставин.

Слідчий у поданому клопотанні достатньо докладно викладає обставини, які на його погляд свідчать про вчинення кримінального правопорушення, зазначаючи про те, що директор департаменту дозвільно-ліцензійної діяльності та регуляторної політики Міністерства екології та природних ресурсів України ОСОБА_1, будучи службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправність своїх дій, шляхом вимагання, за пособництва ОСОБА_4, одержав від представника TOB «Метінвест- Маріупольський ремонтно-механічний завод» ОСОБА_5 неправомірну вигоду розмірі 15 000 доларів США (що відповідно до офіційного курсу НБУ станом на 19.09.2014 становило 201 511,99 гривень), що у двісті і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, що відповідно є неправомірної вигодою у великому розмірі.

Таким чином, своїми умисними діями, які виразились в одержанні службовою особою , який займає особливо відповідальне становище, неправомірної вигоди у великому розмірі для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, вчинив злочин, передбачений ч. 4 ст. 368 КК України.

Факт вчинення ОСОБА_1 вказаного злочину та його вина доводиться всіма матеріалами зазначеного кримінального провадження, у тому числі зібраними доказами та документами, а саме:

- заявою ОСОБА_5 від 05.09.2014;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_5 від 09.09.2014;

- протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_5 від 11.09.2014;

- протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_5 від 19.09.2014;

- протоколом огляду, помітки та вручення грошових коштів від 19.09.2014;

- протоколом обшуку від 19.09.2014, відповідно до якого проведено особистий обшук ОСОБА_4 та вилучено предмет неправомірної вигоди;

- іншими матеріалами кримінального провадження № 42014000000000883.

19.09.2014 о 15 год. 20 хв. , відповідно до вимог ст. 209 КПК України, фактично затримано в порядку ст. 208 КПК України, про що складено відповідний протокол о 20 год. 10 хв.

19.09.2014 о 23 год. 22 хв. ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, та вручено повідомлення про підозру.

Вивченням особи підозрюваного встановлено, що він раніше не судимий, має постійне місце проживання у місті Києві, на утриманні неповнолітніх дітей не має.

Незважаючи на це слідством встановлено передбачені ст. 177 КПК України ризики, які дають підстави вважати, що ОСОБА_1 буде переховуватися від органу досудового розслідування та суду, може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Так, відповідно до ст. 12 КК України злочин, передбачений ч. 4 ст. 368 КК України є особливо тяжким та передбачає можливість призначення покарання на строк від восьми до дванадцяти років позбавлення волі, що вже само по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від слідства та суду.

Крім того, на наявність заявлених ризиків також вказує і характер вчиненого ОСОБА_1 злочину, а саме тривалість і зухвалість його вчинення, що характеризує стійкість сформованих злочинних намірів ОСОБА_1

Тримання ОСОБА_1 під вартою являється єдиними гарантованим та можливим способом унеможливити продовження ним своєї злочинної діяльності, тготиправно впливати на здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42014000000000883, його спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні або незаконно впливати на них, що в свою чергу не дасть можливості йому узгодити як свої показання із його пособником ОСОБА_4 так і свою лінію захисту з метою перешкодити встановленню об'єктивної істини у кримінальному провадженні та ухилитись від кримінальної відповідальності.

Також, підозрюваний ОСОБА_1, перебуваючи на волі, завдяки власному професійному досвіду, займаній посаді та 'знайомствам у колі працівників Міністерства екології та природних ресурсів України, буде мати можливість впливати на свідків у вказаному кримінальному провадженні, які на даний час ще не допитані, у тому числі на заявника ОСОБА_5, який своїми показаннями повністю викриває ОСОБА_1 та його пособника ОСОБА_4 у вчиненому злочині.

Із врахуванням наявності таких ризиків, приймаючи до уваги, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, а запобігти ризикам шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу неможливо, слідство приходить до висновку про те, що жоден із запобіжних заходів, крім тримання під вартою, не зможе запобігти доведеним у ході досудового розслідування ризикам.

Під час розгляду клопотання слідчий Зубцов О.О. повністю підтримав подане ним клопотання, та просив його задовольнити з наведених у ньому підстав.

Прокурор Юр'єва Н.В. підтримала клопотання слідчого, вказуючи на те, що інші більш м'які запобіжні заходи не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та усунути ризики , оскільки сама по собі тяжкість кримінального правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 дає підстави для цього. При цьому прокурор зауважила на визначенні максимального розміру застави під час її визначення відповідно до встановлено порядку.

Захисник ОСОБА_2 категорично заперечував проти задоволення клопотання слідчого, вказуючи на те, що твердження слідчого про можливість вчинення підозрюваним дій визначених ч1 ст.177 КПК України є безпідставними, та не ґрунтуються на доказах. Захисник вважав за можливе застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою, та просив взяти до уваги те, що сама по собі тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа не є підставою для застосування щодо нього найсуворішого запобіжного заходу.

Підозрюваний ОСОБА_1 зазначив про те, що кримінального правопорушення він не вчиняв, зобов'язується виконувати процесуальні обов'язки добросовісно, та просив не застосовувати до нього захід у вигляді тримання під вартою.

Слідчий суддя, заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовують клопотання, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

Відповідно до ч.І ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

В ході розгляду клопотання встановлено, що підозра ОСОБА_1 пред'явлена обґрунтовано, на що вказують достатні данні, які визначені слідчим у поданому клопотанні.

Відповідно до ч.І ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Слідчий суддя, вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного, враховує вимоги п.п.З і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Слідчий суддя, вирішуючи клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, враховує тяжкість покарання за ч4 ст. 368 КК України у виді позбавлення волі на строк від 8 до 12 років , особу підозрюваного, вік та стан його здоров'я, сімейний стан, наявність постійного місця проживання, майновий стан; те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом.

В даному випадку слід зазначити про те, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, вчинення якого було направлено на одержання хабара.

Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: 4) до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років;

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу слід виходити з того, підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування та /або суду, незаконно впливати на свідка ОСОБА_5 , перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, з огляду на пред'явлення йому підозри у вчиненні особливо тяжкого злочину. Виходячи з цього слід вважати, що більш м'які запобіжні заходи не зможуть забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків.

Між тим, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановлення ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.

Отже, слідчий суддя, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави, а також покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, необхідність покладення яких вбачається з наведеного в обґрунтування даного клопотання.

Відповідно до ст. 183 КПК України розмір застави визначається у таких межах: 3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів мінімальної заробітної плати, що на даний час складає 376 362грн., тобто 300 мінімальних заробітних плат.

Крім цього, застосовуючи щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у виді застави, вважаю за необхідне відповідно до ч.5 ст.194 КПК України покласти на нього на строк не більше двох місяців такі обов'язки:

прибувати на виклик до органу дізнання, досудового слідства, прокурора або суду, а в разі неможливості з'явитися через поважні причини - завчасно повідомляти про це посадову особу або орган, що здійснив виклик;

не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, а саме з м. Києва , без дозволу слідчого, прокурора або суду;

повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

здати на зберігання старшому слідчому в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;

утримуватися від спілкування з особами, визначеними слідчим.

Враховуючи викладене та керуючись ст.29 Конституції України, ст.ст.177,178,183,184, 192-194,196,197,202,205,395,532,534 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В :

Клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України О.О. Зубцова про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою , задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Жмеринки Вінницької області , українця, громадянина України, працюючого на посаді директора департаменту дозвільно-ліцензійної діяльності та регуляторної політики Міністерства екології та природних ресурсів Уккраїни, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 та проживаючого в АДРЕСА_1 - запобіжний захід у виді тримання під вартою строком 60 днів.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту затримання, тобто з 15 год. 20 хв. 19.09.2014 р.

Строк дії ухвали - до 15 год. 20 хв. 18.11.2014 р.

Одночасно визначити запобіжний захід у виді застави для забезпечення виконання ОСОБА_1 обов'язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у межах 300 розмірів мінімальної заробітної плати в сумі, 376 362,00 грн. (триста сімдесят шість тисяч триста шістдесят дві гривні) 00 коп.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Печерського районного суду м. Києва: р/р 373 110 010 028 07; МФО (код банку) 820019; ЗКПО 02 896 745; ЄДРПОУ банку: 38004897;

Банк одержувача: УДКСУ в Печерському районі ГУ ДКСУ в м. Києві.

Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого бюджету, бюджету АР Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб'єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, протягом терміну дії ухвали.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов'язки: прибувати на виклик до органу дізнання, досудового слідства, прокурора або суду, а в разі неможливості з'явитися через поважні причини - завчасно повідомляти про це посадову особу або орган, що здійснив виклик;

не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, а саме з м. Києва, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

здати на зберігання старшому слідчому в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;

утримуватися від спілкування з особами, визначеними слідчим.

Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 19 листопада 2014 р., включно.

У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст.199 КПК України. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.

Роз'яснити підозрюваному, що, у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Печерського районного суду м. Києва коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі Київського слідчого ізолятора Державного департаменту України з питань виконання покарань у м. Києві та Київській області.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Київського слідчого ізолятора Державного

департаменту України з питань виконання покарань у м. Києві та Київській області негайно має здійснити розпорядження про звільнення з-під варти ОСОБА_1 та повідомити усно і письмово старшого слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України Зубцова О.О. , старшого прокурора відділу Генеральної прокуратури України Н.В. Юрєву та слідчого судді Печерського районного суду м. Києва.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосування запобіжного заходу у виді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Роз'яснити застоводавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом.

У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя Цокол Л.І.