Рішення № 5423979, 31.07.2009, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.07.09 Справа № 18/148пн.

Суддя Корнієнко В.В., розглянувши матеріали справи за позовом відкритого акціонерного товариства «Завод «Красний Луч», м. Красний Луч Луганської області

до комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації»управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Краснолуцької міської ради, м. Красний Луч Луганської області

про визнання права власності на нерухоме майно та спонукання відповідача зареєструвати право власності

за участю представників сторін:

від позивача: Максимов Р.В. за дов від 09.01.2009;

від відповідача: не прибув.

Суть спору: позивачем заявлено вимоги:

-про визнання за ним права власності на обєкт нерухомості стоянку для автомашин (обєкт № 23/2);

-про спонукання відповідача внести відповідні зміни до реєстру прав власності на нерухоме майно, включивши вказану стоянку для автомашин до складу будівель і споруд даного обєкту нерухомості.

Відповідач витребувані матеріали суду не подав, його представник в судове засідання не прибув.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, суд

В С Т А Н О В И В:

Позивач у позовній заяві вказав, що корпус № 2 та стоянка автомашин обєкт № 23, були передані йому у власність за актом передачі, що є додатком до наказу ФДМУ № 13-АТ від 13.08.1999 (у позовній заяві місцезнаходження обєктів не вказано).

Право власності на корпус № 2 за позивачем було зареєстровано відповідачем 09.02.2009.

У реєстрації права власності на стоянку автомашин відповідачем позивачу було відмовлено (рішення від 03.07.2009) посилаючись на те, що право власності на цю стоянку автомашин вже зареєстровано за іншою особою.

На підставі вказаних доводів, позивач заявив вимоги:

-про визнання за ним права власності на обєкт нерухомості стоянку для автомашин (обєкт № 23/2);

-про спонукання відповідача внести відповідні зміни до реєстру прав власності на нерухоме майно, включивши вказану стоянку для автомашин до складу будівель і споруд даного обєкту нерухомості.

Відповідач витребувані матеріали суду не подав, його представник в судове засідання не прибув.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представника позивача, суд дійшов висновку, що вимоги про визнання права власності не підлягають задоволенню, а щодо вимог про спонукання відповідача внести зміни до реєстру прав власності на нерухоме майно, провадження у справі підлягає припиненню за таких підстав:

Відповідно до Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно (затверджене наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 р. N 7/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 18 лютого 2002 р. за N 157/6445) підприємства бюро технічної інвентаризації здійснюють державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць.

Відповідач згідно із зазначеним положенням здійснює лише реєстрацію прав власності на нерухоме майно і не може бути відповідачем щодо вимог позивача про визнання права власності.

Аналогічної позиції притримується Верховний Суд України в своїй судовій практиці (постанова ВСУ від 04.07.2006).

За таких обставин, вимоги про визнання права власності не підлягають задоволенню в звязку з тим, що ці вимоги предявлені до особи, яка не повинна відповідати за позовом.

Вимога про спонукання відповідача внести зміни до реєстру прав власності на нерухоме майно, включивши вказану стоянку для автомашин до складу будівель і споруд даного обєкту нерухомості, не підлягає розгляду в господарських судах в порядку господарського судочинства за таких підстав:

Згідно ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАСУ) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 3 КАСУ суб'єкт владних повноважень орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 № 7/5 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10.02.2002 за № 157/6445 встановлено, що державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації (далі - БТІ) у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць (п. 1.3. Тимчасового положення).

Державна реєстрація прав власності на нерухоме майно це внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно у зв'язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно, що здійснюється БТІ за місцезнаходженням об'єктів нерухомого майна на підставі правовстановлювальних документів коштом особи, що звернулася до БТІ (п. 1.4. Тимчасового положення).

Вказаним Тимчасовим положенням БТІ наділені правом приймати рішення про реєстрацію чи відмову в реєстрації прав (п. 1.12. Тимчасового положення).

Відмова в реєстрації прав власності на нерухоме майно може бути оскаржена відповідно до чинного законодавства (п. 1.12. Тимчасового положення).

Цивільний кодекс України (ч. 2 ст. 331) з державною реєстрацією права власності повязує виникнення цього права.

Тобто, БТІ здійснюючи реєстрацію права власності або відмовляючи у його реєстрації, на підставі вищевказаного законодавства здійснює владні управлінські функції.

Таким чином, БТІ при здійсненні вказаних функцій виступає субєктом владних повноважень у розумінні п. 7 ч. 1 ст. 3 КАСУ (тобто суб'єктом, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень).

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 17 КАСУ компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Позивач заявив вимогу про спонукання відповідача внести зміни до реєстру прав власності на нерухоме майно обґрунтовуючи ці вимоги тим, що відповідач безпідставно відмовив йому у реєстрації права власності.

Тобто позивач на підставі положень Господарського процесуального кодексу України у господарському суді по суті оскаржує рішення субєкта владних повноважень про відмову в державній реєстрації права власності на обєкт нерухомості.

Разом з цим, як вказано вище, спори юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності, віднесені до компетенції адміністративних судів.

Аналогічної позиції притримується Верховний Суд України в своїй судовій практиці (постанова ВСУ від 05.07.2007).

Таким чином, вказаний спір (про спонукання відповідача внести зміни до реєстру прав власності на нерухоме майно) не підвідомчий господарському суду.

Відповідно до п. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

За таких обставин, провадження у справі, в частині вимог про спонукання відповідача внести зміни до реєстру прав власності на нерухоме майно, підлягає припиненню.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати позивача на державне мито за вимогою про визнання права власності та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, покладаються на позивача.

Державне мито в сумі 85 грн. сплачене позивачем за вимогою про спонукання відповідача внести зміни до реєстру прав власності на нерухоме майно, підлягають поверненню позивачу з Державного бюджету України на підставі п. 3 ч. 1 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, п. 1 ст. 80, ст. ст. 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.В позові, в частині вимог про визнання права власності на стоянку автомашин, відмовити.

2.В решті позову провадження у справі припинити.

3.Повернути відкритому акціонерному товариству «Завод «Красний Луч», м. Красний Луч Луганської області, площа Трофімова, 1, ідентифікаційний код 14308753, з Державного бюджету України державне мито в сумі 85 грн., сплачене за платіжним дорученням від 07.07.2009 № 59 (платіжне доручення виписано на суму 196,94 грн., але підлягає поверненню 85 грн.).

Підставою для повернення державного мита є дана ухвала скріплена печаткою суду.

4.Решту судових витрат покласти на позивача.

31 липня 2009 р. було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення. Рішення, оформлене відповідно до ст. 84 ГПК України, підписано 05 серпня 2009 р.

На підставі ч. 3 ст. 85 ГПК України дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя В.В. Корнієнко