Вирок № 54237105, 05.03.2014, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа № 428/452/14-к

Вирок

іменем України

05 березня 2014 року

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі головуючого судді Юхимука Р.С., при секретарі Якимовій С.М., за участю прокурора прокуратури м.Сєвєродонецька ОСОБА_1, обвинуваченого ОСОБА_2, потерпілого ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження за звинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що народився у м.Сєвєродонецьку Луганської області, громадянина України, українця, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше судимого:

20 квітня 2012 року Сєвєродонецьким міським судом Луганської області за ч. 2 ст. 190 КК України до обмеження волі на строк 2 роки із застосуванням ст. 75 КК України з випробувальним терміном 1 рік;

19 грудня 2013 року Сєвєродонецьким міським судом Луганської області за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України до позбавлення волі на строк 2 роки, на підставі ст. 75 звільнений від відбування покарання з випробуванням строком на 2 роки,

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України,

встановив:

15 травня 2013 року в денний час, ОСОБА_2, знаходячись в гостях у свого друга ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_1, маючи злочинний намір, направлений на заволодіння чужим майном, повторно, шляхом зловживання довірою ОСОБА_3, з корисливих мотивів, запропонував ОСОБА_3 відремонтувати його системний блок ASUS, модель M2N-VM HDMI, вартістю 400,00 грн., згідно висновку товарознавчої експертизи № 1312106/254 від 19 грудня 2013 року. ОСОБА_3, будучи впевненим в добросовісності ОСОБА_2, передав йому вищевказаний системний блок, з яким ОСОБА_2 внаслідок зник та розпорядився їм на свій розсуд, завдавши потерпілому ОСОБА_3 матеріальної шкоди на суму 400,00 грн.

Органами досудового слідства дії обвинуваченого ОСОБА_2 кваліфіковані за ч. 2 ст. 190 КК України як заволодіння чужим майном, шляхом зловживання довіри (шахрайство), повторно.

13 січня 2014 року під час досудового розслідування між підозрюваним та потерпілим досягнуто угоди про примирення згідно з умовами якої вони дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій підозрюваного за ч. 2 ст. 190 КК України. Підозрюваний ОСОБА_2 під час досудового розслідування повністю визнав свою винуватість у зазначеному діянні, повністю відшкодував потерпілому ОСОБА_3 матеріальну шкоду у розмірі 400,00 грн. та зобов'язався беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри в судовому провадженні.

Сторони погоджуються на призначення покарання ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 190 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 1 рік 6 (шість) місяців зі звільненням від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України.

Розглядаючи питання про затвердження угоди суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим про примиренням.

Згідно ч. 3 ст. 469 КПК угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, який відповідно до ч. 3 ст. 12 КК України відноситься до злочинів середньої тяжкості.

При цьому судом зясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки, укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом та наполягає на затвердженні угоди.

Судом також зясовано у потерпілого розуміння наслідків затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 474 КПК України, суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що зміст умови та порядок укладення угоди відповідає вимогам ст.ст. 469, 471 КПК України, узгоджена міра покарання сторонами та наявна згода обвинуваченого, визначена в межах санкції ч. 2 ст. 190 КК України, а тому не суперечить вимогам Закону та інтересам суспільства.

Підстав для відмови про затвердження угоди, передбачених ч. 7 ст. 474 КПК України не встановлено.

За таких обставин суд приходить до висновку про затвердження угоди про примирення між потерпілим та обвинуваченим та призначення обвинуваченому узгоджених сторонами виду та міри покарання.

Обвинувачений скоїв дане кримінальне правопорушення до постановлення вироку Сєвєродонецьким міським судом Луганської області від 19 грудня 2013 року, яким його засуджено за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України до позбавлення волі строком на 2 роки, з застосуванням ст. 75 КК України звільненого від покарання з іспитовим строком 2 роки, тому суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими ч. 4 ст. 70 КК України.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Речові докази по справі відсутні.

Долю процесуальних витрат необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 124 КПК України.

Керуючись ст.ст. 314, 475 КПК України, суд,

ухвалив:

Затвердити угоду про примирення між потерпілим ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_2, укладену 13 січня 2014 року під час досудового розслідування.

Визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України та призначити узгоджене сторонами покарання у вигляді позбавлення волі на строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, що призначено за попереднім вироком Сєвєродонецького міського суду від 19 грудня 2013 року, остаточне покарання призначене за даним вироком визначити ОСОБА_2 у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням строком 2 (два) роки та відповідно до пунктів 2, 3 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції та повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувати.

Керуючись ч. 2 ст. 124 КПК України стягнути з обвинуваченого ОСОБА_2 на користь держави № рахунку 31111115700080 УДКСУ у м.Сєвєродонецьку/м.Сєвєродонецьк/24060300, іден.код одержувача 37944909 документально підтверджені витрати: за проведення судової товарознавчої експертизи № 1312106/254 від 19 грудня 2013 року у розмірі 343,00 грн.

Вирок суду може бути оскаржений виключно з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до апеляційного суду Луганської області через Сєвєродонецький міський суд Луганської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили через 30 днів з моменту його проголошення, якщо не буде оскаржений.

Згідно ч. 6 ст. 376 КПК України копія вироку вручається негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Розяснити учасникам судового провадження права, передбачені ч. 3 ст. 376 КПК України.

Суддя: