Ухвала суду № 54236932, 11.12.2015, Лисичанський міський суд Луганської області

415/7129/15-к

1-кп/415/563/15

У Х В А Л А

ІМЕНЕМУКРАЇНИ

"11" грудня 2015 р. місто Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області в складі

головуючої судді Старікової М. М.

за участю секретаря Зайченка І. А.

прокурора Богданова О.О.

захисника ОСОБА_1

потерпілого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лисичанську клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру по матеріалам кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015130240001657 від 30.07.2015 року відносно

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, Донецької області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, кв.Дружби народів, 4/46, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12015130240001657 від 30.07.2015 року, за підозрою у вчиненні суспільно - небезпечного діяння, за ознаками ч. 2 ст.121 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

26.07.2015 року, приблизно о 19.00 годині, ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, знаходячись у квартирі АДРЕСА_1, маючи умисел на заподіяння ОСОБА_4 тілесних ушкоджень, який знаходився в стані сильного алкогольного спяніння, під час сварки, завдав останньому один удар в область обличчя, від якого він впав на підлогу в коридорі. ОСОБА_3, не припиняючи своїх дій, направлених на заподіяння тілесних ушкоджень, завдав ОСОБА_4, який лежав на підлозі, не менше 4 ударів ногами в область грудної клітини, спричинивши ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді тупої травми грудної клітини з множинними переламами ребер. Після цього, ОСОБА_3, взявши ключ від квартири ОСОБА_4, вийшов з неї та зачинив двері, залишивши ОСОБА_4 лежати на підлозі. Смерть ОСОБА_4 настала від тяжкої тупої травми грудної клітини з множинними двосторонніми переламами ребер, що ускладнилися плевропульмональним шоком.

ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, перебуває в психіатричному закладі в умовах, що виключають його небезпечну поведінку. Відповідно до ст.512 КПК України його явка є не обов'язковою та не перешкоджає розгляду даного клопотання.

Прокурор Богданов О.О. в судовому засіданні підтримав клопотання та просив його задовольнити.

Захисник ОСОБА_1 та потерпілий ОСОБА_2 проти застосування до ОСОБА_3 примусових заходів медичного характеру не заперечували.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 суду пояснив, що 30.07.2015 року йому зателефонувала його сестра, яка повідомила, що в квартирі за адресою : місто Лисичанськ, кв. Дружби народів, 28/34 був виявлений труп їхнього батька ОСОБА_4 Хто міг вбити батька йому не відомо. З квартири зникли документи батька та ключі, які в подальшому були виявлені за місцем проживання ОСОБА_3. Останній час батько проживав в зазначеній квартирі один, не працював та зловживав спиртними напоями.

Свідок ОСОБА_5, суду пояснила, що вона мешкає в кв.33, буд.28, кв. Дружби Народів, м. Лисичанська. Поряд з нею, у кв.34, самостійно мешкає ОСОБА_6, який ніде не працює, зловживає спиртним. ОСОБА_4 завжди залишав запасний ключ ОСОБА_5 30.07.2015 ОСОБА_5 почула гнилісний запах з квартири ОСОБА_4 та, відчинивши двері ключем, який останній залишав їй, побачила труп ОСОБА_4 Про вказане повідомила швидку допомогу.

Свідкок ОСОБА_7, в судовому засіданні пояснила, що вона працює продавцем у кафе «Золота діжка», розташованому у буд.4, кв. Ленінського Комсомола м.Лисичанська. 26.07.2015, приблизно о 14.00 годині, вона зачиняла кафе та з нього вийшли знайомі їй ОСОБА_4 та ОСОБА_3, які окремо вживали спиртне.

Свідок ОСОБА_4 суду пояснила, що ОСОБА_4 являвся її колишнім чоловіком. Після розірвання з ним шлюбу, ОСОБА_4 мешкав окремо, не працював та зловживав спиртними напоями. Наприкінці липня 2015 року їй стало відомо що ОСОБА_4 знайшли мертвим в його квартирі.

Вчинення ОСОБА_3 суспільно небезпечного діяння, викладеного у клопотанні, підтверджується наступними дослідженими в судовому засіданні доказами.

Згідно протоколу огляду місця події від 30.07.2015 в ході якого в кв.34 буд.28 по кв. Дружби Народів, м. Лисичанська було виявлено труп гр. ОСОБА_4.

З висновку судово-медичної експертизи №325 від 21.09.2015, згідно якої смерть ОСОБА_4 настала внаслідок від взаємодії з твердими предметами (предметом), спричиненими незадовго до настання смерті. Зазначені тілесні пошкодження могли утворитися від нанесення ударів руками, ногами, чи предметом їм подібним. Смерть ОСОБА_4 настала від тяжкої тупої травми грудної клітини з множинними двосторонніми переламами ребер, що ускладнилися плевропульмональним шоком.

Висновком судово-медичної експертизи №325 від 21.09.2015, згідно якої смерть ОСОБА_4 настала внаслідок від взаємодії з твердими предметами (предметом), спричиненими незадовго до настання смерті. Зазначені тілесні пошкодження могли утворитися від нанесення ударів руками, ногами, чи предметом їм подібним. Смерть ОСОБА_4 настала від тяжкої тупої травми грудної клітини з множинними двосторонніми переламами ребер, що ускладнилися плевропульмональним шоком.

З висновку судово-медичної експертизи №325/1 від 15.10.2015, згідно якої тілесні ушкодження, встановлені у ОСОБА_4, могли утворитися в строк та при обставинах, зазначених ОСОБА_3 при проведенні слідчого експерименту.

Відповідно до висновку дактилоскопічної експертизи №1977/23 від 11.08.2015, виявлені та вилучені у квартирі ОСОБА_4 три сліди пальців рук залишені ОСОБА_3

Протоколом огляду місця події від 01.08.2015, в ході якого в кв.64, буд.4, кв. Дружби Народів, м. Лисичанська за місцем мешкання ОСОБА_3 виявлено та вилучено ключі від квартири ОСОБА_4, документи на імя ОСОБА_4, ніж, який належав ОСОБА_4, фрагмент кабелю до антени, яка належала ОСОБА_4, дистанційний пульт до телевізора;

Згідно протоколу огляду речей від 01.08.2015, в ході якого встановлено ідентичність ключа, вилученого у квартирі у ОСОБА_3 та ключа, наданого потерпілим ОСОБА_2;

Висновком трасологічної експертизи №1560/752 від 01.08.2015, згідно якої ключем, вилученим у ОСОБА_3, можливо відкрити вхідні двері до квартири ОСОБА_4;

Протоколом предявлення особи для впізнання, в ході проведення якого свідок ОСОБА_5 впізнала ОСОБА_3 як особу, яка наприкінці липня 2015 року виходила з підїзда, де мешкав ОСОБА_4

Згідно висновку судово-психіатричної експертизи №259 від 12.11.2015 року встановлено, що у ОСОБА_3 в період часу, що відноситься до діянь, у яких він підозрюється, страждав на хронічне психічне захворювання у вигляді біполярного афективного розладу. Ступінь наявних психічних розладів позбавляла ОСОБА_3 здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними на період часу, що відноситься до вчинення інкримінованого йому суспільно-небезпечного діяння та позбавляє такої можливості на даний час. З урахуванням тяжкості наявного психічного розладу, а також ступеня громадської небезпеки інкримінованого йому суспільно-небезпечного діяння, ОСОБА_3 потребує примусового лікування у психіатричному закладі з суворим наглядом.

Оцінюючи зібрані у даному кримінальному провадженні докази в їх сукупності, шляхом повного, і всебічного дослідження в судовому засіданні, суд вважає, що зазначене суспільно-небезпечне діяння підпадає під ознаки злочину, передбаченого ст. 121 ч. 2 КК України, умисного тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого і вчинене ОСОБА_3 у стані неосудності.

Згідно ч. 2 ст. 19 КК України, не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого цим Кодексом, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.

Пунктом 3 постанови Пленуму Верховного Суду України за № 7 від 03 червня 2005 року «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування» передбачено, що зазначені примусові заходи мають застосовуватися лише за наявності у справі обґрунтованого висновку експертів-психіатрів про те, що особа страждає на психічну хворобу чи має інший психічний розлад, які зумовлюють її неосудність і викликають потребу в застосуванні щодо неї таких заходів.

Згідно ст. 92 КК України, примусовими заходами медичного характеру є надання амбулаторної психіатричної допомоги, поміщення особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, в спеціальний лікувальний заклад з метою її обов'язкового лікування, а також запобігання вчиненню нею суспільно небезпечних діянь.

В силу ст. 93 КК України, примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом до осіб, які вчинили у стані неосудності суспільно небезпечні діяння. Згідно ст. 94 КК України залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб, суд може застосувати такі примусові заходи медичного характеру: 1) надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку; 2) госпіталізація до психіатричного закладу із звичайним наглядом; 3) госпіталізація до психіатричного закладу з посиленим наглядом; 4) госпіталізація до психіатричного закладу із суворим наглядом.

Частиною 5 ст.94 КК України встановлено, що госпіталізація до психіатричного закладу із суворим наглядом може бути застосована судом щодо психічно хворого, який вчинив суспільно небезпечне діяння, повязане з посягання на життя інших осіб, а також щодо психічно хворого, який за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння становить особливу небезпеку для суспільства і потребуєтриманняу психіатричному закладіта лікування в умовах суворого нагляду.

Відповідно до ст.512 КПК України, судовий розгляд кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру завершується постановленням ухвали про застосування примусових заходів медичного характеру або про відмову в їх застосування, а в силу ст.513 КПК України визнавши доведеним, що особа вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності або після вчинення кримінального правопорушення захворіла на психічну хворобу, яка виключає можливість застосування покарання, суд постановляє ухвалу про застосування примусових заходів медичного характеру.

Відповідно до ст.19 Закону України «Про психіатричну допомогу» примусові заходи медичного характеру застосовуються за рішенням суду у випадках та в порядку встановлених Кримінальним та Кримінально процесуальним кодексами України, цим законом та іншими законами. За рішенням суду застосовуються вищевказані примусові заходи медичного характеру.

На підставі вищевикладеного, допитавши потерпілого та свідків, дослідивши матеріали кримінального провадження, вислухавши думку учасників судового розгляду, суд вважає, що клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_3 з урахуванням тяжкості наявного психічного розладу, а також ступеня небезпеки інкримінованого йому суспільно-небезпечного діяння, необхідно задовольнити і застосувати до ОСОБА_3 примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного стаціонару з суровим наглядом.

Застосування інших видів примусових заходів медичного характеру, передбачених ст.94 КК України, відносно ОСОБА_3 суд не вбачає.

Запобіжний захід у виді поміщення до психіатричного закладу в умовах, що виключають його небезпечну поведінку обраний відносно ОСОБА_3 ухвалою Лисичанського міського суду від 01 грудня 2015 року з моменту доставки неосудного до психіатричного закладу в умовах суворого нагляду підлягає скасуванню.

Вчиненим ОСОБА_3 суспільно-небезпечним діянням майнової шкоди не завдано.

Цивільні позови не заявлялися.

Процесуальні витрати за проведення експертиз: судової дактилоскопічної експертизи вартістю 768 гривень; судової трасологічної експертизи вартістю 368 гривень 28 копійок, слід віднести на рахунок Держави.

Відповідно до ст. 100 КПК України речові докази:

- ніж зі слідами бурого кольору, джинсові шорти та зразок крові ОСОБА_3 зі зразком матеріалу, що знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Лисичанського МВ ГУМВС України у Луганської області (а.с.178) підлягають знищенню;

- відбитки пальців рук та дактилокарти на імя ОСОБА_4, ОСОБА_8 та ОСОБА_3, що знаходяться на зберіганні в камері схову Лисичанського МВ ГУМВС України у Луганської області (а.с.180) підлягають знищенню;

- ключ на металевому ланцюжку, дистанційний пульт до телевізора, фрагмент кабелю з блоком живлення, ключ наданий потерпілим ОСОБА_2 від квартири померлого ОСОБА_4, циліндровий механізм замка, особисті документи на ОСОБА_4: 1. Оригінал та копія довідки про звільнення з місць позбавлення волі; 2.Диплом про закінчення ПТУ № 56; 3.Свідоцтво ДСОАФ; 4.Копія свідоцтва про розлучення; 5.Дві копії довідки про склад родини; 6.Копія довідки суду; 7.Свідоцтво про закінчення 8 класів з випискою; 8.Паспорт з 3 копіями; 9.Трудова книжка з копією; 10.Військовий квиток; 11.Свідоцтво про народження; 12.Копія ідентифікаційного коду; 13.Кредитна картка «Російський стандарт» що знаходяться на зберіганні в камері схову Лисичанського МВ ГУМВС України у Луганської області (а.с.180) - підлягають поверненню потерпілому ОСОБА_2.

З урахуванням викладеного, на підставі ст.19, ст.92, ст.93, ст.94 КК України, керуючись ст.ст. 505, 512, 513, КПК України, суд-,

УХВАЛИВ:

Клопотання заступника прокурора міста Лисичанська Луганської області ОСОБА_9 про застосування примусових заходів медичного характеру у відношенні ОСОБА_3 задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу з суворим наглядом.

Запобіжний захід у виді поміщення до психіатричного закладу в умовах, що виключають його небезпечну поведінку відносно ОСОБА_3 з моменту доставки неосудного до психіатричного закладу з суровим наглядом скасувати.

Процесуальні витрати за проведення експертиз: судової дактилоскопічної експертизи вартістю 768 гривень; судової трасологічної експертизи вартістю 368 гривень 28 копійок - віднести на рахунок Держави.

Речові докази:

- ніж зі слідами бурого кольору, джинсові шорти та зразок крові ОСОБА_3 зі зразком матеріалу, що знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Лисичанського МВ ГУМВС України у Луганської області - знищити;

- відбитки пальців рук та дактилокарти на імя ОСОБА_4, ОСОБА_8 та ОСОБА_3, що знаходяться на зберіганні в камері схову Лисичанського МВ ГУМВС України у Луганської області - знищити;

- ключ на металевому ланцюжку, дистанційний пульт до телевізора, фрагмент кабелю з блоком живлення, ключ наданий потерпілим ОСОБА_2 від квартири померлого ОСОБА_4, циліндровий механізм замка, особисті документи на ОСОБА_4: 1. Оригінал та копія довідки про звільнення з місць позбавлення волі; 2.Диплом про закінчення ПТУ № 56; 3.Свідоцтво ДСОАФ; 4.Копія свідоцтва про розлучення; 5.Дві копії довідки про склад родини; 6.Копія довідки суду; 7.Свідоцтво про закінчення 8 класів з випискою; 8.Паспорт з 3 копіями; 9.Трудова книжка з копією; 10.Військовий квиток; 11.Свідоцтво про народження; 12.Копія ідентифікаційного коду; 13.Кредитна картка «Російський стандарт» що знаходяться на зберіганні в камері схову Лисичанського МВ ГУМВС України у Луганської області - повернути потерпілому ОСОБА_2.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст.395 КПК України, якщо таку скаргу не буде подано.

На ухвалу може бути подана апеляція до Апеляційного суду Луганської області протягом тридцяти діб з дня її винесення, з подачею апеляції через Лисичанський міський суд.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію ухвали суду.

Копію ухвали суду негайно, після її проголошення, вручити прокурору та захиснику.

Суддя: М.М. Старікова