Ухвала суду № 54236406, 01.12.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 371/227/11-ц Головуючий у І інстанції Рудик Ю.В.Провадження № 22-ц/780/6174/15 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 01.12.2015

УХВАЛА

Іменем України

01 грудня 2015 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого судді: Касьяненко Л.І.,

Суддів: Гуля В.В., Іванової І.В.,

За участі секретаря: Яруна Я.В.,

Розглянувши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Миронівського районного суду Київської області від 25 вересня 2015 року у справі за скаргою ОСОБА_2 на бездіяльність державного виконавця відділу державної виконавчої служби Миронівського районного управління юстиції та зобовязання вчинити дії, -

в с т а н о в и л а :

У вересні 2015 року ОСОБА_2 звернулася до суду та просила визнати незаконною бездіяльність державного виконавця відділу державної виконавчої служби Миронівського районного управління юстиції щодо винесення постанови про повернення виконавчого документу до суду із зазначенням про зняття арешту, накладеного на майно боржника ОСОБА_2 та постановити ухвалу якою зобовязати державного виконавця відділу державної виконавчої служби Миронівського районного управління юстиції винести постанову про повернення виконавчого документу до суду із зазначенням про зняття арешту, накладеного на майно боржника ОСОБА_2

Мотивувала свої вимоги тим, що рішенням Миронівського районного суду Київської області від 06 травня 2011 року з неї на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» стягнуто заборгованість за кредитним договором № 151-ф/08 від 13 березня 2008 року у сумі 200 781, 53 доларів США та 212149, 36 грн.

На виконання зазначеного рішення стягувачу було видано виконавчий лист № 2 -227 від 06 травня 2011 року та державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Миронівського районного управління юстиції винесено 22 лютого 2012 року постанову про відкриття виконавчого провадження.

Оскільки про наявність такого рішення їй не було відомо, вона звернулася до апеляційного суду Київської області із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду та подала апеляційну скаргу. Відповідно до ухвали судді апеляційного суду Київської області від 2 вересня 2015 року відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду у судовому засіданні апеляційної інстанції 24 вересня 2015 року о 12 годині 15 хвилин.

14. 09.2014 року вона звернулася до державного виконавця із заявою про винесення постанови про повернення виконавчого документу до суду та зняття арешту з майна, що їй належить.

Оскільки державним виконавцем не було вчинено жодних дій стосовно виконання вимог, викладених нею у заяві, 17.09.2014 року вона звернулася до суду зі скаргою на бездіяльність державного виконавця та зобовязання вчинити дії.

Ухвалою Миронівського районного суду Київської області від 25 вересня 2015 року скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, ОСОБА_2 просить ухвалу скасувати та постановити нову про задоволення її скарги.

Апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судом І інстанції встановлено, що згідно рішення Миронівського районного суду Київської області від 06 травня 2011 року з ОСОБА_2 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» стягнута заборгованість за кредитним договором № 151-ф/08 від 13 березня 2008 року у сумі 200 781, 53 доларів США та 212149, 36 грн.

Постановою від 22 лютого 2012 року державного виконавця відділу державної виконавчої служби Миронівського районного управління юстиції відкрито виконавче провадження про примусове виконання .

Відповідно до ухвали судді апеляційного суду Київської області від 2 вересня 2015 року відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду у судовому засіданні апеляційної інстанції 24 вересня 2015 року о 12 годині 15 хвилин.

14 вересня 2015 року ОСОБА_2 звернулася до державного виконавця відділу державної виконавчої служби із заявою про винесення постанови про повернення виконавчого документу до суду та зняття арешту з майна, що їй належить.

17 вересня 2015 року вона ОСОБА_2 звернулась до суду зі скаргою у зв»язку з тим, що державний виконавець не вжив заходів щодо повернення до суду виконавчого листа із зазначенням про зняття арешту, накладеного на майно боржника ОСОБА_2

Постановляючи ухвалу та відмовляючи у задоволенні скарги суд І інстанції послався на відсутність правових підстав для її задоволення.

З такими висновками суду І інстанції колегія суддів погоджується, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст.383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Відповідно до ст. 48 ч. 1, 3 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, повертається до суду, який його видав, у разі відновлення судом строку для подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ, та прийняття такої апеляційної скарги до розгляду (крім виконавчих документів, що підлягають негайному виконанню).

Про повернення виконавчого документа державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Як передбачено ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Права та обовязки державних виконавців передбачені статтею 11 Закону України «Про виконавче провадження».

В той же час, виходячи з вимог ч.ч.1 3 ст.83 Закону України «Про виконавче провадження», контроль за своєчасністю, правильністю і повнотою виконання рішень державним виконавцем здійснюють начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, а також керівник вищестоящого органу державної виконавчої служби.

Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, визнати недійсним складений державним виконавцем акт, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.

Положеннями ч.ч.1, 2 ст.82 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду.

Боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 14 вересня 2015 року у відповідності до ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» звернулася до державного виконавця ВДВС Миронівського РУЮ із заявою про повернення виконавчого документу до суду із зазначенням про зняття арешту, а 17 вересня 2015 року вже звернулася до суду зі скаргою з приводу невиконання державним виконавцем її вимог. Крім того, встановлено, що для з»ясування обставин, викладених в заяві ОСОБА_2, держвиконавцем в межах його повноважень надіслані відповідні запити до апеляційного суду щодо відкриття апеляційного провадження по справі. У зв»язку з цим посилання апелянта на бездіяльність державного виконавця є безпідставні.

Колегія суддів вважає, що суд обґрунтовано, з урахуванням вищевикладеного та вимог закону , відмовив в задоволенні скарги ОСОБА_2

У відповідності п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, ухвала суду першої інстанції постановлена відповідно до вимог матеріального та процесуального права і підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 312, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2відхилити.

Ухвалу Миронівського районного суду Київської області від 25 вересня 2015 рокузалишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: