Рішення № 54234556, 07.12.2015, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №295/18519/14-ц Головуючий у 1-й інст. Слюсарчук Н. Ф.

Категорія 31 Доповідач Коломієць О. С.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого судді: Коломієць О.С.

суддів: Жигановської О.С., Якухно О.М.

при секретарі

судового засідання:ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок скоєння ДТП

за апеляційними скаргами ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 27 жовтня 2015 року, -

в с т а н о в и л а :

Позивач звернувся до суду з даним позовом у листопаді 2014 року та просив стягнути з відповідача 150000,00 грн. на відшкодування моральної шкоди та 12296,00 грн. на відшкодування матеріальної, які завдані внаслідок скоєння 24.07.2006р. дорожньо-транспортної пригоди. При цьому зазначає, що в результаті ДТП з вини відповідача загинула дружина позивача ОСОБА_5, а позивач отримав тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, в звязку з чим тривалий час лікувався та визнаний інвалідом 3-ї групи. Крім того, автомобіль позивача ВАЗ-21013, д/н 532062 ВВ був знищений в результаті ДТП, ринкова вартість якого на день проведення експертизи становила 10371,00 грн. Крім того, позивач поніс витрати на поховання дружини в сумі 1645,00 грн.

Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 27.10.2015р. позов ОСОБА_4 задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 100000,00 грн. на відшкодування моральної шкоди, 10371,00 грн. на відшкодування матеріальної та 280,00 грн. за проведення товарознавчої експертизи. Вирішено питання про судові витрати. У задоволенні решти вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_4 посилаючись на порушення норм матеріального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, просить рішення Богунського районного суду м.Житомира від 27.10.2015 р. в частині розміру стягнення моральної шкоди скасувати, стягнувши з відповідача 150000,00 грн. Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції, надаючи правову оцінку доказам по справі не повністю врахував ступінь моральних страждань позивача, які він отримав внаслідок втрати близької людини, а також не врахував фізичні та моральні страждання його самого як під час скоєння ДТП, так і під час тривалого лікування і реабілітації, а тому прийняв необґрунтоване рішення в частині розміру моральної шкоди.

Відповідач ОСОБА_3 в апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати та відмовити в задоволенні позову ОСОБА_4 Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції, ухвалюючи рішення, не застосував принципи розумності та справедливості та визначив суму відшкодування моральної та матеріальної шкоди, пославшись на недоведені обставини. Так, стягуючи 10371,00 грн. на відшкодування матеріальної шкоди, суд не врахував, що витрати в сумі 20000,00 грн. були відшкодовані в добровільному порядку відповідачем на користь позивача. Крім того, зазначив, що судом не враховані кошти, які він добровільно перерахував сімї ОСОБА_4 в загальній сумі 80000,00 грн. Застосовуючи принцип розумності, виваженості та справедливості, суд повинен був врахувати надані відповідачем докази щодо його майнового стану, стану здоровя його, дружини та батьків.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_4 не підлягає до задоволення, а апеляційна скарга ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 24.07.2006 року о 21 год. 15 хв. на 142км. + 500м. автодороги Київ-Чоп, поблизу с.Сонячне Житомирського району, ОСОБА_3, керуючи у стані алкогольного спяніння автомобілем «Шевролет-Еванда», державний номерний знак НОМЕР_1, виїжджаючи з другорядної на головну дорогу і виконуючи лівий поворот в напрямку м. Києва, порушив вимоги п.п.1.5, 2.3-б, 2.9-а, 10.1, 10.2, 10.5, 16.11 ПДРУкраїни, в результаті чого скоїв зіткнення з автомобілем ВАЗ-21013, державний номерний знак 53262ВВ під керуванням водія ОСОБА_4, який рухався в зустрічному напрямку по головній дорозі, внаслідок чого останній отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості, а його дружина ОСОБА_5тілесні ушкодження, від яких загинула на місці ДТП.

Відповідача ОСОБА_3 притягнуто до кримінальної відповідальності.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26.06.2014 р. вирок апеляційного суду Житомирської області від 14.03.2014р. щодо ОСОБА_3 змінено, визнано ОСОБА_3 засудженим за ч.2 ст. 286 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на три роки із позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки. На підставі ст.75 КК України ОСОБА_3 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку тривалістю 2 роки з покладанням на нього обовязків, передбачених пунктами 2,3 ст.76 КК України.

Відповідно до ч. 3ст. 61 ЦПК України, обставини, визнані судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Крім того, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обовязкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце дії та чи вчинені вони цією особою (ч.4 ст.61 ЦПК України).

Судами встановлена протиправність дій відповідача та його вина в скоєнні даної ДТП, а також причинний звязок між наявною шкодою і протиправними діяннями заподіювача.

Під час скоєння ДТП ОСОБА_3 перебував у стані алкогольного спяніння, вчинив злочин з необережності, порушивши Правила дорожнього руху, щиро розкаявся у вчиненому злочині, публічно вибачився перед потерпілими, відшкодував завдану внаслідок злочину шкоду в розмірі 80000,00 грн.

Відповідно дост.23 ЦК Україниособа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.

Згідно із ч. 2 ст.1167 ЦК Україниморальна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Відповідно до п. 3 постанови Пленуму ВС України від 31.05.1995р. №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Згідно із ч.1ст. 1166 ЦК Українимайнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.1ст.1188 ЦК Українишкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

19 вересня 2006 року судовим експертом ОСОБА_6 було проведено огляд автомобіля ВАЗ-21013, д/н 532-62ВВ, за результатами якого було складено Висновок експерта № 14983/А автотоварознавчої експертизи по визначенню матеріальних з битків заподіяних власнику транспортного засобу, відповідно до якого вартість матеріальних збитків автомобіля ВАЗ-21013 в результаті пошкодження при ДТП складає 10371,00 грн. Також зазначено, що відповідно до результатів проведених досліджень, вказаний автомобіль не підлягає відновленню, так як в даному випадку його відновлення є економічно недоцільним. Крім того, за проведення авто товарознавчої експертизи позивачем сплачено 280 грн.

Визначаючи розмір матеріальної шкоди, суд першої інстанції виходив з висновку експерта з врахуванням обсягу механічних пошкоджень автомобіля позивача.

За таких обставин, судова колегія приходить до висновку, що судом першої інстанції з'ясовані всі обставини справи, які мають істотне значення для правильного вирішення спору, дана належна оцінка письмовим доказам у сукупності з доводами сторін, висновки суду відповідають обставинам справи, доводи, викладені у апеляційних скаргах, аналогічні доводам позивача та відповідача в суді першої інстанції, не спростовують висновки суду, тому підстав для скасування оскаржуваного рішення в частині відшкодування матеріальної шкоди немає.

Вирішуючи спір у частині відшкодування моральної шкоди, суд керувався вимогами ст.ст. 1167, 1168 ЦК України, при визначенні розміру моральної шкоди суд першої інстанції виходив з того що, позивачу були спричинені незворотні моральні страждання та хвилювання, повязані зі смертю дружини, заподіянням тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, які призвели до змушеного тривалого лікування, а також знищення майна, належного позивачу. Тому, з урахуванням характеру, обсягу та глибини заподіяних позивачу моральних страждань, їх негативних наслідків, виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, дійшов обґрунтованого висновку, про необхідність відшкодування спричиненої йому моральної шкоди.

Проте, визначаючи розмір моральної шкоди, спричиненої в результаті ДТП, не врахував, що відповідачем в добровільному порядку на користь позивача вже було відшкодовано 20000,00 грн., що підтверджується копією квитанції № 8121 від 04.03.2014 р. (а.с.37). З оригіналу даної квитанції, оглянутої в судовому засіданні, не вдалося встановити, за який вид понесеної шкоди (матеріальної чи моральної) була сплачена сума в 20000,00 грн. ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 Крім того, колегія суддів враховує, що під час ухвалення рішення у справі № 295/15277/14-ц суд визначив розмір заподіяної неповнолітній ОСОБА_7 моральної шкоди в розмірі 80000,00 грн. Вказаний розмір моральної шкоди був присуджений до стягнення з ОСОБА_3 без врахування сплаченої суми в розмірі 20000,00 грн. Тому колегія суддів приходить до висновку про зменшення розміру стягнутої моральної шкоди з 100000,00 грн. до 80000,00 грн., а відтак рішення суду в цій частині підлягає зміні.

Інші доводи апеляційних скарг висновків суду першої інстанції не спростовують, а лише відображають позицію позивача та відповідача, яка перевірена і оцінена судом першої інстанції і не доводять порушення судом першої інстанції норм процесуального і матеріального права, які б призвели до неправильного вирішення справи.

Рішення в іншій частині в апеляційному порядку не оскаржено, тому не перевіряється судом апеляційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Богунського районного суду м. Житомира від 27 жовтня 2015 року змінити, зменшивши розмір стягнутої з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 моральної шкоди з 100000,00 грн. до 80000,00 грн.

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий: Судді: