Ухвала суду № 54231954, 08.12.2015, Апеляційний суд Хмельницької області

КОПІЯ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

____________

Справа № 686/12615/14-ц

Провадження № 22-ц/792/2273/15

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2015 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Хмельницької області

в складі: головуючого судді Корніюк А.П.,

суддів: Пєнти І.В., Талалай О.І.,

секретар Шевчук Ю.Г.

за участю апелянта ОСОБА_1, державного виконавця Кухар Л.В., стягувача ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду від 29 жовтня 2015 року у справі за скаргою ОСОБА_3 на бездіяльність державного виконавця.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів

в с т а н о в и л а :

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 19 грудня 2014 року стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 заборгованість за договором позики в сумі 442700 грн., пеню в розмірі 42757 грн. 26 коп., збитки у звязку із інфляцією в сумі 28647 грн.06 коп., три проценти річних від простроченої суми в розмірі 29820 грн. 28 коп., а всього 543924 грн. 60 коп. та судовий збір 3654 грн. В вересні 2015 року ОСОБА_3 подав до суду скаргу на бездіяльність посадової особи органу державної виконавчої служби, мотивуючи її тим, що державним виконавцем не винесено постанову про повернення виконавчого листа стягувачу ОСОБА_2 на підставі заяви останнього від 16 березня 2015 року. Скаржник зазначав, що відповідна постанова державним виконавцем не виносилася з тих підстав, що стягувач у серпні 2015 року подав нову заяву, у якій просив попередню його заяву рахувати недійсною. ОСОБА_3 вважає такі дії держаного виконавця протиправними і такими, що суперечать Закону України «Про виконавче провадження», тому просив суд визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Першого міського відділу ДВС Хмельницького МУЮ ОСОБА_5 щодо невинесення нею у виконавчому провадженні №46383267 постанови про повернення виконавчого документа стягувачу та зобовязати державного виконавця Першого міського відділу ДВС Хмельницького МУЮ усунути порушення та винести постанову про повернення виконавчого документа стягувачу ОСОБА_2

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 29 жовтня 2015 року скарга задоволена частково. Визнано неправомірною бездіяльність державного виконавця Першого міського відділу ДВС Хмельницького МУЮ ОСОБА_5 щодо неповернення виконавчого документа стягувачу ОСОБА_2 В решті вимог відмовлено.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою апелянт, діючи в інтересах боржника, подав апеляційну скаргу, в якій вважає оскаржувану ухвалу незаконною та необґрунтованою, зазначає, що державний виконавець Кухар Л.В. як на причину неповернення виконавчого документа послалася на те, що після надходження заяви стягувача щодо повернення виконавчого документа залишалося невирішеним питання про виконавчий збір, проте відповідно до ч.6 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» у разі завершення виконавчого провадження, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня після завершення такого виконавчого провадження відкриває виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору, таким чином несплата боржником виконавчого збору не є перешкодою для винесення постанови про повернення стягувачу виконавчого документа. Апелянт також зазначає, що висновок суду про відсутність на даний час підстав для повернення стягувачу виконавчого документа в звязку із поданням ОСОБА_2 заяви від 26 серпня 2015 року щодо відмови повернення йому виконавчого документа, є незаконним. Апелянт вважає, що у разі визнання скарги на рішення, дії або бездіяльність посадової особи ДВС обґрунтованою, суд повинен зобовязати цю особу усунути допущене порушення та поновити порушене право, а не обмежитись лише констатацією факту такого порушення. Тому, апелянт просить суд змінити ухвалу Хмельницького міськрайонного суду від 29 жовтня 2015 року, задовольнивши скаргу ОСОБА_3 в повному обсязі.

Встановлено, що апелянтом оскаржується ухвала Хмельницького міськрайонного суду від 29 жовтня 2015 року в частині відмови у задоволенні скарги. В решті ухвала сторонами не оскаржується.

Апелянт апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі і просить її задовольнити.

Державний виконавець та стягувач апеляційну скаргу не визнали і просять її відхилити.

ОСОБА_3 в судове засідання не зявився, хоча про день, місце і час слухання справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження» (надалі Закон) передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи: виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті.

Як вбачається із положень ч. 1, ч. 2 і ч. 5 ст. 25 Закону державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст. 47 Закону виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо є письмова заява стягувача.

З огляду на встановлені обставини вбачається, що рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 19 грудня 2014 року стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 заборгованість за договором позики в сумі 442700 грн., пеню в розмірі 42757 грн. 26 коп., збитки у звязку із інфляцією в сумі 28647 грн.06 коп., три проценти річних від простроченої суми в розмірі 29820 грн. 28 коп., а всього 543924 грн. 60 коп. та судовий збір 3654 грн. (а.с.61).

Постановою державного виконавця Першого міського відділу ДВС Хмельницького міськрайонного управління юстиції ОСОБА_5 від 06 лютого 2015 року відкрито виконавче провадження щодо виконання зазначеного вище судового рішення. (а.с.88).

16 березня 2015 року стягував ОСОБА_2 звернувся до державного виконавця Кухар Л.В. із заявою про повернення йому виконавчого документа. (а.с.100).

Встановлено, що державним виконавцем в порушення вимог п.1 ч. 1 ст. 47 Закону не винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу, а тому судом першої інстанції визнано неправомірною бездіяльність державного виконавця Першого міського відділу державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції ОСОБА_5 щодо неповернення виконавчого документа стягувачу ОСОБА_2 (виконавче провадження №46383267).

Оцінюючи доводи апеляційної скарги в тій частині, що висновок суду про відсутність на даний час підстав для повернення виконавчого документу стягувачу за наявності його заяви від 26 серпня 2015 року про відмову у поверненні йому виконавчого документа є незаконним, колегія суддів вважає їх безпідставними, виходячи із слідуючого.

Положеннями ст. 1 Закону передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів - це сукупність дій органів і посадових осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів, які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цьогоЗаконута інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цьогоЗаконупідлягають примусовому виконанню.

Встановлено, що 26 серпня 2015 року стягувач ОСОБА_2 направив заяву державному виконавцю Першого міського відділу ДВС Хмельницького міськрайонного управління юстиції про те, що просить його заяву від 16 березня 2015 року рахувати недійсною. Також встановлено, що на час розгляду скарги ОСОБА_3 та апеляції його представника ОСОБА_1 рішення суду про стягнення з скаржника на користь ОСОБА_2 коштів в сумі 543924 грн. 60 коп. та судового збору в сумі 3654 грн. не виконано. Зазначені обставини визнаються сторонами, а тому відповідно до ч.1 ст. 61 Закону України доказуванню не підлягають.

З врахуванням вищенаведеного і того, що принципом цивільного судочинства є виконуваність рішення суду,а устатті 14 ЦПК Українивизначені ознаки обов'язковості судових рішень.Крім того, виконання рішення суду є елементом справедливого судового розгляду, передбаченогостаттею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, тому колегія суддів визнає правильним висновок суду першої інстанції про те, що на час розгляду скарги боржника ОСОБА_3 відсутні підстави для зобовязання державного виконавця щодо негайного винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу ОСОБА_2

Порушень процесуального закону, які б були підставою для скасування ухвали, судом першої інстанції не допущено.

Керуючись ст. ст. 303, 312 315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 ОСОБА_1 відхилити.

Ухвалу Хмельницького міськрайонного суду від 29 жовтня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий (підпис) А.П. Корніюк

Судді (підпис) І.В. Пєнта

(підпис) ОСОБА_6

З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду А.П. Корніюк