Ухвала суду № 54230082, 10.12.2015, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

69009 Україна м. Запоріжжя вул. Лізи Чайкіної 65 тел.(061) 236-59-98

Справа № 332/5539/14-к

Провадження №: 1-кс/332/506/15

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2015 р. м. Запоріжжя

Слідчий суддя Заводського районного суду м.Запоріжжя Мєркулова Л.О., при секретарі Мельнік Д.А., розглянувши клопотання слідчого СВ Заводського ВП Ленінського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_1, погоджене з прокурором прокуратури Заводського району м. Запоріжжя ОСОБА_2 на підставі матеріалів досудового розслідування № 12013080030001053 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31.05.2013 року про арешт майна за ознаками злочину передбаченого ч. 2 ст.190 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся з клопотанням у кримінальному провадженні №12013080030001053 слідчий слідчого СВ Заводського ВП Ленінського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_1, погоджене з прокурором прокуратури Заводського району м. Запоріжжя ОСОБА_2

Згідно змісту клопотання встановлено, що 30.03.2007 року, невідома особа, діючи за попередньою змовою групою осіб, маючи умисел на заволодіння чужим майном, шляхом обману, знаходячись на судовому засіданні Заводського районного суду при розгляді цивільної справи № 2-1068/2006 р. за позовом ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про визнання права власності на ? частину житлового будинку, розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Підпорожня/Ніжинська,2/71 в порядку спадкування за законом, дала завідомо неправдиві показання на користь ОСОБА_4, чим позбавила права на спадщину ОСОБА_5, в результаті чого заволоділа 31/50 частиною вищевказаного домоволодіння.

На даний час відносно вищевказаного нерухомого майна відбуваються дії, направлені на заволодіння цим майном, яке по даному кримінальному провадженню є предметом кримінального правопорушення і по якому до теперішнього часу ще триває досудове розслідування.

Враховуючи вищевикладене, слідчий вважає, що домоволодіння за адресою: м.Запоріжжя, вул. Підпорожня/Ніжинська,2/71 є предметом кримінального правопорушення, на нього необхідно накласти арешт.

У судове засідання слідчий Тетеря О.Г. не зявився. підтримав клопотання, просить його задовольнити.

Прокурор та власник вищевказаного домоволодіння у судове засідання не зявилися.

Відповідно до ч. 1ст. 172 КПК України, неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Слідчий суддя, розглянувши подані матеріали, вважає, що клопотання задоволенню не підлягає.

Згідно ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ч.2 ст.170 КПК України, слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 цього Кодексу.

Виходячи зі змісту ч.2 ст.167 КПК України, такий арешт може бути накладений на речі, якщо вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, повязаного з їх незаконним обігом; набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, доходи від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.

Із матеріалів, доданих до подання слідчого встановлено наступне.

Із рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 10.02.2006 року встановлено, що позовні вимоги ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 до ОСОБА_5 та за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4, про визнання права власності в порядку спадкування за законом на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 та на половину 1/2 частини житлового будинку № 2 по вул. Підпорожній в м. Запоріжжі задоволено частково: визнано за ОСОБА_4 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_2, та ОСОБА_5 на 1/2 частину квартири АДРЕСА_2.

В частині позову ОСОБА_3 про визнання права власності на 1/2 частину житлового будинку № 2 по вул. Підпорожній в м. Запоріжжі відмовлено з недоведеністю позову.

В частині зустрічного позову ОСОБА_5 про визнання за нею права власності на 23/50 частини житлового будинку № 2 по вул. Підпорожній в м. Запоріжжі відмовлено за недоведеністю позову, а саме за відсутності правовстановлюючих документів на вищевказаний будинок

Дане рішення суду набрало чинності 21.02.2006 року.

Із рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 30.03.2007 року, яке набуло чинності 10.04.2007 року, встановлено, що позовні вимоги ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про визнання права власності на частину житлового будинку в порядку спадкування за законом задоволено: визнано за ОСОБА_4 право власності на 31/50 частину вищевказаного житлового будинку в порядку спадкування за законом після смерті його дядька ОСОБА_6.

Із рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 04 грудня 2008 року, яке набрало чинності 05.02.2009 року встановлено, що у задоволенні позову ОСОБА_5 про визнання довіреностей недійсними відмовлено.

Із ухвали Апеляційного суду Запорізької області від 13.03.2013 року встановлено, що у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_5 на рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 30.03.2007 року відмовлено.

Із ріщення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 20.06.2013 року встановлено, що позовні вимоги ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про визнання права власності на ? частину спадкового майна та визнання свідоцтва про право власності частково недійсним задоволено: визнано за ОСОБА_5 право власності на 31/100 частину будинку №2 по вул. Підпорожній в м. Запоріжжі та скасовано державну реєстрацію права власності в частині реєстрації права власності на 31/100 частин вищевказаного будинку за ОСОБА_4. В іншій частині залишити реєстрацію права власності на 31/100 частин вищевказаного будинку за ОСОБА_4

Із рішення Апеляційного суду Запорізької області від 06.09.2013 року встановлено апеляційна скарга ОСОБА_4 на рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 20.06.2013 р. задоволена: рішення суду від 20.06.2013 року скасувати та ухвалити нове рішення: у задоволенні позову ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про визнання права власності на 1/2 частину спадкового майна - будинку № 2 по вул. Підпорожній в м. Запоріжжя та визнання свідоцтва про право власності частково недійсним відмовити.

Із ухвали Вищого спеціалізованого суду України від 04.12.2013 р. встановлено, що касаційна скарга ОСОБА_5 на рішення Апеляційного суду Запорізької області від 06.08.2013 року відхилена.

Із ухвали Апеляційного суду Запорізької області від 28.05.2014 р. встановлено, що апеляційна скарга ОСОБА_5 на ухвалу Заводського районного суду м. Запоріжжя від 21.03.2014 р. у справі за заявою ОСОБА_5 про перегляд у звязку з нововиявленими обставинами рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 30.03.2007 року.

Згідно витягу з ОП ЗМБТІ про реєстрацію права власності на нерухоме майно 24.12.2003 року, власником 31/50 частини житлового будинку №2 по вул. Підпорожній в м. Запоріжжі є ОСОБА_7.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 11.06.2007 року встановлено, що ОСОБА_4 є власником 31/50 частини житлового будинку № 2 по вул. Підпорожній в м. Запоріжжі.

Таким чином, у судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_4 власником 31/100 частин житлового будинку № 2 по вул. Підпорожній в м. Запоріжжі.

Із пояснень ОСОБА_5 в якості потерпілої вбачається, що вона своїх прав на спадкове майно, а саме на частину будинку № 2 по вул. Підпорожній в м. Запоріжжі не оформила.

Громадянин ОСОБА_4 є власником 31/50 частини вищевказаного будинку на законних підставах рішення суду, яке набуло чинності т не скасовано.

Посилання ОСОБА_5 на той факт, що рішення суду від 30.03.2007 року є незаконне спростовується ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 13.03.2013 року, якою апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилено, а рішення суду від 30.03.2007 року залишено без змін.

Підстав для арешту вищевказаного житлового будинку у ньому згідно положень ч.1 ст.170 КПК України не вбачається, оскільки суду не подано відомостей про предявлення кому-небудь підозри або цивільного позову у кримінальному провадженні

Також не вбачається і підстав для накладення арешту на житловий будинок , розташований по вул. Підпорожня,2/вул. Ніжинська,71 в м. Запоріжжі згідно положень ч.2 ст.170 КПК України, оскільки вищевказаний житловий будинок , виходячи з обставин справи, не відповідає жодній із характеристик, визначених ч.2 ст.167 КПК України: власником житлового будинку № 2 по вул. Підпорожній в м. Запоріжжі є встановлена особа ОСОБА_4, а ОСОБА_5 правовстановлюючих документів на частину спірного будинку немає.

Всупереч зазначеним вимогам кримінально-процесуального законодавства, прокурором та слідчим не надано достатніх доказів того, які саме відбуваються дії, направлені на заволодінням вищевказаним житловим будинком. Вказаний будинок знаходиться у законному володінні встановленої особи ОСОБА_4, в інтересах якого виступає ОСОБА_3, згідно витягу з Єдиного державного реєстру речових прав, а накладення арешту на цей будинок це є грубим порушенням прав ОСОБА_4 як власника нерухомого майна.

Тому, клопотання слідчого Тетері О.Г. є необґрунтованим, безпідставним та незаконним, оскільки взагалі відсутні підстави для порушення кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 167,170-173 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання слідчого СВ Заводського ВП Ленінського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_1 про арешт майна - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом пяти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Л.О. Мєркулова