Ухвала суду № 54229247, 11.12.2015, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 233/1665/15-ц Номер провадження 22-ц/775/935/2015

Головуючий у 1 інстанції Каліуш О.В.

Категорія 27 Доповідач Санікова О.С.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

8 грудня 2015 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Санікової О.С.

суддів: Канурної О.Д., Жарової Ю.І.

за участю секретаря Макотченко А.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 5 жовтня 2015 року,

в с т а н о в и в :

В апеляційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк» просить скасувати рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 5 жовтня 2015 року, яким позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволені частково: стягнуто з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 1 грудня 2012 року в загальному розмірі 17 341 грн.28 коп., яка складається з наступного: 13 969 грн. 00 коп. - заборгованість за кредитом; 3 372 грн. 28 коп. заборгованість по процентам за користування кредитом; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено; стягнуто з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» судовий збір у розмірі 243 грн. 60 коп., - в частині відмови у задоволенні вимог про стягнення процентів в сумі 5 549.51 грн., в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення пені, комісії а також штрафів (фіксована та процента складові), нарахованих за періоди: до 13 квітня 2014 року та з 6 листопада 2014 року по 28 лютого 2015 року і в цих частинах ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги банку, стягнути з відповідача судові витрати, понесені по сплаті судового збору за апеляційну скаргу у сумі 273.35 грн.

В обґрунтування апеляційної скарги ПАТ КБ «ПриватБанк» посилається на неправильне застосування норм матеріального права та порушення процесуального права; апелянт вважає, що суд першої інстанції необґрунтовано відмовив у частині позовних вимог про стягнення процентів, нарахованих за подвійною процентною ставкою, оскільки банк і позичальник у договорі встановили змінний тип процентної ставки, який залежить від настання події з прострочення виконання позичальником кредитних зобовязань, такий факт наступив, що суд підтвердив у своєму рішенні; апелянт вважає, що суд першої інстанції дійшов також невірного висновку про необхідність відмови у задоволенні вимог про стягнення заборгованості з пені, комісії, а також штрафів (фіксована і процентна складові) у повному обсязі, оскільки правова конструкція дії таких нормативних актів як постанови КМ України, яким затверджений перелік населених пунктів, де проводилася антитерористична операція, розпорядження КМ України від 30 жовтня 2014 року №1053-р, розпорядження КМ України від 5 листопада 2014 року №1079-р зобовязує банк скасувати нараховані пеню та штрафи лише у період проведення антитерористичної операції в населеному пункті проживання відповідача, тому позовні вимоги про стягнення пені, комісії, а також штрафів (фіксована і процентна складові), які були нараховані до 13 квітня 2014 року та після 5 листопада 2014 року підлягають задоволенню.

У судове засідання апеляційного суду сторони не зявились, надали заяви про розгляд справи у їх відсутності.

Судом першої інстанції встановлено, що 1 грудня 2010 року ОСОБА_1 підписала заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в ПАТ КБ «ПриватБанк» та виявила бажання про оформлення на її імя банківської послуги Кредитка «Універсальна», у якій зазначила свої персональні дані. У заяві погоджено вид кредитки Кредитка «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», кредитний ліміт 300 грн. (який у подальшому було збільшено до 14200 грн.), базова відсоткова ставка по кредиту 2,5% в місяць на залишок заборгованості. У заяві, підписаній відповідачем, остання підтвердила факт ознайомлення і згоди з Умовами і правилами надання банківських послуг, а також тарифами банку, які були надані їй для ознайомлення у письмовому вигляді, а також підтвердила факт отримання нею інформації про умови кредитування в ПриватБанку та зобовязалась виконувати вимоги Умов та правил надання банківських послуг та регулярно знайомитись з їх змінами на сайті ПриватБанку. При порушенні строків платежів по будь-якому із грошових зобовязань, передбачених цим договором більше, ніж на 30 днів, позичальник зобовязаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. +5% від суми заборгованості по кредитному ліміту, з урахуванням нарахованих та прострочених процентів та комісій. З фінансовими умовами надання кредитки «Універсальна 55днів пільгового періоду» на прикладах розрахунку суму виплати за використання кредитних коштів ознайомлена, що свідчить про обізнаність відповідача з порядком та умовами погашення кредиту, погашення заборгованості по кредиту, сплати нарахованих за період користування кредитом відсотків та інших платежів.

ОСОБА_1 взяті на себе зобовязання за договором належним чином не виконала, з 24 квітня 2014 року платежів за договором не здійснювала.

Згідно доданого до позовної заяви розрахунку заборгованості за договором від 1 грудня 2010 року, укладеного між сторонами у справі, станом на 28 лютого 2015 року нарахована позивачем заборгованість за кредитом складає 13969.00 грн., заборгованість за процентами складає 8272.18 грн., заборгованість за пенею складає 300 грн., заборгованість по судовим штрафам 1659.54 грн., загальна сума заборгованості складає 24850.33 грн. З розрахунку також вбачається, що з 30 травня 2014 року проценти нараховувались позивачем у подвійному розмірі, а саме у розмірі більше ніж 2,5% на місяць. Однак довідка про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», яка підписана відповідачем, такої умови кредитування не містить.

Судом також встановлено, що відповідач є зареєстрованою за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до розпорядження КМ України №1053-р м. Костянтинівка входить до переліку населених пунктів, де проводилася антитерористична операція.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи апеляційної скарги в межах оскарження, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» про стягнення процентів в сумі 5 549.51 грн. суд першої інстанції виходив з того, що нарахування банком процентів у подвійному розмірі, починаючи з 30 травня 2014 року, є неправомірним, оскільки суперечить положенню ст. 1056-1 ЦК України в редакції з 16 жовтня 2011 року; відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягнення пені, комісії а також штрафів (фіксована та процентна складові), нарахованих за періоди до 13 квітня 2014 року та з 6 листопада 2014 року по 28 лютого 2015 року суд першої інстанції виходив з незаконності таких нарахувань банком, виходячи з положень ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції»; при цьому суд не прийняв до уваги посилання позивача на розпорядження КМ України від 5 листопада 2014 року №1079-р «Про зупинення дії розпорядження КМ України від 30 жовтня 2014 року №1053-р», яким зупинена дія розпорядження КМ України від 30 жовтня 2014 року №1053-р», згідно якої затверджений перелік населених пунктів в зоні АТО, оскільки зміст правової конструкції зупинення дії нормативного акту передбачає, що зупинений акт не є скасованим, а не підлягає застосуванню саме після його зупинення, тобто до набрання чинності розпорядженням КМ України від 5 листопада 2014 року розпорядження КМ України від 30 жовтня 2014 року №1053-р діяло певний період часу та визначало перелік населених пунктів в зоні АТО; крім того, відповідно до ч.2 ст. 61 ЦПК України обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказуванню, тому проведення антитерористичної операції на територіях, визначених розпорядженням КМ України від 30 жовтня 2014 року №1053-р суд визнав загальновідомими, які доказуванню не підлягають.

Такі висновки суду є правильними.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов"язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ч.2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом 1 грудня 2010 року Корнєєва (згідно свідоцтва про укладення шлюбу від 18 липня 2012 року - ОСОБА_1) А.С. підписала заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в ПАТ КБ «ПриватБанк» та виявила бажання про оформлення на її імя банківської послуги Кредитка «Універсальна», у якій зазначила свої персональні дані. У заяві погоджено вид кредитки Кредитка «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», кредитний ліміт 300 грн. (який у подальшому було збільшено до 14200 грн.), базова відсоткова ставка по кредиту 2,5% в місяць на залишок заборгованості. У заяві, підписаній відповідачем, остання підтвердила факт ознайомлення і згоди з Умовами і правилами надання банківських послуг, а також тарифами банку, які були надані їй для ознайомлення у письмовому вигляді, що таким чином свідчить про укладення між сторонами кредитного договору.

Відповідно до п. 2.1.1.12.6 Правил користування платіжною карткою банк нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому Тарифами Банку із розрахунку 360 календарних днів на рік.

Згідно довідки про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» базова відсоткова ставка по кредиту визначена 2,5% в місяць на залишок заборгованості.

При цьому ні загальними положеннями Умов та правил надання банківських послуг, ні положеннями пункту 2.1.1. Кредитні карти, тобто пункту, який безпосередньо регулює умови та правила користування кредитними картами, не передбачено збільшення процентної ставки.

Посилання ПАТ КБ «ПриватБанк» на те, що пунктом 1.1.3.2.3. Умов та правил надання банківських послуг розмір відсоткової ставки за кредитом може змінюватись банком за умови інформування позичальника шляхом надання виписки по картковому рахунку на умовах, зазначених в п. 1.1.3.1.9. Умов та правил надання банківських послуг, не свідчить про те, що банк вправі нараховувати проценти у подвійному розмірі, оскільки зазначеним пунктом передбачено право банку здійснювати зміни Тарифів, а також інших умов обслуговування рахунків; при цьому банк, за виключенням випадків зміни розміру наданого кредиту (кредитного ліміту) зобовязаний не менше ніж за 7 днів до введення змін проінформувати клієнта, і зокрема у виписці по картрахунку відповідно до п. 1.1.3.1.9 цього договору. Тобто зі змісту зазначеного пункту не вбачається, що сторони погодились на підвищення процентної ставки.

Крім того, як зазначено у ч.4 ст. 1056-1 ЦК України, на яку посилається ПАТ КБ «Приватбанк» в апеляційній скарзі, у разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобовязаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. При цьому кредитодавець зобовязаний письмово повідомити позичальника, поручителя та інших зобовязаних за договором осіб про зміну процентної ставки не пізніш як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка. У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен дозволяти точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитор не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем не доведено дотримання зазначених норм матеріального права.

За таких обставин доводи апеляційної скарги про те, що банк і позичальник у договорі встановили змінний тип процентної ставки, який залежить від настання події з прострочення виконання позичальником кредитних зобовязань, є безпідставними.

Є також безпідставними і доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції дійшов невірного висновку про необхідність відмови у задоволенні вимог про стягнення заборгованості з пені, комісії а також штрафів, які були нараховані до 13 квітня 2014 року з посиланням на розпорядження КМ України від 5 листопада 2014 року №1079-р, яким було призупинено дію розпорядження КМ України від 30 жовтня 2014 року №1053-р, яким визначений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, є безпідставними, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом відповідачка припинила здійснювати платежі за кредитним договором з 24 квітня 2014 року, тобто з періоду, коли статтею 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» встановлено заборону нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобовязань за кредитними договорами та договорами позики (у період з 14 квітня 2014 року) громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому КМ України переліку, де проводилася антитерористична операція; при цьому банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобовязані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобовязань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Доводи апеляційної скарги щодо невірного висновку про необхідність відмови у задоволенні вимог про стягнення заборгованості з пені, комісії а також штрафів, які були нараховані після 5 листопада 2014 року, також є безпідставними, оскільки, як правильно зазначив суд першої інстанції, зупинення нормативного акту не означає його скасування, а проведення антитерористичної операції і до наступного часу не припинено, що є загальновідомим фактом, тому відповідно до ч.2 ст. 61 ЦПК України не підлягає доказуванню.

Крім того, розпорядженням КМ України від 2 грудня 2015 року № 1275-р визнано таким, що втратив чинність розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року №1053 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» та розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 року №1079 «Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року №1053».

Отже доводи апеляційної скарги ПАТ КБ «ПриватБанк» не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Виходячи з викладеного, апеляційний суд вважає, що рішення суду ухвалене з додержанням вимог матеріального та процесуального права і підстав для його скасування немає.

Керуючись ст. ст. 307 ч.1, 308, 314, 315 ЦПК України, апеляційний суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» відхилити.

Рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 5 жовтня 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів після набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.

Судді: