Постанова № 54228118, 08.12.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" грудня 2015 р. Справа№ 910/23428/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Баранця О.М.

суддів: Сітайло Л.Г.

Пашкіної С.А.

при секретарі Матюхін І.В.

за участю представників:

від позивача: Пріцак І.Є.

від відповідача: Антощук Е.І.

розглянувши

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю

"Український лізинг"

на рішення

господарського суду міста Києва

від 12.10.2015 року

у справі № 910/23428/15

за позовом Публічного акціонерного товариства

"Український бізнес банк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю

"Український лізинг"

про стягнення 2664433 грн 61 коп.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.10.2015 року позов задоволено повністю.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Український лізинг" (03680, м. Київ, вул. Предславинська, буд. 13, офіс 211, ідентифікаційний код 38291386) на користь Публічного акціонерного товариства "Український бізнес банк" (83001, Донецька обл., м. Донецьк, вул. Артема, буд. 125, ідентифікаційний код 19388768) заборгованість по кредиту у розмірі 2564356 (два мільйони п'ятсот шістдесят чотири триста п'ятдесят шість) грн 13 коп., заборгованість по відсоткам за користування кредитом у розмірі 84409 (вісімдесят чотири тисячі чотириста дев'ять) грн 92 коп., пеню за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 6539 (шість тисяч п'ятсот тридцять дев'ять) грн 56 коп. та пеню за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом у розмірі 9128 (дев'ять тисяч сто двадцять вісім) грн 00 коп.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Український лізинг" (03680, м. Київ, вул. Предславинська, буд. 13, офіс 211, ідентифікаційний код 38291386) в дохід Державного бюджету України (р/р 31215206783001, Одержувач: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, Банк одержувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, МФО 820019, ідентифікаційний код 37993783, код платежу: 22030001) судовий збір у розмірі 53288 (п'ятдесят три тисячі двісті вісімдесят вісім) грн 67 коп.

Не погоджуючись з рішення суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Український лізинг" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 12.10.2015 року та прийняти нове рішення.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.11.2015 року апеляційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 12.10.2015 року прийнято до провадження та призначено до розгляду.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів даної справи, 24.01.2014 року між Публічним акціонерним товариством "Український бізнес банк" (банк за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Український лізинг" (позичальник за договором) укладено кредитний договір № 301/Ю, відповідно до умов якого банк за наявності вільних грошових коштів надає позичальнику у тимчасове користування довгостроковий кредит у формі не поновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування у сумі 3856618 грн 00 коп. на придбання основних до 23.01.2017 року зі сплатою 20% річних. Ліміт кредитування зменшується відповідно до графіку погашення (додаток № 1). Проценти за користування кредитом нараховуються за кожен календарний день за методом "факт/360", тобто для розрахунку застосовується умовно 360 днів у році.

Згідно з пунктом 3.1 договору банк зобов'язується відкрити відповідачу рахунок для заборгованості за кредитом № 20635321973161.980.1 та рахунок для обліку нарахованих процентів № 20680321973161.980.1.

Положеннями пункту 4.2 договору сторони погодили, що позичальник зобов'язується щомісячно, не пізніше 7 числа місяця, наступного за звітним перераховувати на рахунок № 37393321973162 суму процентів за користування кредитом у відповідності до договору.

Позичальник зобов'язується погашати наданий банком кредит згідно з графіком погашення, наведеним у додатку № 1, який є невід'ємною частиною цього договору (пункт 4.5 договору).

У відповідності до пункту 4.6 договору у разі невиконання зобов'язань відповідно до пункту 4.5 цього договору а саме - невиконання зобов'язання щодо зменшення суми кредитування з графіком погашення та/або невиконання зобов'язання щодо повного остаточного погашення кредиту до 23.01.2017 включно, позичальник сплачує банку проценти у розмірі 50% річних на суму простроченої заборгованості до моменту її погашення.

Відповідно до пункту 4.7 договору кошти у погашення будь-якої заборгованості за цим договором направляти на рахунок № 37393321973162 для розподілу у наступній послідовності: прострочена заборгованість за комісіями; прострочена заборгованість за процентами; прострочена заборгованість за кредитом; комісії строк сплати яких настав; проценти, строк сплати яких настав; поточна заборгованість за кредитом.

Строк дії цього договору встановлюється з дня підписання цього договору і до повного погашення позичальником усіх зобов'язань за цим договором (пункт 8.12 договору).

В подальшому між сторонами укладалися додаткові угоди до кредитного договору № 301/Ю від 24.01.2014 року, відповідно до яких вносилися зміни та доповнення до кредитного договору, а саме:

- додатковою угодою № 1 від 13.10.2014 року внесено зміни до пункту 1.1 кредитного договору щодо розміру відсотків, а саме: в період з 24.01.2014 року по 30.09.2014 року включно відсоткова ставка складає 20% річних, в період з 01.10.2014 року по 23.01.2017 року включно - 15 % річних; а також внесено зміни до пункту 4.6 кредитного договору щодо розміру відсотків, у зв'язку з невиконання зобов'язання щодо зменшення суми кредитування з графіком погашення та/або невиконання зобов'язання щодо повного остаточного погашення кредиту, а саме: в період з 24.01.2014 року по 30.09.2014 року включно відсоткова ставка складає 50% річних на суму простроченої заборгованості до моменту її погашення, починаючи з 01.10.2014 року - 15 % річних включно відсоткова ставка складає 50% річних на суму простроченої заборгованості до моменту її погашення;

- додатковою угодою № 2 від 28.11.2014 року внесено зміни до пункту 1.1 кредитного договору щодо розміру відсотків, а саме відсоткова ставка складає 20%.

Відповідно до пункту 5.3 договору банк має право вимагати від позичальника дострокового розірвання кредитного договору та/або дострокового погашення суми кредиту, процентів, комісій, неустойок та збитків у разі: не погашення позичальником процентів та/або щомісячного внеску за кредитом згідно з графіком впродовж двох місяців; ухилення від банківського контролю; не дотримання позичальником умов цього договору; несплати позичальником комісій, передбачених кредитним договором; виявлення фактів використання кредиту не за цільовим призначенням; якщо виданий кредит виявиться з будь-яких причин не забезпеченим; відмова позичальника застрахувати заставлене майно по закінченні строку дії договору страхування або у разі відмови застрахувати заставлене майно у страховій компанії, рекомендованій банком. Про намір достроково розірвати кредитний договір та/або вимогу достроково погасити суми кредиту, комісій, неустойок, та збитків, банк письмово повідомляє позичальника. Позичальник зобов'язаний впродовж 30 днів з моменту отримання письмової вимоги банку достроково повернути кредит, проценти, комісії, неустойку, передбачені даним договором.

Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно із частиною 1 статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.

Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Дослідивши зміст укладеного договору, суд дійшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є кредитним договором.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

У відповідності до норм статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з частиною 2 статті 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів належних йому.

На виконання умов договору та на підставі наданих заявки на отримання довгострокового кредиту позивачем було надано відповідачу кредит у розмірі 3660000 грн 00 коп. на умовах, передбачених укладеним між сторонами кредитним договором № 301/Ю від 24.01.2014 року, що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 1 від 24.01.2014 року.

Позичальник в порушення умов договору та норм чинного законодавства належним чином не виконував взяті на себе зобов'язання щодо повної та своєчасної сплати відсотків за користування кредитом та погашення кредиту у відповідності з графіком погашення, наведеним у додатку № 2, який є невід'ємною частиною кредитного договору.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за кредитним договором № 301/Ю від 24.01.2014 року щодо повної та своєчасної сплати відсотків за користування кредитними коштами та погашення кредиту у відповідності з графіком погашення, позивач направив на адресу відповідача вимогу № 3728 від 15.07.2015 року про дострокове повернення кредиту та сплати процентів за користуванням кредитом за договором, що підтверджується наявним в матеріалах справи описом вкладення у цінний лист від 17.07.2015 року .

З урахуванням положень пункту 5.3 кредитного договору № 301/Ю від 24.01.2014 року та у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язання щодо повної та своєчасної сплати відсотків за користування кредитом та погашення кредиту у відповідності з графіком погашення, у позивальника перед банком виникла заборгованість з повернення кредиту у розмірі 2564356 грн 13 коп. та заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом у розмірі 84409 грн 92 коп., що також не було спростовано відповідачем, зокрема, відповідачем не надано суду доказів повернення кредиту у розмірі 2564356 грн 13 коп. та сплати процентів за користування кредитом у розмірі 84409 грн 92 коп.

Відповідно до норм статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на вищенаведене та встановленням факту невиконання відповідачем обов'язку з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитними коштами, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості з повернення кредиту у розмірі 2564356 грн 13 коп. та заборгованість зі відсотків за користування кредитом у розмірі 84409 грн 92 коп., підлягають задоволенню у повному обсязі.

У зв'язку з неналежним виконання зобов'язань за кредитним № 301/Ю від 24.01.2014 року, позивачем нараховано позичальнику пеню за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 6539 грн 56 коп. та пеню за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом у розмірі 9128 грн 00 коп.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Згідно з статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Нормами статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно пунктом 5.10 кредитного договору у разі порушення строків погашення кредиту, нарахованих за ним процентів, комісій (пункти 4.2, 4.3, 4.5) банк має право вимагати від позичальника за кожен день прострочення сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який сплачується пеня.

Дії відповідача є порушенням умов договору, що є підставою для застосування відповідальності (нарахування пені) відповідно до пункту 5.10 договору.

З огляду на вищенаведене та доведення факту несвоєчасності виконання грошового зобов'язання за кредитним договором № 301/Ю від 24.01.2014 року, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 6 539 грн 56 коп. та пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом у розмірі 9128 грн 00 коп. підлягають задоволенню у повному обсязі за розрахунком позивача.

Тож, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції про задоволення позову.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду міста Києва від 12.10.2015 року у справі №910/23428/15 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Справу № 910/23428/15 повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Копію постанови направити сторонам.

Головуючий суддя О.М. Баранець

Судді Л.Г. Сітайло

С.А. Пашкіна