Постанова № 54228087, 08.12.2015, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

08.12.2015 справа №908/3749/15

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3при секретарі судового засідання:ОСОБА_4за участю представників сторін:від позивача від відповідача (скаржник)не зявився; не зявивсярозглянувши апеляційну скаргуПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал страхування», м. Київна рішення господарського суду Донецької областівід20.08.2015 р. (повний текст складено 25.08.2015 р.)у справі№ 908/3749/15 (суддя Паляниця Ю.О.)за позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал страхування», м. КиївдоКомунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донелектротранс», м. Донецькпро стягнення 5875,20 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Арсенал страхування», м.Київ звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донелектротранс», м.Донецьк суми майнової шкоди в розмірі 5875,20 грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 25.06.2015 р. позовну заяву разом з доданими до неї документами було направлено для розгляду за територіальною підсудністю до господарського суду Донецької області.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 06.07.2015 р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 908/3749/15.

Рішенням господарського суду Донецької області від 20.08.2015 р. у справі №908/3749/15 у задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал страхування», м. Київ було відмовлено в повному обсязі.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Арсенал страхування», м. Київ звернулося до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції у цій справі та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 23.09.2015 р. у справі № 908/3749/15 апеляційну скаргу на підставі п.п. 2, 4 ст. 97 ГПК України було повернуто скаржникові без розгляду.

Після усунення недоліків Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Арсенал страхування», м. Київ повторно звернулося з апеляційною скаргою.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на порушенням судом норм матеріального та процесуального права, неповне зясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків суду обставинам справи.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 08.10.2015 р. апеляційна скарга була прийнята до провадження, судове засідання призначено на 24.11.2015 р.

В судове засідання 24.11.2015 р. представники сторін не зявилися, про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

23.10.2015 через канцелярію суду від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 24.11.2015 р. на підставі ст. 77 ГПК України розгляд апеляційної скарги було відкладено на 08.12.2015 р.

08.12.2015 р. через канцелярію суду до початку судового засідання від представника позивача надійшло клопотання про розгляд апеляційної скарги без участі його представника.

У судове засідання 08.12.2015 р. представники сторін не зявилися, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені належним чином.

Явка представників сторін не визнавалася обовязковою, крім того процесуальний строк розгляду справи закінчується, у звязку з чим колегія суддів вважає можливим розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників сторін.

Згідно зі ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст.101 ГПК України, апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішень місцевого господарського суду в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду встановила наступне.

26.09.2011 р. між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Арсенал страхування» (страховик), м. Київ та ОСОБА_5 (страхувальник) було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №282/11-Тз/Дн, відповідно до якого страхувальником є ОСОБА_5 (п. 2 договору страхування), а вигодонабувачем за вказаним правочином є Публічне акціонерне товариство «ОСОБА_6 та Кредит», м. Київ (п. 3 договору №282/11-Тз/Дн від 26.09.2011 р.).

Предметом вказаного договору страхування є майнові інтереси страхувальника (вигодонабувача), що не суперечать закону, повязані з володінням, користуванням та розпорядженням наземним транспортним засобом та іншим майном, вказаними у розділах 5,6 цього договору.

Відповідно до розділу 5 договору страхування визначено наступний транспортний засіб: марка/модель: ВАЗ217130, реєстраційний номер: АН7849ЕМ, рік випуску: 2011.

Строк дії договору (п.16.) до 26.09.2012 р.

Згідно відомості № 9069390 про дорожньо-транспортну пригоду та довідки Головного управління МВС України в Донецькій області Управління Державтоінспекції, 28.08.2012 р. об 11 год. 15 хв. по вул. 230 Стрілкової дивізії в м. Донецьк сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу ВАЗ 217130, д.н. НОМЕР_1, за кермом якого перебував ОСОБА_5, та тролейбуса ЮМЗ-1, номерний знак 2049, який належить ДЕАТ ДТТУ м. Донецька та яким керувала ОСОБА_7, внаслідок якої автомобіль НОМЕР_2, отримав механічні пошкодження.

У звязку з цим 29.08.2012 р. страхувальник позивача ОСОБА_5 звернувся до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал страхування», м. Київ із заявою про настання події, що має ознаки страхового випадку за договором добровільного страхування транспортного засобу.

Згідно з рахунком-фактурою № СФ-0003665 від 10.12.2014 р. Приватного акціонерного товариства «Техноцентр» вартість відновлювального ремонту автомобіля НОМЕР_2, становила 6857,10 грн.

Зазначена вище дорожньо-транспортна пригода відповідно до умов договору добровільного страхування наземного транспорту № 282/11-Тз/Дн від 26.09.2011 р. та норм чинного законодавства України визнана позивачем страховим випадком, про що складено страховий акт № 282/11-Тз/Дн-1 від 20.09.2012 р., відповідно до якого сума страхового відшкодування, що підлягала виплаті страхувальнику, склала 5875,20 грн.

Листом № 180912-2647/к від 18.09.2012 р. Публічне акціонерне товариство «ОСОБА_6 та Кредит» повідомило страховика про відсутність заперечень щодо перерахування страхового відшкодування в сумі 5875,20 грн. на користь Приватного акціонерного товариства «Техноцентр».

На виконання умов договору страхування наземного транспорту № 282/11-Тз/Дн від 26.09.2011 р, на підставі страхового акту 282/11-Тз/Дн-1 від 20.09.2012 р., позивач здійснив виплату страхового відшкодування на користь Приватного акціонерного товариства «Техноцентр» у розмірі 5875,20 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення № 7271 від 21.09.2012 р.

Згідно із попередніми висновками, які наявні у розділі ІV відомостей № 9069390, дорожньо-транспортна пригода сталась внаслідок порушення правил маневрування, недодержання дистанції ОСОБА_7, що є порушенням п. 10.1, 13.1, 24.6 правил дорожнього руху.

Відповідно до постанови Пролетарського районного суду м. Донецька по справі №3/0542/1227/2012 від 28.09.2012 р. про адміністративне правопорушення встановлено наявність вини ОСОБА_7 у зіткненні транспортних засобів, яка знаходилася в якості водія-інструктора в тролейбусі «ЮМЗ-Т2» №2049. Вона притягнена до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн. В постанові суду зазначено, що ОСОБА_7 знаходячись в якості інструктора в тролейбусі ЮМЗ-Т2 № 2049, яким керував стажист ОСОБА_8, при зміні напрямку руху тролейбусу не забезпечила дотримання необхідної дистанції між транспортними засобами, що свідчить про порушення правил маневрування, в результаті чого було завдано механічних пошкоджень транспортному засобу ВАЗ 217130, д.н. НОМЕР_3 під управлінням ОСОБА_5

17.12.2012 р. позивач звернувся з претензією (вих. № 285/к-17/12/12) про виплату регресу за страховим відшкодуванням в сумі 5875,20 грн., яка була адресована ККП ДМР «Донелектротранс» як власнику тролейбуса.

Претензію отримано представником ККП ДМР «Донелектротранс» 24.12.2012 р., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

Оскільки виплата компенсації проведеного позивачем відшкодування не було здійснено, Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Арсенал страхування», м. Київ звернулося з позовом про стягнення 5875,20 грн.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про страхування», страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про страхування», яка кореспондується зі статтею 354 Господарського кодексу України та статтею 979 Цивільного кодексу України, договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Страховим випадком, за умовами ч.2 ст.8 Закону України «Про страхування», є подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком (ч. 1 ст. 25 Закону України «Про страхування»).

За приписами п.22.1 ст.22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно із ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Таким чином, відповідно до положень п.22.1 ст.22 та ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відшкодуванню у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу підлягають, зокрема, витрати, пов'язані з його відновлювальним ремонтом.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно із ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною 2 ст. 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Отже, у випадку заподіяння шкоди внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, питання про її відшкодування вирішується за принципом вини.

Відповідно до ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Як зазначає позивач у своїй позовній заяві, тролейбус ЮМЗ-Т2, д.н. 2049, належить Комунальному комерційному підприємству Донецької міської ради «Донелектротранс» (скорочено ККП ДМР «Донелектротранс»), де ОСОБА_7 працює водієм-інструктором, у звязку з чим, на думку позивача, існують підстави для стягнення з відповідача 5875,20 грн.

На підтвердження вказаних обставин Приватне акціонерне товариство «Арсенал страхування», м. Київ посилається на зміст відомостей № 9069390 про дорожньо-транспортну пригоду та постанову від 28.09.2012 р. № 3/0542/1227/2012 Пролетарського районного суду м. Донецька

У вступній частині зазначеної постанови зазначено про те, що ОСОБА_7 працює водієм тролейбуса Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донелектроавтотранс». Вказаний судовий акт було винесено у зв'язку з притягненням ОСОБА_7 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Доказів в підтвердження факту перебування ОСОБА_7 у трудових відносинах з ККП ДМР «Донелектротранс», який є відповідачем у даній справі, матеріали справи не містять, як не містять і доказів приналежності тролейбусу ЮМЗ-Т2, д.н. 2049 саме ККП ДМР «Донелектротранс».

Відомості № 9069390 про дорожньо-транспортну пригоду містять наступну інформацію: «Водій: ОСОБА_7. Тип, марка, транспортного засобу: тролейбус ЮМЗ 1 номерний знак 2049. Належить: ДЕАТ ДТТУ. Адреса власника: Донецька обл., Донецьк, Червоногвардійський, 42».

Крім того, як вбачається з позовної заяви Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» позов предявлено до Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донелектротранс», вказано код ЄДРПОУ відповідача 03328250. Згідно зі спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 64-65) за вказаним кодом ЄДРПОУ зареєстровано Комунальне комерційне підприємство Донецької міської ради «Донелектроавтотранс».

Як зазначено в апеляційній скарзі, Комунальне комерційне підприємство Донецької міської ради «Донелектротранс» було перейменовано в Комунальне комерційне підприємство Донецької міської ради «Донелектроавтотранс», яке згідно з позовною заявою є відповідачем у справі, про що скаржнику стало відомо з рішення господарського суду Донецької області у справі № 10/319 від 06.11.2006 р., яке додано до апеляційної скарги.

У вказаному судовому рішенні зазначено, що «представник відповідача у судовому засіданні сповістив суд, що КП «Донелектротранс» було перейменовано у Комунальне комерційне підприємство Донецької міської ради «Донелектротранс», про що свідчить статут підприємства, затверджений розпорядженням Донецького міського голови. Заявлене клопотання про уточнення назви відповідача у справі № 10/319 суд задовольнив на підставі положень ст.ст. 22, 25 ГПК України з посиланням на п. 1.1 статуту відповідача, відповідно до якого визначив, що Комунальне комерційне підприємство Донецької міської ради (без зазначення назви)є правонаступником Комунального підприємства «Донелектроавтотранс».

Позивач у справі № 908/3749/15 зазначає, що ним було допущено описку при поданні позовної заяви, в якій відповідачем помилково зазначено Комунальне комерційне підприємство Донецької міської ради «Донелектротранс» замість Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донелектроавтотранс», проте було правильно вказано код ЄДРПОУ та адресу належного відповідача. Фактичних достовірних доказів того, що ККП ДМР «Донелектроавтотранс» є правонаступником ККП ДМР «Донелектротранс» матеріали справи не містять.

Статут відповідача в матеріалах справи відсутній, ухвала суду щодо надання засвідченої копії статуту відповідачем не виконана.

Фактично з тексту наданого апелянтом рішення господарського суду Донецької області у справі № 10/319 від 06.04.2006 р. вбачається, що позов було предявлено до Комунального підприємства «Донелектроавтотранс», яке змінило свою назву на Комунальне комерційне підприємство Донецької міської ради «Донелектроавтотранс», яке є правонаступником Комунального підприємства «Донелектроавтотранс». Більш того, відсутні дані про те, що дане рішення суду у справі № 10/319 від 06.04.2006 р. Вступило в законну силу і є чинним на момент розгляду апеляційної скарги у справі № 908/3749/15. За таких обставин у апеляційної інстанції відсутні підстави вважати зазначену копію рішення належним доказом у справі в підтвердження того, що правонаступником Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донелектротранс» є Комунальне комерційне підприємство Донецької міської ради «Донелектроавтотранс», а отже відсутні правові підстави для процесуальної заміни відповідача на правонаступника в порядку ст. 25 ГПК України.

В матеріалах справи також відсутнє клопотання позивача щодо заміни відповідача на належного в порядку ст. 24 ГПК України.

Відповідно до ст. 24 ГПК України господарський суд, встановивши до прийняття рішення, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, може за згодою позивача, не припиняючи провадження у справі, допустити заміну первісного відповідача належним відповідачем.

Враховуючи неявку в судове засідання представника позивача, у суду була відсутня можливість зясування його думки щодо заміни первісного відповідача належним відповідачем. Отже суд не мав права самостійно без згоди позивача змінювати первісного відповідача належним.

У звязку з тим, що позов предявлено саме до Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донелектротранс», місцевий господарський суд дійшов правильного висновку, що позивачем всупереч вимогам ст. 129 Конституції України, ст.ст. 4-3, 33 ГПК України не доведено, що вказане підприємство є особою, яка відповідальна за заподіяний збиток у розмірі 5875,20 грн.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд правомірно залишив позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Арсенал страхування», м. Київ до Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донелектротранс», м. Донецьк без задоволення.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на скаржника Приватне акціонерне товариство «Арсенал страхування», м. Київ.

Керуючись ст. ст. 91, 99, 101, 102, п. 1 ст. 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Арсенал страхування», м. Київ на рішення господарського суду Донецької області від 20.08.2015 р. у справі №908/3749/5 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Донецької області від 20.08.2015 р. у справі №908/3749/15 залишити без змін.

3. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

ГоловуючийЛ.В. Ушенко

СуддіН.В. Будко

ОСОБА_3

Надруковано 4 прим.:

1. позивачу

1. ГСДО

1. у справу

1. ДАГС