Постанова № 54228052, 08.12.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" грудня 2015 р. Справа№ 910/21738/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Баранця О.М.

суддів: Пашкіної С.А.

Сітайло Л.Г.

при секретарі Матюхін І.В.

за участю представників:

від позивача: Тарабан О.С.

від відповідача: не з'явились.

розглянувши

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальнісю

"Вікоіл ЛТД"

на рішення

господарського суду міста Києва

від 15.09.2015 року

у справі № 910/21738/15

за позовом Приватного підприємства "КСВ Інтернешнл"

до Товариства з обмеженою відповідальнісю

"Вікоіл ЛТД"

про стягнення 367 010,10 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.09.2015 року позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікоіл ЛТД" (ідентифікаційний код 32308598, адреса: 04053, м. Київ, вул. Кудрявський узвіз, буд. 7, оф. 211, п/р 26006162268001 в AT "ТАСКОМБАНК", код банку 339500), або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Приватного підприємства "КСВ Інтернешнл" (ідентифікаційний код 37177505, адреса: 04071, м. Київ, вул. Хорива, буд. 55А, п/р 26005010311702 в ПАТ "МІБ", код банку 380582), або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, заборгованість у розмірі 341352,13 грн. (триста сорок одна тисяча триста п'ятдесят дві гривні 13 копійок), 3% річних - 611,92 грн. (шістсот одинадцять гривень 92 копійки), пені - 12238,32 грн. (дванадцять тисяч двісті тридцять вісім гривень 32 копійки) та судові витрати - 7084,03 грн. (сім тисяч вісімдесят чотири гривні 03 копійки). Видати наказ.

В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішення суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Вікоіл ЛТД" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 15.09.2015 року та прийняти нове, яким в задоволені позову відмовити в повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.11.2015 року апеляційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 15.09.2015 року прийнято до провадження та призначено до розгляду.

Представником позивача подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

В судове засідання 08.12.2015 року представник відповідача не з'явився та подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Колегія суддів вважає за можливе здійснювати розгляд справи без участі представника відповідача, враховуючи що останній належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів даної справи, 14.05.2015 року позивачем (надалі - Виконавець) та відповідачем (далі - Замовник) укладено договір про надання транспортних послуг № 14/05-15 (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі - Договір або Договір послуг), згідно умов п. 1.1. якого Виконавець зобов'язується надати Замовнику послуги по перевезенню спеціальними автомобілями персоналу Замовника для виконання ним сейсморозвідувальних, топографічних та інших геофізичних робіт в межах України, а Замовник зобов'язується оплатити ці послуги.

У підтвердження надання Виконавцем послуг за Договором та отримання їх Замовником сторонами в травні-липні 2015 року складено та підписано Акти виконаних робіт №№: ОУ-0000016 від 31.05.2015 року на суму 124732,06 грн., ОУ-0000020 від 30.06.2015 року на суму 231886,01 грн. та ОУ-0000021 від 15.07.2015 року на суму 109466,12 грн., а всього на загальну суму 466084,19 грн. (належним чином засвідчені копії актів містяться в матеріалах справи). Відповідні акти виконаних робіт підписані обома сторонами та скріплені печатками сторін.

За п. 2.4. Договору розрахунки Замовника з Виконавцем за надання транспортних послуг, проводяться Замовником на підставі акту приймання-передачі транспортних послуг протягом трьох робочих днів з дня його підписання з врахуванням наданого авансу.

Замовник послуги оплатив лише частково, зокрема, в розмірі 124732,06 грн., внаслідок чого утворилась заборгованість з оплати наданих за Договором послуг в сумі 341352,13 грн.

За п. 5.3. Договору у випадку прострочення оплати вартості транспортних послуг Замовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожен день прострочення.

До стягнення з відповідача позивачем заявлена заборгованість за договором в сумі 341352,13 грн., 3% річних у розмірі 1221,81 грн. та пеня у сумі 24436,16 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

У відповідності до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

14.05.2015 року сторонами укладено договір про надання транспортних послуг, згідно умов п. 1.1. якого позивач зобов'язався надати відповідачеві послуги по перевезенню спеціальними автомобілями персоналу Замовника для виконання ним сейсморозвідувальних, топографічних та інших геофізичних робіт в межах України, а Замовник зобов'язується оплатити ці послуги.

З матеріалів справи вбачається, що в підтвердження надання Виконавцем послуг за Договором та отримання їх Замовником між сторонами в травні-липні 2015 року складено Акти виконаних робіт №№: ОУ-0000016 від 31.05.2015 року на суму 124732,06 грн., ОУ-0000020 від 30.06.2015 року на суму 231886,01 грн. та ОУ-0000021 від 15.07.2015 року на суму 109466,12 грн., а всього на загальну суму 466084,19 грн. Відповідні акти виконаних робіт підписані обома сторонами та скріплені печатками сторін.

Матеріалами справи підтверджено та доведено позивачем факт надання Виконавцем Замовнику послуг за Договором на зазначену вище суму.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України визначено, що якщо договором ередбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За п. 2.4. Договору розрахунки Замовника з Виконавцем за надання транспортних послуг, проводяться Замовником на підставі акту приймання-передачі транспортних послуг протягом трьох робочих днів з дня його підписання, з врахуванням наданого авансу.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України). Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Замовник послуги оплатив лише частково, зокрема, в розмірі 124732,06 грн.

З урахуванням викладеного, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, а також те, що доказів оплати послуг за Договором у більшому розмірі, аніж вказано позивачем в позовній заяві, станом на вересень 2015 року не представлено, обґрунтованими є позовні вимоги Виконавця про стягнення з Замовника боргу за Договором по оплаті послуг в розмірі 341352,13 грн. з розрахунку 466084,19 грн. (сума послуг) - 124732,06 грн. (частково оплачені послуги).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

За п. 5.3. Договору у випадку прострочення оплати вартості транспортних послуг Замовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожен день прострочення.

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З урахуванням викладеного, за порушення Замовником строків оплати наданих Виконавцем вартості транспортних послуг за Договором по актам №№: ОУ-0000020 від 30.06.2015 року на суму 231886,01 грн. та ОУ-0000021 від 15.07.2015 року на суму 109466,12 грн., стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 12238,32 грн. пені.

За ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши матеріали справи, доведеними є заявлені позивачем вимоги про стягнення з Замовника, на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, на користь Виконавця 611,92 грн. 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання за Договором щодо оплати вартості транспортних послуг за Договором по актам №№: ОУ-0000020 від 30.06.2015 на суму 231886,01 грн. та ОУ-0000021 від 15.07.2015 на суму 109466,12 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно із частиною 1 статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.

Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

ПП «КСВ ІНТЕРНЕШНЛ» при поданні позовної заяви було дотримано положення ст. 56 ГПК України, та додано до позовної заяви докази їх виконання, а саме поштову квитанцію та опис вкладення у цінний лист про направлення копії позовної зави та копії доданих до неї документів відповідачу.

Відповідно до п.п. 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, зазначеному в підпункті 3.9.1 підпункту 3.9 цього пункту постанови.

Обсяг та суми наданих послуг підтверджуються Актами виконаних робіт підписаними обома сторонами, а саме: Акт № ОУ-ОООООІб від 31.05.2015 року на суму 124 732,06 грн., Акт № ОУ-0000020 від 30.06.2015 на суму 231 886,01 грн. та Акт № ОУ- 0000021 від 15.07.2015 на суму 109 466,12 грн. А тому суми та розмір наданих послуг був погоджений відповідачем шляхом підписанням та скріплення печаткою даних актів.

Тож, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у частині стягнення з відповідача заборгованості за договором у розмірі 341352,13 грн., 3% річних - 611,92 грн., пені - 12238,32 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду міста Києва від 15.09.2015 року у справі №910/21738/15 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Справу № 910/21738/15 повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Копію постанови направити сторонам.

Головуючий суддя О.М. Баранець

Судді С.А. Пашкіна

Л.Г. Сітайло