Ухвала суду № 54227904, 10.12.2015, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

УХВАЛА

"10" грудня 2015 р. Справа № 924/544/15

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Гладюка Ю. В., розглянувши матеріали справи

за позовом Військового прокурора Хмельницького гарнізону Західного регіону України в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних відносинах :

1) Міністерство оборони України, м. Київ

2) Квартирно-експлуатаційний відділ, м. Хмельницький

до виконавчого комітету Хмельницької міської ради, м. Хмельницький

про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради № 693 від 09.10.2014р.

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1) комунального підприємства по організації роботи міського пасажирського транспорту м. Хмельницький

2) фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Хмельницький;

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів - 3) Консорціум "Військово - будівельна індустрія", м. Київ.

за участю представників сторін:

від позивача 1 - ОСОБА_2 за дорученням

від позивача 2 - ОСОБА_3 за довіреністю

від відповідача - ОСОБА_4 за дорученням

від прокуратури - ОСОБА_5. - прокурор військової прокуратури

від третіх осіб:

1) - не з'явився

2) - не з'явився

3) - ОСОБА_6 за довіреністю

ВСТАНОВИВ:

Прокурор в інтересах позивачів просить суд визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 9 жовтня 2014 року № 693 про надання дозволу комунальному підприємству по організації роботи міського пасажирського транспорту на влаштування зупинки для очікування пасажирами громадського транспорту з встаановленням торговельного павільйону по вул. Чорновола - зупинка "Копистинський залізничний переїзд" (напрямок руху з міста).

Представник прокуратури в судовому засіданні позов підтримав, наполягав на його задоволенні. Крім того, він подав письмове заперечення щодо клопотання відповідача про припинення провадження у справі, де вказано, що ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення ним владних управлінських функцій, які мають здійснюватись саме в тих правовідносинах, в яких виник спір. Виконком міської ради не здійснював владних функцій, оскільки у відносинах, які склалися між сторонами відповідач вільний у виборі особи відносно надання їй права на влаштування зупинки, що знаходиться на землях оборони.

Міністерстао оборони та відповідач, при здійсненні повноважень власника землі є рівноправними суб'єктами правовідносин. Перевірка правильності формування волі однієї із таких сторін стосовно розпорядження землею та передачі відповідних прав щодо неї не може розглядатись за правилами КАС України.

Крім того відмічається, що оспорюване рішення передбачає дозвіл на влаштування зупинки із наведенням площі землі.

Міноборони України в відзиві на позов та його представник в судовому засіданні позов підтримують, просять його задовольнити. При цьому, наводять таке. Згідно акту від 1975 року, виданого на підставі рішення Хмельницького РВК від 23.12.1975 року Хмельницькій КЕЧ надано земельну ділянку площею 5, 21 га. військового містечка № 45 (в складі земель оборони) в постійне користування для державних потреб. Військове містечко № 45 відноситься до земель оборони. Згідно ЗК України землі оборони можуть перебувати лише в державній власності. Припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника землі. Власник землі на підставі заяви приймає рішення про припинення права користування.

Законом України "Про використання земель оборони" передбачено, що розпорядження землями оборони здійснює КМУ. За Положенням про порядок надання в користування земель для потреб ЗС України та основні правила користування наданими землями від 22 грудня 1997 року перелік земель, які пропонуються до передачі місцевим органам влади Головне управління розквартирування військ та капітального будівництва ЗС України погоджує з заступниками міністра оборони України, командувачами видів ЗС України, командуючими військових округів, на території яких знаходиться земля, і подає на затвердження Міністру оборони.

Отже, передача земель місцевим органам влади проводиться за згодою Міністра оборони або за його дорученням начальником розквартирування військ та будівництва.

Міністерство оборони згоду на передачу спірної земельної ділянки у комунальну власність не надавало. Виконком же Хмельницької міськради прийнявши рішення про розпорядження землями оборони вийшла за межі своєї компетенції.

Щодо клопотання відповідача про припинення провадження у справі, позивач стверджує, що органи виконавчої влади і місцевого самоврядування у правовідносинах щодо розпорядження земельними ділянками державної і комунальної власності діють як органи, через які держава і територільна громада реалізують повноваження власника землі. Реалізуючи відповідні повноваження, державні органи чи органи місцевого самоврядування вступають з юридичними та фізичними особами у цивільні та господарські відносини (надання земельних ділянок у власність чи користування, відчуження земешьних ділянок), що робить їх рівними учасниками (з фізичними і юридичними особами) таких відносин та відносить відповідні спори до компетенції господарських судів.

Вказане грунтується на постанові Пленуму ВГС України № 6 від 17.05.2011 року, ЗК України та Конституції

Представник КЕВ м. Хмельницький в судовому засіданні позов підтримав, наполягав на його задоволенні. Крім того, ним подано заперечення проти клопотання відповідача про припинення провадження у справі, де відзначено, що спір за даним позовом виник внаслідок порушення права суб'єкта господарювання на земельну ділянку з сторони органу місцевого самоврядування і є спором цивільним. Отже, його належить розглядати в порядку господарського судочинства

Крім того, означено, що оспорюване рішення передбачає дозвіл на влаштування зупинки із наведенням площі землі, що свідчить про посягання на право користування землею.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнає, підтримує надіслане ним клопотання про припинення провадження у справі у зв'язку з непідвідомчістю спору господарським судам України. Так, відповідач зазначає, що спірне рішення не стосується виділення та передачі в користування землі, а є затвердженням, узгодженим з Державтоінспекцією проектом розміщення та обладнання зупинки, що відповідає Правилам розміщення та облаштування зупинок електро - та автомобільного транспорту.

При прийнятті спірного рішення виконавчий комітет діяв не як власник земель комунальної власності, а як суб'єкт владних повноважень, що в силу КАС України відносить спір до компетенції адміністративного суду.

Представник третьої особи - комунального підприємства по організації роботи міського пасажирського транспорту в судове засідання не з'явився. Однак, суд виходить з того, що дана третя особа належним чином повідомленя про розгшляд справи судом, оскільки ухвали про відкладення розгляду справи направлялись їй на реєстраційну адресу (згідно спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), повідомлення за якою, в силу п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18, є належним повідомленням про розгляд справи судом.

У наявних у справі письмових поясненнях наведеної третьої особи вказано, що КП по ОРМПТ подало клопотання на ім'я міського голови про надання дозволу на влаштування зупинки "Копистинський залізничний переїзд". Виконком міської ради надав відповідний дозвіл з вимогою відбору інвестора. Рішенням конкурсної комісії інвестором на влаштування зупинки обрано ОСОБА_1, з яким і укладено договір на влаштування зупинки.

Крім того, у поясненнях міститься клопотання про розгляд справи без присутності представника вказаної третьої особи.

Представник фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, письмової позиції з приводу заявленого позову не подав. Про належність повідомлення даної третьої особи про час та місце судового розгляду справи свідчать наявні у справі поштові повідомлення про направлення ухвал суду (з зазначенням часу та дати розгляду), з підписом про отримання.

Представник Консорціуму "Військово - будівельна індустрія" в судовому засіданні позов підтримує. Вказує на наступне. Змельна ділянка, площею 5. 21 га. по вул. Чорновола у м. Хмельницький, починаючи з 1975 року є землею державної власності і знаходиться у користуванні Консорціуму "Військово - будівеольна індустрія". З огляду на те, що ця земельна ділянка зі складу земель оборони не вилучалась і згоди користувача на таке вилучення не надавалось, право Консорціуму "Військово - будівельна індустрія" на користування землею не припинено.

Отже, спірне рішення про надання дозволу КП по ОРМПТ на влаштування зупинки на земельній ділянці, що знаходиться в користуванні іншої особи суперечить ст. ст. 116, 153. 155 ЗК України.

Також, передача земельної ділянки, що належить до земель оборони відбулася з порушенням порядку вилучення і передачі військового майна ЗС України, оскільки дозволу Міноборони на таку передачу не надано.

Вирішуючи подане клопотання відповідача про припинення провадження у справі, судом враховується таке.

Спірним рішенням виконавчого комітету Хмельницької міської ради № 693 від 09.10.2014 року надано дозвіл комунальному підприємству по організації роботи міського пасажирьского транспорту на влаштування зупинки для очікування пасажирами громадського транспорту з встановленням торговельного павільйону загальною площею 55 м. кв., в тому числі зупинка 25 кв. м. по вул. Чорновола - зупинка "Копистинський залізничний переїзд" (напрямок руху з міста) на умовах благоустрою прилеглої території. Вказане рішення виконкому за своїм змістом не вирішує буд-які земельні питання. Воно не відноситься до процедурних рішень які приймаються за нормами земельного законодавства в процесі вирішення питання розпорядження землею. В тексті рішення відсутні посилання на норми земелбного законодавства. За своїм характером спірне рішення слід відносити до рішень які виносить виконком в процесі адміністрування. Воно має дозвільний характер і не стосується розпорядження майном.

Позивач помилково ототожнив оскаржуване рішення з рішенням яке порушує його земельні права, а також невірно ототожнює вказану в рішенні площу торгівельного павільйону з площею земельної ділянки. Тому, суд погоджується з доводами відповідача про те, що він, при прийнятті спірного рішення діяв виключно як суб'єкт владних повноважень, наданих Правилами розміщення та обладнання зупинок міського електро та автомобільного транспорту і його дії не породжують господарсько правових відносин.

Статтею 21 ГПК України встановлено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу, тобто підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

За п. 2 постанови Пленуму ВГС України від 24.10.2011 року № 10 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам з огляду на приписи частини третьої статті 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якими місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності, та на вимоги статей 1, 4-1, 12 ГПК господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 ГПК, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.

Господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов:

- участь у спорі суб'єкта господарювання;

- наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин;

- наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом;

- відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції (п. 3.1.)

До компетенції господарських судів не відноситься розгляд справ у спорах, зокрема про оскарження суб'єктом господарювання дій (бездіяльності) органу державної влади, органу місцевого самоврядування, іншого суб'єкта владних повноважень, їхньої посадової чи службової особи, що випливають з наданих їм владних управлінських функцій, якщо ці дії (бездіяльність) не пов'язані з відносинами, у сфері господарювання (п.п. б, п.17).

Враховуючи вказані законодавчі положення, а також те, що відповідач діяв як суб'єкт владних повноважень у відносинах, які не пов'язані з здійсненням відповідачем господарської діяльності (які виникли виключно на підставі Правил розміщення та обладнання зупинок міського електро та автомобільного транспорту, з приводу надання дозволу на влаштування зупинки), виконком міської ради не відповідає ознакам відповідача, передбачених ст. 21 ГПК України.

Виконком міської ради, при здійсненні ним владних повноважень, відповідно КАС України виступає саме як суб'єкт владних повноважень. Відповідно до п. 7 ст. 3 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

За ч. 1 ст. 17 КАС України на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму поширюється юрисдикція адмінсудів.

За таких обставин, спір не підлягає розгляду господарськими судами України.

Пункт 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України передбачає, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Поряд з наведеним суд вважає за необхідне відмітити правову позицію Верховного суду України відображену в постанові від 11.11.2014 року. Так вирішуючи питання недійсності рішення органу місцевого самоврядування (Київради) щодо передачі земельних ділянок Верховним Судом України вказано, що позов, предметом якого є рішення органу місцевого самоврядування щодо передачі у власність та оренду земельної ділянки, тобто ненормативний акт, що застосовується одноразово і з прийняттям якого виникають правовідносини, повязані з реалізацією певних субєктивних прав та охоронюваних законом інтересів, не може бути задоволений, оскільки таке рішення органу місцевого самоврядування вичерпало свою дію шляхом виконання. Його скасування не породжує наслідків для власника чи орендаря земельної ділянки, оскільки у таких осіб виникло право власності або володіння земельною ділянкою і це право ґрунтується на правовстановлюючих документах. Тому колегія суддів Судової палати в адміністративних справах, Судової палати у господарських справах, Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що у разі прийняття органом місцевого самоврядування (як субєктом владних повноважень) ненормативного акта, що застосовується одноразово, який після реалізації вичерпує свою дію фактом його виконання і з прийняттям якого виникають правовідносини, повязані з реалізацією певних субєктивних прав та охоронюваних законом інтересів (зокрема, рішення про передачу земельних ділянок у власність, укладання договору оренди), позов, предметом якого є спірне рішення органу місцевого самоврядування, не повинен розглядатися, оскільки обраний позивачем спосіб захисту порушених прав не забезпечує їх реального захисту та не впливає на законність правовстановлюючих документів щодо права власності чи користування земельною ділянкою до розгляду спору про їх оскарження (не породжує юридичних наслідків).

Керуючись ст.ст. 80, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Провадження у справі припинити.

Суддя Ю.В. Гладюк

Віддрук. 8 прим. :

1 - до справи,

2 - позивачу МОУ

3 - позивачу КЕВ

4 - відповідачу - виконавчому комітету Хмельницької міськради

5 - військовій прокуратурі Хмельницького гарнізону

6 - комунальному підприємству по організації роботи міського пасажирського транспорту (м. Хмельницький, вул. Г. Сковороди, 12),

7 - ОСОБА_7 Леонтійовичу ( м. Хмельницький, вул. Зарічанська, 14-А),

8 - Консорціуму "Військово - будівельна індустрія"