Рішення № 54227896, 03.12.2015, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" грудня 2015 р.Справа № 921/1029/15-г/4

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Бурди Н.М.

Розглянув справу

за позовом: Приватного підприємства "Логотрейдінг", вул. Героїв УПА, 72, м. Львів, 79018

до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Добра вода" с. Млинівці, Зборівський район, Тернопільська область, 47242

про cтягнення заборгованості в сумі 23 350,36 грн., з яких: 14963,01 грн. - сума основного боргу, 3499,23 грн. - інфляційних, 235,22 грн. - 3 % річних, 4790,53 грн. - неустойки.

За участю представників:

позивача: не з'явився;

відповідача: уповноважений - ОСОБА_1 (довіреність №б/н від 22.10.2015р.).

Суть справи:

В розпочатому судовому засіданні представнику відповідача процесуальні права та обовязки, передбачені ст. ст. 20, 22, 81-1 ГПК України, розяснено.

Приватне підприємство "Логотрейдінг" звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Добра вода" про cтягнення заборгованості в сумі 23 350,36 грн., з яких: 14963,01 грн. - сума основного боргу, 3499,23 грн. - інфляційних, 235,22 грн. - 3 % річних, 4652,90 грн. - неустойки.

Ухвалою господарського суду від 07 жовтня 2015 року порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 29.10.2015 року.

27.10.2015р. на адресу суду надійшов уточнений розрахунок неустойки вих №16/2 від 23.10.2015р., згідно якого позивач просить збільшити розмір позовних вимог в частині нарахування неустойки шляхом збільшення періоду її нарахування до 08.10.2015р. включно та стягнути з відповідача: 14963,01 грн. - сума основного боргу, 3499,23 грн. - інфляційних, 235,22 грн. - 3 % річних, 4790,53 грн. неустойки.

Розглянувши вказаний розрахунок, господарський суд розцінив його як заяву про збільшення розміру позовних вимог та прийняв її як таку, що подана відповідно до вимог ст. 22 ГПК України до прийняття рішення у справі, і спір вирішується з її врахуванням.

Позивач явки уповноваженого представника в судове засідання, яке відбулося 29.10.2015р., не забезпечив, однак, через канцелярію суду подав витребувані ухвалою суду від 07.10.2015р. документи та заяву №24/1 від 26.10.2015р., згідно якої просив розглядати дану справу за його відсутності.

19.11.2015р. у судовому засіданні представником відповідача подано відзив №178 від 17.11.2015р. на позовну заяву, у якому він просить повернути позовну заяву ПП "Логотрейдінг" без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України через невідповідність розміру судового збору, сплаченого позивачем, вимогам ст. 4 Закону України "Про судовий збір" та ст.8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік". Розглянувши вказане клопотання, суд відхилив його з підстав, зазначених в ухвалі від 19.11.2015р.

В усних доповненнях представник Приватного акціонерного товариства "Добра вода" визнав суму основного боргу.

10.11.2015 року через канцелярію суду від Приватного підприємства "Логотрейдінг" надійшла заява про розгляд справи за відсутності позивача.

01 грудня 2015 року на адресу господарського суду від Приватного підприємства "Логотрейдінг" надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності позивача, яким одночасно долучено до матеріалів справи витяг з ЄДРЮОФОПУ відповідача ПАТ "Добра вода" за №21471593 від 27.11.2015 року.

Відповідач, явка якого не визнавалась судом обов'язковою, у судове засідання не прибув, вимоги суду щодо надання довідки про включення до ЄДРПОУ станом на час розгляду справи не виконав та причини неявки суду не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, оскільки, у відповідності до п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

Враховуючи, що явка відповідача не визнавалася судом обовязковою, поданих доказів є достатньо для вирішення спору по суті, брати участь в судовому засіданні є правом сторони, передбаченим ст.22 ГПК України, господарський суд вважає, що відповідач повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, відтак, застосовуючи принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, що закріплені в п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України та беручи до уваги забезпечення сторонам рівних та належних умов для надання доказів, необхідних для розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні, за правилами ст.75 ГПК України.

У відповідності до ст. 77 ГПК України розгляд справи неодноразово відкладався (востаннє на 03.12.2015р.) для надання можливості сторонам прийняти участь у її розгляді та подати витребувані судом документи.

Розглянувши матеріали справи, господарським судом встановлено наступне:

- відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки;

- 01 січня 2014р. між ПАТ "Добра вода" (надалі Замовник) та ПП "Логотрейдінг" (надалі - Виконавець) укладено договір надання логістичних послуг №ЛТ/2-2-13/83 (надалі Договір), згідно з умовами якого Виконавець зобовязався в порядку та умовах, визначених Договором, за плату надавати послуги Замовнику, а той, в свою чергу, прийняти надані послуги та оплатити їх (п. 1.1 Договору );

- розрахунок вартості послуг наданих за цим Договором здійснюється щомісячно, з розрахунку згідно Додатку №1 до даного договору щодо товарів, по відношенню до яких надавалися передбачені п.п.1.2.-1.7. даного договору послуги (п. 3.1 Договору);

- Сторони дійшли згоди, що факт, обсяг та вартість наданих Виконавцем послуг за відповідний місячний період, засвідчуватиметься Актами прийому-передачі наданих послуг, які в свою чергу, як і виставлені Рахунки, є підставою для здійснення оплати послуг Виконавця Замовником (п.п. 3.2-3.3 Договору);

- у відповідності до п. 3.4 Договору акти прийому-передачі наданих послуг складаються виконавцем та направляються Замовнику щомісячно до 5 календарного числа календарного місяця, наступного за тим календарним місяцем в якому надавалися послуги. Акт прийому передачі наданих послуг є документом, який підтверджує відсутність взаємних претензій обох сторін щодо кількості та якості наданих послуг (п. 3.4 Договору);

- Замовник зобовязався здійснити оплату послуг наданих Виконавцем протягом 5 банківських днів з моменту виставлення рахунку за надані послуги в безготівковій формі, шляхом перерахування відповідної суми грошових коштів на поточний рахунок Виконавця (п.п. 3.7-3.8 Договору);

- також Сторони погодили, що за невиконання та/або неналежне виконання цього Договору винна Сторона несе відповідальність в порядку, визначеному чинним законодавством України та цим Договором. За невиконання та/або неналежне виконання своїх зобовязань за цим Договором Сторона зобовязана відшкодувати іншій Стороні заподіяні таким невиконанням та / або неналежним виконанням збитки. Так, зокрема, у випадку порушення строків оплати послуг Виконавця відповідно до умов цього Договору Замовник зобовязується на вимогу і в строки, Вказані Виконавцем, сплатити останньому неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невчасно здійсненого платежу за кожен день такого прострочення (п. 1.1.,1.2., 1.3. Договору);

- Договір набрав чинності з дати його укладення (підписання) сторонами і діє до 31.12.2014р., що не звільняє жодну зі Сторін від відповідальності за його порушення (невиконання та/або неналежне виконання), яке мало місце під час дії цього Договору (п.п. 8.1., 8.4. Договору);

- у п.4.1 Договору Сторони дійшли згоди, що за порушення умов Договору Сторони несуть взаємну цивільно-правову відповідальність, передбачену чинним законодавством України. Зокрема, у разі затримки оплати Товару Покупець за вимогою Постачальника на додаток до суми боргу сплачує компенсацію розраховану виходячи з індексу інфляції на весь період прострочення платежу, пеню, що нараховується на несплачену суму за кожний день прострочення платежу за подвійною обліковою ставкою НБУ, що діяла в період прострочення (п.4.2 Договору).

В подальшому Сторонами Договору надання логістичних послуг №ЛТ/2-2-13/83 від 01.01.2014р. укладено Додаткові угоди від 01.04.2014р., 01.11.2014р., 13.11.2014р., 16.12.2014р., 16.02.2015р., 17.03.2015р., у яких Сторони додатково узгоджували умови та строки виконання Договору. Так, зокрема, у відповідності до умов Додаткового договору від 17.03.2015р. Сторони погодили розірвати Договір №ЛТ/2-2-13/83 від 01.01.2014р. та протягом 10 календарних днів з моменту підписання цього Додаткового договору зобовязались підписати Акт прийому-передачі наданих послуг, провести звірку взаєморозрахунків та здійснити остаточні розрахунки між собою, відповідно до умов Договору.

На виконання умов Договору Виконавець в період з 01.02.2015р. по 31.03.2015р. надав логістичні послуги на суму 16 963 грн 01 коп. , на підтвердження чого позивачем подано Акти виконаних робіт №ЛТ/2-2-13/83-9036495828 за період з 01.02.2015р. по 27.02.2015р. на суму 8420 грн 90 коп., №ЛТ/2-2-13/83-9037175692 за період з 01.03.2015р. по 31.03.2015р. на суму 8542 грн 11 коп., підписані представниками сторін та завірених відтисками печаток без зауважень.

Водночас, у відповідності до п. 3.3. Договору, 27.02.2015р. ПП "Логотрейдінг" виставило відповідачу рахунок №ЛТ/2-2-13/83-6903798646 на оплату вартості послуг в сумі 8420 грн 90 коп., а 31.03.2015р. - №ЛТ/2-2-13/83-6904509701 на суму 8524,11 грн.

Матеріали справи свідчать, що станом на 17.09.2015р. (дата підписання позовної заяви) заборгованість ПАТ "Добра Вода" перед позивачем, з врахуванням часткової його оплати, становить 14 963 грн 01 коп., що серед іншого підтверджується також актом звірки взаєморозрахунків від 03.04.2015р. за період з 01.01.2015р. по 31.03.2015р., підписаним представниками сторін та завіреним відтисками їх печаток.

Зважаючи на невиконання відповідачем своїх грошових зобовязань з оплати вартості наданих послуг, позивачем 27.07.2015р. направлено ПАТ "Добра Вода" вимогу про сплату заборгованості по Договору №ЛТ/2-2-13/83 від 01.01.2014р. в семиденний строк з моменту предявлення даної вимоги, розглянувши яку, відповідач у листі №120 від 13.08.2015р. визнав наявність заборгованості та пояснив несвоєчасну оплату отриманих логістичних послуг важким економічним станом товариства, зумовленим значним спадом виробництва.

Таким чином, подані у справу докази свідчать, що відповідач взяті на себе зобовязання з оплати наданих логістичних послуг виконав частково, у відповідь на звернення позивача з вимогою № б/н від 27.07.2015р., суму боргу в розмірі 14 963 грн 01коп. не повернув, що стало підставою для звернення ПП "Логотрейдінг" до суду з позовом про їх стягнення в примусовому порядку, а також стягнення 4 652,90 грн неустойки, 18 462,24 грн інфляційних та 235,22 грн 3% річних за несвоєчасне виконання зобовязань.

Оцінивши зібрані у справу докази та дослідивши норми чинного законодавства, що регулюють розглядувані правовідносини, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення з огляду на таке:

Відповідно до ст.ст. 509, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 ГК України в силу зобовязання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобовязання, що виникають з договору або з інших підстав, визначених ст. 11 ЦК України, повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Таким чином, цивільні права та обов'язки виникають з договорів, тобто носять диспозитивний характер. Це полягає у обов'язку сторін договору виконувати взяті на себе зобов'язання, визначені умовами договору.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобовязання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами та одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.ст. 525, 629 ЦК України).

Частиною другою статті 193 ГК України передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Матеріали справи свідчать, що між ПАТ "Добра вода" та ПП "Логотрейдінг" виникли зобовязання, що випливають із договору про надання послуг, згідно якого та в силу ст. 901 Цивільного кодексу України, одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини першої статті 903 Цивільного кодексу України, у разі, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно статті 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), а у випадку, якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає з договору або актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що умовами пункту 3.7 договору сторони погодили обовязок Замовника здійснити оплату послуг наданих Виконавцем протягом 5 банківських днів з моменту виставлення рахунку за надані послуги. Таким чином, строк оплати за надані послуги по рахунку №ЛТ/2-2-13/83-6903798646 від 27.02.2015р. на суму 8420 грн 90 коп. встановлено до 06.03.2015р., а згідно рахунку №ЛТ/2-2-13/83-6904509701 від 31.03.2015р. на суму 8524,11 грн. до 07.04.2015р. відповідно.

Матеріалами справи, зокрема, Актами виконаних робіт №ЛТ/2-2-13/83-9036495828 за період з 01.02.2015р. по 27.02.2015р. на суму 8420 грн 90 коп., №ЛТ/2-2-13/83-9037175692 за період з 01.03.2015р. по 31.03.2015р. на суму 8542 грн 11 коп. , підтверджено, що Виконавець згідно з умовами договору №ЛТ/2-2-13/83 від 01.01.2014р. надав Замовнику логістичні послуги на загальну суму 16 963 грн 01 коп. грн, які останній у строки, встановлені п. 3.4 договору, оплатив лише частково, у зв'язку з чим станом на 17.09.2015р. виникла заборгованість у заявленому розмірі 14 963 грн 01 коп.

Згідно ст. ст. 11, 16, 509 ЦК України та ст.ст. 1, 2 ГПК України кредитору належить право у судовому порядку вимагати від боржника виконання його обовязку.

З метою досудового врегулювання спору 27.07.2015р. позивач звертався до відповідача з вимогою сплати суму боргу, однак, як встановлено судом, така залишена відповідачем без оплати.

Доказів, що підтверджують виконання відповідачем зобовязання щодо оплати наданих йому послуг та відновлення тим самим порушених майнових прав кредитора на момент розгляду спору учасниками судового процесу не надано, а в матеріалах справи такі відсутні.

Отже, доводи позивача про порушення його майнових прав на суму 14 963 грн 01 коп. основного боргу є правомірними, документально підтвердженими первинними документами та не спростованими відповідачем в установленому законом порядку, а тому, згідно ст. 15 ЦК України, порушене право ПП "Логотрейдінг" підлягає судовому захисту шляхом примусового стягнення з відповідача 14 963,01 грн боргу.

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 4 статті 231 ГК України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Належне виконання зобовязань Замовником забезпечено сторонами у п.4.2 Договору шляхом нарахування неустойки в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невчасно здійсненого платежу за кожен день такого прострочення.

Відповідно до ч.1 ст.624 ЦК України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню в повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

З огляду на вказане, позивач просить стягнути з відповідача 4 790 грн 53 коп. неустойки (з врахуванням уточненого розрахунку №16/2 від 13.10.2015р.), нарахованої наступним чином:

- по рахунку №ЛТ/2-2-13/83-6903798646 від 27.02.2015р. на суму 8420 грн 90 коп. за період з 07.03.2015р. по 07.09.2015р.;

- по рахунку №ЛТ/2-2-13/83-6904509701 від 31.03.2015р. на суму 8524,11 грн. за період з 08.04.2015р. по 08.10.2015р.

Господарський суд, враховуючи положення названих норм законодавства, умови договору № 311 від 03.11.2015р. та матеріали справи, здійснивши перерахунок заявленої до стягнення суми неустойки по кожному рахунку окремо з врахуванням часткової їх оплати, дійшов висновку про обґрунтованість, підставність нарахування та заявлення до стягнення 4 790 грн 53 коп. неустойки.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до поданого позивачем розрахунку розмір втрат від інфляції за період з 07.03.2015р. по 07.04.2015р. складає 3499 грн 23 коп., три проценти річних від простроченої суми за період з 07.03.2015р. по 07.04.2015р. становить 235 грн. 22 коп.

Оцінивши поданий позивачем розрахунок втрат від інфляції в сумі 3 499 грн 23 коп. та трьох відсотків річних в розмірі 235 грн 22 коп., суд, здійснивши власний арифметичний їх перерахунок по кожному рахунку окремо з врахуванням часткової їх оплати, вважає заявлені вимоги в цій частині правомірними, обґрунтованими і такими, що відповідають вимогам закону та умовам договору, а тому задовольняються судом.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Встановивши наведені обставини справи, суд вважає, що позовні вимоги ПП "Логотрейдінг" про стягнення з ПАТ "Добра вода" 14963,01 грн. - боргу, 3499,23 грн. - інфляційних, 235,22 грн. - 3 % річних та 4790,53 грн. неустойки підлягають до задоволення як обґрунтовано заявлені, належним чином доведені та по суті неоспорені відповідачем,

Заперечення відповідача, викладені ним у відзиві на позов №178 від 17.11.2015р., судом до уваги не приймаються як такі, що не відповідають фактичним обставинам та матеріалам справи.

Судові витрати, у відповідності з вимогами ст.ст. 44, 49 ГПК України та Закону України „Про судовий збір, покладаються на відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст. 43, 44, 49, 82-85, 121 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства "Добра вода", с. Млинівці, Зборівський район, Тернопільська область, ідент. код 24633678

- на користь приватного підприємства "Логотрейдінг", вул. Героїв УПА, 72, м. Львів, ідент. код 36248687 : 14 963 (чотирнадцять тисяч девятсот шістдесят три) грн 01 коп. - боргу, 3 499 (три тисячі чотириста девяносто дев'ять) грн 23 грн. - інфляційних, 235 (двісті тридцять пять) грн 22 коп. - 3 % річних, 4 790 (чотири тисячі сімсот девяносто) грн. 53 коп. неустойки, 1 218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. в повернення сплаченого судового збору .

Наказ видати після вступу рішення у законну силу.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обовязки, мають право подати апеляційну скаргу через місцевий господарський суд, який розглянув справу.

Повне рішення складено 08.12.2015р.

СуддяН.М. Бурда