Рішення № 54227805, 07.12.2015, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ - 32, вул. С. Петлюри 16тел. 235-24-26______________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"07" грудня 2015 р. Справа № 911/4333/15

за позовом Управління Державної служби охорони при ГУ МВС України в Київській області, м. Київ

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Елітно-насіннєва Агрофірма «Мрія»,

с. Капустинці Володарського району

про стягнення 1 635 636,00 грн.

Суддя О.В. Конюх

представники сторін:

від позивача:ОСОБА_1, уповноважена;

ОСОБА_2, уповноважена;

від відповідача:ОСОБА_3, керівник,

СУТЬ СПОРУ :

позивач Управління Державної служби охорони при ГУ МВС України в Київській області, м. Київ, звернувся до господарського суду Київської області з позовом від 21.09.2015р. № 13/1-1-1429 до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Елітно-насіннєва Агрофірма «Мрія», с. Капустинці Володарського району, в якому просить стягнути з відповідача 1635636,00 грн., з яких: 1090424,00 грн. основного боргу (1 055444,00 грн. за договором № 960/15 на охорону земельної ділянки з посівами рослин, що місять наркотична засоби та 34980,00 грн. за договором №961/15 на охорону місця переробки та зберігання врожаю маку (ток) та 545 212,00 грн. штрафу (527 722,00 грн. за договором № 960/15 та 17490,00 грн. за договором №961/15), а також покласти на відповідача витрати зі сплати судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач (замовник) не виконав своїх зобовязань за укладеними 11.03.2015р. з позивачем (охороною) договорами; послуги охорони оплатив лише частково, в результаті чого за відповідачем утворилася заборгованість в сумі 1090424,00 грн., з яких 1 055 444,00 грн. за договором № 960/15 на охорону земельної ділянки з посівами рослин, що місять наркотичні засоби, та 34 980,00 грн. за договором №961/15 на охорону місця переробки та зберігання врожаю маку. Умовами обох договорів у випадку несвоєчасної (неповної) оплати за охорону обєкта передбачено сплату замовником штрафу в розмірі 50% від несвоєчасно сплаченої суми. У звязку із простроченням грошового зобовязання, позивач просить стягнути з відповідача штраф в розмірі 545 212,00 грн. (527 722,00 грн. за договором № 960/15 та 17490,00 грн. за договором №961/15)

Ухвалою господарського суду Київської області від 24.09.2015р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 911/4333/15 та призначено розгляд справи в судовому засіданні на 13.10.2015р.

В судовому засіданні 13.10.2015р. прийнято до розгляду заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог та розгляд справи відкладено.

10.11.2015р. позивачем подано клопотання про зменшення розміру позовних вимог від 06.11.2015р. № 13/1-1-1685, в якому позивач, у звязку з оплатою позивачем після порушення провадження у справі основного боргу, просив суд стягнути з відповідача штраф 527 722,00 грн. за договором № 960/15, штраф 17490,00 грн. за договором №961/15 та покласти на відповідача судові витрати.

В судовому засіданні 10.11.2015р. прийнято до розгляду клопотання позивача про зменшення позовних вимог, зазначено, що справа розглядатиметься в редакції позовних вимог відповідно до вказаного клопотання про стягнення з відповідача на користь позивача 527 722,00 грн. штрафу за Договором на охорону земельної ділянки з посівами рослин, що містять наркотичні засоби від 11.03.2015р. № 960/15 та 17490,00 грн. штрафу за Договором на охорону місця переробки та зберігання врожаю маку, який містить наркотичні засоби та залишків відходів від його переробки (ток) від 11.03.2015р. № 961/15 та витрат по сплаті судового збору; розгляд справи відкладено.

В судовому засіданні 23.11.2015р. за клопотанням відповідача продовжено строк розгляду спору на п'ятнадцять днів, розгляд справи відкладено на 07.12.2015р., про що представники сторін були повідомлені судом особисто під розпис.

В судовому засіданні 07.12.2015р. відповідачем подано відзив на позовну заяву від 04.12.2015р., в якому відповідач, посилаючись на ст. 233 ГК України та ст. 83 ГПК України, просить суд зменшити розмір штрафу, що належить до стягнення з відповідача до 10 000,00 грн. При цьому відповідач пояснює, що позивач, всупереч розділу 3 договору, з метою збільшення суми охоронних послуг, уникав підписання актів знищення залишків насіння маку, актів прийому-передачі виконаних послуг та актів на зняття постів охорони, про що відповідач неодноразово звертався до позивача з листами. Також відповідач твердить, що підписав Акти та оплатив за період з 10.08.2015р. по 15.09.2015р. послуги охорони у сумі понад 500000,00 грн., які фактично не надавалися у звязку з відсутністю обєкта охорони. Відповідач посилається на те, що є виробником сільськогосподарської продукції, працював в 2015 році в умовах екстремальної посухи, в результаті чого отримав значно менший врожай, ніж розраховував. Також відповідач твердить, що є роботодавцем більш як 100 жителів села Капустинці, і стягнення штрафу, який є надміру великим в порівнянні із збитками кредитора, призведе до скрутного становища на підприємстві та неплатоспроможності, несвоєчасної виплати заробітної плати.

Позивачем подано доповнення до позовної заяви від 26.11.2015р. № 13/1-1, в якому позивач просить суд стягнути з відповідача штраф в повному обсязі, оскільки жодних претензій щодо якості наданих послуг від відповідача не надходило, що акти виконаних робіт відповідачем було підписано лише після звернення позивача до суду, і що в минулому відповідач неодноразово звертався до позивача за укладенням договорів охорони макових полів, і жодного разу не оплатив послуги охорони належним чином, що призводило до необхідності позивачу звертатися до суду.

Також позивачем подано клопотання про повернення надміру сплаченого судового збору від 26.11.2015р. № 13/1-1.

Розглянувши позов Управління Державної служби охорони при ГУ МВС України в Київській області, м. Київ (далі по тексту Управління ДСО ГУ МВС України в Київській області) до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Елітно-насіннєва Агрофірма «Мрія», с. Капустинці Володарського району Київської області (далі по тексту ТОВ «ЕНАФ «Мрія»), вислухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно вивчивши зібрані у справі докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з правочинів.

Відповідно до частини 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Майново-господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають на підставі договорів (стаття 179 ЦК України) і сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору (стаття 627 ЦК України).

11.03.2015р. між Управлінням ДСО ГУ МВС України в Київській області (охорона) та ТОВ «ЕНАФ «Мрія» (замовник) укладений Договір №960/15 на охорону земельної ділянки з посівами рослин, що містять наркотичні засоби (далі Договір 960/15). Відповідно до умов якого замовник передає, а охорона приймає під цілодобову охорону земельну ділянку з посівами рослин, площа та кількість яких визначені в дислокації. Згідно умов Договору 960/15:

-Не пізніше ніж за 10 діб до прийняття обєкту під охорону замовник надає письмову заявку на початок здійснення охорони та здійснює попередню оплату в розмірі 100% за 40 діб охорони та пробіг службового автотранспорту за 10000км згідно протоколу договірної ціни. Оплата за кожні наступні 5 діб здійснюється за 3 дні до закінчення попереднього терміну охорони (пункти 3, 3.1 розділу ІІ Договору 960/15);

-Ціна послуг охорони за цим договором становить 60,00 грн. за одну годину охорони одним працівником, вартість пробігу службового автомобіля 7,00 грн./км (протокол узгодження договірної ціни додаток №4 до Договору 960/15);

-Акт прийому-передачі виконаних робіт підписується сторонами в кінці календарного місяця, а також по закінченні строку дії Договору. Якщо замовником на протязі 3-х днів після зняття постів охорони не повернуті підписані акти виконаних робіт, то вони вважаються підписаними (пункти 5, 10 розділу ІІ Договору 960/15);

-Замовник зобовязаний забезпечувати персонал охорони добовим триразовим харчуванням та питною водою, а на час негоди додатково гужовим транспортом (пункти 4, 5 розділу ІV «Обовязки замовника» Договору 960/15);

-У випадку несвоєчасної (неповної) оплати послуг по Договору замовник сплачує охороні пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченої оплати за кожен день прострочення платежів (пункт 7.1 розділу VІІ Договору 960/15);

-У разі порушення замовником зобовязань, визначених у розділі ІІ щодо умов та строків оплати, він сплачує штраф в розмірі 20 відсотків від невиконаного своєчасно зобовязання. Якщо дані порушення будуть систематичними (два і більше разів) замовник сплачує штраф у розмірі 50 відсотків від несвоєчасно виконаного зобовязання (пункт 7.2 розділу VІІ Договору).

За своєю правовою природою Договір 960/15 є договором про надання послуг. Відповідно до визначення статті 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 902 ЦК, ч. 1 ст. 903 ЦК України, виконавець повинен надати послугу особисто. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобовязаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно приписів ст. ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Як вбачається з Акту взяття під міліцейську та цивільну охорону макових посівів №1, позивач 18.06.2015р. приступив до виконання своїх обовязків з охорони макових посівів відповідача (4 працівника міліції на службовому автотранспорті та 9 чоловік цивільної охорони).

Як вбачається з Акту зняття з-під міліцейської та цивільної охорони макових посівів №5, позивач 09.09.2015р. зняв двох працівників міліції на службовому автотранспорті та пять чоловік цивільної охорони з макових посівів; як вбачається з Акту зняття з-під міліцейської та цивільної охорони макових посівів №6, позивач 15.09.2015р. зняв двох працівників міліції на службовому автотранспорті та чотирьох чоловік цивільної охорони макових посівів.

За результатами здачі-прийняття наданих послуг сторонами складено та підписано:

Акт № БЦр-017294 від 30.06.2015р. за червень 2015р. на суму 227778,00 грн.;

Акт № БЦр-019357 від 31.07.2015р. за липень 2015р. на суму 670326,00 грн.;

Акт № БЦр-018896 від 31.08.2015р. за серпень 2015р. на суму 658594,00 грн.;

Акт № Бцр-019933 від 30.09.2015р. за вересень на суму 228746,00 грн., а всього на суму 1 785 444,00 грн.

Суд звертає увагу на те, що зазначені акти були отримані відповідачем 15.09.2015р. разом із претензією від 15.09.2015р. № 13/1-1, якою позивач вимагав погасити існуючу заборгованість за надані охоронні послуги, і доказів надіслання або вручення зазначених актів у строк, передбачений пунктом 5 розділу ІІ Договору 960/15 суду не подано.

Сторонами не заперечується, що Акти були підписані з боку замовника та скріплені печаткою ТОВ «ЕНАФ «Мрія» лише після порушення провадження у справі.

Разом із тим, всі пости охорони згідно Акту №6 були зняті 15.09.2015р., а в порядку пунктів 5, 10 розділу ІІ Договору 960/15 Акт прийому-передачі виконаних робіт може підписуватись за більш тривалий термін; якщо замовником на протязі трьох днів після зняття постів охорони не повернуті підписні акти виконаних робіт, то вони вважаються підписаними.

Таким чином непідписання замовником Актів не звільняє його від обовязку здійснювати оплату послуг охорони на умовах 100% передоплати в порядку, передбаченому договором. Так, за умовами Договору 960/15 позивач мав сплатити 100% передоплати за перші 40 днів охорони (18.06 28.07.2015) не пізніше 08.06.2015р., і надалі сплачувати 100% передоплатою за кожні наступні пять днів охорони не пізніше ніж за три дні до завершення попереднього терміну охорони.

Як вбачається з доданих позивачем до матеріалів справи банківських виписок, відповідач сплатив за послуги охорони 730 000,00 грн. наступним чином:

платіжним дорученням від 11.06.2015р. №209 суму 250000,00 грн.;

платіжним дорученням від 16.06.2015р. № 216 суму 20000,00 грн.;

платіжними дорученнями від 18.06.2015р. №№ 217, 218, 219 суму 230000,00 грн.;

платіжним дорученням від 24.07.2015р. № 289 суму 30000,00 грн.;

платіжним дорученням від 05.08.2015р. № 324 суму 100000,00 грн.;

платіжним дорученням від 31.08.2015р. № 364 суму 100000,00 грн.;

З викладеного вбачається систематичне (два рази і більше) порушення відповідачем строків оплати. В результаті такого порушення борг відповідача перед позивачем строк оплати якого настав, станом на дату звернення позивача з позовом до суду (22.09.2015р.) становив 1 785 444,00 730 000,00 = 1 055 444,00 грн.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобовязання. Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як н підставу своїх вимог і заперечень. За таких обставин обовязок доведення факту належної оплати за надані послуги закон покладає на замовника.

Суд неодноразово ухвалами від 24.09.2015р., від 13.10.2015р., від 10.11.2015р. зобовязував відповідача подати суду документи, що підтверджують сплату відповідачем грошових коштів згідно Договору 960/15. Відповідач доказів належного виконання своїх зобовязань за Договором та сплати коштів не представив, доводи позивача не спростував.

Позивач визнає факт оплати основного боргу відповідачем в повному обсязі після порушення провадження у справі, та подає копії банківських виписок за жовтень 2015р. (ще на суму 1090424,00 грн.), та просить суд стягнути з відповідача суму штрафу 50% від заборгованості, що існувала станом на день подання позову, а саме 1 055 444,00 грн.*50% = 527 722,00 грн.

Щодо вказаних вимог суд зазначає наступне.

Згідно частини 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Згідно частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 ст. 546 ЦК України виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ст. ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

У розумінні частин 1, 2 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання. Згідно до ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобовязання вчиняється у письмовій формі.

Згідно частини 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Відповідно до приписів частини 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання. Згідно частини 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобовязання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобовязання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до частини 2 ст. 231 ГК України можливе одночасне стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобовязань. Чинне законодавство не обмежує право учасників господарських відносин встановлювати одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою ст. 627 ЦК України. Такої ж правової позиції дотримується Верховний Суд України (постанова від 27.04.2012р. у справі №3-24гс12).

За таких обставин умовою застосування до боржника штрафу є: по-перше, наявність порушення боржником зобовязання, а по-друге, такий штраф за порушення зобовязання має бути передбачений Договором.

Пунктом 7.1 розділу VІІ Договору 960/15 у випадку несвоєчасної оплати передбачено сплату пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченої оплати за кожен день прострочення платежів.

Згідно положень пункту 7.2 розділу VІІ Договору 960/15, у разі порушення замовником зобовязань, визначених у розділі ІІ щодо умов та строків оплати, він сплачує штраф в розмірі 20 відсотків від невиконаного своєчасно зобовязання. Якщо дані порушення будуть систематичними (два і більше разів) замовник сплачує штраф у розмірі 50 відсотків від несвоєчасно виконаного зобовязання.

Судом встановлено систематичне (два і більше разів) порушення відповідачем строків та розміру оплати послуг за Договором 960/15, за таких обставин суд погоджується з наявністю підстав для стягнення з відповідача штрафу, передбаченого пунктом 7.2 розділу VІІ Договору 960/15, в розмірі 50% від несвоєчасно виконаного зобовязання, а саме в сумі 527 722,00 грн.

Крім того, 11.03.2015р. між Управлінням ДСО ГУ МВС України в Київській області (охорона) та ТОВ «ЕНАФ «Мрія» (замовник) укладений Договір №961/15 на охорону місця переробки та зберігання врожаю маку, який містить наркотичні засоби та залишків відходів від його переробки (ток) (далі Договір 961/15). Відповідно до умов якого замовник передає а охорона приймає під цілодобову міліцейську охорону обєкт зберігання та переробки врожаю рослини маку, яка містить залишки наркотичних засобів, який визначений в дислокації. Згідно умов Договору 961/15:

-Не пізніше ніж за 5 робочих днів до початку збору урожаю та протягом 3-х банківських днів після подання заявки, замовник здійснює попередню оплату в розмірі 100% за 10 днів охорони. Кінцеві розрахунки здійснюються після підписання Акту про знищення рослин та зняття охорони на протязі 3-х банківських днів. (пункти 1, 3 розділу ІІ Договору 961/15);

-Ціна послуг охорони за цим договором становить 60,00 грн. за одну годину охорони одним працівником, вартість пробігу службового автомобіля 7,00 грн./км (протокол узгодження договірної ціни додаток №4 до Договору 961/15);

-Акт прийому-передачі виконаних робіт підписується сторонами кожної відпрацьованої декади, а також по закінченні строку дії договору (пункти 2 розділу ІІ Договору 960/15);

-Замовник зобовязаний забезпечувати персонал охорони щоденним триразовим гарячим харчуванням, місцем для відпочинку та проживання у вільний від несення служби час; а також при застосуванні службових собак обладнати приміщення для них та забезпечити дворазове добове харчування (пункти 3, 4 розділу ІV «Обовязки замовника» Договору 961/15);

-У разі несвоєчасної (неповної) оплати послуг за охорону замовник сплачує охороні штраф в розмірі 50% від несвоєчасно сплаченої суми (пункт 1 розділу VІІ Договору 961/15).

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Як вбачається з Акту взяття під міліцейську та цивільну охорону приміщень, у яких культивуються, використовуються, зберігаються та знищуються нарковмісні рослини, отримана з них готова продукція та відходи, №2, позивач 02.08.2015р. приступив до виконання своїх обовязків з охорони току (1 працівник міліції та 1 чоловік цивільної охорони).

Як вбачається з Акту зняття з-під міліцейської охорони приміщень, у яких культивуються, використовуються, зберігаються та знищуються нарковмісні рослини, отримана з них готова продукція та відходи №3, позивач 08.08.2015р. зняв одного працівника міліції з охорони току; як вбачається з Акту зняття з-під цивільної охорони приміщень, у яких культивуються, використовуються, зберігаються та знищуються нарковмісні рослини, отримана з них готова продукція та відходи №4, позивач 20.08.2015р. зняв одного чоловіка з цивільної охорони току.

За результатами здачі-прийняття наданих послуг сторонами складено та підписано Акт № БЦр-019370 від 31.08.2015р. за серпень 2015р. на суму 34980,00 грн.

За умовами Договору 961/15 позивач мав сплатити 100% передоплати за перші 10 днів охорони току (02.08 12.08.2015) не пізніше 3 банківських днів з дня надання заявки, і надалі остаточно розрахуватися за надані послуги протягом 3-х банківських днів після підписання акту про знищення рослин та зняття охорони.

Доказів оплати відповідачем коштів за договором 961/15 суду не подано.

В результаті борг відповідача перед позивачем строк оплати якого настав, станом на дату звернення позивача з позовом до суду (22.09.2015р.) становив 34980,00 грн.

Позивач визнає факт оплати основного боргу відповідачем в повному обсязі після порушення провадження у справі, та подає копії банківських виписок за жовтень 2015р.

Суд звертає увагу на те, що в призначенні платежу всіх платіжних доручень, якими відповідач оплачував заборгованість позивачу, зазначено Договір 960/15.

Разом із тим, згідно поданих позивачем банківських виписок, відповідачем в жовтні сплачено 1090424,00 грн., тобто суму, що дорівнює основному боргу по обом Договорам №960/15 та № 961/15 (1 055 444,00 грн. плюс 34980,00 грн.)

Позивач визнає за позивачем сплату основного боргу, а в порядку ст. 35 ГПК України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо у суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Позивач просить суд стягнути з відповідача суму штрафу 50% від заборгованості, що існувала станом на день подання позову, а саме 34980 грн.*50% = 17490,00 грн.

Щодо вказаних вимог суд зазначає наступне.

Згідно частини 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Згідно частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено порушення відповідачем строків та розмірів оплати послуг за Договором 961/15, за таких обставин суд погоджується з наявністю підстав для стягнення з відповідача штрафу, передбаченого пунктом 1 розділу VІІ Договору 961/15, в розмірі 50% від несвоєчасно виконаного зобовязання, а саме в сумі 17490,00 грн.

За таких обставин, судом встановлено, що вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу за Договором 960/15 в сумі 527 722,00 грн. та штрафу за Договором 961/15 в сумі 17490,00 грн., а всього 545 212,00 грн. є обґрунтованими та законними.

Разом із тим, відповідно до частини 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Зазначена норма кореспондується з положеннями ст. 233 ГК України, відповідно до якої у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобовязання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобовязанні, не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Враховуючи те, що в 2015 році відповідач як сільгоспвиробник працював в умовах аномальної посухи; що відповідач сплатив основний борг в повному обсязі; а також те, що заявлені до стягнення з відповідача на користь позивача штрафні санкції є надмірно великими у порівнянні із збитками позивача, суд відповідно до свого права, передбаченого пунктом 3 ст. 83 ГПК України, зменшує розмір штрафу за Договором 960/15 до 197 000,00 грн. та за Договором 961/15 до 3000,00 грн., відповідно приймає рішення про стягнення з відповідача на користь позивача 200 000,00 грн. штрафу.

Виходячи із зменшеного розміру позовних вимог про стягнення з відповідача 545 212,00 грн. штрафу, позовна заява мала бути оплачена судовим збором в сумі 8 178,18 грн. (1,5% від суми зменшених позовних вимог але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати). В цій частині відшкодування судового збору суд покладає на відповідача як на особу, з вини якої виник спір.

Як вбачається з доданого до позовної заяви платіжного доручення від 21.09.2015р. №29172, позивач сплатив судовий збір в сумі 24 534,54 грн., виходячи з розміру первісних позовних вимог. Відповідно до пункту 1 частини 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору за клопотанням особи, яка його сплатила, повертається за ухвалою суду, зокрема у разі зменшення розміру позовних вимог.

Позивачем у відповідності до вимог закону подано клопотання від 26.11.2015р. № 13/1-1 про повернення судового збору.

За таких обставин зайве сплачений судовий збір в розмірі 16356,36 грн. (24534,54 грн. 8178,18 грн.) підлягає поверненню позивачу з державного бюджету, шляхом винесення в порядку ст.7 Закону України «Про судовий збір» відповідної ухвали.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 1, 22, 33, 34, 49, 69, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов управління Державної служби охорони при ГУ МВС України в Київській області задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Елітно-насіннєва Агрофірма «Мрія» (09340, Київська обл., Володарський район, с. Капустинці, вул. Леніна, буд. 8, ідентифікаційний код 38512603)

на користь управління Державної служби охорони при ГУ МВС України в Київській області (01033, м. Київ, вул. Гайдара, буд. 8, ідентифікаційний код 08596914)

200 000,00 грн. (двісті тисяч гривень нуль копійок) штрафу,

8178,18 грн. (вісім тисяч сто сімдесят вісім гривень вісімнадцять копійок) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Повний текст рішення підписано 11.12.2015р.

Суддя О.В. Конюх