Рішення № 54227530, 25.05.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.05.2015Справа №910/5865/14

За позовом Приватного акціонерного товариства "Інститут розвитку передових технологій"

до Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України

про розірвання договору, стягнення грошових коштів та усунення перешкод у користуванні майном

та

за зустрічним позовом Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України

до Приватного акціонерного товариства "Інститут розвитку передових технологій"

про визнання права оренди нежилого приміщення

Головуючий суддя Цюкало Ю.В.

Суддя Босий В.П.

Суддя Літвінова М.Є.

Представники сторін:

Від позивача за первісним позовом: Голомозий Є.В. (за довіреністю);

Від відповідача за первісним позовом: Платова Ю.П. (за довіреністю).

В судовому засіданні 25 травня 2015 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

02 квітня 2014 року до канцелярії Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява б/н від 01.04.2014 Приватного акціонерного товариства "Інститут розвитку передових технологій" до Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України про визнання Договору оренди нежилого приміщення № 09-13 від 27 червня 2013 року таким, що припинив свою чинність з моменту отримання відповідачем листа-повідомлення про відмову від Договору 11.12.2013 року вих. № 277-12 з 16.12.2013 року, стягнення 688 980,88 грн. заборгованості, 9 829,56 грн. 3% річних, 42 594,76 грн. пені, 1 528 577,47 грн. неустойки, усунення перешкод у користуванні нежилим приміщенням, загальною площею 1 007,14 кв. м., яке знаходиться на четвертому поверсі нежилого будинку - офісного центру, який знаходиться на четвертому поверсі нежилого будинку - офісного центру, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Мельникова, 81, літ. «А» шляхом зобов'язання звільнити приміщення та повернути за актом прийому-передачі (повернення) приміщень.

12 травня 2014 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява б/н від 08 травня 2014 року, у якій останній просить збільшити позовні вимоги, а саме: визнати зобов'язання за Договором оренди нежилого приміщення № 09-13 від 27 червня 2013 року припиненим, у зв'язку з його розірванням з моменту отримання відповідачем листа-повідомлення про відмову від Договору 11.12.2013 року вих. № 277-12 з 16.12.2013 року, стягнути 567 757,35 грн. заборгованості за період з 05.09.2013 року по 16 грудня 2013 року, 1 011 772,70 грн. заборгованості за період з 17.12.2013 року по 30.04.2014 року, 9 919,28 грн. 3% річних, 44 476,90 грн. пені, 22 812,19 грн. інфляційних втрат, 2 023 545,40 грн. неустойки, усунути перешкоди у користуванні нежилим приміщенням, загальною площею 1 007,14 кв. м., яке знаходиться на четвертому поверсі нежилого будинку - офісного центру, який знаходиться на четвертому поверсі нежилого будинку - офісного центру, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Мельникова, 81, літ. «А» шляхом зобов'язання звільнити приміщення та повернути за актом прийому-передачі (повернення) приміщень.

24 березня 2015 року через канцелярію до суду надійшла заява про відмову від позову б/н від 24.03.2015 року позивача за первісним позовом, у якій останній просить припинити провадження у справі в частині усунення перешкод у користуванні нежилим приміщенням, загальною площею 1 007,14 кв. м., яке знаходиться на четвертому поверсі нежилого будинку - офісного центру, який знаходиться на четвертому поверсі нежилого будинку - офісного центру, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Мельникова, 81, літ. «А» шляхом зобов'язання звільнити приміщення та повернути за актом прийому-передачі (повернення) приміщень.

Окрім того, 24 березня 2015 року через канцелярію до суду надійшла заява б/н від 24.03.2015 року позивача за первісним позовом, у якій останній просить стягнути 793 404,50 грн. заборгованості за період з 01.09.2013 року по 16 грудня 2013 року, 2 390 725,24 грн. заборгованості за період з 17.12.2013 року по 24.03.2015 року, 93 386,13 грн. 3% річних, 18 002,32 грн. пені, 883 155,78 грн. інфляційних втрат, 5 232 750,32 грн. неустойки. Крім того, у вказаній заяві позивач за первісним позовом просив зменшити позовні вимоги в частині стягнення пені.

Згідно зі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Враховуючи, те, що подані позивачем заяви відповідають ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, їх прийнято судом, а позовні вимоги розглядаються судом, виходячи з вимог останньої заяви.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідач за первісним позовом, починаючи з 05 вересня 2013 року не сплачує орендну плату за Договором оренди нежилого приміщення № 09-13 від 27 червня 2013 року. Крім того, вказаний договір підлягає розірванню, оскільки відповідач за первісним позовом протягом 3 місяців поспіль не виконує зобов'язання щодо плати за користування приміщенням.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.04.2014 року суддею Цюкало Ю.В. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі. Розгляд справи призначено на 12.05.2014 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.05.2014 року відкладено розгляд справи на 02.06.2014 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.06.2014 року суд ухвалив розгляд справи здійснити колегіально у складі трьох суддів.

Розпорядженням в.о. Голови Господарського суду міста Києва від 02.06.2014 року для колегіального розгляду справи визначено наступний склад суду: головуючий суддя Цюкало Ю.В., суддя Ломака В.С., суддя Ярмак О.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.06.2014 року колегією суддів у складі: головуючий суддя Цюкало Ю.В., суддя Ломака В.С., суддя Ярмак О.М. прийнято до провадження справу №910/5865/14. Призначено розгляд справи у судовому засіданні на 23.06.2014 року.

04 червня 2014 року до канцелярії Господарського суду міста Києва надійшла зустрічна позовна заява б/н від 02.06.2014р. Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України до Приватного акціонерного товариства "Інститут розвитку передових технологій" про визнання права оренди нежилих приміщень на четвертому поверсі офісного центру, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Мельникова, 81, літ. «А», загальною площею 1 007,14 кв. м. згідно Договору оренди нежитлового приміщення № 09-13 від 27.06.2013 року.

22 квітня 2015 року через канцелярію від відповідача за первісним позовом до суду надійшла заява б/н від 21.04.2015 року, у якій останній просить визнати право оренди нежилих приміщень на четвертому поверсі нежилого будинку - офісного центру, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Мельникова, 81, літ. «А», згідно Договору оренди нежитлового приміщення № 09-13 від 27.06.2013 року. Вказана заява на підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України прийнята судом.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем за зустрічним позовом (відповідачем за первісним позовом) сплачувалися грошові кошти в якості відшкодування комунальних та експлуатаційних витрат, що свідчить про часткову оплату орендних платежів за договором, у зв'язку з чим вказаний правочин не може бути розірваним.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.2014р. прийнято для спільного розгляду з первісним позовом зустрічний позов Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України до Приватного акціонерного товариства "Інститут розвитку передових технологій" про визнання права оренди нежилого приміщення. Призначено розгляд справи у судовому засіданні на 23.06.2014р.

В судовому засіданні 23.06.2014р. оголошено перерву до 14.07.2014р. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

14.07.2014 року суддя Цюкало Ю.В. звернувся до заступника голови Господарського суду міста Києва із заявою про визначення складу суду для колегіального розгляду справи №910/5865/14 у зв'язку із перебуванням судді Ломаки В.С. на лікарняному.

Розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва від 14.07.2014р. для колегіального розгляду справи №910/5865/14 визначено наступних суддів: головуючий суддя Цюкало Ю.В., суддя Котков О.В., суддя Ярмак О.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.07.2014р. вищевказаною колегією суддів прийнято справу до провадження. Розгляд справи призначено на 27.08.2014 року.

27.08.2014р. суддя Цюкало Ю.В. звернувся до заступника голови Господарського суду міста Києва із заявою про визначення складу суду для колегіального розгляду справи у зв'язку із перебуванням судді Коткова О.В. та судді Ярмак О.М. у відпустці.

Розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва від 27.08.2014р., у зв'язку із перебуванням судді Коткова О.В. та судді Ярмак О.М. у відпустці, справу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя Цюкало Ю.В., суддя Босий В.П., суддя Літвінова М.Є.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.08.2014р. вищевказаною колегією суддів прийнято справу до провадження. Розгляд справи призначено на 06.10.2014р.

22.08.2014 року через канцелярію до суду від відповідача за первісним позовом надійшло клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій, у якому останній просить відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення 3% річних, інфляційних нарахувань, неустойки.

Судове засідання, призначене на 06.10.2014 р., не відбулось.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.10.2014р. розгляд справи відкладено на 29.10.2014р.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 29.10.2014р. призначено у справі №910/5865/14 судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (КНДІСЕ). Провадження у справі №910/5865/14 зупинено до проведення судової експертизи та отримання висновку експерта.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.12.2014 року у справі №910/5865/14, залишеною без змін постановою Вищого Господарського суду України від 24.02.2015 року, ухвалу господарського суду міста Києва від 29.10.2014 року скасовано. Справу передано на розгляд до господарського суду міста Києва.

04.03.2015р. до канцелярії Господарського суду міста Києва з Вищого Господарського суду України надійшли матеріали справи №910/5865/14.

Розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва від 04.03.2015р., у зв'язку із перебуванням судді Босого В.П. у відпустці, справу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя Цюкало Ю.В., суддя Літвінова М.Є., суддя Селівон А.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.03.2015р. вищевказаною колегією суддів справу №910/5865/14 прийнято до провадження та призначено до розгляду на 25.03.2015р.

24 березня 2015 року через канцелярію суду від позивача за первісним позовом надійшла заява про фіксацію судового процесу технічними засобами б/н від 24.03.2015 року, яке було задоволено судом, оскільки на підставі ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України, на вимогу хоча б одного учасника судового процесу у суді першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи по суті або за ініціативою суду здійснюється фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Судове засідання, призначене на 25.03.2015р., не відбулось у зв'язку із перебуванням судді Селівона А.М. у відпустці.

Розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва від 25.03.2015р., у зв'язку із перебуванням судді Селівона А.М. у відпустці, справу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя Цюкало Ю.В., суддя Босий В.П., суддя Літвінова М.Є.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 25.03.2015р. вищезазначеним складом колегії суддів справу №910/5865/14 прийнято до провадження. Розгляд справи призначено на 22.04.2015р.

Судове засідання, призначене на 22.04.2015р., не відбулось, у зв'язку із перебуванням судді Босого В.П. у відпустці.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 23.04.2015 року, призначено розгляд справи на 20.05.2015р.

В судовому засіданні 20.05.2015 року по справі було оголошено перерву до 25.05.2015 року.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

27.06.2013р. між Приватним акціонерним товариством "Інститут розвитку передових технологій" (далі - орендодавець) та Державним підприємством "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України (надалі - орендар) (разом - сторони) було укладено Договір № 09-13 оренди нежилого приміщення (надалі - Договір або Договір оренди, належним чином завірена копія договору в справі), згідно з п. 1.1 якого, орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нежиле приміщення, яке знаходиться на четвертому поверсі нежилого будинку - офісного центру, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Мельникова, 81, літ. "А", загальною площею 1 007,14 кв. м. (надалі - приміщення), до якої входить: основна площа - 714 кв. м., допоміжна, в тому числі площа загального користування згідно пропорційного розподілу - 292,24 кв. м.

Позивач за первісним позовом стверджує, що відповідач за первісним позовом, починаючи з 05 вересня 2013 року не сплачує орендну плату за Договором оренди нежилого приміщення № 09-13 від 27 червня 2013 року, внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість зі сплати орендних платежів і штрафних санкції.

Крім того, вказаний договір підлягає розірванню, оскільки відповідач за первісним позовом протягом 3 місяців поспіль не виконує зобов'язання щодо плати за користування приміщенням.

Позивач за зустрічним позовом зазначає, що ним сплачувалися грошові кошти в якості відшкодування комунальних та експлуатаційних витрат, що свідчить про часткову оплату орендних платежів за договором, у зв'язку з чим вказаний правочин не може бути розірваним, крім того просить визнати право оренди нежилих приміщень на четвертому поверсі нежилого будинку - офісного центру, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Мельникова, 81, літ. «А», згідно Договору оренди нежитлового приміщення № 09-13 від 27.06.2013 року.

Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та дослідивши в судовому засіданні докази, суд вважає, що позовні вимоги за первісним позовом підлягають частковому задоволенню, а за зустрічним позовом залишенню без задоволення, за наступних підстав.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Як встановлено судом, 27.06.2013р. між сторонами було укладено Договір № 09-13 оренди нежилого приміщення, згідно з п. 1.1 якого, орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нежиле приміщення, яке знаходиться на четвертому поверсі нежилого будинку - офісного центру, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Мельникова, 81, літ. "А", загальною площею 1 007,14 кв. м., до якої входить: основна площа - 714 кв. м., допоміжна площа, в тому числі площа загального користування згідно пропорційного розподілу - 292,24 кв. м.

Відповідно до акту прийому-передачі приміщення від 01.07.2013 року орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування нежилі приміщення, які розташовані на четвертому поверсі нежилого будинку - офісного центру, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Мельникова, 81, літера "А" загальною площею 1 007,14 кв. м., до якої входить: основна площа - 714 кв. м., допоміжна площа, в тому числі площа загального користування згідно пропорційного розподілу - 292,24 кв. м. (копія акту в справі).

Пунктом 8.3 Договору оренди передбачено, що фінансові зобов'язання у орендаря перед орендодавцем виникають з дня підписання сторонами акту прийому-передачі приміщення від орендодавця орендарю.

Відповідно до п. 3.1. Договору, розмір орендної плати наведено у протоколі узгодження договірної ціни (додаток №1), який є невід'ємною частиною договору.

Згідно з протоколом узгодження договірної ціни до Договору оренди, загальний розмір орендної плати в місяць становить 225 647,15 грн. (копія документу в справі).

У відповідності до п.п. 8.1., 8.2. Договору, договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами. Строк оренди становить 35 місяців з дня передачі площі у фактичне користування по акту прийому-передачі приміщення. Останнім днем оренди є 31.05.2016р.

11.12.2013 року позивач за первісним позовом направив на адресу відповідача за первісним позовом повідомлення вих. №277-12 від 11.12.2013 року про відмову від договору № 09-13 оренди нежитлового приміщення від 27 червня 2013 року, відповідно до якого станом на 11 грудня 2013 року заборгованість останнього за вересень, жовтень та листопад 2013 року становить 676 941,45 грн. Також повідомлено відповідача за первісним позовом про розірвання договору з моменту одержання останнім повідомлення. Крім того, відповідно до п. 2.4 договору, позивач за первісним позовом просив звільнити у двадцятиденний термін прийняте у строкове платне користування нежиле приміщення та повернути за актом прийому-передачі приміщення. Направлення вказаного документу підтверджується описом вкладення та фіскальним чеком, а отримання - рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (лист отримано відповідачем 16.12.2013 року, копії документів в справі).

На це повідомлення відповідач за первісним позовом надав позивачу за первісним позовом відповідь № 01-20/5263 від 24.12.2013 року, у якій зазначив, що підстав для відмови договору орендодавцем немає, оскільки ним здійснюється сплата комунальних послуг за користування орендованими приміщеннями, в той час, як на підставі ст. 782 Цивільного кодексу України, наймодавець має право відмовитись від договору оренди і вимагати повернення речі лише у випадку невнесення повного розміру плати за користування речі протягом 3 місяців підряд (копія листа в справі).

Згідно зі ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 653 Цивільного кодексу України, у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу (ч. 3 ст. 291 Господарського кодексу України).

Згідно зі ст. 782 Цивільного кодексу України, наймодавець має право відмовитись від договору оренди і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Відповідно до п. 52 інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України" №01-8/211 від 07.04.2008р., відповідно до частини другої статті 214 ЦК України особи, які вчинили дво- або багатосторонній правочин, мають право за взаємною згодою сторін, а також у випадках, передбачених законом, відмовитися від нього, навіть і в тому разі, якщо його умови повністю ними виконані. Відповідно до частини сьомої статті 193 ГК України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом. Таким чином, особи, які уклали договір, можуть у випадках, передбачених законом, відмовитися від нього в односторонньому порядку. Випадки, коли сторона має право відмовитися від договору в односторонньому порядку, передбачені, наприклад, у частині другій статті 408, частині першій статті 665, частині другій статті 782 ЦК України, частині третій статті 374 ГК України тощо. Для односторонньої відмови від правочину достатньо заяви однієї сторони.

Відповідно до п. 5.1. постанови №12 від 29.05.2013р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна", вирішуючи питання щодо дострокового розірвання договору оренди у зв'язку з несплатою орендарем (наймачем) платежів, господарським судам слід враховувати таке. Законом (частина третя статті 291 ГК України, частина друга статті 651, стаття 783 ЦК України) передбачено можливість розірвання договору найму (оренди) за рішенням суду на вимогу однієї з сторін, а статтею 782 ЦК України - право наймодавця на односторонню відмову від такого договору у разі невнесення наймачем плати за користування річчю протягом трьох місяців підряд. Відповідне право наймодавця на відмову від договору найму не є перешкодою для звернення наймодавця (орендодавця) до суду з вимогою щодо розірвання договору в разі несплати наймачем (орендарем) платежів, якщо має місце істотне порушення умов договору. З урахуванням положень статей 653, 795 ЦК України та умов договору, якщо останніми передбачено, що після закінчення або дострокового розірвання договору оренди нарахування орендної плати за фактичне користування майном припиняється з моменту підписання акта приймання-передачі приміщень орендодавцеві, нарахування орендної плати за відповідний період є правомірним. Відмова наймодавця від договору найму, можливість якої передбачена частиною першою статті 782 ЦК України, є правом, а не обов'язком наймодавця, яке може бути реалізоване в позасудовому порядку. Наявність зазначеного права не є перешкодою для звернення наймодавця (орендодавця) до суду з вимогою про розірвання договору в разі несплати наймачем (орендарем) належних платежів. У вирішенні відповідних спорів господарським судам слід встановлювати, протягом яких конкретно місяців і якого року орендар не вносив орендну плату, в якому розмірі, в тому числі протягом яких місяців орендар взагалі не вносив орендну плату або вносив частково. При цьому погашення орендарем заборгованості до або після подання позову орендодавцем не має правового значення для вирішення такого спору, оскільки законодавець пов'язує виникнення права орендодавця відмовитися від договору оренди саме з фактом не внесення орендної плати протягом трьох місяців підряд.

Матеріалами справи підтверджується, що за період з 13.08.2013 року по 27.01.2015 року відповідачем за первісним позовом сплачувались експлуатаційні витрати та витрати з наданих комунальних послуг (копії платіжних доручень в справі).

Згідно з ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Як вбачається з протоколу узгодження договірної ціни, сторонами встановлено розмір орендної плати, до складу якої не входять експлуатаційні витрати та витрати з надання комунальних послуг.

Крім того, згідно з п. 3.6. Договору оренди, окрім визначеної в протоколі узгодження договірної ціни орендної плати орендарем відшкодовується на користь орендодавця фактичні витрати орендодавця, пов'язані з утриманням приміщень, а саме експлуатаційні витрати та витрати з наданих комунальних послуг. До складу експлуатаційних витрат входять витрати: за технічно-оперативне обслуговування електрообладнання; за технічно-оперативне обслуговування ліфтового обладнання; за технічно-оперативне обслуговування вентиляції та кондиціювання; за технічно-оперативне обслуговування об'єктів газопостачання; за технічно-оперативне обслуговування системи димовидалення; за технічно-оперативне обслуговування водопостачання; витрати з технічного обслуговування системи пожежної сигналізації та сповіщення про пожежу; витрати за вивіз та знешкодження твердих побутових відходів. До складу витрат з наданих комунальних послуг входять витрати з постачання електроенергії активної; витрати з перетікання електроенергії реактивної; витрати за газове опалення; витрати з підігріву води; витрати за водопостачання, прийняття стічних вод, аналіз стічних вод; витрати за водовідведення; витрати за приймання дощових (снігових) вод та аналіз води. Вартість експлуатаційних витрат відшкодовується орендарем згідно пропорційного розподілу фактично понесених орендодавцем експлуатаційних витрат до загальної орендованої орендарем площі. Вартість витрат за комунальні послуги відшкодовується орендарем відповідно до показників загальних лічильників, згідно пропорційного розподілу фактично отриманих орендодавцем комунальних послуг до загальної орендованої площі орендарем.

Відповідно до п. 3.7 договору, сума експлуатаційних витрат та витрати з наданих комунальних послуг, які підлягають відшкодуванню, сплачується орендарем на підставі виставлених орендодавцем рахунків в 5-ти денний строк з дня отримання орендарем таких рахунків.

Отже, фактичні витрати орендодавця, пов'язані з утриманням приміщень - експлуатаційні витрати та витрати з наданих комунальних послуг не входять до складу орендної плати та відповідно до умов договору сплачуються відповідно до окремо виставлених рахунків.

Втім, згідно з актом прийому-передачі (повернення) приміщень від 01.10.2014 року орендарем було повернуто частину орендованих приміщень, розташованих на четвертому поверсі нежилого будинку - офісного центру за адресою: м. Київ, вул. Мельникова, 81 літ "А", загальною площею 153,13 кв. м. (основна площа - 108,70 кв. м., допоміжна площа - 44,43 кв. м.) (копія акту в справі).

15 грудня 2014 року, приміщення, що були передані в оренду відповідачу за первісним позовом, остаточно були повернуті позивачу за первісним позовом, про що складено акт та підтверджено обома сторонами.

З огляду на викладене, з урахуванням того, що орендарем вносились експлуатаційні та комунальні платежі, було здійснено авансовий платіж, а також те, що 15.12.2014 року орендовані приміщення були повернуті орендодавцю за актом приймання-передачі за взаємною згодою сторін і без зауважень (копія документу в справі), суд дійшов висновку, що Договір № 09-13 оренди нежилого приміщення від 27.06.2013р. є розірваним з моменту повернення об'єкту оренди - 15.12.2014 року.

Пункт 5 статті 762 Цивільного кодексу України визначає, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з п. 3.3. Договору, перша орендна плата вноситься орендарем авансовим платежем після підписання сторонами акту прийому-передачі приміщення, шляхом перерахування на поточний рахунок орендодавця встановленої грошової суми з урахуванням протоколу узгодження договірної ціни (додаток №1), на підставі виставлених орендодавцем рахунків протягом 5 (п'яти) банківських днів з дня отримання таких рахунків. Перша орендна плата включає в себе орендну плату: за перший - до кінця поточного місяця та два останні місяці - із розрахунку, як повні календарні місяці. Розмір орендної плати за перший місяць оренди приміщення розраховується пропорційно фактичному часу оренди.

На виконання положень п. 3.3. Договору, відповідачем за первісним позовом було сплачено позивачу за первісним позовом 225 647,15 грн. авансового платежу.

Відповідно до п. 3.4 Договору, послідуюча орендна плата вноситься орендарем щомісяця авансовими платежами, але не пізніше 5 числа поточного місяця, шляхом перерахування на поточний рахунок орендодавця встановленої грошової суми, згідно протоколу узгодження договірної ціни. Сплата орендної плати здійснюється орендарем на підставі виставлених орендодавцем рахунків. У випадку ненадання орендодавцем рахунку на оплату орендованої площі до 5-го числа поточного місяця, орендар зобов'язаний сплатити орендну плату протягом 5 банківських днів з моменту отримання такого рахунку.

Згідно з п. 3.12. Договору №09-13 від 27.06.2013р., у випадку закінчення строку дії договору (включаючи випадок розірвання та припинення правочину), орендар сплачує орендну плату до дати підписання акту приймання-передачі орендованого приміщення. Останнім днем оренди вважається день підписання акту приймання-передачі орендованого приміщення від орендаря орендодавцю.

Судом встановлено, що орендарем свій обов'язок з внесення орендної плати за період з 01 вересня 2013 року по 16 грудня 2013р. належним чином виконано не було, що підтверджується виставленими та не сплаченими рахунками та актами надання послуг за відповідний період, в результаті чого у відповідача за первісним позовом утворилась заборгованість в розмірі 793 404,50 грн. (копії документів в справі).

При цьому суд відмічає, що рахунок на оплату № 115 від 17 квітня 2014 року за вересень - грудень 2013 року на суму 902 588,60 грн., не приймається судом оскільки не відповідає сумам рахунків з урахуванням авансового платежу на суму 225 647,15 грн.

За період з 17 грудня 2013 року по 15 грудня 2014 року позивачем за первісним позовом було виставлено рахунки відповідачу за первісним позовом на загальну суму 2 390 725,24 грн., виставлення рахунків підтверджується описами вкладення та фіскальними чеками, а їх отримання рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення (копії документів в справі).

Разом з цим, у рахунках на оплату оренди за жовтень, листопад та грудень 2014р. було враховано часткове повернення об'єкту оренди та визначено вартість оренди за вказані періоди з урахуванням фактично займаної орендарем площі.

При цьому суд бере до уваги, що у поясненнях відповідача за первісним позовом, які надійшли до суду через канцелярію 22 квітня 2015 року, підтверджено отримання останнім рахунків за вересень 2013 року - липень 2014 року, вересень - листопад 2014 року.

З огляду на це, строк внесення орендних платежів на підставі договору №09-13 від 27.06.2013р. за період з вересня 2013р. по 15 грудня 2014р. настав.

Відповідно до п. 5.1.2 договору орендар зобов'язаний своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату.

Згідно з ч. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України), якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати орендної плати за період з вересня 2013 року по 15 грудня 2014 року (включно) є обґрунтованими та підлягають задоволенню в розмірі 3 184 129,74 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення 18 002,32 грн. пені та неустойки в розмірі 5 232 750,32 грн., суд зазначає наступне.

Пунктом 3 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що приймаючи рішення господарський суд має право, в тому числі, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Положеннями статті 233 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до п. 2.4. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", розмір неустойки може бути зменшений за рішенням господарського суду.

З огляду на викладене, враховуючи те, що відповідач за первісним позовом є державним підприємством, та, користуючись наданим правом на зменшення штрафних санкцій (пені, штрафу), суд зменшує нарахований позивачем розмір пені, у зв'язку з чим стягненню з останнього на користь позивача за первісним позовом підлягає пеня в розмірі 1 000,00 грн.

Відповідно до ст. 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

У зв'язку з тим, що Договір № 09-13 оренди нежилого приміщення від 27.06.2013р. є розірваним з моменту повернення об'єкту оренди - 15.12.2014 року, підстав для нарахування неустойки судом за період з грудня 2013 року по грудень 2014 року не вбачається.

Положеннями статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши матеріали справи, приймаючи до уваги прострочення з боку відповідача оплати наданих позивачем послуг, провівши власний розрахунок, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних втрат підлягають частковому задоволенню в розмірі 75 004,44 грн. 3% річних та 751 342,68 грн. інфляційних втрат.

Щодо зустрічного позову суд зазначає наступне.

Враховуючи те, що Договір № 09-13 оренди нежилого приміщення від 27.06.2013р. є розірваним з моменту повного повернення об'єкту оренди за актом приймання-передачі - 15.12.2014 року підстав для визнання права оренди нежилого приміщення за вказаним договором немає, а тому зустрічний позов підлягає залишенню без задоволення.

Стосовно розподілу судових витрат у справі, суд вказує таке.

Відповідно п. 2.4. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", судовий збір в разі зменшення судом розміру пені покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення такого розміру.

Отже, судові витрати за первісним позовом в сумі 73 080 грн., відповідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог. Судові витрати за зустрічним позовом, згідно зі ст.49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача за первісним позовом.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 22, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України (ідентифікаційний код 25287988, адреса: 04053, м. Київ, вулиця Артема, будинок 73), з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Приватного акціонерного товариства "Інститут розвитку передових технологій" (ідентифікаційний код 31059007, адреса: 04050, м. Київ, вулиця Мельникова, будинок 81 літера А) грошові кошти: 3 184 129,74 грн. (три мільйони сто вісімдесят чотири тисячі сто двадцять дев'ять гривень 74 копійки) основного боргу, 75 004,44 грн. (сімдесят п'ять тисяч чотири гривні 44 копійки) 3% річних, 751 342,68 грн. (сімсот п'ятдесят одна тисяча триста сорок дві тисячі гривні 68 копійки) втрат від інфляції, 1 000,00 грн. (одна тисяча гривень) пені, 31 281,26 грн. (тридцять одна тисяча двісті вісімдесят одна тисяча 26 копійок) судових витрат. Видати наказ.

3. В іншій частині первісного позову відмовити.

4. Повернути Приватному акціонерному товариству "Інститут розвитку передових технологій" (ідентифікаційний код 31059007, адреса: 04050, м. Київ, вулиця Мельникова, будинок 81 літера А) з Державного бюджету України (р/р 31215206783001, Одержувач: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, Банк одержувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, МФО 820019, ідентифікаційний код 37993783, код платежу: 22030001) судовий збір в сумі 2 000,00 грн. (дві тисячі гривень), як такий, що внесений у більшому розмірі, ніж передбачено законом, перерахований за квитанцією № 972/з16 від 24.03.2015 року.

5. В задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 03.06.2015р.

Головуючий суддя Цюкало Ю.В.

Суддя Босий В.П.

Суддя Літвінова М.Є.