Рішення № 54227450, 01.12.2015, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

01.12.2015 Справа № 905/3118/15

за позовом Артемівського міжрайонного прокурора, м. Артемівськ, Донецька область в інтересах держави в особі ОСОБА_1 селищної ради, смт. Миронівський, м.Дебальцеве, Донецька область

до Дебальцівської міської ради, м. Дебальцеве, Донецька область

про визнання права власності та зобовязання відповідача передати у володіння позивачу майно.

Суддя Говорун О.В.

Прокурор не зявився.

Представники:

від позивача ОСОБА_2, довіреність 02-11/645 від 30.11.2015;

від відповідача не зявився.

Артемівський міжрайонний прокурор (далі прокурор) в інтересах держави в особі ОСОБА_1 селищної ради (далі позивач) звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Дебальцівської міської ради (далі відповідач) про визнання права власності та зобовязання відповідача передати у володіння позивачу майно.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що рішенням позивача №VI/92-3 від 04.09.2015 «Про надання згоди на прийняття обєктів комунальної власності до комунальної власності територіальної громади ОСОБА_1 селищної ради» було надано згоду на прийняття до комунальної власності територіальної громади ОСОБА_1 селищної ради, зокрема, ОСОБА_1 загальноосвітньої школи-інтернату I-II ступенів. Зазначене майно розташоване в межах смт. Миронівський та належить територіальній громаді смт. Миронівський, у звязку з чим прокурор просить визнати на нього право комунальної власності.

Крім того, прокурором було надано клопотання про звільнення від сплати судового збору, в обґрунтування якого прокурор зазначив, що фінансування прокуратури здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України та згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими Генеральним прокурором України, у межах річної суми видатків, передбачених Державним бюджетом України на поточний бюджетний період. Видатки на сплату прокурорами судового збору Законом України «Про державний бюджет України на 2015 рік» не передбачені, а отже прокуратура позбавлена можливості сплатити судовий збір.

Відповідач у судове засідання не зявився, відзив на позов не надав, про місце, дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив, тому справу, на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Суд, заслухавши представника позивача, дослідивши письмові докази у судовому засіданні, встановив наступні факти та відповідні ним правовідносини.

Рішенням позивача №VI/92-3 від 04.09.2015 «Про надання згоди на прийняття обєктів комунальної власності до комунальної власності територіальної громади ОСОБА_1 селищної ради» було надано згоду на прийняття до комунальної власності територіальної громади ОСОБА_1 селищної ради, зокрема, ОСОБА_1 загальноосвітньої школи-інтернату I-II ступенів Дебальцевської міської ради Донецької області, розташованої за адресою: 84791, Донецька область, смт. Миронівський, вул. Артема, 1 (а.с.28).

Відповідно до ст.ст. 316, 317 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Частиною 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з ст. 327 ЦК України у комунальній власності, зокрема, є майно, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.1 Закону України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності», цей Закон регулює відносини, пов'язані з передачею об'єктів права державної власності у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах або у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, а також об'єктів права комунальної власності у державну власність. Дія цього Закону поширюється на об'єкти права державної та комунальної власності, у тому числі передані в безоплатне користування самоврядним установам і організаціям або в оренду.

Згідно з ч.2 ст.4 Закону України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності», передача об'єктів з державної у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах здійснюється за наявності згоди відповідних сільських, селищних, міських, районних у містах рад, якщо інше не передбачено законом, а у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст - за

наявності згоди районних або обласних рад, якщо інше не передбачено законом.

Постановою Верховної Ради України від 20.05.2015 №458-VIII «Про зміну і встановлення меж Артемівського району Донецької області», було змінено межі Артемівського району Донецької області, збільшивши територію Артемівського району на 1323 гектара земель за рахунок передачі до його складу 1111 гектарів земель, що знаходяться у віданні ОСОБА_1 селищної ради Дебальцевської міської ради (в тому числі територію селища міського типу ОСОБА_1), 212 гектарів земель - Світлодарської міської ради Дебальцевської міської ради (в тому числі територію міста Світлодарськ), та затвердити територію Артемівського району загальною площею 187300 гектарів.

Статтею 392 ЦК України встановлено, що власник майна може предявити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Виходячи з наведеного вище, враховуючи розташування школи-інтернат в межах смт. Миронівський, прийняття позивачем рішення №VI/92-3 від 04.09.2015 «Про надання згоди на прийняття обєктів комунальної власності до комунальної власності територіальної громади ОСОБА_1 селищної ради», яким було надано згоду на прийняття спірного майна до комунальної власності територіальної громади ОСОБА_1 селищної ради, а також належність спірного майна територіальній громаді смт. Миронівський, вимога прокурора про визнання права комунальної власності підлягає задоволенню.

Вимога прокурора про зобовязання відповідача передати у володіння позивачу ОСОБА_1 загальноосвітню школу-інтернат I-II ступенів Дебальцевської міської ради Донецької області, задоволенню не підлягає, з огляду на недоведеність прокурором та особою, в інтересах якої прокурор звернувся до суду з позовом, що саме у відповідача в володінні знаходиться зазначена школа-інтернат. Крім того, статтею 327 ЦК визначено, що управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково.

Суд, відповідно до ст. 49 ГПК, вважає за необхідне покласти судові витрати на прокурора, оскільки спір виник внаслідок неправильних дій позивача.

Однак, розглянувши клопотання прокурора про звільнення від сплати судового збору, суд приходить до висновку про наявність підстав для його задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» видатки на сплату прокурорами судового збору не передбачені.

Згідно з ч.1,3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадку та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший субєкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Враховуючи зазначене вище, а також здійснення прокурором представництва інтересів територіальної громади, приймаючи до уваги предмет позову, а саме визнання права комунальної власності на обєкт, що знаходиться на території проведення антитерористичної операції, та майновий стан прокурора, суд вважає за необхідне звільнити прокурора від сплати судового збору за подання позову до господарського суду.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Водночас, судом зазначається, що, на підставі ст. 38 ГПК України, господарський суд витребовує докази за наявності відповідного клопотання, у разі неможливості самостійно надати докази сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати право комунальної власності на ОСОБА_1 загальноосвітню школу-інтернат I-II ступенів Дебальцевської міської ради, розташовану за адресою: 84791, Донецька область, смт. Миронівський, вул. Артема, 1, за ОСОБА_1 селищною радою (84791, Донецька область, Артемівський район, смт. Миронівський, вул. Леніна, буд. 16, код ЄДРПОУ 25946404).

В задоволенні інших вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, через господарський суд, який розглянув справу.

Повне рішення складено 04 грудня 2015 року.

Суддя О.В. Говорун