Рішення № 54227240, 11.12.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.12.15р. Справа № 904/9206/15

За позовом Селянського (фермерського) господарства "Кондратюк", Дніпропетровська область, Межівський район, с. Новопавлівка

до Публічного акціонерного товариства "Новомосковський завод залізобетонних виробів", Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт. Меліоративне

про стягнення 199 714,84 грн.

Суддя Мілєва І.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 довіреність № б/н від 04.11.2014р.

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

Селянське (фермерське) господарства "Кондратюк" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Новомосковський завод залізобетонних виробів" про стягнення 199 714,84 грн. безпідставно набутих коштів.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач помилково сплатив відповідачу грошові кошти.

Ухвалою суду від 20.10.2015р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 09.11.2015р.

09.11.2015р. розгляд справи відкладено на 23.11.2015р.

19.11.2015р. відповідач подав до суду відзив, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

23.11.2015р. позивач подав заперечення на відзив.

23.11.2015р. розгляд справи відкладено на 07.12.2015р.

У судове засідання з'явився представник позивача.

У судове засідання представник відповідача не з'явився, 19.11.2015р. подав до суду заяву про розгляд справи без участі представника.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

Селянське (фермерське) господарства "Кондратюк" перерахувало грошові кошти у розмірі 199 714,84 грн. Публічному акціонерному товариству "Новомосковський завод залізобетонних виробів", відповідно до платіжних доручень: № 2 від 24.06.2015р. на суму 109 714,84 грн. з призначенням платежу: «Оплата рах №ЖБ-0000188 від 22.06.2015р. за плити многопустотні у т.ч. ПДВ 20%» (а.с. 6); № 64 від 24.07.2015р. на суму 90 000,00 грн. з призначенням платежу: «Оплата рах №ЖБ-0000208 від 07.07.2015р. за будматеріали у т.ч. ПДВ 20%» (а.с. 7).

Позивач зазначає, що помилково сплатив відповідачу вищевказані грошові кошти, оскільки між сторонами відсутні будь-які зобовязання, щодо виконання та оплати робіт по постачанню будівельних матеріалів.

23.09.2015р. позивач направив відповідачу лист-вимогу № 107 від 22.09.2015р., в якому вимагав негайно повернути безпідставно отримані грошові кошти у розмірі 199 714,84 грн. протягом 3 діб з дня одержання листа. (а.с.8-10).

Однак, як вказує позивач, відповідач відповідь на вимогу не надав, грошові кошти на рахунок позивача не повернув, що й стало причиною до звернення до суду.

19.11.2015р. відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, просив відмовити в задоволенні позовних вимог. Вказав, що ПАТ «Новомосковський завод залізобетонних виробів» виготовляє і реалізує залізобетонні вироби і бетонні суміші, прораховує і виготовляє замовлення за індивідуальними розмірами та кресленнями. Працює на умовах 100% передплати, оскільки у підприємства немає вільних обігових коштів, а вартість матеріальної складової значна (цемент, пісок, щебінь, електроенергія). Позивач є клієнтом відповідача з 2013р., протягом 2013-2014р.р. таким же чином сплачував передплату за плити, на підставі виставлених рахунків, а потім йому виготовляли і відвантажували готову продукцію. Відповідач вказує, що договір ніколи не укладався. Рахунки-фактури на оплату: № ЖБ-0000188 від 22.06.2015р. на продукцію: плита многопустотная у кількості 20,000 шт. на суму 109714,84 грн. з ПДВ (а.с. 76); № ЖБ-0000208 від 07.07.2015р. на продукцію: плита многопустотная у кількості 30,000 шт. суму 224572,00 грн. з ПДВ (а.с.80) були виставлені також на звернення представника СФГ «Кондратюк». Також відповідач зазначає, що дані вироби є досить специфічні, з огляду на їх розміри. Вони виготовляються в формах розміром 12000мм, в яку ставиться перегородка на розмір за замовленням клієнта. Тому виготовлення таких плит можна назвати спецзамовленням. Сплату двох рахунків за спецзамовленням не можна вважати помилкою. Відповідач вважає, що рахунок є спрощеною формою договору, тому оплата отримана ним на достатніх правових підставах.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода (ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України).

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів (ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України).

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку (ч. 1 ст. 207 Цивільного кодексу України).

Відповідач вважає, що рахунок є спрощеною формою договору, тому оплата отримана ним на достатніх правових підставах. Також відповідач зазначав, що плити виготовляються в формах розміром 12000мм, в яку ставиться перегородка на розмір за замовленням клієнта, тому виготовлення плит, вказаних в рахунках, можна назвати спецзамовленням. Разом з тим відповідачем не подано жодних доказів направлення позивачем на його адресу замовлень, в яких було б визначено розміри та кількість плит, що мають бути виготовлені та поставлені.

Таким чином, наразі, відсутні докази укладання позивачем та відповідачем договору у спрощений спосіб.

Крім того. Суд вважає за необхідне звернути увагу, що відповідно до ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший порядок. Однак відповідачем не доведено належними та допустимими доказами факт поставки товару позивачу.

Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. (ч.1,2 ст.1212 Цивільного кодексу України).

З огляну на наведене, позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в розмірі 2 995,72 грн.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.1, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Новомосковський завод залізобетонних виробів» (51217,Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт. Меліоративне, вул. Заводська, 1, ідентифікаційний код 01033409) на користь Селянського (фермерського) господарства "Кондратюк" (52951, Дніпропетровська область, Межівський район, с. Новопавлівка, вул. Камяна, 1, ідентифікаційний номер 24617604) 199 714,84 грн., про що видати наказ.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Новомосковський завод залізобетонних виробів» (51217,Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт. Меліоративне, вул. Заводська, 1, ідентифікаційний код 01033409) на користь Селянського (фермерського) господарства "Кондратюк" (52951, Дніпропетровська область, Межівський район, с. Новопавлівка, вул. Камяна, 1, ідентифікаційний номер 24617604) витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 995,72 грн., про що видати наказ.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його оголошення, а у разі якщо в судовому засідання було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 11.12.2015

Суддя ОСОБА_2