Постанова № 54227097, 09.12.2015, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2015 року Справа № 908/5806/14

Вищий господарський суд України у складі колегії: головуючого, судді Грека Б.М., суддів Васищака І.М., Студенця В.І., за участі прокурора відділу Генеральної прокуратури України Л. Клюге, розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Єврофасад Восток" на рішення Господарського суду Запорізької області від 2 березня 2015 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 24 червня 2015 року № 908/5806/14 за позовом Маріупольського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері в інтересах держави в особі виконавчого комітету Маріупольської міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю "Єврофасад Восток" про стягнення 44 206 грн 60 коп.,

УСТАНОВИВ: У листопаді 2014 року Маріупольський прокурор з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері в інтересах держави в особі виконавчого комітету Маріупольської міської ради звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Єврофасад Восток" про стягнення 44 206 грн 60 коп. з підстав неналежного виконання умов договору від 21 лютого 2013 року № 12 про тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів (з урахуванням уточнених позовних вимог).

Відповідач позов, посилаючись на звільнення від обов'язку.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 2 березня 2015 року (суддя К. Проскуряков), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 24 квітня 2015 року, позов задоволено.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Єврофасад Восток" просить рішення та постанову скасувати з підстав неправильного застосування господарськими судами статті 193 Господарського кодексу України, статей 525 і 526 Цивільного кодексу України, статті 7 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", статей 33 і 104 Господарського процесуального кодексу України та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Виконавчий комітет Маріупольської міської ради і прокурор проти доводів касаційної скарги заперечують і в її задоволенні просять відмовити.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Господарськими судами встановлено, що на підставі підпункту 13 пункту "а" частини першої статті 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", статті 16 Закону України "Про рекламу", пункту 3 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2003 року № 2067, виконавчим комітетом Маріупольської міської ради прийнято рішення від 20 лютого 2013 року № 77 "Про розгляд звернень суб'єктів господарської діяльності щодо розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами на території м. Маріуполя".

Відповідно до цього рішення товариству з обмеженою відповідальністю "Єврофасад Восток" надано дозволи на розміщення зовнішньої реклами в місті Маріуполі терміном на 5 років за адресами: пр. Будівельників (район будинку № 98) - до 18 липня 2017 року; пр. Металургів, 166-а - до 18 липня 2017 року; перехрестя пр. Перемоги та вул. Олімпійської - до 18 січня 2017 року; пр. Перемоги, 98 - до 26 червня 2017 року; перехрестя вул. Варганова та вул. Казанцева - до 18 липня 2017 року; перехрестя вул. Казанцева та вул. Варганова - до 18 липня 2017 року.

Виконавчий комітет Маріупольської міської ради та товариство з обмеженою відповідальністю "Єврофасад Восток" 21 лютого 2013 року уклали договір № 12 про тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів (далі - договір).

Умовами договору сторони погодили, що місця розташування рекламних засобів являють собою площу зовнішньої поверхні будинку, споруди, елемента вуличного обладнання або території на відкритій місцевості у межах м. Маріуполя, перебувають в комунальній власності територіальної громади м. Маріуполя, управління ними, в тому числі укладання договорів щодо них, здійснюється виконавчим комітетом Маріупольської міської ради; місця розташування рекламних засобів вважаються переданими виконкомом і прийнятими розповсюджувачем з моменту укладання цього договору; плата за тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів, встановлена в порядку, визначеному виконавчим комітетом Маріупольської міської ради; розмір плати за тимчасове користування місцями розташування рекламного засобу, наданими в користування розповсюджувачу становить 3 890 грн 90 коп. в місяць; розрахунок розміру плати за тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів, наведений в додатку 2-9, який є невід'ємною частиною цього договору; загальна сума договору за період з 18 січня 2012 року до 18 липня 2017 року становить 233 577 грн 89 коп.; загальна сума договору за п'ять років після отримання розповсюджувачем відповідного дозволу на розміщення зовнішньої реклами становить 233 453 грн 70 коп.; сума за період з 20 червня 2012 року до 26 червня 2012 року становить 124 грн 19 коп; плата за тимчасове користування місцями, наданими в користування розповсюджувачу, зараховується до міського бюджету м. Маріуполя; внесення плати за тимчасове користування місцями здійснюється розповсюджувачем: перший платіж - протягом 5 робочих днів з дня укладання договору; наступні платежі - авансом до 10 числа місяця, що передує місяцю, за який здійснюється оплата; (пункти 1.2, 1.3, 1.6, 3.1-3.5 договору).

Додатковою угодою від 20 березня 2014 року № 02 пункти 3.2. і 3.3. договору були викладені в наступній редакції: розмір плати за тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів, наданими в користування розповсюджувачу, визначається у додатку 1 до додаткової угоди № 02; розрахунок розміру плати за тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів, наведений у додатку 1, який є невід'ємною частиною цього договору; загальна сума договору за п'ять років після отримання розповсюджувачем відповідного дозволу на розміщення зовнішньої реклами, становить 175 124 грн 32 коп.; внесення плати за тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів здійснюється розповсюджувачем згідно з додатком 2.

Борг за тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів становить 44 206 грн 60 коп., який відповідач не сплатив.

Заперечуючи проти позову, відповідач посилається на правило статті 7 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", відповідно до якого на період проведення антитерористичної операції скасовується орендна плата за користування державним та комунальним майном суб'єктам господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції.

Доводи відповідача господарські суди правомірно визнали безпідставними, оскільки за змістом частини другої статті 1 та абзацу третього пункту 5 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затверджується Кабінетом Міністрів України, а дія відповідного розпорядження від 30 жовтня 2014 № 1053 зупинена розпорядженням Уряду від 5 листопада 2014 року № 1079-р.

За змістом статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.

За обставин невиконання відповідачем грошових зобов'язань, господарські суди, встановивши в діях особи склад цивільного правопорушення, застосувавши до спірних правовідносин правила статті 193 Господарського кодексу України, статей 525 і 526 Цивільного кодексу України, обґрунтовано задовольнили позов.

За змістом статей 33 і 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог. Усупереч вказаним статтям, відповідач не надав господарським судам доказів, які спростовують позовні вимоги.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені господарськими судами на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ: Рішення Господарського суду Запорізької області від 2 березня 2015 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 24 червня 2015 року № 908/5806/14 залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Єврофасад Восток" без задоволення.

Головуючий, суддя Б. М. Грек Суддя І. М. Васищак Суддя В. І. Студенець