Ухвала суду № 54226950, 03.12.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 грудня 2015 року м. Київ К/800/33475/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі

суддів: Леонтович К.Г., Васильченко Н.В., Калашнікової О.В.,

розглянувши у попередньому розгляді справу за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства „ДТЕК Дніпроенерго" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 6 травня 2015 року у справі № 804/15385/14 за позовом публічного акціонерного товариства „ДТЕК Дніпроенерго" до Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними дій, -

в с т а н о в и л а :

У вересні 2014 року Публічне акціонерне товариство „ДТЕК Дніпроенерго" звернулося в суд з позовом до Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати наказ Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області від 20.02.2014р. № 260-П.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуваний наказ містить ряд порушень норм Закону України „Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", є протиправним та підлягає скасуванню.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2014 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 6 травня 2015 року, у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями, року Публічне акціонерне товариство „ДТЕК Дніпроенерго" звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та задовольнити позов, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, матеріали касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що відсутні підстави для скасування судових рішень, а касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 20.02.2014 року начальником Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області, на підставі пункту 43 плану заходів з виконання завдань на 1 квартал 2014 року від 20.12.2013 року, прийнятий наказ №260-П „Про проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ВП „Придніпровська теплова електрична станція" ПАТ „ДТЕК Дніпроенерго".

В період з 04.03.2014 року по 25.03.2014 рік Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області на підставі наказу №260-П від 20 лютого 14 року та направлення на перевірку №4-1601-7-3 від 20.02.2014 року була проведена планова перевірка Відокремленого підрозділу „Придніпровська теплова електрична станція" ПАТ „ДТЕК Дніпроенерго" щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами.

Повідомлення про проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 20.02.2014 року №4-1602-7-3 вручене 20.02.2014 року вх. №1036 за фактичною адресою структурного підрозділу: вул. Гаванська, 1, м. Дніпропетровськ, зазначена також юридична адреса: вул. Добролюбова, 20, м. Запоріжжя.

Направлення на проведення планової перевірки ВП „Придніпровська теплова електрична станція" ПАТ „ДТЕК Дніпроенерго" представник позивача отримав 04.03.2014 року, що підтверджується підписом на звороті направлення.

З 04.03.2014 року по 25.03.2014 року була проведена планова перевірка, за результатами якої складений акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, який підписано директором ДТЕК Придніпровська ТЕС Ніколаєвим А.О. та начальником відділу екології Листопад I.A., виданий припис від 01.04.2014 року №4-3042-11-3.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суди першої і апеляційної інстанцій виходили з того, що оскільки відповідачем виконані всі дії по проведенню перевірки, які передбачені чинним законодавством, а позивачем було допущено до перевірки відповідача, то процесуальні порушення, виявлені під час проведення перевірки та після її проведення не можуть бути підставою для визнання недійсними результатів такої перевірки та виданих на її підставі актів контролюючих органів.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 2.2. „Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства", затвердженого наказом Мінприроди № 464 від 10.09.2008 року (далі - Порядок №464), для здійснення перевірки керівником відповідно органу Держекоінспекції або його заступником видається наказ про проведення перевірки.

Згідно пункту 3.8. Порядку №464 планова перевірка проводиться за наказом органу Держекоінспекції та направленням на проведення перевірки керівника органу Держекоінспекції або його заступника. Перед початком перевірки державні інспектори зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання або уповноваженій ним особі направлення на перевірку та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу Держекоінспекції, і надати копію направлення.

Відповідно до пункту 4 статті 5 Закону України „Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового, повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу.

Згідно статті 4 Закону „Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу.

Повідомлення повинно містити:

- дату початку та дату закінчення здійснення планового заходу;

- найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід;

- найменування органу державного нагляду (контролю).

Повідомлення надсилається рекомендованим листом чи телефонограмою за рахунок коштів органу державного нагляду (контролю) або вручається особисто керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання під розписку.

Суб'єкт господарювання має право не допускати посадову особу органу державного нагляду (контролю) до здійснення планового заходу в разі неодержання повідомлення про здійснення планового заходу.

Відповідно до позиції Верховного Суду України, висловленій в постанові від 24 грудня 2010 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Foods and Goods L.T.D." до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька, третя особа - Державна податкова адміністрація в Донецькій області, про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом не допуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки.

Якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється контролюючими органами.

Тобто, як вірно зазначено судами попередніх інстанцій, згідно з правовою позицією Верховного Суду України, саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення контролю щодо себе. Водночас, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні перевірки.

Відтак, з огляду на наведене, позови, спрямовані на оскарження рішень (у тому числі наказів про призначення перевірки), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки.

В іншому разі в задоволенні відповідних позовів має бути відмовлено, оскільки правові наслідки оскаржуваних дій за таких обставин є вичерпаними, а отже, задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав платника податків, оскільки після проведення перевірки права платника податків порушують лише наслідки проведення відповідної перевірки.

Як встановлено судами, 20.02.2014 року начальником інспекції був виданий наказ на проведення перевірки, та першим заступником начальника інспекції Половиця Д.В. видане направлення на проведення перевірки №4-1601-7-3, які разом із повідомлення вручені на об'єкті суб'єкта господарювання, який підлягав перевірці.

При цьому, відповідачем виконані всі дії, які повинні бути виконані для проведення перевірки, а саме: видані необхідні документи, здійснені дії щодо повідомлення про перевірку та виконані вимоги, які передбачені законодавством в процесі її проведення.

Позивачем було допущено посадових осіб інспекції до проведення перевірки, за наслідками перевірки складений акт та припис про усунення порушень.

Отже, як вірно зазначено судами попередніх інстанцій, оскільки передбачена законодавством процедура призначення перевірки дотримана та фактично проведено перевірку, за наслідками якої складений акт та припис про усунення недоліків, то правові наслідки оскаржуваного наказу в даному випадку є вичерпаними.

Враховуючи викладене, суди першої і апеляційної інстанцій дійшли до вірного висновку про відсутність підстав задоволення позовних вимог.

Згідно ч.3 ст.220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судами першої і апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства „ДТЕК Дніпроенерго" відхилити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 6 травня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст.237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: