Ухвала суду № 54226817, 01.12.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" грудня 2015 р. м. Київ К/800/25824/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді: Сіроша М.В.,

суддів: Бухтіярової І.О.,

Голубєвої Г.К.,

секретар Антипенко В.В.,

за участю представників Товариства з обмеженою відповідальністю «Фабрика «Феррум» - Міхайлова О.В.; Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві - Декань М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фабрика «Феррум» (далі - Товариство) на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 липня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 8 квітня 2014 року у справі № 826/9122/13-а за адміністративним позовом Товариства до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби (далі - ДПІ),

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

У червні 2013 року Товариство звернулося до суду з адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ № 0007092208, № 0007072208, № 0007082208 від 24.05.2013 щодо збільшення грошових зобов'язань з податку на додану вартість і податку на прибуток, зменшення залишку від'ємного значення.

Зазначило, що податковим органом були встановлені порушення, які не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки твердження податкового органу щодо нікчемності правочину, укладеного між Товариством та контрагентом, носять реальний характер, що підтверджується наявними в матеріалах адміністративної справи первинними документами.

29 липня 2013 року постановою Окружного адміністративного суду м. Києва, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 8 квітня 2014 року, у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди зазначили, що фінансово-господарські операції Товариства з ТОВ «ТБК Оріон», в період за який проводилася перевірка, не містять суті розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів. Такі причини можуть бути наявні лише за умови, що платник податку має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької діяльності або іншої економічної діяльності.

Товариством не були надані всі первинні документи, які підтверджують дійсне виконання господарських операцій.

Товариство звернулося із касаційною скаргою про скасування постанови Окружного адміністративного суду м. Києва та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду і ухвалення нової постанови про задоволення позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами, з 17.04.2013 до 23.04.2013 ДПІ була здійснена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства щодо дотримання ним вимог податкового законодавства у господарських операціях з ТОВ «ТБК «Оріон» за період з 1.04.2011 до 31.05.2011.

У акті перевірки зазначено, що Товариством у порушення вимог ст. 134, пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України занижений податок на прибуток, у розмірі 307 024,00 грн., п. 185.1 ст. 185, п.,п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України занижений податок на додану вартість, у розмірі 238 623,00 грн., а також завищений залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду за травень 2011 року на загальну суму 165 090,00 грн.

24 травня 2013 року ДПІ прийняла податкові повідомлення-рішення: № 0007092208 щодо збільшення Товариству грошового зобов'язання з податку на додану вартість, у розмірі 238 624,00 грн. № 0007072208 щодо збільшення грошове зобов'язання з податку на прибуток, у розмірі 307 024,00 грн., № 0007082208 щодо зменшення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного періоду, у розмірі 193 384,00 грн.

Мотивуючи рішення про відмову у задоволенні позову, суди зазначили, що фінансово-господарські операції Товариства з ТОВ «ТБК Оріон», в період, за який проводилася перевірка, не містять суті розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів.

Колегія суддів вважає висновки судів передчасними з таких підстав.

При розгляді адміністративного позову суди не взяли до уваги те, що Товариством на підтвердження здійснення господарських операцій з контрагентом були надані видаткові та податкові накладні, товарно-транспортні накладні, рахунки, акти здачі прийняття робіт, виписки з банківських рахунків.

Суди не перевірили здійснення контрагентами Товариства господарських операцій, а також реєстрацію податкових накладних в Єдиному державному реєстрі податкових накладних і не надали цьому належної правової оцінки.

Між тим, у касаційній скарзі Товариство зазначило, що директор ТОВ «ТБК «Оріон» не був засуджений або притягнутий до кримінальної відповідальності у зв'язку з діяльністю ТОВ «ТБК «Оріон» і у податкового органу відсутні будь-які докази фіктивності ТОВ «ТБК «Оріон». Рішеннями (вироком, постановою) зазначені обставини також не встановлені.

При новому розгляді адміністративної справи окружному суду слід врахувати викладене і при оцінці доводів сторін правильно застосувати норми матеріального права, надати належну оцінку наявним у справі доказам на предмет встановлення реального виконання господарських операцій, а у разі їх недостатності запропонувати сторонам надати додаткові докази.

Відповідно до ч. 2 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Колегія суддів прийшла до висновку, що судові рішення першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню, адміністративна справа направленню до суду першої інстанції для нового розгляду.

Керуючись ст., ст. 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фабрика «Феррум» задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 липня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 8 квітня 2014 року скасувати, адміністративну справу направити до Окружного адміністративного суду м. Києва на новий розгляд.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді: Сірош М.В.

Бухтіярова І.О.

Голубєва Г.К.