Ухвала суду № 54226575, 25.11.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 листопада 2015 року м. Київ К/800/50240/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.

розглянула у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.09.2013 по справі №815/454/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Готельний комплекс «Юність» до Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання дій незаконними та скасування податкового повідомлення-рішення.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія

В С Т А Н О В И Л А:

На розгляд суду передано вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Готельний комплекс «Юність» до Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання дій службових осіб Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси Одеської області Державної податкової служби по проведенню позапланової документальної невиїзної перевірки податкової звітності позивача щодо виявлення помилок (порушень) незаконними та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.01.2013 №0000011503, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання по земельному податку з юридичних осіб у розмірі 388086,66грн., з яких 258720,44грн. - основний платіж та 129360,22грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи).

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 18.04.2013 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.09.2013 постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18.04.2013 скасовано та прийнято нову постанову про задоволення позовних вимог.

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, Державна податкова інспекція у Приморському районі міста Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області 07.10.2013 звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 11.10.2013 прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.09.2013 та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема пунктів 1, 3 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», підпункту 78.1.2 пункту 78.1 статті 78, пунктів 79.1, 79.2 статті 79, пункту 287.6 статті 287 Податкового кодексу України, статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що посадовими особами Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси Одеської області Державної податкової служби згідно підпункту 78.1.2 пункту 78.1 статті 78, пункту 79.1 статті 79 Податкового кодексу України та на підставі доповідної записки від 15.11.2012 №549/15-3 було проведено документальну невиїзну перевірку податкової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю «Готельний комплекс «Юність» щодо виявлених помилок (порушень), за результатами якої складено акт від 11.12.2012 №7634/15-3/35818414.

Перевіркою встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Готельний комплекс «Юність» вимог податкового законодавства, зокрема пункту 287.6 статті 287 Податкового Кодексу України, що полягало у неподанні позивачем на адресу відповідача податкової декларації (розрахунків) з податку на землю, що призвело до заниження суми податкових зобов'язань по земельному податку з юридичних осіб на 258720,44грн.

Не погоджуючись з висновками викладеними у вказаному акті перевірки, товариством на адресу податкового органу подано заперечення за результатом розгляду яких, висновки акту перевірки залишено без змін (відповідь на заперечення від 27.12.2012 №55246/10/15-3/496).

На підставі висновків викладених у вказаному акті перевірки відповідачем 04.01.2013 прийнято податкове повідомлення-рішення №0000011503, яким позивачу, на підставі пункту 75.1 статті 75, пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, визначено суму податкового зобов'язання по земельному податку з юридичних осіб у розмірі 388086,66грн., з яких 258720,44грн. - основний платіж та 129360,22грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи).

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Порядок та особливості проведення документальних позапланових перевірок визначено положеннями статей 78, 79 Податкового кодексу України.

Пунктом 79.2 статті 79 Податкового кодексу України передбачено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Таким чином, однією з обов'язкових умов здійснення невиїзної позапланової перевірки платника податків є надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що рішення керівника органу податкової служби не було оформлено у вигляді наказу про проведення позапланової невиїзної перевірки позивача, а єдиною підставою для її проведення стала доповідна записка від 15.11.2012 №549/15-3 з резолюцією виконуючого обов'язки начальника Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси Одеської області Державної податкової служби про визначення виду перевірки та підрозділу який буде її проводити.

До того ж, будь-яких письмових повідомлень про дату початку та місце проведення перевірки на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Готельний комплекс «Юність» податковим органом не надсилалось.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що суб'єктом владних повноважень при проведенні перевірки позивача не дотримано вимог закону, зокрема порушено обов'язкову умову здійснення невиїзної позапланової перевірки платника податків, а відтак дії Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси Одеської області Державної податкової служби по проведенню вказаної перевірки є незаконними.

Також колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновком суду апеляційної інстанції щодо неправомірності прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, оскільки 14.12.2012 (до моменту отримання товариством акта перевірки (акт отримано 20.12.2012) та прийняття спірного податкового повідомлення-рішення) позивачем подано на адресу податкового органу, а останнім отримано податкову декларацію з плати за землю за 2012 рік та оплачено земельний податок у сумі 310464,52грн., що підтверджується матеріалами справи.

Таким чином, земельний податок за 2012 рік Товариством з обмеженою відповідальністю «Готельний комплекс «Юність» було сплачено до моменту отримання акта перевірки від 11.12.2012 №7634/15-3/35818414 та прийняття податкового повідомлення-рішення, а тому визначення позивачу суми податкового зобов'язання по земельному податку з юридичних осіб у розмірі 388086,66грн. є неправомірним.

Враховуючи викладене, висновок суду апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог є правильними.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав вважати, що судом апеляційної інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 210, 2201, 223, 224, 230, 231, частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.09.2013 по справі №815/454/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ___ Т.М. Шипуліна

Судді: ___ Л.І. Бившева

___ А.М. Лосєв