Постанова № 54226365, 02.12.2015, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 725/3572/15-а

Головуючий у 1-й інстанції: Галичанський О.І.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

02 грудня 2015 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Загороднюка А.Г.

суддів: Полотнянка Ю.П. Драчук Т. О.

за участю:

секретаря судового засідання: Бондаренко С.А.,

позивача: ОСОБА_2,

представників відповідача: ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Першотравневого районного суду міста Чернівці від 26 жовтня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Першотравневому районі м. Чернівці, відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Чернівецькій області, треті особи - Головне управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області, Пенсійний фонд України про визнання дій неправомірними,

В С Т А Н О В И В :

постановою Першотравневого районного суду міста Чернівці від 26 жовтня 2015 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погодившись із прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нову постанову про задоволення адміністративного позову в повному обсязі. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне зясування всіх обставин справи, що призвело до неправильного її вирішення.

Позивач в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні заперечили проти доводів апеляційної скарги, у звязку з чим просили залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача та представників відповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, а постанову суду першої інстанції скасувати, виходячи з наступного.

Як встановлено з матеріалів справи, ОСОБА_2 являється постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорії №1 та інвалідом 2-ї групи, що підтверджується копіями посвідчень серії ААБ № 039464 та серії А № 441396 (а.с.6-7).

У відповідності до положень ст.ст. 49, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» постановою Першотравневого районного суду м. Чернівці від 01 червня 2011 року адміністративний позов ОСОБА_2 було задоволено та зобов'язано управління Пенсійного фонду в Першотравневому районі здійснити йому перерахунок та виплату, виходячи: для основної пенсії - в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком за період з 04 січня 2011 року і до моменту існування таких правовідносин.

Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2014 року постанова Першотравневого районного суду м. Чернівці залишена без змін.

Свої позовні вимоги ОСОБА_2 обґрунтовує тим, що дії працівників управління Пенсійного фонду України в м. Чернівцях є неправомірними, у зв'язку з чим йому необхідно здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до постанови Першотравневого районного суду м. Чернівці по справі №2-а-651/2011 від 01 червня 2011 року та відповідно до ст.ст. 49, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року, виходячи: для основної пенсії - з розміру восьми мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії - з розміру 75% мінімальної пенсій за віком за період, починаючи з 22 липня 2011 року до моменту закінчення існування правовідносин між ним та органами Пенсійного фонду. Також позивач вказує на необхідності зобов'язати органи виконавчої служби вчинити всі необхідні дії для виконання рішення суду відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України № 440 від 03 вересня 2014 року "Про затвердження порядку погашення заборгованості за рішенням суду, виконання яких гарантується державою".

Колегія суддів погоджується з висновком суду І інстанції щодо відмови у задоволенні адміністративного позову, але з інших мотивів. Тому, постанова Першотравневого районного суду міста Чернівці від 26 жовтня 2015 року підлягає скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 49 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після, виникнення права на державну пенсію.

Згідно з ст. 50 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особам, віднесеним до постраждалих першої категорії, що є інвалідами IІ групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.

Частиною 4 ст. 54 вказаного Закону встановлено, що в усіх випадках розмір пенсії для інвалідів IІ групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.

Однак, 19 червня 2011 року набув чинності Закон України від 14 червня 2011 року "3491-VI " Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік", яким передбачено, що у 2011 році положення ст.ст. 39, 50, 51, 52, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи із наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.

На виконання вимог вищезазначеного Закону Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 06 липня 2011 року №745 "Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету", яка набрала чинності 23 липня 2011 року.

Тому, внаслідок цього, починаючи з 23 липня 2011 року порядок обчислення підвищень до основної та додаткової пенсій, передбачених Законом України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06 липня 2011 року № 745 "Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету".

Аналогічні положення були передбачені в Законах України "Про Державний бюджет України" на 2012 рік та 2013 рік.

Тобто, у 2012 -2013 році норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовувалися у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на відповідний рік.

Проте, починаючи з 01 січня 2014 року, Закон України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" в редакції від 16 січня 2014 року не містив жодної норми, яка б обмежувала у 2014 року пряме застосування Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", зокрема статті 50, 54 даного Закону, якими визначено перерахунок пенсії.

01 липня 2014 року Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" були внесені зміни до Закону України "Про Державний бюджет на 2014 рік" й Прикінцеві положення цього Закону доповнено п.6-7, яким установлено, що норми і положення статей 20, 21, 22,23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік. Вищезазначені зміни до Закону України "Про Державний бюджет на 2014 рік" набули чинності 03 серпня 2014 року.

З огляду на зазначене, норми статей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" підлягали застосуванню лише з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет на 2015 рік" встановлено, що норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Тобто, зазначеним Законом у 2015 році обмежено пряме застосування відповідних положень Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Таким чином, підстави для перерахунку пенсії позивачу із застосуванням розмірів передбачених ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 22 липня 2011 року, як просить позивач, відсутні.

Крім того, позивач вказує на необхідності зобов'язати органи виконавчої служби вчинити всі необхідні дії для виконання рішення суду відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України № 440 від 03 вересня 2014 року "Про затвердження порядку погашення заборгованості за рішенням суду, виконання яких гарантується державою".

Колегія суддів звертає увагу на те, що вимога щодо зобов'язання вчинити дії в майбутньому не підлягає задоволенню, оскільки судове рішення має бути наслідком чинного правового регулювання, а не обмежувати волю законодавчого органу в майбутньому змінювати правове регулювання суспільних відносин.

Також колегія суддів вказує на те, що особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби врегульовані ст. 181 КАС України. Проте позивач не обґрунтовує та не надає на підтвердження своїх доводів доказів, а так само і не вказує, які саме рішення, дії або бездіяльність органів виконавчої служби ним оскаржуються.

Таким чином позовні вимоги до виконавчої служби також не підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення порушено норми матеріального права, а також враховано не всі встановлені у справі обставини, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову з інших підстав.

Згідно зі ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Першотравневого районного суду міста Чернівці від 26 жовтня 2015 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 07 грудня 2015 року.

Головуючий ОСОБА_1 Судді ОСОБА_5 ОСОБА_6