Ухвала суду № 54226256, 09.12.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2015 р.Справа № 816/2247/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Старосуда М.І.

Суддів: Яковенка М.М. , Лях О.П.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 28.09.2015р. по справі № 816/2247/15

за позовом судді Оржицького районного суду Полтавської області Смілянського Євгенія Анатолійовича

до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області

треті особи: Оржицький районний суд Полтавської області, Головне управління Державної казначейської служби України в Полтавській області

про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення грошових коштів,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Оржицький районний суд Полтавської області, Головне управління Державної казначейської служби України у Полтавській області про:

- визнання дій ТУ ДСА України в Полтавській області у вигляді проведення перерахунку (утримання) з його суддівської винагороди у травні 2015 року в розмірі 3654,00 грн. за березень 2015 року протиправними;

- стягнення з ТУ ДСА України в Полтавській області на користь судді Оржицького районного суду Полтавської області Смілянського Є.А. незаконно утриманих в грудні 2006 року грошових коштів (заробітної плати) в розмірі 332,00 грн;

- зобовязання ТУ ДСА України в Полтавській області нарахувати в місячний термін з часу набрання постановою суду законної сили на суму незаконно утриманої заробітної плати в розмірі 332,00 грн. за листопад 2006 року індексацію відповідно до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 і компенсацію за період з 01.12.2006 по дату ухвалення постанови суду включно відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянами втрати частини доходів у звязку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 та виплатити її ОСОБА_1 в місячний термін з часу набрання постановою суду законної сили;

- стягнення з ТУ ДСА України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 незаконно утриманих в травні 2015 року грошових коштів (суддівської винагороди) в розмірі 3654,00 грн.;

- зобовязання ТУ ДСА України в Полтавській області нарахувати в місячний термін з часу набрання постановою суду законної сили на суму незаконно утриманої суддівської винагороди в розмірі 3654,00 грн. за період роботи за березень 2015 року індексацію та виплатити її на користь ОСОБА_1 в місячний термін з часу набрання постановою суду законної сили.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що відповідачем у грудні 2006 року незаконно відраховано із його заробітної плати (суддівської винагороди) грошові кошти в розмірі 332 грн. (доплата за фактичне виконання обовязків голови суду), а у травні 2015 року безпідставно відраховано кошти, виплачені йому у березні 2015 року, в розмірі 3654,00 грн. (у звязку із скасуванням наказу голови суду про скорочення штатного розпису суду), оскільки відповідач залишив поза увагою приписи статті 127 Кодексу законів про працю України, якою визначено вичерпний перелік підстав для проведення відрахувань із заробітної плати.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 28.09.2015 року зазначений адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на те, що в наказі №9-01/29 в.о. голови апеляційного суду Полтавської області від 04.08.2004 року, яким призначено позивача виконувати обов'язки по організації роботи та матеріально - технічному забезпеченню Оржицького районного суду з 02.08.2004 року, не було зазначено про виплату доплати у вигляді різниці в посадових окладах голови суду та судді, а також згідно Закону України «Про судоустрій України», Указів Президента України, постанов Кабінету Міністрів України зазначена доплата не передбачена. Окрім того, судом першої інстанції не враховано, що постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 04.02.2015 року позивачу відмовлено в позові про стягнення вказаної доплати за період з 01.11.2006 року по 30.05.2007 року. Також судом не враховано, що листом ТУ ДСА України в Полтавській області від 21.05.2015 року повідомлено голову Оржицького районного суду про те, що у звязку із скасуванням судом наказу № 5 (ОД) с, у травні 2015 року буде проведено перерахунок суддівської винагороди суддів вказаного суду, із якої буде утримано 3 654 грн.

Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких вважає постанову суду першої інстанції законною та обґрунтованою.

В судове засідання апеляційної інстанції сторони не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, а тому колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.195 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду першої інстанції переглядається в межах апеляційної скарги.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, 04.08.2004 року в.о. голови апеляційного суду Полтавської області видано наказ №9-01/29, яким у зв'язку із закінченням повноважень голови Оржицького районного суду та з метою належного забезпечення адміністрування та організації роботи суду на період вирішення в установленому законодавством порядку питання про призначення голови місцевого Оржицького районного суду обов'язки по організації роботи та матеріально - технічному забезпеченню названого суду з 02.08.2004 року покладено на суддю Оржицького районного суду Смілянського Є.А. За період з 02.08.2004 року по 30.11.2006 року ОСОБА_1 виплачувалась доплата як різниця у посадових окладах голови суду та судді.

На підставі листа Державної судової адміністрації України від 07.11.2006 року вих. №17-6749/06 "Щодо здійснення доплати за виконання обовязків голови суду", яким розяснено ТУ ДСА України в Полтавській області про відсутність підстав для нарахування та виплати доплати судді, який тимчасово виконує обовязки голови суду, з грудня 2006 року нарахування та виплату означеної доплати ОСОБА_1 припинено.

На підставі зазначеного листа відповідачем у грудні 2006 року утримано із заробітної плати ОСОБА_1 332 грн. доплати за листопад 2006 року.

Окрім того, наказом голови Оржицького районного суду Полтавської області від 06.02.2015 №5 (ОД)с "Про введення в дію штатного розпису із зменшеною чисельністю штатних одиниць" з 01.03.2015 року внесено зміни до штатного розпису Оржицького районного суду Полтавської області, а саме: виведено 1 посаду помічника судді та з 01.03.2015 року затверджено штатний розпис суду зі зменшеною чисельністю у кількості 18 штатних одиниць. З цих підстав суддям Оржицького районного суду Полтавської області у березні 2015 року проведено нарахування та виплату суддівської винагороди, виходячи з 10-кратного розміру мінімальної заробітної плати.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 07.04.2015 у справі №816/916/15-а зазначений наказ голови суду скасовано.

Наказом голови Оржицького районного суду Полтавської області від 29.04.2015 року №8(ОД)с скасовано наказ від 06.02.2015 року №5 (ОД)с на виконання постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 07.04.2015 року та з 18 квітня 2015 року внесено зміни до штатного розпису шляхом введення до штату 1 посади помічника судді.

У звязку із скасуванням наказу про скорочення штатного розпису Оржицького районного суду Полтавської області, ТУ ДСА України в Полтавській області у травні 2015 року утримано із заробітної плати ОСОБА_1 3654 грн.

З листів ТУ ДСА України в Полтавській області від 21.05.2015 року від 05.06.2015 року вбачається, що вказане відрахування відбулось у звязку зі скасуванням наказу про скорочення штатного розпису Оржицького районного суду Полтавської області та застосуванням передбаченого пунктом 10 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 №76-VІІ законодавчого обмеження максимального розміру суддівської винагороди 7 розмірами мінімальної заробітної плати.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з їх обґрунтованості та у невиконанні відповідачем вимог статті 127 Кодексу законів про працю України, якою визначено конкретний перелік підстав, за наявності яких роботодавець має право провести відрахування із заробітної плати працівника.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Статтею 127 Кодексу законів про працю України передбачено, що відрахування із заробітної плати можуть провадитись тільки у випадках, передбачених законодавством України. Відрахування із заробітної плати працівників для покриття їх заборгованості підприємству, установі і організації, де вони працюють, можуть провадитись за наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу:

1) для повернення авансу, виданого в рахунок заробітної плати; для повернення сум, зайво виплачених внаслідок лічильних помилок; для погашення невитраченого і своєчасно не повернутого авансу, виданого на службове відрядження або переведення до іншої місцевості; на господарські потреби, якщо працівник не оспорює підстав і розміру відрахування. У цих випадках власник або уповноважений ним орган вправі видати наказ (розпорядження) про відрахування не пізніше одного місяця з дня закінчення строку, встановленого для повернення авансу, погашення заборгованості, або з дня виплати неправильно обчисленої суми;

2) при звільненні працівника до закінчення того робочого року, в рахунок якого він вже одержав відпустку, за невідроблені дні відпустки. Відрахування за ці дні не провадиться, якщо працівник звільняється з роботи з підстав, зазначених в пунктах 3, 5 і 6 статті 36 і пунктах 1, 2 і 5 статті 40 цього Кодексу, а також при направленні на навчання та в зв'язку з переходом на пенсію;

3) при відшкодуванні шкоди, завданої з вини працівника підприємству, установі, організації (стаття 136).

Отже, законодавцем визначено конкретний перелік підстав, за наявності яких роботодавець має право провести відрахування із заробітної плати працівника і таке відрахування можливе лише на підставі відповідних наказів.

Як вбачається з матеріалів справи, відрахування із заробітної плати позивача за грудень 2006 року, виплаченої у листопаді того ж року доплати у розмірі 332 грн. за тимчасове виконання позивачем обовязків голови суду, проведено у звязку з отриманням ТУ ДСА України в Полтавській області листа ДСА України від 07.11.2006 року "Щодо здійснення доплати за виконання обовязків голови суду", яким розяснено про відсутність підстав для нарахування та виплати доплати судді, який тимчасово виконує обовязки голови суду.

В травні 2015 року відрахування із заробітної плати позивача в розмірі 3654 грн. здійснено у звязку із скасуванням наказу про скорочення штатного розпису Оржицького районного суду Полтавської області та застосуванням передбаченого пунктом 10 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 №76-VІІ законодавчого обмеження максимального розміру суддівської винагороди 7 розмірами мінімальної заробітної плати.

Таким чином, в першому випадку відрахування із суддівської винагороди ОСОБА_1 за грудень 2006 року виплачених у листопаді 2006 року грошових коштів в розмірі 332,00 грн. проведено у звязку з невірним трактуванням ТУ ДСА України в Полтавській області положень Закону України "Про судоустрій України" від 07.02.2002 №3018-ІІІ, а в другому випадку - з огляду на застосування приписів пункту 10 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 №76-VІІІ.

Однак, колегія суддів зазначає, що зміни до штатного розпису шляхом введення до штату 1 посади помічника судді були внесені з 18 квітня 2015 року, тобто з 01.03.2015 року по 18.04.2015 року діяв штатний розпис суду зі зменшеною чисельністю у кількості 18 штатних одиниць, а Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 №213-VІІІ, який набрав чинності з 01.04.2015 року, визнано таким, що втратив чинність пункт 10 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 №76-VІІІ.

Окрім того, згідно пункту 1 частини першої статті 1215 Цивільного кодексу України, не підлягає поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Верховний Суд України у постанові Пленуму від 24.12.1999 №13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" розяснив , що при вирішенні спорів, пов'язаних із застосуванням статті 127 КЗпП, суди мають враховувати, що до лічильних помилок належать неправильності в обчисленнях, дворазове нарахування заробітної плати за один і той самий період тощо. Не можуть вважатися ними не пов'язані з обчисленнями помилки в застосуванні закону та інших нормативно-правових актів, у тому числі колективного договору.

Як вбачається з матеріалів справи, вина позивача у нарахуванні йому доплати у листопаді 2006 року за тимчасове виконання обовязків голови суду та у нарахуванні йому у березні 2015 року суддівської винагороди, виходячи з посадового окладу в розмірі 10 мінімальних заробітних плат, відсутня, а також відсутні рахункові (лічильні) помилки при нарахуванні зазначених виплат і, окрім того, відповідач не видавав наказів (розпоряджень) про відрахування зазначених виплат із суддівської винагороди.

Посилання апелянта на те, що судом першої інстанції не враховано, що постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 04.02.2015 року позивачу відмовлено в задоволенні позову про стягнення доплати за період з 01.11.2006 року по 30.05.2007 року, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки, в даному випадку, позивач не заявляє вимог про стягнення з відповідача доплати за листопад чи грудень 2006 року, а ставить питання про стягнення утриманої в грудні 2006 року доплати за листопад 2006 року в розмірі 332 грн.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач безпідставно відрахував із заробітної плати позивач грошові кошти в розмірі 332 грн. та - 3654 грн.

Оскільки за результатами розгляду даної справи суд першої інстанції дійшов висновку про неправомірне відрахування із заробітної плати позивача грошових коштів та необхідність їх стягнення на користь позивача, колегія суддів також погоджується з висновком суду про задоволення позовних вимог в частині зобовязання відповідача провести індексацію стягнутих сум та виплатити компенсацію.

Таким, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана постанова прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права, що обумовлює залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду - без змін.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 28.09.2015р. по справі № 816/2247/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_2Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_3 ОСОБА_4