Ухвала суду № 54226191, 09.12.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2015 р.м.ОдесаСправа № 501/2789/15-а

Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Максимович Г.В. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Джабурія О.В.

суддів - Крусяна А.В.

- ОСОБА_1

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в місті Іллічівськ Одеської області на постанову Іллічівського районного суду Одеської області від 23 вересня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в місті Іллічівськ Одеської області про визнання рішення не чинним та зобовязання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ :

До суду звернулась ОСОБА_2 з позовом до УПФ України в Одеській області, в якому мотивуючи тим, що їй не правомірно відмовили у призначені дострокової пенсії, як матері дитини-інваліда, просить суд визнати не чинним рішення УПФ України в м. Іллічівську Одеській області №11 від 27.04.2015 року «Про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії ОСОБА_2, достроково по досягненню 50-річного віку відповідно до ст.17 Закону України «Про пенсійне забезпечення»; зобов'язати УПФ в м. Іллічівську Одеській області призначити (перерахувати) ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, пенсію достроково, відповідно до вимог ст.17 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

В судове засідання позивачка не зявилась, про час та місце судового розгляду справи повідомлена належним чином. Надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала та просила суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

Постановою Іллічівського районного суду Одеської області від 23 вересня 2015 року адміністративний позов задоволено. Визнано не чинним рішення управління Пенсійного фонду України в м. Іллічівську Одеській області №11 від 27.04.2015 року «Про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії ОСОБА_2». Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м. Іллічівську Одеській області призначити (перерахувати) достроково ОСОБА_2, (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) пенсію, відповідно до ст.17 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 03.10.2014 року.

Не погодившись із зазначеним рішенням управління Пенсійного фонду України в місті Іллічівськ Одеської області звернулося з апеляційною скаргою на зазначену постанову. Апелянт просить скасувати постанову в повному обсязі та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.

Відповідно до вимог пп.1, 2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та на основі наявних доказів.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що згідно свідоцтва про народження (а.с. 4) ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, матірю приходиться ОСОБА_2.

Рішенням №11 від 27.04.2015 року УПФ України в м.Іллічівську Одеської області відмовило ОСОБА_2 у призначенні (перерахунку) пенсії за віком як матері інваліда з дитинства з тих підстав, що згідно довідки №2 від 05.03.2015 року, яка була надана «Одеським обласним медичним центром психічного здоров'я», ОСОБА_3 не мав медичних показань для визнання його дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку (а.с. 14).

КУ «Одеський обласний медичний центр психічного здоров'я» листом №2 від 05.03.2015 року повідомимо УПФ України м. Іллічівська в Одеській області, що проаналізувавши індивідуальну амбулаторну картку хворого можна вважати, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 не мав медичних показників для визнання його дитиною-інвалідом до досягнення ним шестирічного віку (а.с. 12).

КУ «Міський психіатричний диспансер» листом від 13.02.2015 року повідомимо УПФ України м. Іллічівська в Одеській області, аналіз архівної документації ОСОБА_3 є підставою вважати, що ОСОБА_3 міг бути визнаним дитиною-інвалідом до досягнення ним шестирічного віку (а.с. 11).

Згідно листа дитячої поліклініки «Іллічівської басейнової лікарні на водному транспорті» МОЗ України, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, інвалід другої групи з дитинства з 16.06.2007 року, формально мав статус дитини-інваліда з 28.01.2004 року, проте фактична інвалідність його настала до досягнення ним шестирічного віку (а.с. 10).

Згідно довідки Серії 10 ААВ №575066, яка надана спеціалізованою психіатричною медико-соціальною експертною комісією ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, інвалід другої групи з дитинства безстроково (а.с. 7).

З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження, суд першої інстанції дійшов до висновку про необхідність задоволення позову.

Відповідно до вимог ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності субєктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з вимогами ч.2 ст.2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначає Закон № 1058-ІV, який набрав чинності з 1 січня 2004 року.

Вимогами ст.1 цього Закону передбачено, що пенсія це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого зазначеним Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.

Згідно до вимог ч.1 ст.26 Закону № 1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років. До досягнення віку, встановленого абзацом першим цієї статті, право на пенсію за віком мають жінки ІНФОРМАЦІЯ_6 і старші після досягнення ними такого віку: 55 років які народилися до 30 вересня 1956 року включно; 55 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1956 року по 31 березня 1957 року; 56 років - які народилися з 1 квітня 1957 року по 30 вересня 1957 року; 56 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1957 року по 31 березня 1958 року; 57 років - які народилися з 1 квітня 1958 року по 30 вересня 1958 року; 57 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1958 року по 31 березня 1959 року; 58 років - які народилися з 1 квітня 1959 року по 30 вересня 1959 року; 58 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1959 року по 31 березня 1960 року; 59 років - які народилися з 1 квітня 1960 року по 30 вересня 1960 року; 59 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1960 року по 31 березня 1961 року; 60 років - які народилися з 1 квітня 1961 року по 31 грудня 1961 року.

Відповідно до абзацу четвертого пункту 3 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV жінки, які народили п'ятеро або більше дітей і виховали їх до шестирічного віку, і матері інвалідів з дитинства, які виховали їх до цього віку, мають право на призначення дострокової пенсії за віком після досягнення 50 років та за наявності не менше 15 років страхового стажу. При цьому до числа інвалідів з дитинства належать також діти-інваліди віком до 16 років.

Згідно з пунктом 25 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління ПФУ від 25 листопада 2005 року № 22-1 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846; у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), у разі якщо дитина визнана дитиною-інвалідом після досягнення шестирічного віку, або інвалідом з дитинства після досягнення вісімнадцятирічного віку, надається висновок лікарсько-консультативної комісії про те, що вона мала медичні показання для визнання її дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку.

Мати дитини-інваліда має право на призначення дострокової пенсії за віком, але не раніше ніж за 5 років до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону № 1058-ІV, у тому разі, якщо дитина, яку вона виховує, визнана дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку. Якщо дитина визнана дитиною-інвалідом після досягнення нею шестирічного віку, або інвалідом з дитинства після досягнення вісімнадцятирічного віку, мати цієї дитини має право на отримання зазначеної пенсії лише у разі наявності висновку лікарсько-консультативної комісії про те, що дитина мала медичні показання для визнання її дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку.

Таким чином, на підставі наведеного, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції стосовно того, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5 мав медичні показання для визнання його дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку, що підтверджується наданими позивачем доказами.

Отже, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно дійшов висновку про те, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Колегія суддів вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до вимог ст.98 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат.

Згідно до вимог ч.1 ст.3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду апеляційної скарги на судове рішення.

01 вересня 2015 року набрали законної сили зміни до Закону України «Про судовий збір», відповідно до яких за подачу апеляційної скарги на постанову судовий збір сплачується в розмірі 110% ставки, що підлягала сплаті при подачі адміністративного позову.

Під час подання адміністративного позову ставка судового збору складала 73,08 грн.

Оскільки ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2015 року апелянту відстрочена сплата судового збору за подання апеляційної скарги на постанову Іллічівського районного суду Одеської області від 23 вересня 2015 року до ухвалення судового рішення у справі, а за результатами її розгляду апеляційна скарга залишена без задоволення, судовий збір за подачу апеляційної скарги в розмірі 80,39 грн. (110% х 73,08 грн. = 80,39 грн.) підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 195; 197; 198; 200; 205; 206; 254 КАС України, суд апеляційної інстанції,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в місті Херсоні залишити без задоволення, а постанову Дніпровського районного суду міста Херсона від 15 червня 2015 року без змін.

Стягнути з управління Пенсійного фонду України в місті Іллічівськ Одеської області судовий збір за подачу апеляційної скарги до спеціального фонду Державного бюджету України на рахунок №: 31212206781008, отримувач коштів: УК у м. Одесі/Приморський р-н/22030001, код ЄДРПОУ 38016923, банк отримувача: ГУДКСУ в Одеській області, МФО: 828011, код ЄДРПОУ суду 34380461 судовий збір в розмірі 80 (вісімдесят) грн. 39 коп.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через пять днів після надіслання її копії особам, що беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом 20 днів.

Головуючий: О.В. Джабурія

Суддя: А.В. Крусян

Суддя: О.І. Шляхтицький