Ухвала суду № 54226172, 09.12.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2015 року Справа № 876/7306/15

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого суддіШавеля Р.М.,

суддівКостіва М.В. та Кузьмича С.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м.Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Червонограді Львівської обл. на постанову Червоноградського міського суду Львівської обл. від 05.06.2015р. в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Червонограді Львівської обл. про визнання відмови протиправною і зобовязання провести перерахунок пенсії державного службовця,-

В С Т А Н О В И Л А:

29.04.2015р. позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просила визнати протиправним рішення відповідача ОСОБА_2 Пенсійного фонду /ПФ/ України в м.Червонограді Львівської обл. від 10.04.2015р. про відмову у перерахунку пенсії; зобовязати пенсійний орган провести перерахунок її пенсії з 01.04.2015р. згідно довідки № 10383/02-32 від 08.08.2012р., виданої Управлінням ПФ України в м.Червонограді Львівської обл., включивши в суму заробітної плати для обчислення пенсії державного службовця матеріальну допомогу на оздоровлення, а також суму індексації, відповідно до норм ч.1 ст.37 Закону України «Про державну службу» (у редакції Закону, чинній станом на 11.08.2014р.) в розмірі 70 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообовязкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування (а.с.2-5).

Постановою Червоноградського міського суду Львівської обл. від 05.06.2015р. заявлений позов задоволено; визнано протиправним рішення Управління ПФ України в м.Червонограді Львівської обл. від 10.04.2015р., зобовязано його здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу», з врахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення та сум індексації, ураховуючи виплачені суми, починаючи з 01.04.2015р. (а.с.32-33).

Не погодившись із винесеним судовим рішенням, його оскаржив відповідач Управління ПФ України в м.Червонограді Львівської обл., який, покликаючись на неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи. порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить постанову суду скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заявленого позову відмовити (а.с.39-43).

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що при визначенні розміру пенсії державним службовцям у заробітну плату слід враховувати виплати, які входять до структури заробітної плати та які передбачені ст.33 Закону України «Про державну службу». Оскільки матеріальна допомога є одноразовою виплатою і не зазначена в переліку складових заробітної плати, тому вона не включається до заробітку, що враховується при призначенні пенсії державним службовцям.

Також такі виплати як матеріальна допомога на оздоровлення, на вирішення соціально-побутових питань, індексація грошових доходів населення не включаються до заробітної плати державного службовця при обчисленні пенсії.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не зявилися, а відтак на підставі п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Як достовірно встановлено судом першої інстанції, починаючи з 11.08.2014р., позивачу ОСОБА_1 призначена пенсія за віком як державному службовцю відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу» (а.с.6-7).

01.04.2015р. позивач звернулася до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, до якої долучила довідки про складові заробітної плати (а.с.10).

Відповідно до довідок Управління ПФ України в м.Червонограді Львівської обл. №№ 10371/02-37 від 08.08.2014р. та № 10383/02-32 від 11.08.2014р. позивачу в період з 01.08.2009р. до 01.08.2014р. виплачені матеріальні допомоги в розмірі 19440 грн. 53 коп. та індексація у розмірі 24980 грн. 36 коп., на виплачені суми допомоги та індексації нараховані та утримані страхові внески, а з 01.01.2011р. єдиний внесок на загальнообовязкове державне пенсійне страхування (а.с.8-9).

Згідно рішення Управління ПФ України в м.Червонограді Львівської обл. № 4184/03-33/07 від 10.04.2015р. позивачу відмовлено у перерахунку пенсії із врахуванням сум виплачених матеріальних допомог та індексації (а.с.11-14).

Задовольняючи заявлений позов, суд першої інстанції виходив з того, що на підставі ст.66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та ст.41 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплати, доходу), на які відповідно до вказаних Законів нараховуються страхові внески, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці, при цьому враховується основна і додаткова заробітна плата, визначена Законом України «Про оплату праці».

Таким чином, матеріальні допомоги та індексація враховуються під час обчислення середнього заробітку, на них нараховуються страхові внески, а тому останні повинні враховуватися при обчисленні пенсії державного службовця.

Колегія суддів вважає, що наведені висновки суду першої інстанції є правильними, оскільки вони ґрунтуються на фактичних обставинах справи та відповідають приписам чинного законодавства, з огляду на наступне.

За змістом ст.37 Закону України «Про державну службу» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) пенсія державним службовцям призначається в розмірі 70 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011р. - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 70 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011р. - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

У ч.1 ст.1 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Частиною другою ст.33 Закону України «Про державну службу» передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення та допомога на соціально-побутові потреби, індексація заробітної плати входила до системи оплати праці державного службовця.

Крім того, статтею 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.

Відповідно до ч.1 ст.66 цього Закону до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Стаття 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких був фактично нарахований та сплачений єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Таким чином, твердження відповідача про те, що матеріальні допомоги та індексація, на які нараховувався єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, однак які не включаються до складу заробітної плати державного службовця, не враховуються при обчисленні розміру його пенсії, є наслідком порушення правил застосування норм права: перевагу надано пенсійним органом положенням Законів України «Про державну службу» та «Про оплату праці», які щодо спірних відносин є загальними. У той же час перевагу мають спеціальні норми, що визначають виплати (доходи) для обчислення пенсії, за наведених обставин - ст.41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст.66 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

В частині вимог, які стосуються індексації заробітної плати, колегія суддів враховує, що індексація грошових доходів населення це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг (ст.1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»).

Об'єктом індексації грошових доходів населення є оплата праці (грошове забезпечення) як грошовий дохід громадян, одержаний ними в гривнях на території України і який не має разового характеру (ч.1 ст.2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», п.2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затв. постановою КМ України № 1078 від 17.07.2003р.).

Структуру заробітної плати визначено у ст.2 Закону України «Про оплату праці», якою передбачено існування основної заробітної плати, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій (ч.2 ст.2 Закону України «Про оплату праці»).

Суми виплат, пов'язаних з індексацією заробітної плати працівників, входять до складу фонду додаткової заробітної плати згідно з пп.2.2.7 Інструкції зі статистики заробітної плати, затв. наказом Держкомстату України № 5 від 13.01.2004р.

Таким чином, індексація є складовою частиною заробітної плати.

Окрім того, стосовно призначення спірної пенсії позивачу в розмірі 70 відсотків суми заробітної плати державного службовця, колегія суддів зазначає наступне.

Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» до ст.37 Закону України «Про державну службу» внесено зміни щодо визначення розміру пенсії державним службовця 70 відсотків від суми їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Таким чином, при перерахунку пенсії державним службовцям має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.

З огляду на положення ст.ст.21, 105, 162 КАС України адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності відповідача, зобов'язання його вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконними рішенням, дією або бездіяльністю. Встановивши, що відповідач порушив норми права, які регулюють спірні правовідносини, адміністративний суд повинен був визнати такі дії (рішення) незаконними і зобов'язати відповідача вчинити певні дії.

Також спірні щомісячні пенсійні виплати здійснюються на постійній основі, один раз на місяць протягом невизначеного періоду часу, а тому у разі виникнення підстав для перерахунку розмірів пенсії визначається лише дата, з якої особа має право на її перерахунок чи отримання пенсії у певному розмірі. Обмеження періоду, протягом якого субєкт владних повноважень має здійснювати обчислення пенсії відповідно до вимог закону, є безпідставним та суперечить вимогам ст.19 Конституції України.

Колегія суддів відхиляє решту доводів апелянта, які наведені у поданій ним апеляційній скарзі, оскільки такі на правильність висновків суду не впливають; представлені позивачем докази є належними і допустимими, а відтак останні правомірно прийняті судом першої інстанції до уваги.

Оцінюючи в сукупності вищевикладені обставини, колегія суддів приходить до переконливого висновку про те, що заявлений позов є підставним та обґрунтованим, через що підлягає до задоволення, з вищевикладених мотивів.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст.94, 160, 195-197, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 254 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Червонограді Львівської обл. на постанову Червоноградського міського суду Львівської обл. від 05.06.2015р. в адміністративній справі № 459/1419/15-а залишити без задоволення, а вказану постанову суду без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий суддя: Р.М.Шавель

Судді: М.В.Костів

ОСОБА_3