Ухвала суду № 54226136, 09.12.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2015 року Справа № 876/7269/15

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого суддіШавеля Р.М.,

суддівКостіва М.В. та Кузьмича С.М.,

з участю секретаря судового засідання - Гнатик А.З.,

а також сторін (їх представників):

від відповідача - ОСОБА_1;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_2 особи-підприємця ОСОБА_3 на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.06.2015р. в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у м.Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській обл. про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень щодо збільшення суми грошового зобовязання з податку на додану вартість, податку на доходи фізичних осіб, пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, рішення про застосування штрафних санкцій по єдиному внеску, вимоги про сплату боргу (недоїмки) по цьому внеску, -

В С Т А Н О В И Л А:

06.03.2015р. позивач ОСОБА_2 особа підприємець /ФОП/ ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати незаконними та скасувати наступні податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції /ДПІ/ у м.Івано-Франківську Головного управління /ГУ/ ДФС в Івано-Франківській обл.:

№ НОМЕР_1 від 09.10.2014р. про нарахування суми грошового зобовязання з пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності /ЗЕД/ в розмірі 1520856 грн. 78 коп.;

№ НОМЕР_2 від 09.10.2014р. про збільшення суми грошового зобовязання з податку на додану вартість /ПДВ/ в розмірі 1042453 грн. 75 коп., в тому числі 833963 грн. за основним платежем та 208490 грн. 75 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями;

№ НОМЕР_3 від 09.10.2014р. (з урахуванням рішення ГУ ДФС в Івано-Франківській обл. № 386/10/09-19-10-01-19/155/489 від 18.12.2014р. «Про результати розгляду скарги») про збільшення суми грошового зобовязання з податку на доходи фізичних осіб /ПДФО/ в загальному розмірі 198600 грн. 11 грн., з яких 158880 грн. 09 коп. за основним платежем та 39720 грн. 02 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями;

а також рішення № НОМЕР_4 від 09.10.2014р. про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно ненарахованого єдиного внеску та вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-0051231701 від 09.10.2014р. про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообовязкове державне соціальне страхування в сумі 19557 грн. 63 коп. (Т.1, а.с.7-35).

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.06.2015р. у задоволенні заявленого позову відмовлено (Т.3, а.с.130-144).

Не погодившись з винесеним судовим рішенням, постанову суду оскаржив позивач ФОП ОСОБА_3, який покликаючись на неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким заявлений позов задоволити (Т.3, а.с.150-175).

В обґрунтування вимог апеляційної скарги покликається на те, що податковим органом складено акт перевірки з численними порушеннями; у ньому не розкрито характер виявлених порушень та є відсутніми покликання на первинні документи.

Натомість, під час проведення перевірки позивачем були надані ревізорам всі підтверджуючі документи (в тому числі товарно-транспортні накладні, акт приймання-передачі), розглядувані господарські операції позивача з його контрагентами носили дійсний та реальний характер; факти несвоєчасного повернення валютних цінностей спростовуються зарахуванням зустрічних однорідних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, заперечення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у них доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, протягом 26.08.2014р.-28.09.2014р. ревізорами ДПІ у м.Івано-Франківську ГУ ДФС в Івано-Франківській обл. проведено документальну планову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_3 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011р. по 31.12.2013р., за результатами якої складено Акт перевірки № 7667/09-15-17-01-09/НОМЕР_5 від 22.09.2014р. (Т.1, а.с.41-114).

Проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем таких вимог податкового законодавства:

ст.ст.138, 167, 177 Податкового кодексу /ПК/ України, внаслідок чого занижено суму ПДФО за 2013 рік на 158880 грн. 09 коп.;

п.187.1 ст.187, п.189.9 ст.189, ст.190, п.п.198.1, 198.6 ст.198, п.п.200.1, 200.2 ст.200, п.201.11 ст.201 ПК України, в результаті чого занижено суму ПДВ за грудень 2013 року на 833963 грн.;

ст.1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», через що порушено терміни розрахунків з нерезидентами - компанією Joint Stock Company «EROP GROUP AG» по контракту № UA-099-13 від 07.03.2013p.; TзOB «LIZI END ANRI» пo контракту № UA-100-13 від 03.04.2013р.; ФОП ОСОБА_4 по контракту № UA-104-13 від 16.05.2013р., за що нараховано пеню в сумі 1520856 грн. 78 коп.;

ст.9 Декрету КМ України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», яке полягає у неподанні декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належить резиденту України і перебуває за її межами, станом на 01.07.2013р. та на 01.10.2013р.;

п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», оскільки розрахункові операції за готівку проведені без застосування реєстратора розрахункових операцій /РРО/;

пп.267.1.1 п.267.1, пп.267.3.1 п.267.3 ст.267 ПК України, тому що позивачем проводилась торговельна діяльність без придбання торгового патенту;

п.51.1 ст.51, пп.«б» п.176.2 ст.176 ПК України, оскільки не подано податкові розрахунки про суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, а також сум нарахованого та утриманого з них податку контролюючому органу за місцем свого обліку;

п.п.49.1, 49.2, пп.49.18.5 п.49.18 ст.49, п.п.177.5, 177.11 ст.177 ПК України, у звязку з тим, що позивачем не подано податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2011 рік;

п.п.44.1, 44.3, 44.5, 44.6 ст.44, п.177.10 ст.177 ПК України,оскільки не забезпечено зберігання первинних, а також інших документів з питань обчислення і сплати належних сум податків (внеску) протягом установлених строків їх зберігання та не надано оригіналів документів чи їх копій за 2011-2013 роки.

Вищевказані висновки податковим органом також відображені в Акті перевірки № 10435/09-15-17-01-09/НОМЕР_5 від 05.12.2014р. (Т.3, а.с.32-68).

На підставі Акту перевірки № 7667/09-15-17-01-09/НОМЕР_5 від 22.09.2014р. податковим органом прийняті наступні податкові повідомлення-рішення:

№ НОМЕР_1 від 09.10.2014р. про нарахування суми грошового зобовязання з пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД в розмірі 1520856 грн. 78 коп.;

№ НОМЕР_2 від 09.10.2014р. про збільшення суми грошового зобовязання з ПДВ в розмірі 1042453 грн. 75 коп., в тому числі 833963 грн. за основним платежем та 208490 грн. 75 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями;

№ НОМЕР_3 від 09.10.2014р. (з урахуванням рішення ГУ ДФС в Івано-Франківській обл. № 386/10/09-19-10-01-19/155/489 від 18.12.2014р. «Про результати розгляду скарги») про збільшення суми грошового зобовязання з ПДФО в загальному розмірі 198600 грн. 11 грн., з яких 158880 грн. 09 коп. за основним платежем та 39720 грн. 02 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями;

а також рішення № НОМЕР_4 від 09.10.2014р. про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно ненарахованого єдиного внеску та вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-0051231701 від 09.10.2014р. про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообовязкове державне соціальне страхування в сумі 19557 грн. 63 коп. (Т.1, а.с.131-135, 136-147).

Не погоджуючись із вищевказаними повідомленнями-рішеннями ФОП ОСОБА_3 подав скаргу до ДПІ у м.Івано-Франківську ГУ ДФС в Івано-Франківській обл. Рішенням № 386/10/09-19-10-01-19/155/489 від 18.12.2014р. позивачу донараховано суму грошового зобовязання по ПДФО, визначену в податковому повідомленні-рішенні № НОМЕР_3 від 09.10.2014р. на 41197 грн. 19 коп., з яких 32957 грн. 75 коп. за основним платежем та 8239 грн. 44 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями, а інші оскаржувані платником повідомлення-рішення залишено без змін. (Т.1, а.с.136-147).

В подальшому позивачем вищевказані повідомлення-рішення були оскаржені до ГУ ДФС в Івано-Франківській обл.; рішенням останнього № 1587/Г/99-99-10-01-03-14 від 20.02.2015р. скаргу позивача залишено без задоволення, а оскаржувані повідомлення-рішення - без змін, із урахуванням рішення № 386/10/09-19-10-01-19/155/489 від 18.12.2014р. (Т.1, а.с.149-164).

Вирішуючи наведений спір, колегія враховує наступне.

У відповідності до п.177.2 ст.177 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто, різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Згідно п.177.4 ст.177 ПК України до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.

Відповідно п.138.1 ст.138 розділу III ПК України витрати, що враховуються при обчисленні обєкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються відповідно до п.138.4, п.138.6-138.9, пп.138.10.2-138.10.4 п.138.10, п.138.11 ст.138 ПК України.

На підставі пп.138.10.3 п.138.10 ст.138 ПК України до складу інших витрат підприємства включаються витрати на збут. Згідно з цим підпунктом витрати на збут включають витрати, повязані з реалізацією товарів, а саме: витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг), на передпродажну підготовку товарів.

Відповідно до пп.139.1.1 п.139.1 ст.139 ПК України до складу витрат не включаються витрати, не повязані з провадженням господарської діяльності, а саме: витрати на організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг і відпочинку, придбання та розповсюдження подарунків (крім благодійних внесків та пожертвувань неприбутковим організаціям, визначених ст.157 Кодексу, та витрат, повязаних із провадженням рекламної діяльності, які регулюються нормами пп.140.1.5 п.140.1 ст.140 цього Кодексу).

Підпунктом 139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України визначено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно п.123.1 ст.123 ПК України у разі, якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

У відповідності до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затв. наказом Мінтрансу № 363 від 14.10.1997р., товарно-транспортна накладна (ф.№1-ТН) - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Крім того, первинна транспортна документація відноситься до первинних документів, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік.

Згідно з положеннями п.п.11.5-11.7 наведених Правил товарно-транспортну накладну (далі - ТТН) на перевезення вантажів автомобільним транспортом замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох примірників. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший примірник ТТН залишається у замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій та четвертий примірники, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби - і печаткою або штампом), передаються перевізнику.

Перевізник, у свою чергу, для виконання розрахунків із замовником автотранспорту (за найняті автомобілі) надсилає останньому третій примірник. Четвертий примірник залишається у перевізника та є підставою для обліку транспортної роботи і нарахуванням заробітної плати водію.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена пп.1.2 п.1, пп.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затв. наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995р., згідно яких первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Згідно з п.2.4 зазначеного Положення первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.2.15 та п.2.16 цього Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

В Акті перевірки № 7667/09-15-17-01-09/НОМЕР_5 від 22.09.2014р. зазначено, що перевіркою правильності визначення валового доходу, відображеного в декларації про доходи за IV квартал 2013 року, ФОП ОСОБА_3 включав до складу валового доходу вартість реалізованого, але не оплаченого товару, чим порушив вимоги п.177.3 ст.177 ПК України.

Позивачем відображено у податковій декларації про майновий стан і доходи за IV квартал 2013 року суму 4855660 грн.

Фактично перевіркою встановлено, що валовий дохід становить 1540495 грн. (без ПДВ), а саме: згідно виписок банку про рух коштів по банківському рахунку, відкритому в АТ «Сбербанк Росії» у IV кварталі 2013 року поступили кошти в сумі 412610 грн., згідно прибуткових касових ордерів отримано готівкою на суму 1127885 грн.

Таким чином, перевіркою правильності визначення валового доходу за IV квартал 2013 року встановлено його завищення на суму 3315165 грн.

Перевіркою правильності визначення витрат, відображених у декларації про доходи за IV квартал 2013 року (додаток 5 до податкової декларації) встановлено, що ФОП ОСОБА_3 до складу валових витрат включив суми неоплачених витрат, та суми витрат, які документально не підтверджені, чим порушив п.177.4 ст.177 ПК України.

Так, ФОП ОСОБА_3 до складу документально підтверджених витрат, повязаних із здійсненням діяльності, віднесено вартість отриманих (придбаних), але неоплачених матеріальних цінностей, що реалізовані на суму 2347269 грн. 70 коп. (для перевірки не було представлено жодних документів, що підтверджують оплату).

Також ФОП ОСОБА_3 до складу витрат було зараховано суму 723207 грн. 36 коп. за компютерні та юридичні послуги, надані ФОП ОСОБА_5, проте, для перевірки не представлено документів, які підтверджують понесені витрати, а саме: акти здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг), накладних, документів про здійснену оплату цих робіт.

Для перевірки ФОП ОСОБА_3 представлено акти здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг), згідно яких TзОB «Амат-Херсон» здійснювало завантаження товару на автомобільний транспорт на загальну суму 147490 грн. Проте, в актах здачі-прийняття виконаних робіт ТзОВ «Амат-Херсон» зазначено тільки загальну вартість виконаних робіт і відсутні відомості, які б підтверджували факт завантаження товару на автомобільний транспорт, не зазначено марку автомобіля, місце завантаження, назву товару, який завантажувався тощо. Платником не надано інших первинних підтверджуючих документів про використання вищевказаних витрат в господарській діяльності.

ФОП ОСОБА_3 представлено акти здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг), згідно яких ФОП ОСОБА_6 надав посередницькі та експедиційні послуги по транспортуванню вантажу на території України на загальну суму 384014 грн. Відповідно до проведеного аналізу наявної інформації, що міститься в інформаційних базах даних «ІС Податковий блок», встановлено, що ФОП ОСОБА_6 за 2013 рік звітність не подано, вищезазначена сума одержаного доходу від ФОП ОСОБА_3 не задекларована.

Крім того, ФОП ОСОБА_3 не представив товарно-транспортних накладних, у яких би містилася інформація про шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення, марку та номерні знаки транспортних засобів, що передбачено положеннями п.п.11.5, 11.6, 11.7 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затв. наказом Мінтрансу № 363 від 14.10.1997р.

Для перевірки ФОП ОСОБА_3 представлено акти здачі-приймання робіт (наданих послуг) від ТзОВ «Фелікс-Таврія» на надання інформаційно-консультаційних і інформаційно-посередницьких послуг на комерційній основі та послуг по виготовлення рекламної продукції (фотодрук, щит рекламний, візитки, брошури), рекламні послуги за кожен день на загальну суму 758796 грн.

Відображення витрат на проведення рекламних заходів можливе тільки за наявності відповідних підтвердних документів. При цьому, обовязковою умовою для включення витрат на проведення рекламних заходів до складу витрат у податковому обліку є виключно рекламний характер таких заходів. ФОП ОСОБА_3 для перевірки представлено договір про надання рекламних послуг, акти здачі - прийняття робіт та квитанції про оплату, однак не представлено зразків рекламної продукції (буклети, візитки, плакати і т.п.); інформацію щодо розміщення рекламних щитів (місцезнаходження); дозвільні документи на встановлення рекламних щитів; ефірних довідок, фотозвітів, а також останнім не надано інформації про залучення інших субєктів господарювання, які співпрацювали з ФОП ОСОБА_3, та надавали послуги з виготовлення та розповсюджування рекламної продукції.

Витрати на проведення рекламних заходів мають бути повязані з господарською діяльністю і документально належним чином підтверджені, а також спрямовані виключно на рекламний характер таких заходів.

Крім того, ФОП ОСОБА_3 у IV кварталі 2013 року здійснював взаєморозрахунки тільки з одним контрагентом (ОСОБА_7 - реалізація цитрусових), тому потреби в рекламуванні продукції та консультаційних послугах фактично не було.

Згідно наданого пояснення уповноваженою особою ФОП ОСОБА_3 ОСОБА_8 11.09.2014р. ОСОБА_8 є засновником ТзОВ «Фелікс-Таврія» та до жовтня 2013 року була керівником цього товариства. З жовтня 2013 року (зі слів ОСОБА_8В.) керівником ТзОВ «Фелікс-Таврія» став ОСОБА_9. Відповідно до листа управління інформаційно-аналітичного забезпечення Управління МВС України в Івано-Франківській обл. № 829/9п від 22.09.2014р. по системі «Аркан» в період з 01.01.2013р. по 17.09.2014р. інформація відносно перетину кордону України громадянином ОСОБА_9, 30.07.1973р.н., є відсутньою. Відповідно до проведеного аналізу наявної інформації, що міститься в інформаційних базах даних «ІС Податковий блок», встановлено, що ТзОВ «Фелікс-Таврія» за 2013 рік звітність не подавалася, вищезазначена сума одержаного доходу від ФОП ОСОБА_3 не декларувалася.

Крім того, ФОП ОСОБА_3 до складу документально підтверджених витрат було віднесено суми, які фактично згідно розрахункового рахунку є оплаченими, про те, для перевірки не представлено договорів, актів виконаних робіт, накладних та інших документів, які підтверджують витрати в сумі 172938 грн. (оплачено фірмі «Тис Крим» за фрахт).

Також позивачем для перевірки було додатково представлено документи про витрати на суму 87222 грн., а саме оплачено ФОП ОСОБА_10 за товари (цибулю ріпчасту), які не були включені до складу документально підтверджених витрат за 2013 рік.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, ФОП ОСОБА_3 в порушення вимог п.177.2 п.177.4 ст.177 ПК України завищено за IV квартал 2013 року витрати на суму 4446493 грн. 12 коп., та перевіркою підтверджено фактично понесені витрати (документально підтверджені) в сумі 399154 грн.

В результаті аналізу наведених обставин відповідачем в Акті перевірки зроблено обґрунтований висновок про те, що перевіркою правильності визначення оподатковуваного доходу, встановлено його заниження на 1154434 грн. 12 коп., з якого підлягає донарахуванню ПДФО від здійснення підприємницької діяльності за 2013 рік в сумі 158880 грн. 09 коп.

У відповідності до п.185.1 ст.185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Згідно пп.14.1.191 п.14.1 ст.14 ПК України постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Відповідно п.188.1 ст.188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку).

Згідно п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ст.198 ПК України визначено, що для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу.

Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 14.1.36 ст.14 ПК України визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

У відповідності до п.123.1 ст.123 ПК України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Перевіркою правильності визначення податкових зобовязань з ПДВ встановлено (згідно вантажно-митних декларацій), що ФОП ОСОБА_3 здійснював імпортні операції, де одержувачем товарів та декларантом (згідно ВМД) є ТзОВ «Агентство по впровадженню спеціальних програм». Всього згідно ВМД отримано 503905 кг продукції рослинного походження фактурною вартістю 2619126 грн., статистичною вартістю 4147793 грн. та сумою ПДВ, сплаченою митним органам - 833963 грн.

ФОП ОСОБА_3 не включалися до складу податкового кредиту суми ПДВ, сплачені митним органам по вищевказаних вантажно-митних деклараціях.

Для перевірки ФОП ОСОБА_3 не представлено жодних документів на реалізацію вищезазначених товарів, та згідно наданого уповноваженою особою ОСОБА_3 ОСОБА_8 пояснення від 09.09.2014р. станом на 31.12.2013р. залишку товару, який був одержаний ТзОВ «Агентство по впровадженню спеціальних програм», немає.

Уповноважена особа ФОП ОСОБА_3 ОСОБА_8 09.09.2013р. надала пояснення про те, що вищезазначений товар в кількості 503905 кг був переморожений та знищений. Для перевірки представлені накази на створення комісії по списанню ТМЦ в кількості 15 штук, де до складу комісії входить голова комісії - ФОП ОСОБА_3 та член комісії - бухгалтер ОСОБА_8; акти на списання ТМЦ в кількості 15 штук, де комісія (ФОП ОСОБА_3 та бухгалтер ОСОБА_8В.), переглянула прийняті ТМЦ, що знаходились в вантажному автомобілі, і визнала їх непридатними для подальшої реалізації, які належать здачі у брухт; копії актів прийому продукції по кількості, якості і комплектності, де до складу комісії входять: ФОП ОСОБА_3, менеджер ТзОВ «Агентство по впровадженню спеціальних програм» ОСОБА_11 та провідний юрисконсульт ТзОВ «Агентство по впровадженню спеціальних програм» ОСОБА_12, в кількості 15 шт. У вищезазначених актах прийому продукції по кількості, якості і комплектності, зазначено, що автофургон прибув в некондиційному стані, опломбований Кримською митницею, стан тари і упаковки в момент огляду продукції - негативний. До прийому продукція знаходилася в закритому автофургоні та приймання продукції проводилося працівниками ТзОВ «Агентство по впровадженню спеціальних програм».

В Акті перевірки зазначено, що до перевірки ФОП ОСОБА_3 не надано товарно-транспортних накладних та дорожніх листів вантажного автотранспорту, які б засвідчували перевезення товарів до місця, де здійснювалося знищення товарів, не надано висновків санітарно-епідеміологічної служби МОЗ та служби ветеринарної медицини Мінагрополітики, не надано договору, укладеного із спеціалізованим підприємством, яке має відповідні умови для надання послуг по утилізації відходів на території України, не зазначено способу утилізації, та не надано позовної заяви стосовно звернення у судовий (арбітражний) орган з проханням про примусове стягнення з відповідача претензійної суми або якого-небудь майна.

Таким чином, для перевірки не надано в повному обсязі документів, які б свідчили про факти знищення (списання) товарно-матеріальних цінностей, а саме: цитрусових в кількості 503905 кг, фактурна вартість яких становить 2619126 грн., статистична вартість складає 4147793 грн. та сума ПДВ становить 833963 грн.

Також ФОП ОСОБА_3 не скористався правом на включення до податкового кредиту суми ПДВ в розмірі 833963 грн., що було сплачено митним органам, та не подав уточнюючих розрахунків до поданих ним раніше податкових декларацій на включення до податкового кредиту суми ПДВ. Сплачений при імпорті товарів ПДВ, обчислений відповідно до вимог податкового і митного законодавства, включається до складу податкового кредиту платника податку у відповідному періоді, за умови використання імпортованих товарів в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В ході перевірки не встановлено факту реалізації ФОП ОСОБА_3 та наміру використання в господарській діяльності імпортованого товару. До перевірки не представлено жодних первинних документів, які б підтверджували реалізацію товарів безпосередньо ФОП ОСОБА_13 чи іншими уповноваженими на те особами від імені останнього. Крім того, згідно пояснення ОСОБА_8В (уповноважена особа ФОП ОСОБА_3І.) від 09.09.2014р. залишку імпортованого товару, який був одержаний ТзОВ «Агентство по впровадженню спеціальних програм», не має, що відповідно свідчить про відсутність використання таких товарів в господарській діяльності, а відтак позбавляє платника податку права на формування податкового кредиту.

Враховуючи вищезазначене, в акті перевірки зроблено висновок що ФОП ОСОБА_3 занижено податкові зобовязання з ПДВ за грудень 2013 року на суму 833963,0 грн., чим порушено пп.«б» п.187.1, ст.187, ст.189, п.190.1 ст.190 ПК України.

Таким чином, перевіркою повноти нарахування ФОП ОСОБА_3 суми ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету за період з 14.10.2013р. по 31.12.2013р., встановлено його заниження за грудень 2013 року на 833963 грн.

У ст.1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» визначено, що виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені статтею 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Постановами Національного банку України № 475 від 16.11.2012р., № 163 від 14.05.2013р. та № 453 від 14.11.2013р. «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті» зазначено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», повинні здійснюватися у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Відлік законодавчо встановленого строку уповноважений банк починає з наступного календарного дня після дня оформлення МД або підписання акта (іншого документа).

Відповідно до ст.4 зазначеного Закону порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

У разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 Закону зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

У разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці строки було зупинено.

У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених статтями 1 і 2 Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.

В Акті перевірки № 7667/09-15-17-01-09/НОМЕР_5 від 22.09.2014р. зазначено, що відповідно до укладеного між ФОП ОСОБА_3 (продавець) та Joint Stock Company «EROP GROUP AG» (покупець) контракту № UA-099-13 від 07.03.2013р. стосовно продажу продуктів рослинництва українського походження, продавцем поставлено товар за експортними операції на суму 350240 доларів США.

В перевіреному періоді згідно представлених до перевірки документів та виписок банку за експорт товару Joint Stock Company «EROP GROUP AG» по контракту № UA-099-13 від 07.03.2013р., ФОП ОСОБА_3 на розподільчий валютний рахунок перераховано 71073 доларів США, при цьому заборгованість Joint Stock Company «EROP GROUP AG» за поставлений товар по вказаному контракту станом на 31.12.2013р. становить 279167 доларів США.

Відповідно до п.5.1 розділу 5 Інструкції Національного банку України «Про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями», затвердженої постановою Правління Національного банку України № 136 від 24.03.1999р., філія ПАТ «ВТБ БАНК» листами № 5052/1-2 від 04.07.2013р. та № 5810/1-2 від 02.08.2013р. повідомила ДПІ у м.Івано-Франківську про порушення ФОП ОСОБА_3 законодавчо встановлених строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями (експорт) згідно контракту № UA-099-13 від 07.03.2013р. (дати здійснення операцій з 13.03.2013р. по 30.03.2013р.)., № UA-099-13 від 07.03.2013р. (дати здійснення операцій з 03.04.2013р. по 07.04.2013р.)., № UA-100-13 від 03.04.2013р. (дата здійснення операції 09.04.2013р.).

Згідно укладеного ФОП ОСОБА_3 (продавець) з TзOB «LIZI END ANRI» (покупець) контракту № UA-100-13 від 03.04.2013р. стосовно продажу цибулі ріпчастої свіжої, урожаю 2012 року, в кількості 300 тонн (загальна сума контракту 15000 доларів США), поставлено товару за експортними операціями згідно ВМД № 3997 від 09.04.2013 року (граничний термін надходження виручки 08.07.2013р.) на суму 1100 доларів США.

В перевіреному періоді згідно представлених до перевірки документів та виписок банку за експорт товару по контракту № UA-100-13 від 03.04.2013р. через поточні валютні рахунки, відкриті у ПАТ «Дочірній банк Сбербанка Росії» та ПАТ «ВТБ Банк», оплата не проводилась.

Заборгованість TзOB «LIZI END ANRI» за поставлений ФОП ОСОБА_3 товар по контракту № UA-100-13 від 03.04.2013р. станом на 31.12.2013р. становить 1100 доларів США.

Представником ФОП ОСОБА_3 ОСОБА_8 до перевірки представлено скановані, незавірені ФОП ОСОБА_3, копії Угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог від 16.11.2013р. за експортним контрактом № UA-099-13 від 07.03.2013р. та імпортним контрактом № UA-101-13 від 29.04.2012р., Акту звірки взаєморозрахунків від 16.11.2013р. за експортним контрактом № UA-099-13 від 07.03.2013р. та імпортним контрактом № UA-101-13 від 29.04.2012р. та Угоди щодо поставок товару за рахунок боргу від 10.08.2013р. за експортним контрактом № UA-099-13 від 07.03.2013р. та імпортним контрактом № UA-101-13 від 29.04.2012р.

ДПІ у м.Івано-Франківську направлено ФОП ОСОБА_3 вимогу № 14976/10/09-15-17-01-22/8574 від 05.09.2014р. про надання документів, що засвідчують звернення до суду про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, документів по реекспорту, реімпорту та повернення товарів за експортно-імпортними контрактами, контрактів на переуступку заборгованості, проведення взаємозаліків та зарахування зустрічних однорідних вимог за експортно-імпортними контрактами, втрат товару за експортно-імпортними контрактами внаслідок непереборної сили. Станом на 15.09.2014р. (дата закінчення перевірки) вищезазначених документів або їх завірених копій до перевірки не представлено.

Поряд з цим, ДПІ у м.Івано-Франківську направлено запити:

№ 15047/10/09-15-17-01-21/8644 від 09.09.2014р. в ПАТ «ВТБ БАНК» щодо надання інформації про стан розрахунків по експортних, імпортних операціях ФОП ОСОБА_3, які були поставлені банком на контроль, та наявну інформацію про перехід на обслуговування по зовнішньоекономічними контрактами в інший банк;

№ 15045/10/09-15-17-01-21/8645 від 09.09.2014р. в АТ «Сбербанк Росії» щодо надання інформації про взяття на контроль АТ «Сбербанк Росії» експортних, імпортних операцій ФОП ОСОБА_3 та стан розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами.

Інформації від АТ «Сбербанк Росії» про факт зняття з контролю операції резидента на підставі документів про припинення зобовязань шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог до ДПІ у м.Івано-Франківську не надходило.

ДПІ у м.Івано-Франківську отримано інформацію ПАТ «ВТБ БАНК» № 6758/1-2 від 18.09.2014р., в якій повідомлено, що ФОП ОСОБА_3 документів по заліку взаємних зобовязань шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог до ПАТ «ВТБ БАНК» не надавав. Інформація від ФОП ОСОБА_3 про перехід на обслуговування за зовнішньоекономічними контрактами в інший банк до ПАТ «ВТБ БАНК» не надходила.

Отже, повідомлення уповноваженого банку філії ПАТ «ВТБ БАНК» про порушення строків розрахунків № 5052/1-2 від 04.07.2013р. та № 5810/1-2 від 02.08.2013р. є підтвердженими.

Також перевіркою встановлено, що згідно укладеного між ФОП ОСОБА_3 (продавець) та ФОП ОСОБА_4 (покупець) контракту № UA-104-13 від 16.05.2013р. стосовно продажу продуктів рослинництва українського походження, поставлено товар за експортними операціями згідно ВМД № 5512 від 18.05.2013р. (граничний термін надходження виручки 16.08.2013р.), ВМД № 5763 від 25.05.2013р. (граничний термін надходження виручки 23.08.2013р.) та ВМД № 5923 від 29.05.2013р. (граничний термін надходження виручки 27.08.2013р.) на суму 3466,2 доларів США.

В перевіреному періоді згідно представлених до перевірки документів та виписок банку за експорт товару ФОП ОСОБА_4 по контракту № UA-104-13 від 16.05.2013р. ФОП ОСОБА_3 з порушенням встановлених строків розрахунків перераховано 13466 доларів США.

Станом на 31.12.2013р. заборгованість ФОП ОСОБА_3 по контракту № UA-104-13 від 16.05.2013р. становить 9999,8 доларів США.

Перевіркою проведення розрахунків в грошовій формі при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності ФОП ОСОБА_3 за період з 01.01.2011р. по 31.12.2013р. встановлено порушення вимог ст.1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» по розрахунках з нерезидентами: компанією з Joint Stock Company «EROP GROUP AG» по контракту № UA-099-13 від 07.03.2013р.; TзOB «LIZI END ANRI» по контракту № UA-100-13 від 03.04.2013р.; ФОП ОСОБА_4 по контракту № UА-104-13 від 16.05.2013р.

Також у ФОП ОСОБА_3 є відсутнім висновок центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики на перевищення 90-денного терміну розрахунків по контрактах № UA-099-13 від 07.03.2013р., № UA-100-13 від 03.04.2013р. та № UA-104-13 від 16.05.2013р. Згідно представлених до перевірки документів до судів з позовною заявою про стягнення заборгованості з нерезидентів по цих контрактах ФОП ОСОБА_3 не звертався.

Таким чином, ДПІ у м.Івано-Франківську ГУ ДФС в Івано-Франківській обл. у відповідності до ст.4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» обґрунтовано нараховано пеню за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості, розмір якої склав 1520856 грн. 78 коп.

Під час судового розгляду встановлено, що за період з 01.01.2011р. по 30.09.2011р. ФОП ОСОБА_3 здійснював діяльність на загальній системі оподаткування згідно ст.177 ПК України шляхом сплати авансових платежів з очікуваного (оціночного) доходу.

У подальшому позивач оподаткування одержаних доходів від провадження діяльності в періоді з 01.10.2011р. по 31.12.2011р. здійснював на підставі сплати єдиного податку згідно Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва», ставка єдиного податку на 2011 рік становила 100 грн.

В періоді з 01.01.2012р. по 30.09.2013р. ФОП ОСОБА_3 здійснював діяльність на підставі сплати єдиного податку згідно гл.1 розділу XIV ПК України та був платником 2-ї групи, за ставкою єдиного податку 20 відсотків від розміру мінімальної заробітної плати.

Впродовж 01.10.2013р.-31.12.2013р. позивач здійснював діяльність на загальній системі оподаткування згідно з ст.177 ПК України шляхом сплати авансових платежів з очікуваного (оціночного) доходу.

Разом з тим, ФОП ОСОБА_3 звіти про суми нарахованого єдиного внеску за 2011-2013 роки до Управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську не подавав, чим порушив приписи п.4 ч.2 ст.6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування».

Крім того, позивач, перебуваючи в IV кварталі 2011 року, 2012 році та в І-ІІІ кварталах 2013 року на спрощеній системі оподаткування, не подавав до контролюючого органу звітів щодо сум нарахованого єдиного внеску та не нараховував єдиний внесок, чим порушив п.2 ст.6, п.3 ст.7 Закону України Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування».

Оскільки при перевірці правильності нарахування та перерахування єдиного внеску виявлено порушення платником п.11 ст.8, ст.4, п.2 ст.6 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування», тому податковим органом правомірно донараховано ФОП ОСОБА_3 суму єдиного внеску за період з 01.01.2011р. по 31.12.2013р. в розмірі 19557 грн. 63 коп.

За порушення правил нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, на підставі ч.10 та п.2 ч.11 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування», передбачено застосування штрафних санкцій в розмірі 5 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більше 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.

Таким чином, ДПІ у м.Івано-Франківську ГУ ДФС в Івано-Франківській обл. правомірно на підставі вищевказаних приписів чинного законодавства прийнято рішення № НОМЕР_4 від 09.10.2014р. про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно ненарахованого єдиного внеску.

За таких обставин, на підставі вищенаведеного суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що спірні повідомлення-рішення, рішення та вимога про сплату боргу винесені ДПІ у м.Івано-Франківську ГУ ДФС в Івано-Франківській обл. правомірно, у межах повноважень, наданих чинним законодавством, а відтак в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Доводи апелянта в іншій частині на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.

Таким чином, враховуючи підтвердження в судовому засіданні обставин, якими контролюючий орган обґрунтував свої твердження про порушення позивачем вимог ПК України та іншого законодавства, а відтак покладених в основу оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, рішення та вимоги про сплату боргу, заявлений позивачем позов є безпідставним, через що задоволенню не підлягає.

При цьому висновок суду про правомірність рішень податкового органу зроблено з дотриманням вимог КАС України, оскільки він, вживши заходів, необхідних для з'ясування всіх обставин у справі, всебічно, повно та об'єктивно оцінив наявні у справі докази і постановив законне й обґрунтоване рішення.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.94, ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 254 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 особи-підприємця ОСОБА_3 на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.06.2015р. в адміністративній справі № 809/1060/15 залишити без задоволення, а вказану постанову суду без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий суддя: Р.М.Шавель

Судді: М.В.Костів

ОСОБА_14