Ухвала суду № 54225827, 10.12.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/17583/15 Головуючий у 1-й інстанції: Гарник К. Ю. Суддя-доповідач: Беспалов О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

10 грудня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Беспалова О. О.

суддів: Грибан І. О., Парінова А. Б.

за участю секретаря: Дзекан В. В.

представника позивача Мірошниченко О. В., Солонини І. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу товариства з додатковою відповідальністю "Укренергопром" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 листопада 2015 року у справі за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі міста Києва до товариства з додатковою відповідальністю "Укренергопром" про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

УПФУ в Солом'янському районі міста Києва звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до товариства з додатковою відповідальністю "Укренергопром" про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у розмірі 2969,66 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 листопада 2015 року позов задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувану постанову скасувати та ухвалити нову, якою позовні вимоги залишити без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явились, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - підлягає залишенню без змін з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, товариство з додатковою відповідальністю "Укренергопром" перебуває на обліку у позивача як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та відповідно до положень Закону України від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" і Прикінцевих положень вказаного Закону несе обов'язок щодо покриття витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 цього Закону.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2014 року у справі № 2-а-342/12 управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі міста Києва зобов'язано призначити ОСОБА_4 пенсію за віком на пільгових умовах з урахуванням пільгового стажу роботи з 21.10.1985 року по 31.06.2006 року за списком № 2 відповідно до п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 26 вересня 2011 року (рішення набрало законної сили 10 квітня 2014 року).

Як вбачається з розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій пенсію ОСОБА_4 призначено відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-ІV з 26.09.2011 р. (а. с. 8).

Станом на день розгляду справи в суді першої інстанції заборгованість в розмірі 2969,66 грн. по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за червень - липень 2015 року, призначених на пільгових умовах, відповідачем сплачена не була.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

За змістом пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII (далі - Закон № 1788). У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до абзацу четвертого підпункту 1 зазначеного пункту Прикінцевих положень Закону № 1058 підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду України плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених особам відповідно до пунктів «а», «б» - «з» частини 1 статті 13 Закону № 1788 за списком № 1 та списком № 2, покриваються підприємствами та організаціями.

Згідно з пунктом 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663), відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058.

За приписами пункту 6.4 вказаної Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду України зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, що визначено пунктом 6.8 зазначеної Інструкції.

Отже, висновок суду першої інстанції у справі, що розглядається, про задоволення позовних вимог, є обґрунтованим.

В свою чергу, протиправність оскаржуваного рішення відповідач обґрунтовує тим, що ОСОБА_4 має бути зарахований пільговий стаж за час роботи на підприємствах, правонаступником яких є ТДВ "Укренергопром", з 21.10.1985 року по 21.08.1992 року ( 6 років 10 місяців), а не 12 років 6 місяців, як відображено в розрахунках.

Таким чином, апелянт фактично не погоджується з постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2014 року, ухваленою у справі № 2-а-342/12.

З даного приводу, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

У відповідності до ст. 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

За таких вимог процесуального закону колегія суддів, всупереч твердженню відповідача, не може надавати оцінку законності встановлення адміністративними судами будь - якої інстанції факту наявності у особи права на отримання пільгової пенсії.

В той же час, така оцінка стороною у справі також не може бути підставою для встановлення судом апеляційної інстанції відсутності обов'язку у відповідача виконувати законні вимоги суб'єкта владних повноважень.

Колегія суддів зауважує, що у даній справі вимоги позивача спрямовані на захист права особи на отримання пенсії, право на призначення пенсії якої вже було захищене судом.

У відповідності до ч. 1 ст. 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Крім того, колегія суддів зазначає, що предметом спору у даній справі є грошові кошти, які позивач вже фактично витратив на виплату і доставку пенсії.

З огляду на наведене, у справі, що розглядається, суд першої інстанції мав перевірити наявність законних підстав у позивача для понесення вказаних витрат.

Як свідчить мотивувальна частина оскаржуваного рішення, суд першої інстанції правильно встановив правомірність дій позивача, а відтак, в сукупності з вищезазначеними нормами, ухвалив оскаржуване рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

В свою чергу, у випадку встановлення в подальшому за правилами процесуального закону помилковості висновків суду апеляційної інстанції у справі № 2-а-342/12 існує механізм повернення надміру сплачених коштів, закріплений в п. 10 Порядку подання та оформлення документів для призначення пільгової пенсії та перерахування підприємствами та організаціями коштів на її виплату відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18.07.2007 р. № 937, затвердженому постановою правління Пенсійного фонду України 25.01.2008 р. № 3-2, відповідно до якого у разі настання обставин, які впливають на виплату та доставку пільгової пенсії (смерть пенсіонера, зміна способу виплати пільгової пенсії тощо), здійснюється повернення підприємствам та організаціям надлишково сплачених ними коштів, необхідних для виплати та доставки пільгової пенсії (далі - надлишково сплачені кошти).

Таким чином, доводи апеляційної скарги відповідача висновків суду першої інстанції не спростовують та апеляційним судом відхиляються за необґрунтованістю.

Згідно статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу товариства з додатковою відповідальністю "Укренергопром" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 листопада 2015 року у справі за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі міста Києва до товариства з додатковою відповідальністю "Укренергопром" про стягнення заборгованості залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 листопада 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя О. О. БеспаловСуддя І. О. ГрибанСуддя А. Б. Парінов

(Повний текст ухвали виготовлено 10.12.2015 р.)

Головуючий суддя Беспалов О.О.

Судді: Грибан І.О.

Парінов А.Б.