Постанова № 54224960, 30.11.2015, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

30 листопада 2015 р. № 820/11233/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Панченко О.В.

при секретарі судового засідання - Самігулліній К.В.

за участю:

представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області, треті особи: ОСОБА_3, Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" про зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд зобов'язати відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області звільнити з під арешту нерухоме майно - нежитлову будівлю літ. "А-1" загальною площею 720,2 кв.м., яка розташована за адресою: м. Харків, пр-т 50-річчя ВЛКСМ, буд.54-Г, яка належить ОСОБА_3, що знаходиться в іпотеці у Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит", арешт на яке накладений постановою №48405214 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 10.08.2015р. ВПВР УДВС ГТУЮ у Харківській області та вилучити зазначене обтяження; стягнути на користь Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" судовий збір.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 19.02.2008 року між ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" та ОСОБА_3 укладений кредитний договір №318/02-Ф, за умовами якого Банком надано ОСОБА_3 кредитні кошти в сумі 6955000,00 грн. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №318/02-Ф між Банком та ОСОБА_3 укладено іпотечний договір від 19.02.2008 року, згідно з яким ОСОБА_3 передав в заставу позивача нерухоме майно: нежитлову будівлю літ. А-1, загальною площею 720,2 кв.м., реєстраційний номер в реєстрі прав власності на нерухоме майно 508438, яка розташована за адресою: м. Харків, пр. П'ятидесятиріччя ВЛКСМ, 54-Г. Предмет іпотеки 19.02.2008 року зареєстровані у Державному реєстрі іпотек відповідно до вимог чинного законодавства.

Однак, 10.08.2015 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області в рамках виконавчого провадження №48405214 винесена постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження, яке належить ОСОБА_3, а саме: нежитлову будівлю літ. А-1, загальною площею 720,2 кв.м., яка розташована за адресою: м. Харків, пр. П'ятидесятиріччя ВЛКСМ, 54-Г.

Позивач стверджує, що відповідачем порушено право позивача, так як останній має переважне право на заставлене майно. Так, позивач є обтяжувачем нерухомого майна ОСОБА_3, зареєструвавши обтяження нерухомого майна 19.02.2008 року, тобто раніше, ніж обтяжувач - відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області, який в свою чергу зареєстрував те саме обтяження майна вже 10.08.2015 року. Вказане слугувало підставою для звернення Банку до суду з даним позовом.

Представники позивача у судовому засіданні підтримали доводи позовної заяви, просили суд ухвалити рішення про задоволення позовних вимог.

Представник відповідача - відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області, у судове засідання не прибув, про дату, час і місце судового засідання повідомлений судом належним чином в порядку, передбаченому ст.ст.33-35 КАС України (а.с. 66).

Треті особи: ОСОБА_3, Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна", у судове засідання не прибули, про дату, час і місце судового засідання повідомлені судом належним чином в порядку, передбаченому ст.ст.33-35 КАС України, правом надати пояснення не скористався (а.с.64, 67).

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів:

Судовим розглядом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що 19.02.2008 року між ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" та ОСОБА_3 укладений кредитний договір №318/02-Ф, за умовами якого Банком надано ОСОБА_3 кредитні кошти в сумі 6955000,00 грн. (а.с.21-23).

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №318/02-Ф між Банком та ОСОБА_3 укладено іпотечний договір від 19.02.2008 року, згідно з яким ОСОБА_3 передав в заставу позивача нерухоме майно: нежитлову будівлю літ. А-1, загальною площею 720,2 кв.м., реєстраційний номер в реєстрі прав власності на нерухоме майно 508438, яка розташована за адресою: м. Харків, пр. П'ятидесятиріччя ВЛКСМ, 54-Г.

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 09.07.2010 року по справі №2-8014/2009 задоволено позов ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" в особі філії "Слобожанське РУ" до ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок стягнення заборгованості за кредитним договором (а с.9-12).

Вказаним вище судовим рішенням передано в управління Банку до моменту укладення договору купівлі - продажу та визнано за Банком право передавати нерухоме майно: нежитлову будівлю літ. А-1, загальною площею 720,2 кв.м., реєстраційний номер в реєстрі прав власності на нерухоме майно 508438, яка розташована за адресою: м. Харків, пр. П'ятидесятиріччя ВЛКСМ, 54-Г. Визначено спосіб реалізації майна - шляхом продажу предмету іпотеки, надавши Банку право продати предмет іпотеки будь - якій особі на підставі договору купівлі - продажу.

З огляду на приписи ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Суд також відзначає, що предмет іпотеки 19.02.2008 року зареєстрований у Державному реєстрі іпотек відповідно до вимог чинного законодавства (а.с. 26).

Отже, на момент укладення договору іпотеки вказане вище майно не було обтяжено правами третіх осіб, зокрема відповідачем - відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області.

Головним державним виконавцем Роєнко Р.В. 30.01.2012 року відкрито виконавче провадження ВП №30923330 за виконавчим листом Московського районного суду №2-7674/10 від 16.03.2011 року про стягнення солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства "Банк" "Фінанси та Кредит" в особі філії "Слобожанське регіональне управління" Публічного акціонерного товариства "Банк" "Фінанси та Кредит" заборгованості у розмірі 15890793,11 грн. (а.с. 19).

Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області ВП №30923330 від 19.11.2014 року накладено арешт та заборонено відчужувати все майно, що належить ОСОБА_3 у межах суми звернення стягнення 17479872,42 грн. (а с.20).

Відповідно до Інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна в порядку доступу державних виконавців, державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області включено до переліку описаного майна нежитлову будівлю літ. А-1, загальною площею 720,2 кв.м., реєстраційний номер в реєстрі прав власності на нерухоме майно 508438, яка розташована за адресою: м. Харків, пр. П'ятидесятиріччя ВЛКСМ, 54-Г (а.с.53-55).

Вирішуючи спір суд зазначає, що пунктом 1 статті 60 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що особа, яка вважає, що - майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов'язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна визначає Закон України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень".

Згідно ст. 11 згаданого Закону, обтяження рухомого майна реєструються у Державному реєстрі.

Статтею 20 Закону передбачено, якщо обтяжувач відступив іншій особі права за правочином, на підставі якого виникло обтяження, ця особа набуває всі відступлені права стосовно предмета обтяження, включаючи встановлений пріоритет за умови, що відомості про заміну обтяжувача були внесені до Державного реєстру протягом п'яти днів із дня відступлення прав.

Частиною 1 статті 14 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" визначено, що пріоритет зареєстрованих обтяжень визначається у черговості їх реєстрації, за винятками, встановленими цим Законом. Обтяжувачі, які зареєстрували обтяження одного і того ж рухомого майна одночасно, мають рівні права на задоволення своїх вимог

До забезпечувальних обтяжень належать застава рухомого майна згідно з параграфом 6 глави 49 Цивільного кодексу України, що виникає на підставі договору (ст. 21 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень").

Відповідно до забезпечувального обтяження обтяжувач має право в разі порушення боржником забезпеченого обтяженням зобов'язання або договору, на підставі якого виникло забезпечувальне обтяження, одержати задоволення своєї вимоги за рахунок предмета обтяження в черговості згідно із встановленим пріоритетом (ч. 1 ст. 23 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень").

Статтею 572 Цивільного кодексу України встановлено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Стаття 589 Цивільного кодексу України визначено, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави, що також підтверджується і ст. 19 Закону України "Про заставу".

Положеннями ст. 55 Закону України "Про нотаріат" при посвідченні угод про відчуження або заставу жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна перевіряється відсутність заборони відчуження або арешту майна.

В разі наявності заборони угода про відчуження майна, обтяженого боргом, посвідчується лише у разі згоди кредитора і набувача на переведення боргу на набувача.

Таким чином, враховуючи зміст положень норм Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", Закону України "Про нотаріат", Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" є обтяжувачем за забезпечувальним обтяженням із вищим пріоритетом по відношенню до інших обтяжувачів, тобто ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" належить право застави.

А відтак, ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" має вищий пріоритет в порядку черговості та набуває право (пріорітет) на звернення стягнення на предмет застави в одноосібному порядку.

Обтяжувач, який ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов'язаний до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження (ст. 24 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень").

Так, відповідно до ст. 26 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", обтяжувач має право на власний розсуд обрати один із позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, а саме, продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження" та ст. 7 Закону України "Про державну виконавчу службу" державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних та юридичних осіб.

Таким чином, суд приходить до висновку, що накладення арешту на нежитлову будівлю літ. А-1, загальною площею 720,2 кв.м., реєстраційний номер в реєстрі прав власності на нерухоме майно 508438, яка розташована за адресою: м. Харків, пр. П'ятидесятиріччя ВЛКСМ, 54-Г, порушує права ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" як кредитора і заставодержавтеля, який має вищий пріоритет в порядку черговості та набуває право (пріорітет) на звернення стягнення на предмет застави в одноосібному порядку.

Згідно з п.п. 2, 3 ст. 60 Закону України "Про виконавче провадження", у разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника. З майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом. Копія постанови начальника відділу державної виконавчої служби про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного дня після її винесення надсилається сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Крім того, як встановлено судом при судовому розгляді справи, накладення арешту на майно накладено у виконавчому провадженні, в якому позивач не є стороною та без повідомлення про накладення арешту, а тому, такий арешт має бути знятим, через що зазначена вимога є такою, що підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, з метою відновлення порушуваного права позивача на звернення стягнення на предмет застави в одноосібному порядку, суд приходить до висновку про необхідність зобов'язання відповідача звільнити з під арешту нерухоме майно - нежитлову будівлю літ. "А-1" загальною площею 720,2 кв.м., яка розташована за адресою: м. Харків, пр-т 50-річчя ВЛКСМ, буд.54-Г, яка належить ОСОБА_3, що знаходиться в іпотеці у Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит", арешт на яке накладений постановою №48405214 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 10.08.2015р. ВПВР УДВС ГТУЮ у Харківській області та вилучити зазначене обтяження.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 11, 12, 51, 71, ст. 158, ст. 159, ст. 160-163, ст. 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області, треті особи: ОСОБА_3, ТОВ "ОТП Факторинг" про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Зобов'язати відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області звільнити з під арешту нерухоме майно - нежитлову будівлю літ. "А-1" загальною площею 720,2 кв.м., яка розташована за адресою: м. Харків, пр-т 50-річчя ВЛКСМ, буд.54-Г, яка належить ОСОБА_3, що знаходиться в іпотеці у Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит", арешт на яке накладений постановою №48405214 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 10.08.2015р. ВПВР УДВС ГТУЮ у Харківській області та вилучити зазначене обтяження.

Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" (код ЄДРПОУ 09807856, адреса: 04050, м. Київ, вул. Артема, буд.60) судовий збір у розмірі 1218,00 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. за рахунок бюджетних асигнувань Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області (м. Харків, вул. Петровського, буд.26).

Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч. 3, ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлений 04 грудня 2015 року.

Суддя Панченко О.В.