Постанова № 54224816, 23.11.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

23 листопада 2011 р. № 2-а- 13944/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді - Лук'яненко М.О.,

при секретарі судового засідання - Тарасюк Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Миромед" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення - рішення

В С Т А Н О В И В:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "Миромед" звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить суд: визнати не чинним та скасувати податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_1 від 30.09.2011 року.

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова з податку на додану вартість на суму 533671,00 грн., прийняте на підставі Акту перевірки № 4393/2305/35698763 від 19.09.2011 року, не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки Позивач не допускав порушень вимог чинного податкового законодавства, а висновки Акту перевірки базуються на припущеннях і не підтверджуються фактичними обставинами справи. Вказує на те, що договір купівлі - продажу від 03.05.2011 року № 30/111 укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "Миромед" (далі за текстом ТОВ "Миромед") та товариством з обмеженою відповідальністю "Юла - Люкс" (далі за текстом ТОВ "Юла - Люкс") не є нікчемними, оскільки господарські операції були реальними та такими, що тягнули за собою юридичні наслідки для сторін, що підтверджується відповідними первинними документами та фактичними обставинами справи. Спірні угоди не спричиняють негативних наслідків ані для держави, ані для суспільства, а саме: Позивач не є стороною нікчемних угод та не задіяне в схемах мінімізації податкових зобовязань, ухилення від сплати податків і зборів та здійсненні нікчемних правочинів.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав і просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, зазначив, що порушення, встановлені в ході перевірки позивача, зафіксовані належним чином в акті перевірки, а оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийняте на цілком законних підставах та відповідає чинному законодавству, у зв'язку із чим просив у задоволенні позову відмовити.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Згідно свідоцтва про державну реєстрацію товариство з обмеженою відповідальністю "Миромед", як юридична особа зареєстроване виконавчим комітетом Харківської міської ради 25.02.2008 року.

Позивач взятий на облік в органах державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова з 27.02.2008 року за № 30342.

Фахівцями Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова було проведено документальну невиїзну позапланову перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "Миромед" з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення фінансово - господарських взаємовідносин з товариством "Юла - Люкс".

За результатами перевірки складено акт № 4393/2305/35698763 від 19.09.2011 року, яким встановлені порушення п.2 ст. 3, ст. 4, п. 1 та 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року № 996 - XIV; пп. 2.13, 2.15, 2.16 п. 2 Положення "Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704; пп. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755 - VI (із змінами та доповненнями), внаслідок чого встановлено заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду у сумі 533670, 00 грн. за травень 2011 року.

На підставі акту перевірки від 19.09.2011 року податковою інспекцією винесено податкове повідомлення - рішення з податку на додану вартість № НОМЕР_1 від 30.09.2011 року на суму 533671,00 грн., з якої: за основним платежем 533670,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 1,00 грн..

Позивач скористався правом адміністративного оскарження акту перевірки від 19.09.2011 року № 4393/2325/35698763 в порядку п. 56.2. ст. 56 Податкового кодексу України до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова.

Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова було прийнято рішення не змінювати висновки акту перевірки від 19.09.2011 року № 4393/2325/35698763.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Миромед" є товариством з обмеженою відповідальністю, основним видом якого є посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту, інші види оптової торгівлі, діяльність автомобільного вантажного транспорту, роздрібна торгівля з лотків та на ринках, роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах без переваги продовольчого асортименту.

Судом встановлено, що між ТОВ "Миромед" (Покупець) та ТОВ "Юла - Люкс" (Продавець) укладено договір купівлі - продажу № 30/111 від 03.05.2011 року. Згідно Додатку № 1 (Специфікації) до договору купівлі - продажу від 03.05.2011 року № 30/111 та відповідно до видів діяльності сторін товаром є нафтогазоконденсатна суміш.

Згідно п.2.2 вищевказаного договору відвантаження здійснювалось на умовах EXW за місцем знаходження складу продавця у м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області. У зв'язку з тим, що Позивач не має власного вантажного транспорту, ним було укладеного договір перевезення з фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 від 05.05.2011 року, факт перевезення підтверджується товаро-транспортними накладними, копії яких долучені до матеріалів справи.

Після здійснення господарських операцій згідно до умов договору № 30/111 від 03.05.2011 року, між Позивачем та його контрагентом складені акти приймання - передачі виконаних робіт, зокрема від 13.05.2011 року на суму - 32400,00 грн., у т.ч. ПДВ - 5400,00 грн.; від 10.05.2011 року на суму - 6480,00 грн., у т.ч. - 1080,00 грн.; від 07.05.2011 року - 4320,00 грн., у т.ч. - 720,00 грн.; від 20.05.2011 року - 32400,00 грн., у т.ч. - 5400,00 грн..

Аналіз вказаних актів свідчить проте, що ці первинні документи містять усі необхідні обовязкові реквізити, визначені ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Окрім актів приймання - передачі виконаних робіт, здійснення господарських операцій підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними, де постачальником є ТОВ "Юла - Люкс", а одержувачем ТОВ "Миромед" , а саме видаткова накладна № PH - 4059 від 04.05.2011 року, PH - 40510 від 04.05.2011 року, PH - 5059 від 05.05.2011 року, PH - 50510 від 05.05.2011 року, PH - 60510 від 06.05.2011 року, PH - 60591 від 06.05.2011 року, PH - 60511 від 06.05.2011 року, PH - 1059 від 10.05.2011 року, PH - 10510 від 10.05.2011 року, PH - 1159 від 11.05.2011 року, PH - 11510 від 11.05.2011 року, PH - 1259 від 12.05.2011 року, PH - 12511 від 12.05.2011 року, PH - 12510 від 15.05.2011 року, PH - 13059 від 13.05.2011 року.

За отриманий товар, а саме: нафтогазоконденсатну суміш від ТОВ "Юла - Люкс" Позивачем перераховано коштів на загальну суму 3 202 021,90 грн., що підтверджується відповідними платіжними документами. Тобто, в ціні придбаних послуг ТОВ "Миромед" сплачено податок на додану вартість у розмірі 533670,33 грн.

Наведені обставини вказують на те, що ТОВ "Миромед" отримало товар, який необхідний йому для здійснення своєї діяльності, а ТОВ "Юла - Люкс" отримало грошові кошти за наданий товар.

З матеріалів справи, судом вбачається, що ТОВ "Юла - Люкс" у травні 2011 року виписані податкові накладні на загальну суму 3 202 021,90 грн., у т. ч. ПДВ 533670,33 грн., а саме:

- № 7 від 04.05.2011 року на суму 219851,50 грн., у т.ч. ПДВ 36641,92 грн.;

- № 33 від 04.05.2011 року на суму 219539,10 грн., у т.ч. ПДВ 36589,85 грн.;

- № 13 від 05.05.2011 року на суму 219539,10 грн., у т.ч. ПДВ 36589,85 грн.;

- № 14 від 05.05.2011 року на суму 219070,50 грн., у т.ч. ПДВ 36511,75 грн.;

- № 21 від 06.05.2011 року на суму 219851,50 грн., у т.ч. ПДВ 36641,92 грн.;

- № 20 від 06.05.2011 року на суму 220320,10 грн., у т.ч. ПДВ - 36720,02 грн.;

- № 22 від 06.05.2011 року на суму 190017,30 грн., у т.ч. ПДВ - 31669,55 грн.;

- № 30 від 10.05.2011 року на суму 190017,30 грн., у т.ч. ПДВ - 31669,55 грн.;

- № 31 від 10.05.2011 року на суму 214853,10 грн., у т.ч. ПДВ - 35808,85 грн.;

- № 34 від 11.05.2011 року на суму 191579,30 грн., у т.ч. ПДВ - 31929,88 грн.;

- № 35 від 11.05.2011 року на суму 219382,90 грн., у т.ч. ПДВ - 36563,82 грн.;

- № 38 від 12.05.2011 року на суму 219539,10 грн., у т.ч. ПДВ - 36589,85 грн.;

- № 41 від 12.05.2011 року на суму 219851,50 грн., у т.ч. ПДВ - 36641,92 грн.;

- № 39 від 12.05.2011 року на суму 218914,30 грн., у т.ч. ПДВ - 36485,72 грн.;

- № 44 від 13.05.2011 року на суму 219695,30 грн., у т.ч. ПДВ - 36615,88 грн., що були відображені ТОВ "Миромед" в Реєстрі отриманих та виданих податкових накладних за травень місяць 2011 року.

Аналіз змісту вказаних податкових накладних вказує на те, що вони містять усі обовязкові реквізити передбачені п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (далі ПК України), зокрема, визначено місцезнаходження Виконавця послуг (ТОВ "Юла - Люкс") 51900, м. Дніпродзержинськ, Прохідний тупик, 10.

Згідно свідоцтва про взяття на облік наявного в матеріалах справи вбачається, що підтвердженим у встановленому Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" порядку місцезнаходженням ТОВ "Юла - Люкс" є 51900, м. Дніпродзержинськ, Прохідний тупик, 10.

Отже, суд дійшов висновку, що податкові накладні виписані ТОВ "Юла - Люкс", на підставі яких ТОВ "Миромед" сформовано податковий кредит за травень 2011 року в розмірі 533670,00 грн., не мають недоліків.

На підтвердження факту використання придбаного у ТОВ "Юла - Люкс" товару у своїй господарській діяльності підприємством позивача, судом було встановлено, що між ТОВ "Миромед" (Замовник) та ЗАТ ВТФ "МТН - Полтава" (Переробник) укладено Договір № 6 від 04.05.2011 року.

У відповідності до п. 1.1. Договору № 6 від 04.05.2011 року, Замовник доручає, Переробник зобов'язується виконати, відповідно до Договору роботу по переробці нафтогазоконденсатної суміші, в готову продукцію, Замовник зобов'язується прийняти виконану роботу і сплатити Переробнику кошти за виконану ним роботу.

Згідно умов п. 2.1. Договору № 6 від 04.05.2011 року, результатом виконаних робіт є:

- компонент автомобільного палива ТУ У 320.23276153.002-99;

- компонент палива дизельного ТУ У 23.2-00149943-542-2001;

- мазут ДСТУ 4058-2001 або залишок кубовий ТУ У 23.2-23276153-001-2004.

Виходячи з умов п. 5.1. Договору № 6 від 04.05.2011 року, сторони домовились про те, що підтвердженням факту належного виконання умов Договору є видача готової продукції проводиться у відповідності з Протоколом та оформляється видатковою накладною з зазначенням виду та кількості виготовленої продукції.

Розрахунки за надані послуги з приводу переробки нафтогазоконденсатної суміші Позивачем у безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на користь ЗАТ ВТФ "МТН - Полтава" підтверджується платіжними дорученнями на загальну суму 138443,90 грн., а саме:

- № 1 від 16.05.2011 року на суму 47206,05 грн.;

- № 3 від 18.05.2011 року на суму 52643,68 грн.;

- №6 від 20.05.2011 року на суму 28286,02 грн.;

- № 12 від 25.05.2011 року на суму 875,00 грн.;

- № 17 від 27.05.2011 року на суму 9433,16 грн.

В матеріалах справи містяться накладні, виписані ЗАТ ВТФ "МТН - Полтава" у травні 2011 року на загальну суму 138443,90 грн., у т.ч. ПДВ 23073, 98 грн., а саме:

- № 5/05 від 14.05.2011 року на суму 137568,90 грн., у т.ч. ПДВ 22928,15 грн.;

- № 1/05 від 14.05.2011 року на суму 875,00 грн., у т.ч. ПДВ 145,83 грн..

Судом зясовано, що вказані податкові накладні містять усі обовязкові реквізити, передбачені п. 201.1 ст. 201 ПК України.

Порядок формування податкового кредиту здійснюється відповідно до ст. 198 ПК України.

Згідно п. 198.3. ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Виходячи з вимог пп. "а" п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання послуг.

У відповідності до п. 198.2. ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6. ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Проаналізувавши норми чинного законодавства та фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про те, що ТОВ "Миромед" мало достатні і передбачені Податковим Кодексом України підстави для віднесення Позивачем сум ПДВ сплачених на користь ТОВ "Юла - Люкс" до складу податкового кредиту травня 2011 р. у розмірі 533670,00 грн., оскільки умови Договору фактично були виконані в повному обсязі, що підтверджують Акти прийому передачі виконаних робіт.

При цьому, суд відмічає, що жодним нормативно - правовим актом не передбачена обов'язкова наявність інших документів, окрім тих, які засвідчують факти здійснення господарських операцій, а саме, Акти прийому - передачі виконаних робіт.

Відповідачем не надано до суду доказів, які підтверджують та встановлюють спеціальні вимоги по обовязковому складанню та наявності інших документів для підтвердження здійснення господарських операцій.

Таким чином, взаємовідносини Позивача з його контрагентом ТОВ "Юла - Люкс" мають реальний характер та підтверджені первинними документами.

Відповідно, докази, наведені Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова в Акті перевірки як підтвердження того, що контрагенти Позивача виконували умови Договору без мети реального настання правових наслідків та з метою штучного формування податкового кредиту не відповідають фактичним обставинам справи, та не можуть бути прийняті до уваги.

Враховуючі викладене, ТОВ "Миромед" правомірно віднесло суму по ПДВ до податкового кредиту в травні 2011 року у розмірі 533670,00 грн..

Суд також вважає за доцільне зазначити, що укладені між Позивачем та його контрагентами договори не були визнані недійсними, а факти сплати ціни за отримані послуги та товар підтверджується платіжними дорученнями.

Щодо твердження відповідача про нікчемність правочинів в силу ст. ст. 203, 215, 228 ЦК України, суд не погоджується з такими твердженнями Відповідача з огляду на таке.

Відповідно до ч. 5 ст. 203 ЦК України, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) цієї вимоги є підставою недійсності правочину.

Згідно з ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Отже, основним критерієм для того, аби вважати правочин нікчемним, є його недійсність, встановлена законом, а не актом податкової перевірки.

Стаття 215 ЦК України визначає підстави для визнання правочину недійсним. Серед іншого, вказаною нормою передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Взаємовідносини Позивача з контрагентом (ТОВ "Юла - Люкс") мають реальний характер, підтверджені первинними документами бухгалтерського обліку, які є дійсними, їх дійсність податковим органом не оскаржувалось.

Суд відзначає, що правовідносини з приводу нікчемності правочинів унормовані ст. 228 ЦК України, відповідно до якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (ч. 1 ст. 228 ЦК України); правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним (ч. 2 ст. 228 ЦК України); у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави (ч. 3 ст. 228 ЦК України).

Дослідивши зібрані у справі докази, суд відмічає, що по господарським операціям, які були проведені між Позивачем та ТОВ "Юла - Люкс" в травні 2011 року, контрагентом Позивача було сформовано податкові зобовязання, що підтверджується декларацією по ПДВ за травень 2011 року.

Крім цього, реальність здійснених господарських операцій між Позивачем та його контрагентом підтверджується також товарно - транспортними накладними, які були виписані на підставі договору перевезення від 05.05.2011 року між ТОВ "Миромед" і фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2

За таких обставин, висновок Відповідача щодо порушення Позивачем вимог ст. ст. 203, 215, 228 ЦК України за взаємовідносинами із ТОВ "Юла - Люкс" є необґрунтованим.

Посилання на відсутність у ТОВ "Юла - Люкс" умов для здійснення основного виду діяльності, а також на відсутність трудових ресурсів та необхідні основні фонди та обладнання для виконання укладених угод, які виконувались протягом перевіряємого періоду також є необґрунтованими, оскільки зазначена обставина не є підставою для визнання правочинів нікчемними та позбавлення платника податку права на відображення сум до складу податкового кредиту, у разі, якщо Позивач виконав усі передбачені законом умови і має всі документальні підтвердження реальності цих послуг.

Як вже відмічалося раніше, фактичні обставини справи свідчать про те, що спірні договори мають реальний характер.

Згідно ст. 19 Конституції України ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавство.

Чинним законодавством не передбачено обовязок Позивача перевіряти своїх контрагентів за угодами (правочинами, договорами) на предмет їх фактичного та адміністративного-майнового стану.

Таким чином, при укладенні угод перевірка таких фактів, як фактичний та адміністративно-майновий стан контрагентів, не є обовязком субєкта господарювання (Позивача по цій справі).

Пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України встановлює принцип права, що визначає забезпечення доведеності вини.

Субєкт господарювання (Позивач по справі) може нести відповідальність у вигляді визнання недійсними (нікчемними) юридично значимих дій, вчинених юридичною особою, лише за умови наявності вини субєкта господарювання, тобто коли субєкт господарювання знав або міг знати про існування зазначених фактів.

Отже, керуючись нормою прямої дії, Позивачу, як на момент укладання спірних правочинів, так і на момент фактичного виконання умов договору (травень 2011 р.), не було відомо, не могло бути відомо та не повинно бути відомо про фактичний та адміністративно-майновий стан ТОВ "Юла - Люкс".

Вирішуючи спір, суд вважає також за необхідне керуватись правовими позиціями Верховного Суду України, які викладені у постанові Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009р. № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", адже правочини між Позивачем та його контрагентами були укладені у цивільних (господарських) правовідносинах (далі - Постанова Пленуму ВСУ № 9).

Відповідно до п. 18 Постанови Пленуму ВСУ № 9, "Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК:

1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина;

2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Наслідки вчинення правочину, що порушує публічний порядок, визначаються загальними правилами (стаття 216 ЦК)".

Суд, вивчивши зміст акту перевірки, наголошує на тому, що даний документ не містить жодних фактичних даних, які б засвідчували наявність в діяльності Позивача обставин, котрі передбачені ч. 1 ст. 228 ЦК України (з урахуванням викладених в Постанові Пленуму ВСУ № 9 правових позицій) як ознак нікчемності спірних правочинів.

Отже, доводи Відповідача про нікчемність договору № 30/111 від 03.05.2011 року є помилковим.

Окрім цього, суд відмічає, що Позивач та його контрагент ТОВ "Юла - Люкс" є належними субєктами господарювання України (юридичними особами), що набули правоздатності та внесені до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Таким чином, у Відповідача не має законних підстав вважати, що у контрагента Позивача (ТОВ "Юла - Люкс") відсутні необхідні умови для досягнення результатів відповідної фінансово-господарської діяльності.

Крім того, суд відмічає, що відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідач правомірність винесеного податкового повідомлення рішення належним чином не довів. Висновки перевіряючих осіб, що викладені у акті перевірки, не підкріплені жодними доказами і носять характер субєктивних припущень.

Враховуючі викладене, позовні вимоги ТОВ "Миромед" про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення - рішення є повністю обґрунтованими та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст. 7-11, ч. 1 ст. 158, ст. 159, ч. ч. 1, 2 ст. 160, ст. 161, ч. 1 ст. 162, ст. 163 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Миромед" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити в повному обсязі.

Визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 30.09.2011 року № НОМЕР_1 винесене Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова.

< Текст > < Сума задоволення > < Текст >

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили у порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

Суддя М.О. Лук'яненко

Повний текст постанови виготовлено 28 листопада 2011 року.

З оригіналом згідно. Оригінал знаходиться в матеріалах справи. Постанова не набрала законної сили< Список >

Суддя М.О. Лук'яненко секретар Ю.М. Тарасюк< Список >