Ухвала суду № 54224322, 01.12.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

01 грудня 2015 року м. Київ № 826/25983/15

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шулежко В.П., розглянувши матеріали адміністративного позову Державного видавництва «Преса України» Державного управління справами до державного виконавця відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Савчук К.П., відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві про визнання протиправними дій, скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Державне видавництво «Преса України» Державного управління справами до державного виконавця відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Савчук К.П., відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві про визнання протиправними дій, скасування постанови від 30.10.2015 у ВП № 48872370 про стягнення з боржника виконавчого збору.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 107 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства і чи підсудна позовна заява даному адміністративному суду.

Дослідивши позову заяву та додані до неї матеріали справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа адміністративної юрисдикції (адміністративна справа) - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін суб'єкт владних повноважень позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України).

Пунктом 1 ч. 2 ст. 17 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно - правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Частиною 1 ст. 181 КАС України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державних виконавців) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Тобто, якщо законом встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, то це виключає юрисдикцію адміністративних судів у такій категорії справ.

Інший порядок судового оскарження визначено, зокрема, Господарським процесуальним кодексом України (Розділ ХІV - Виконання рішення, ухвали, постанови).

Статтею 121-2 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень. Ухвалу може бути оскаржено у встановленому цим Кодексом порядку.

Оскільки, Господарським процесуальним кодексом України визначено інший порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби при виконанні судових рішень, ухвалених за правилами господарського судочинства, то такі справи не відносяться до юрисдикції адміністративних судів.

Між тим, частиною 2 ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку.

Згідно з ч. 4 ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї матеріалів, позивач оскаржує дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Савчук К.П. та постанову відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві про стягнення з боржника виконавчого збору від 30.10.2015 у виконавчому провадженні № 48872370, відкритого з виконання наказу №910/20380/13, виданого 15.12.2014 Господарським судом міста Києва про стягнення з Державного видавництва «Преса України» Державного управління справами на користь ПрАТ «Президент-Готель» боргу у розмірі 2 657 912,33 грн.

Враховуючи викладене, беручи до уваги те, що позивач є стороною вказаного виконавчого провадження (боржником) та оскільки спірні правовідносини виникли у межах виконання наказу Господарського суду, суд приходить до висновку, що даний позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Аналогічна правова позиція з цього приводу викладена в постанові Верховного Суду України від 30.06.2015 у справі №21-278а15, висновки яких є обов'язковими для врахування судами у відповідності до положень ст.244-2 КАС України.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі «Zand v. Austria» вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з <...> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <...>». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 109 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

За таких обставин, оскільки дану позовну заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, суд вважає за доцільне відмовити у відкритті провадження та роз'яснити, що заявлені позовні вимоги належить розглядати в порядку господарського судочинства.

Керуючись ч.1 ст. 109, ст.160 КАС України, суд,

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом Державного видавництва «Преса України» Державного управління справами до державного виконавця відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Савчук К.П., відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві про визнання протиправними дій, скасування постанови.

Копію ухвали разом з позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами невідкладно надіслати позивачу.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 5-ти денний строк з дня отримання ухвали.

Суддя В.П. Шулежко