ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
09 вересня 2015 року № 826/16291/15
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва - Шулежко В.П., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до Підприємства з іноземними інвестиціями «АМІК УКРАЇНА» про застосування заходів реагування,
В С Т А Н О В И В:
З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (далі - позивач, ГУ ДСНС України у м. Києві) до Підприємства з іноземними інвестиціями «АМІК УКРАЇНА» (далі - відповідач, ПІІ «АМІК УКРАЇНА») про застосування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю) у вигляді повного зупинення роботи АЗС ПІІ «АМІК УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 30603572) за адресою: проспект Правди, 5 у Подільському районі м. Києва, визначення способу виконання судового рішення у порядку, передбаченому наказом МНС України від 21.10.2004 №130 «Про затвердження Інструкції про порядок та умови застосування органами державного пожежного нагляду запобіжних заходів», зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 08.11.2004 за №1416/10015 шляхом відключення джерела електроживлення, накладення печаток на розподільчі електрощити та вхідні двері приміщень ПІІ «АМІК УКРАЇНА» за адресою: проспект Правди, 5 у Подільському районі м. Києва.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що під час проведення перевірки було виявлено ряд порушень правил техногенної і пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей. Виявлені порушення, за переконанням уповноваженого представника позивача, свідчать про необхідність повного зупинення подальшої роботи підприємства. З метою попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об'єктах відповідача порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, позивач звернувся до суду із позовом про застосування заходів реагування.
Відповідач надав суду письмові заперечення на позовну заяву, в яких посилався на те, що порушення вказані у акті перевірки не відповідають дійсності взагалі, та зазначає, що акт перевірки не є належним доказом. Також відповідач вказував на те, що позивачем не надано обґрунтування того, яким чином всі перелічені порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки створюють реальну загрозу життю та здоров'ю людей. Зазначив, що позивачем не вказано конкретних підстав для застосування заходів реагування у вигляді зупинення АЗС відповідача. Просив відмовити у задоволенні позову.
Суд на підставі ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України розглядає справу без проведення судового засідання на підставі поданих сторонами доказів та матеріалів.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
На виконання розпорядження Kабінету Міністрів України від 14.05.2015 № 476-р «Про затвердження плану основних заходів цивільного захисту на 2015 рік» та з урахуванням положень Кодексу цивільного захисту України від 02.10.2012 № 5403-VI, Інструкції з організації роботи органів державного пожежного нагляду, затвердженої наказом МНС від 25.05.2012 № 863 «Про затвердження Порядку проведення перевірок органами Державної інспекції техногенної безпеки України та визначення такими, що втратили чинність, деяких наказів МНС України», зареєстрований у Міністерстві юстиції 25.06.2012 № 1054/1366, Подільським районним управлінням Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві видано наказ від 30.06.2015 №62 про проведення перевірки території та приміщень ПІІ «АМІК УКРАЇНА» за адресою: м. Київ, проспект Правди, 5.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.02.2012 №306 «Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки» ПІІ «АМІК Україна», розташоване за адресою: проспект Правди, 5 у Подільському районі м. Києва, є об'єктом з високим ступенем ризику.
На основі вищезазначеного наказу від 30.06.2015 №62, посвідчення від 14.07.2015 №104 в період з 20.07.2015 по 27.07.2015 проведено планову перевірку додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки ПІІ «АМІК УКРАЇНА» за адресою: проспект Правди, 5 у Подільському районі м. Києва.
Повідомлення про проведення планової перевірки від 02.07.2015 №27/1513 надіслано рекомендованим листом на адресу ПІІ «АМІК Україна», що підтверджується копією фіскального чека від 02.07.2015, копія якого наявна в матеріалах справи.
Присутнім під час здійснення планової перевірки був начальник АЗС №11-25 ПІІ «АМІК Україна» ОСОБА_1, який є відповідальним за пожежну безпеку на АЗС на підставі наказу від 13.07.2015 №161-П.
За результатами перевірки позивачем складено акт від 27.07.2015 №118, яким встановлено 21 порушення вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
Акт перевірки отримано начальником АЗС ОСОБА_1, про що свідчить підпис в акті, зауваження до акту не надавались.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, повно та всебічно дослідивши наявні матеріали, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.
Кодекс цивільного захисту України регулює відносини, пов'язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов'язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.
Статтею 55 Кодексу цивільного захисту України від 02.10.2012 передбачені заходи щодо забезпечення пожежної безпеки, відповідно до частини першої якої забезпечення пожежної безпеки на території України, регулювання відносин у цій сфері органів державної влади, органів місцевого самоврядування та суб'єктів господарювання і громадян здійснюються відповідно до цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів.
Діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств, установ та організацій. Зазначена вимога відображається у трудових договорах (контрактах), статутах та положеннях (частина друга статті 55 Кодексу цивільного захисту України).
Відповідно до ст. 64 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.
Згідно з ст. 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V.
Статтею 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.
Планові та позапланові заходи здійснюються в робочий час суб'єкта господарювання, встановлений його правилами внутрішнього трудового розпорядку.
Згідно частини 5 статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути призупинені виключно за рішенням суду.
Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб'єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.
Частина 11 статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачає, що плановий чи позаплановий захід повинен здійснюватися у присутності керівника або його заступника, або уповноваженої особи суб'єкта господарювання.
Згідно з ч. 4 ст. 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу.
Згідно з ч. 6, 7 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт.
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.
На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.
Згідно зі ст. 51 Кодексу цивільного захисту України, діяльність із забезпечення техногенної безпеки є складовою виробничої, експлуатаційної та іншої діяльності відповідних посадових осіб і працівників підприємств, установ, організацій. Ця вимога відображається у відповідних статутах або положеннях.
Забезпечення техногенної безпеки суб'єкта господарювання покладається на його керівника.
Також, статтею 55 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств, установ та організацій. Зазначена вимога відображається у трудових договорах (контрактах), статутах та положеннях.
Забезпечення пожежної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання.
Судом встановлено, що всі перелічені порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки зазначені в акті перевірки створюють реальну загрозу життю та здоров'ю людей, які працюють, перебувають на підприємстві, а також особам, які будуть здійснювати гасіння виниклої пожежі), а саме:
приміщення АЗС не обладнані автоматичними установками пожежогасіння (р.5 п.1.2 Правил пожежної безпеки України, п.4.11 Інструкції щодо вимог пожежної безпеки під час проектування автозаправних станцій»), дане порушення не дозволить обмежити розповсюдження полум'я на ранній стадії виникнення пожежі, чим створюється загроза безпеці людей);
стіни на шляхах евакуації приміщень АЗС оздоблені горючими матеріалами (р.3 п.2.23 Правил пожежної безпеки України, п. 5.24 ДБН В.1.1-7-2002 «Пожежна безпека об'єктів будівництва»), наявність даного порушення сприяє інтенсивному розповсюдження полум'я, оскільки вони не мають нормативно встановлених меж вогнестійкості та меж: поширення вогню по ним;
на шляхах евакуації з приміщень АЗС допускається влаштування розсувних дверей, які перешкоджають вільній евакуації людей (р.3 п.2.37 Правил пожежної безпеки України) Евакуація людей під час пожежі - це вимушений процес виведення людей із зони, де є можливість впливу на них небезпечних чинників пожежі. Умовами необхідними, які забезпечують ефективну евакуацію, є: мінімальний час, за який можна залишити приміщення при пожежах, аваріях; найкоротша відстань від місця аварії до виходу назовні; безпечний шлях проходження людей до виходу;
в приміщені АЗС електричні розетки, вимикачі, перемикачі встановлені на горючій основі без підкладання під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити електроприладу на 1 см з кожного боку (р.4 п.1.17. Правил пожежної безпеки України) - дане порушення може призвести до загорання горючого матеріалу та виникнення і розповсюдження пожежі;
не витримані мінімальні відстані (протипожежні розриви) від АЗС до об'єктів розташованих поза територією, а саме території ринку (місць масового скупчення людей) (р.6 п.10.1 Правил пожежної безпеки України, табл. 7.9* ДБН 360-92** «Містобудування, планування і забудова міських і сільських поселень», п. 2.1.4. Інструкції щодо вимог пожежної безпеки під час проектування АЗС, чим створює загрозу життю та здоров'ю працівників, відвідувачів АЗС та осіб працюючих на ринку при виникненні надзвичайної ситуації;
на території АЗС не витримані мінімальні відстані між підземним резервуаром палива до операторської (з прорізом стіни у будівлі) не менше 9 м, між паливороздавальною колонкою до майданчику автоцистерни не менше 9 м, між паливороздавальною колонкою до операторської не менше 9 м (з прорізом стіни у будівлі), між майданчиком автоцистерни до операторської не менше 9 м (з прорізом стіни у будівлі) (р.6 п.10.1 Правил пожежної безпеки України, п. 2.2.3 Інструкції щодо вимог пожежної безпеки під час проектування АЗС), у зв'язку з чим створює загрозу життю та здоров'я оператору при виникненні надзвичайної ситуації;
майданчик для АЦ не огороджений по периметру бортиком висотою не менше як 0,2 м, місця в'їзду (виїзду) на майданчик для АЦ не облаштовані похилими підвищеннями (пандусами) з ухилом не менше як 2 % (р.6 п.10.1. Правил пожежної безпеки України, п. 2.1.1 Інструкції щодо вимог пожежної безпеки під час проектування АЗС), чим створює загрозу життю та здоров'ю працівників, відвідувачів АЗС при виникненні надзвичайної ситуації;
не передбачено влаштування протипожежного водопостачання для зовнішнього пожежогасіння АЗС (р.6 п.10.1 Правил пожежної безпеки України, п. 4.2 Інструкції щодо вимог пожежної безпеки під час проектування АЗС). До протипожежного водопостачання належать водойми (ставки, річки, озера, басейни, канали, градирні, резервуари), насосні станції, мережа трубопроводів на території об'єкта з гідрантами (зовнішній протипожежний водогін), а також мережа трубопроводів у будинках, спорудах з пожежними кранами (внутрішній протипожежний водогін). В разі виникнення пожежі відсутність гідрантів створить перешкоду діям працівникам підрозділів ДСНС, які будуть здійснювати гасіння пожежі, у зв'язку з чим збільшується час ліквідації надзвичайної ліквідації, що може призвести до загрози життю та понесенню значних матеріальних збитків товариству;
на території здійснюється господарська діяльність без оформлення декларації відповідності матеріально-технічної бази суб'єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки (порушення р.1 п.4 Правил пожежної безпеки України, п.2 ст. 57 Кодексу цивільного захисту України);
не проведена ідентифікація об'єкту АЗС з розробкою планів локалізації і ліквідації аварійних ситуацій та аварій, а також впровадження в експлуатацію систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у випадку їх виникнення (порушення п.п. 1.4, 3.1.1 Правил техногенної безпеки у сфері цивільного захисту на підприємствах, в організаціях, установах та на небезпечних територіях);
не складено та не погоджено номенклатуру та норми накопичення матеріального резерву;
не розроблено посадову інструкцію особи, на яку покладено відповідні функції з організації виконання вимог техногенної безпеки та цивільного захисту, що є порушенням норм законодавства України. До роботи на АЗС допускаються лише особи, які пройшли навчання за програмою пожежно-технічного мінімуму і мають про це відповідне посвідчення.;
не створено об'єктова комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій;
не заведено журнал реєстрації вступного інструктажу з питань техногенної безпеки для працівників які приймаються на роботу та за місцем роботи;
не укладена угода на постійне та обов'язкове обслуговування об'єкту з державною аварійно-рятувальною службою відповідно до вимог законодавства;
не розроблено та не затверджено керівником об'єкта Положення про об'єктову комісію з питань техногенно-екологічної безпеки;
не визначено наказом персональний склад евакуаційних органів;
не проведено розрахунків потреби та не забезпечено працюючий персонал засобами індивідуального захисту;
Засобами індивідуального захисту (313) - це засоби, що призначені для захисту людей від радіоактивних, отруйних і сильнодіючих ядучих речовин, а також бактеріальних засобів особи, які задіяні в оповіщенні локалізації та ліквідації аварійних ситуацій та аварій;
не заведено необхідні документи щодо планування евакуації працівників АЗС та членів їх сімей у разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій;
не вивішені на видному місці відповідні інструкції щодо виконання вимог техногенної безпеки та порядку дій персоналу у разі виникнення надзвичайної ситуації, дана Інструкція є обов'язковою для виконання всім персонал АЗС;
відсутній інформаційно-довідковий куточок з питань захисту співробітників та їх дій у надзвичайних ситуаціях для АЗС, не дозволить швидкому з орієнтуванню працюючого персоналу об'єкта при виникнення пожежі, що призведе до загрози їх здоров'ю та життю людей.
Виявлені порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що зафіксовані в акті перевірки на час розгляду справи ніяким чином відповідачем не спростовані та не надано належних доказів щодо усунення виявлених порушень чи спростування встановлених відносно нього порушень.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідач стверджує, що акт перевірки не є належним доказом у справі, однак відповідно до ч. 7 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» саме на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг має право звернутись у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.
Відповідач стверджує, що порушення, вказані в акті перевірки не відповідають дійсності, однак зауважень чи заперечень до акту перевірки, доказів в спростування виявлених порушень не надав.
Щодо тверджень відповідача стосовно того, що позивач просить суд зупинити експлуатацію об'єктів без обмеження в часі, а також, що зупинення спричинить залишення робітників підприємства без роботи, суд зазначає, що продовження експлуатації приміщень з порушеннями вимог Правил пожежної безпеки, які створюють небезпечні умови праці для життя та здоров"я людей, є грубим порушенням вимог законодавства, водночас, застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення подальшої роботи ПІІ «Амік Україна» є тимчасовим заходом і відновлення роботи підприємства залежить від усунення ним порушень, встановлених під час перевірки.
Відповідно до ч. 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Відповідно до пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення.
З аналізу викладених положень, орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної чи техногенної безпеки, на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємства, що свідчить про безпідставність тверджень відповідача про обрання позивачем неналежного способу звернення до суду.
При цьому, слід зазначити, що застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення будівництва, є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об'єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. ст. 69, 70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Виявлені порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що зафіксовані в акті перевірки на час розгляду справи відповідачем не спростовані та не надано належних доказів щодо усунення повністю виявлених порушень чи спростування встановлених відносно нього порушень.
Окрім того, суд звертає увагу відповідача, що останній не позбавлений права на звернення до суду із заявою про скасування заходів реагування, застосованих судом за результатом розгляду даної справи, якщо обставини, які стали підставою для вжиття заходів реагування, перестали існувати або усунуті, що підтверджується відповідними доказами. Така заява подається до адміністративного суду, який прийняв постанову про застосування відповідних заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) в порядку, встановленому ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України.
На думку суду, позивач надав достатньо належних доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовується позов.
Враховуючи вищевикладене, системно проаналізувавши правові норми чинного законодавства, виходячи з наявних доказів у справі, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються постанови суду про повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо це загрожує життю та/або здоров'ю людей.
Враховуючи положення ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись вимогами ст.ст. 94, 160-162, 183-2, 254 КАС України, суд,
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві задовольнити повністю.
Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення роботи АЗС Підприємства з іноземними інвестиціями «АМІК Україна» (код ЄДРПОУ 30603572), за адресою: проспект Правди, 5 у Подільському районі міста Києва.
Визначити спосіб виконання судового рішення у порядку, передбаченому наказом МНС України від 21.10.2004 №130 "Про затвердження Інструкції про порядок та умови застосування органами державного пожежного нагляду запобіжних заходів", зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 08.11.2004 №1416/10015, шляхом відключення джерела електроживлення, накладення печаток на розподільчі електрощити та вхідні двері приміщень АЗС Підприємства з іноземними інвестиціями «АМІК Україна» (код ЄДРПОУ 30603572), за адресою: проспект Правди, 5 у Подільському районі міста Києва.
Обов'язок, щодо забезпечення виконання рішення покласти на Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві.
Постанова підлягає негайному виконанню.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.
Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя В.П. Шулежко
Судове рішення № 54224287, Окружний адміністративний суд міста Києва було прийнято 09.09.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 826/16291/15. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: