Постанова № 54224272, 03.12.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

03 грудня 2015 року письмове провадження № 826/12916/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Арісірія Р.О., суддів: Кузьменка В.А., Огурцова О.П., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1до третя особа Міністерства юстиції України Головне територіальне управління юстиції у Черкаській областіпроскасування наказу, поновлення на роботі

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1, позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України (далі по тексту - Мінюст, відповідач), третя особа - Головне територіальне управління юстиції у Черкаській області (далі по тексту - третя особа), в якому, з урахуванням заяви від 01.09.2015 про зміну позовних вимог, прийнятої судом у попередньому судовому засіданні 01.09.2015, просить суд:

визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 03.06.2015 № 1796/к про звільнення ОСОБА_1;

поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Головного територіального управління юстиції з питань державної реєстрації - начальника Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Черкаській області;

стягнути з Міністерства юстиції України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 04.06.2015 по дату винесення судового рішення;

постанову суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Головного територіального управління юстиції з питань державної реєстрації - начальника Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Черкаській області та в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць допустити до негайного виконання.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем вимог Кодексу законів про працю України (далі по тексту - КЗпП України), зокрема, що звільнення за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу. Позивачу ж було запропоновано лише одну посаду, а не всі наявні вакантні посади. Також позивач посилається на порушення відповідачем при його звільненні вимог частини першої статті 42 КЗпП України в частині переважного права на залишенні його на роботі, а також вважає, що фактично скорочення його посади не відбулось.

Відповідач та третя особа у письмових запереченнях на позов зазначали про необґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1, позаяк останнього було звільнено за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України не у зв'язку зі скороченням, а у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці. Від запропонованої посади ОСОБА_1 відмовився. Крім того, у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці посада, на яку позивач просить його поновити, не є рівноцінною посаді, яку останній займав до звільнення та яка наразі не існує.

Представник позивача у судовому засіданні позовну заяву підтримав з підстав, викладених у позові.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях на позов.

Третя особа явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечила.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи не прибуття у судове засідання третьої особи, судом ухвалено про продовження розгляду адміністративної справи в письмовому провадженні.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 наказом Міністерства юстиції України від 22.07.2014 № 1432/к призначений на посаду начальника реєстраційної служби Головного управління юстиції у Черкаській області зі збереженням 9 рангу державного службовця в порядку переведення з Державної інспекції сільського господарства в Черкаській області.

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 21 січня 2015 року № 17 «Питання оптимізації діяльності центральних органів виконавчої влади системи юстиції» ліквідовано Державну реєстраційну службу та Державну виконавчу службу. Покладено на Міністерство юстиції завдання і функції з реалізації державної політики у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), з питань державної реєстрації актів цивільного стану, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, договорів комерційної концесії (субконцесії), з питань реєстрації (легалізації) об'єднань громадян, інших громадських формувань, статутів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, якщо їх реєстрація передбачена законами, статуту територіальної громади м. Києва, державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб'єктів інформаційної діяльності.

Пунктом 2 наведеної Постанови установлено, що Міністерство юстиції є правонаступником Державної реєстраційної служби та Державної виконавчої служби, що ліквідуються, в частині реалізації державної політики у сферах, зазначених у пункті 1 цієї постанови.

Наказом Міністерства юстиції України від 30.01.2015 № 115/5 «Деякі питання діяльності територіальних органів Міністерства юстиції України» перейменовано головні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі на головні територіальні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі. Крім того, затверджено Типову структуру головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі (пункти 1, 2 Наказу).

Також вказаним наказом затверджено зміни до деяких нормативно-правових актів, зокрема, до Положення про Головні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 23 червня 2011 року № 1707/5, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 23 червня 2011 року за № 759/19497 (пункт 5 Наказу).

Як вбачається з Витягу протоколу засідань Кадрової комісії Міністерства юстиції України від 07.02.2015, яка була утворена наказом відповідача від 05.02.2015 № 209/к, на підставі наказу Міністерства юстиції України від 02.02.2015 № 139/5 «Про затвердження переліку головних територіальних управлінь юстиції», у зв'язку із впровадженням нових структур та штатної чисельності головних територіальних управлінь юстиції в областях та місті Києві від 06.02.2015 проводиться засідання Кадрової комісії щодо підбиття підсумків добровільного тестування та вивчення професійних, ділових якостей керівних працівників головних управлінь юстиції в областях та у місті Києві для зайняття посад головних територіальних управлінь юстиції в областях та у місті Києві.

Зазначеною комісією прийнято рішення попередити позивача про скорочення посади начальника реєстраційної служби Головного управління юстиції у Черкаській області та запропонувати посаду головного спеціаліста відділу реєстрації актів цивільного стану управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Черкаській області.

08 лютого 2015 року Міністром юстиції України Петренком П.Д. запропоновано ОСОБА_1 зайняти посаду головного спеціаліста відділу реєстрації актів цивільного стану управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Черкаській області та попереджено про наступне звільнення з займаної посади за пунктом 1 статті 40 КЗпП України після закінчення 2-х місячного строку у разі відмови позивачем обійняти запропоновану посаду.

З 30.03.2015 позивач перебував у стані тимчасової непрацездатності та 02.06.2015 приступив до виконання службових обов'язків та написав заяву на ім'я Міністра юстиції України, якою відмовився від запропонованої посади.

Наказом Міністерства юстиції України від 03.06.2015 № 1796/к ОСОБА_1 звільнено з посади начальника реєстраційної служби Головного управління юстиції у Черкаській області відповідно до пункту 1 статті 40 КЗпП України.

Позивач, вважаючи своє звільнення незаконним, звернувся з даним позовом до суду за захистом своїх прав.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 40 Кодексу законів про працю України, який слід застосовувати додатково до норм Закону України «Про державну службу», трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Згідно частини 2 статті 40 Кодексу законів про працю України звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Статтею 49-2 Кодексу законів про працю України встановлено, що про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.

При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством (ч. 2 статті 49-2 КЗпП України).

Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. У разі якщо вивільнення є масовим, відповідно до статті 48 Закону України "Про зайнятість населення", власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про заплановане вивільнення працівників (ч. 3 статті 49-2 КЗпП України).

Державна служба зайнятості інформує працівників про роботу в тій самій чи іншій місцевості за їх професіями, спеціальностями, кваліфікаціями, а у разі їх відсутності - здійснює підбір іншої роботи з урахуванням індивідуальних побажань і суспільних потреб. У разі потреби особу може бути направлено, за її згодою, на професійну перепідготовку або підвищення кваліфікації відповідно до законодавства (ч. 5 статті 49-2 КЗпП України).

Частиною першою статті 42 Кодексу законів про працю України встановлено, що при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

Відповідно до роз'яснень пункту 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 6 листопада 1992 року № 9 розглядаючи трудові спори, пов'язані зі звільненням за п. 1 ст. 40 КЗпП, суди зобов'язані з'ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення. Іншого порядку Законом України «Про державну службу» не встановлено.

Як зазначалось вище, Міністерство юстиції є правонаступником Державної реєстраційної служби та Державної виконавчої служби, що ліквідуються, в частині реалізації державної політики у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), з питань державної реєстрації актів цивільного стану, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, договорів комерційної концесії (субконцесії), з питань реєстрації (легалізації) об'єднань громадян, інших громадських формувань, статутів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, якщо їх реєстрація передбачена законами, статуту територіальної громади м. Києва, державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб'єктів інформаційної діяльності.

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21 січня 2015 року № 17 «Питання оптимізації діяльності центральних органів виконавчої влади системи юстиції» Міністерством юстиції України наказом від 30.01.2015 № 115/5 «Деякі питання діяльності територіальних органів Міністерства юстиції України» перейменовано головні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі на головні територіальні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі. Крім того, затверджено Типову структуру головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі (пункти 1, 2 Наказу).

Також вказаним наказом затверджено зміни до деяких нормативно-правових актів, зокрема, до Положення про Головні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 23 червня 2011 року № 1707/5, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 23 червня 2011 року за № 759/19497 (пункт 5 Наказу).

Так, вказаними змінами до основних завдань головного територіального управління юстиції віднесено ті ж функції та завдання, які виконувались реєстраційними службами, які, у свою чергу, були структурними підрозділами головних управлінь юстиції, що забезпечують реалізацію повноважень Державної реєстраційної служби та підпорядковані безпосередньо Укрдержреєстру (абзац другий пункту 1 Положення про Головні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі згідно наказу Міністерства юстиції України від 03.07.2013 № 1330/5).

Наведене підтверджується, в тому числі, і Положенням про реєстраційну службу Головного управління юстиції у Черкаській області, затвердженим 27.01.2015 та погодженим першим заступником голови Державної реєстраційної служби України 28.01.2015.

Судом встановлено, що відповідачем проведено реорганізацію Головного управління юстиції у Черкаській області в Головне територіальне управління юстиції в Черкаській області.

11 лютого 2015 року заступником Міністра юстиції-керівником апарату затверджено штатний розпис Головного територіального управління юстиції в Черкаській області (долучено до матеріалів справи), з якого вбачається відсутньою посада начальника реєстраційної служби, проте наявна посада заступника начальника головного територіального управління юстиції з питань державної реєстрації - начальника управління державної реєстрації та заступника начальника управління державної реєстрації.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, який заперечує проти позову, не надано суду, в тому числі, на вимогу суду, штатного розпису Головного управління юстиції у Черкаській області, штатного розпису Головного територіального управління юстиції в Черкаській області станом на 03.06.2015, відомостей про вакантні посади за період з 08.02.2015 по 03.06.2015, положення про управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Черкаській області, посадової інструкції заступника начальника головного територіального управління юстиції з питань державної реєстрації - начальника управління державної реєстрації, посадової інструкції головного спеціаліста відділу реєстрації актів цивільного стану управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Черкаській області.

За таких підстав суд вважає, що відповідачем не спростовано доводи позивача про можливість вирішити питання про його переведення.

Згідно роз'яснень пункту 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 6 листопада 1992 року № 9 у випадках зміни власника підприємства (установи, організації) чи його реорганізації (злиття з іншим підприємством, приєднання до іншого підприємства, поділу підприємства, виділення з нього одного або кількох нових підприємств, перетворення одного підприємства в інше, наприклад, державного підприємства в орендне підприємство або підприємства в господарське товариство) дія трудового договору працівника продовжується (ч. 3 ст. 36 КЗпП в редакції від 19 січня 1995 року). При реорганізації підприємства або при його перепрофілюванні звільнення за п. 1 ст. 40 КЗпП може мати місце, якщо це супроводжується скороченням чисельності або штату працівників, змінами у їх складі за посадами, спеціальністю, кваліфікацією, професіями. Працівник, який був незаконно звільнений до реорганізації, поновлюється на роботі в тому підприємстві, де збереглося його попереднє місце роботи.

З огляду на невиконання відповідачем обов'язку, встановленого частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, суд позбавлений можливості достеменно встановити наявність змін в організації виробництва і праці, зокрема, раціоналізації робочих місць, введення нових форм організації праці, а також фактів скорочення чисельності або штату працівників.

Крім того, відповідачем не надано доказів пропонування ОСОБА_1 всіх наявних вакантних посад, які останній може обіймати відповідно до своєї кваліфікації, у тому числі і посади заступника начальника управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Черкаській області.

З нормативного тлумачення пункту 1 частини першої статті 40, частин першої та третьої статті 49-2 КЗпП України вбачається, що власник або уповноважений ним орган одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці зобов'язаний запропонувати працівникові всі наявні вакантні посади, які він може обіймати відповідно до своєї кваліфікації. Тобто вживає заходи до переведення працівника за його згодою на іншу роботу.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України в ухвалі від 4 серпня 2010 року та постановах від 10 березня 2015 року № 21-52а15, від 19 травня 2015 року № 21-107а15.

Відповідачем позивачу була запропонована лише посада головного спеціаліста відділу реєстрації актів цивільного стану управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Черкаській області.

Однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Враховуючи наведене, а також те, що по суті відбулась реорганізація Головного управління юстиції у Черкаській області в Головне територіальне управління юстиції у Черкаській області, суд приходить до висновку про недоведеність Міністерством юстиції України правомірності своїх дій під час звільнення ОСОБА_1, з огляду на що позовні вимоги позивача у частині визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України від 03.06.2015 № 1796/к про звільнення ОСОБА_1 визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Разом з тим, суд вважає необґрунтованими посилання позивача на порушення процедури його звільнення за відсутності подання голови Укрдержреєстру, що передбачено пунктом 8 Положення про реєстраційну службу Головного управління юстиції у Черкаській області з огляду на ліквідацію постановою Кабінету Міністрів України від 21 січня 2015 року № 17 «Питання оптимізації діяльності центральних органів виконавчої влади системи юстиції» Державної реєстраційної служби.

В частині позовних вимог ОСОБА_1 про поновлення його на посаді заступника начальника Головного територіального управління юстиції з питань державної реєстрації - начальника Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, суд приходить до наступних висновків.

Згідно частини 1 статті 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Згідно роз'яснень пункту 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 6 листопада 1992 року № 9 у випадках зміни власника підприємства (установи, організації) чи його реорганізації (злиття з іншим підприємством, приєднання до іншого підприємства, поділу підприємства, виділення з нього одного або кількох нових підприємств, перетворення одного підприємства в інше, наприклад, державного підприємства в орендне підприємство або підприємства в господарське товариство) дія трудового договору працівника продовжується (ч. 3 ст. 36 КЗпП в редакції від 19 січня 1995 року). При реорганізації підприємства або при його перепрофілюванні звільнення за п. 1 ст. 40 КЗпП може мати місце, якщо це супроводжується скороченням чисельності або штату працівників, змінами у їх складі за посадами, спеціальністю, кваліфікацією, професіями. Працівник, який був незаконно звільнений до реорганізації, поновлюється на роботі в тому підприємстві, де збереглося його попереднє місце роботи.

Позивача звільнено з посади начальника реєстраційної служби Головного управління юстиції у Черкаській області.

Згідно штатного розпису Головного територіального управління юстиції у Черкаській області скорочено посаду начальника реєстраційної служби, проте наявна посада заступника начальника головного територіального управління юстиції з питань державної реєстрації - начальника управління державної реєстрації та заступника начальника управління державної реєстрації.

Оскільки ОСОБА_1 обіймав посаду начальника реєстраційної служби Головного управління юстиції у Черкаській області, яка згідно пункту 1 Положення про реєстраційну службу Головного управління юстиції у Черкаській області, затвердженого 27.01.2015 та погодженого першим заступником голови Державної реєстраційної служби України 28.01.2015, діяла у складі Головного управління юстиції у Черкаській області, була його структурним підрозділом та безпосередньо підпорядкована Укрдержреєстру, поновлення останнього на посаду заступника начальника Головного територіального управління юстиції з питань державної реєстрації - начальника Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Черкаській області буде для позивача підвищенням по службі для державного службовця, оскільки позивач обійме посаду саме заступника керівника територіального органу.

З огляду на наведене, у суду відсутні підстави для поновлення позивача саме на посаду заступника начальника Головного територіального управління юстиції з питань державної реєстрації - начальника Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Черкаській області.

Згідно з частинами другою та третьою статті 36 КЗпП зміна підпорядкованості підприємства, установи, організації не припиняє дії трудового договору. У разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників.

Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом України в постанові від 28 жовтня 2014 року (№ рішення у ЄДРСР 41602330), у випадку незаконного звільнення працівника з роботи, його порушене право повинно бути відновлене шляхом поновлення його на посаді, з якої його було незаконно звільнено.

Згідно частини другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

З огляду на наведене та з метою захисту прав ОСОБА_1, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення зазначеної вище позовної вимоги шляхом поновлення позивача на посаді начальника реєстраційної служби Головного управління юстиції у Черкаській області з 04 червня 2015 року.

При цьому судом враховується, що саме до повноважень відповідача згідно пункту 14 Положення про Головні територіальні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 23 червня 2011 року № 1707/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 червня 2011 року за № 759/19497 із змінами і доповненнями, віднесено затвердження структури, штатного розпису та кошторису Головних територіальних управлінь юстиції.

В частині позовних вимог про стягнення з Міністерства юстиції України на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 04.06.2015 по дату винесення судового рішення, суд приходить до наступного.

Відповідно до частини другої статті 235 Кодексу законів про працю України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

До матеріалів адміністративної справи долучено довідку Головного територіального управління юстиції у Черкаській області від 18.08.2015 № 2367/4.1, відповідно до якої середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 становить 141,24 грн. Ні від позивача, ні від представника позивача заперечень щодо зазначеної суми до суду не надходило.

Відповідно до листа Міністерства праці та соціальної політики України від 09.09.2014 № 10196/0/14-14/13 «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2015 рік» кількість робочих днів у 2015 році становила: у червні - 20; у липні - 23; у серпні - 20; у вересні - 22; у жовтні - 22; у листопаді - 21.

Вимушений прогул позивача з 04.06.2015 (наступний день за днем звільнення) по 04.12.2015 (дата ухвалення судом рішення) становить: у червні з 04.06 по 30.06.2015 - 18 днів; у липні з 01.07. по 31.07.2015 - 23 дні; у серпні з 01.08 по 31.08.2015 - 20 днів; у вересні з 01.09. по 30.09.2015 - 22 дні; у жовтні з 01.10 по 31.10.2015 - 21 день (14 жовтня 2015 року - День захисника України); у листопаді з 01.11 по 30.11.2015 - 21 день; у грудні з 01.12 по 04.12.2015 - 4 дні. Загальна кількість днів вимушеного прогулу - 119 днів (18+23+20+22+21+15+4=129).

Отже, середній заробіток за час вимушеного прогулу дорівнює 18219,96 грн. (129 днів вимушеного прогулу * 141,24 грн. середньоденна заробітна плата = 18219,96 грн. ), який з вирахуванням податків та обов'язкових платежів підлягає стягненню з відповідача.

За таких обставин, позовна вимога про стягнення з Міністерства юстиції України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 04.06.2015 по дату винесення судового рішення підлягає задоволенню в частині стягнення 18219,96 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 04.06.2015 по 04.12.2015, за виключенням податків та обов'язкових платежів, які підлягають відрахуванню з суми 18219,96 грн.

Відповідно до пунктів 2, 3 частини першої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються постанови суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць, поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Відтак постанова суду в частині поновлення позивача на посаді начальника управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Черкаській області та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць підлягає негайному виконанню.

Відповідно негайному виконанню підлягає постанова суду в частині стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць, що дорівнює 3107,28 грн. за виключенням податків та обов'язкових платежів (141,24 грн. *22 - середня кількість робочих днів у липні - серпні 2015 та у вересні - жовтні 2015 становила 21,5 робочих днів, з округленням - 22 дні).

Згідно частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до частини третьої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до пункту 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI в редакції станом на час звернення позивача до суду з даним позовом. Оскільки відповідачем не надано доказів понесення документально підтверджених судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати присудженню не підлягають.

Керуючись статтями 11, 69-71, 94, 158-163, 167, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 03.06.2015 № 1796/к про звільнення ОСОБА_1

Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника реєстраційної служби Головного управління юстиції у Черкаській області з 04 червня 2015 року.

Стягнути з Міністерства юстиції України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 04 червня 2015 року по 04 грудня 2015 року в розмірі 18219,96 грн. (вісімнадцять тисяч двісті дев'ятнадцять грн. 96 коп.).

Допустити негайне виконання постанови суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника реєстраційної служби Головного управління юстиції у Черкаській області з 04 червня 2015 року та в частині стягнення з Міністерства юстиції України на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 04 червня 2015 року по 04 грудня 2015 року в межах суми стягнення за один місяць, що становить 3107,28 грн. (три тисячі сто сім грн. 28 коп.).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Головуючий Суддя Р.О. Арсірій

Судді В.А. Кузьменко

О.П. Огурцов