Постанова № 54224049, 17.08.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

17 серпня 2011 р. № 2-а- 9532/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панченко О.В. при секретарі судового засідання Кузьменко Ю.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

Управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова

до

Відкритого акціонерного товариства "Харківський цегельний завод № 13"

про

стягнення заборгованості ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства “Харківський цегельний завод № 13” та просить суд стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Харківський цегельний завод № 13” заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у сумі 1871, 61 грн. на користь Управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ВАТ “Харківський цегельний завод № 13” зареєстровано як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в Управлінні Пенсійного фонду України у Фрунзенському районі м. Харкова. Відповідач зобов'язаний сплачувати кошти на відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах відповідно до пунктів "б-з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах колишнім працівникам ВАТ “Харківський цегельний завод № 13”, товариство повинно вносити на рахунок ПФУ щомісячно до 25 числа. В травні місяці відповідачу було надіслано відповідне повідомлення № 153 від 17.05.2010 року, що складено на підставі відомостей відділів призначення пенсій органів Пенсійного фонду України. Проте, кошти у відшкодування витрат на виплату пенсій відповідачем у встановлений строк не сплачені, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість на загальну суму 1871,61 грн. Оскільки несвоєчасне відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій може призвести до затримки їх виплат, завдати шкоди інтересам громадян та державі, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Представник позивача у судове засідання не прибув, надав до суду заяву, в якій просив розглядати справу в порядку письмового провадження.

Відповідач у судове засідання не з’явився, свого уповноваженого представника не направив про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином в порядку передбаченого ст.ст. 33-35 КАС України.

Відповідно до приписів статті 35 КАС України, вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Оскільки матеріали справи містять докази, які в своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, а завданням адміністративного судочинства України згідно з ч.1 ст.2 КАС України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і неухильне дотримання судом вимог даної норм процесуального закону є обов'язковим в кожній адміністративній справі, то з огляду на приписи ст.41, ч.4 ст.122, ч.6 ст.128 КАС України судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі доказами.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів:

Судом встановлено, що ВАТ “Харківський цегельний завод № 13” зареєстровано, як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в Управлінні Пенсійного фонду України у Фрунзенському районі м. Харкова.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 14 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” № 1058-IV від 09.07.2003 року, Відкрите акціонерне товариство “Харківський цегельний завод № 13” є страхувальником.

Відповідно до п. 2.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України № 8-2 від 30.04.2002 року, одним з основних завдань управління є збирання та акумулювання в районі (місті) внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та інших коштів, призначених для пенсійного забезпечення, ведення їх обліку.

Відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України “Про пенсійне забезпечення”.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом (до набрання чинності Закону України № 1058 діяв Закон України № 400). Згідно з абзацом 4 пункту 1 статті 2 Закону України № 400, для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, за ставкою 100 відсотків від об'єкта оподаткування.

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах встановлено Інструкцією “Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України”, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19 грудня 2003 року, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України №64/8663 від 16 січня 2004 року.

Підпунктом 2.1.1 Інструкції № 21-1 встановлено, що платниками страхових внесків є страхувальники, зокрема, роботодавці - підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування фіксований податок, єдиний податок та фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру; колективні та орендні підприємства, сільськогосподарські кооперативи та фермерські господарства, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок).

Відповідно до абз. 1, 2 п. 6.1 Інструкції № 21-1, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”в розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Відповідно до п. 6.10 Інструкції у разі призначення пенсії на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилаю повідомлення для зазначених підприємств у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства.

Судом встановлено, що працівникам Відкритого акціонерного товариства “Харківський цегельний завод № 13” було призначено пенсію на пільгових умовах на підставі п. п. “б”–“з” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.

У зв’язку з несплатою сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій позивачем були сформовані та направлені до відповідача відповідні розрахунки та повідомлення, які були отримані відповідачем, проте кошти у повному обсязі підприємство не сплатило.

Згідно із розрахунками, які були надіслані відповідачеві, він має заборгованість перед пенсійним фондом у сумі 1871,61 грн.

Враховуючи викладене вище, беручи до уваги той факт, що відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона належними і достатніми доказами повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а відповідач належними доказами не довів факту погашення заборгованості або відсутності обов"язку по сплаті зазначених коштів, суд вбачає достатньо підстав для задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись п. п. “б”–“з” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” № 1788-XII від 05.11.1991 року, ст. ст. 14, 17, 18, 20, 106 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” № 1058-IV від 09.07.2003 року, п. п. 6.1, 6.2, 6.4, 6.8 ст. 6 Інструкції про порядок обчислення i сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 року, ст. ст. 94, 160, 161, п. 4 ч. 2 ст. 162, ст. ст. 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова до Відкритого акціонерного товариства "Харківський цегельний завод № 13" про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Харківський цегельний завод № 13»( місцезнаходження: вул. Єнакіївська,7, м.Харків, 61158) заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у сумі 1871, 61 грн. на користь Управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова. (р/р 256083122088 ХОУ ВАТ "Державний Ощадний банк України", МФО 351823, Код ЄДРПОУ 22645387.

Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч. З , ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні –з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.В. Панченко