Постанова № 54223949, 29.10.2015, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 жовтня 2015 р. Справа № 814/2648/15

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., за участю секретаря судового засідання Кононенка Д.Ф., розглянув адміністративну справу без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу

за позовомОСОБА_1, доУповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ІМЕКСБАНК", треті особиФонд гарантування вкладів фізичних осіб, провизнання протиправною бездіяльність, зобовязання вчинити певні дії,В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до адміністративного суду з позовом про: 1) визнання протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду щодо не включення її до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами ПАТ «Імексбанк»; 2) зобовязати Уповноважену особу Фонду надати до Фонду додаткову інформацію щодо виплати відшкодування за рахунок коштів Фонду.

Свої позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтувала посиланням на ст.26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», яка гарантує кожному вкладнику банку - фізичній особі, відшкодування коштів за його вкладом за рахунок Фонду у сумі, що не перевищує 200000 гривень.

Відповідач позов не визнав, свої заперечення обґрунтував тим, що 23.01.15 ОСОБА_2 були проведені протиправні операції по дробленню свого депозиту та перерахування коштів ОСОБА_3 та ОСОБА_1 по 10000 доларів США кожному. Зазначені перерахування відбулися всупереч постанови НБУ від 15.01.15 «Про віднесення банку до категорії проблемних», всупереч постанови НБУ від 16.09.13 «Про порядок надходження коштів в іноземній валюті на поточні рахунки фізичних осіб в межах України». З цього приводу уповноважена особа Фонду звернулась з заявою до правоохоронних органів. Зазначені обставини, на думку відповідача, дають підстави вважати правочин з перерахування коштів ОСОБА_2 на рахунок ОСОБА_1 нікчемним в силу п.7 ч.3 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Третя особа підтримала заперечення відповідача, також просила в задоволенні позову відмовити.

Представник позивача надав клопотання про розгляд справи за його відсутності, в порядку письмового провадження.

Судом надсилалися повідомлення за місцезнаходженням відповідача, яке зазначено у відомостях про нього в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, але він в судове засідання не зявився, про причини неявки не повідомив.

У разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Дослідив матеріали справи, суд встановив наступне.

23.01.15 ОСОБА_4, дія в інтересах ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1), уклав з ПАТ «Імексбанк» договір банківського рахунку №1970012804, відповідно до якого на імя позивачки було відкрито поточний рахунок в іноземній валюті (арк.спр.68).

23.01.15 ОСОБА_4 здійснив перерахунок зі свого поточного рахунку у ПАТ «Імексбанк» №26205492798002 на рахунок №26201492798028, відкритий ним на користь ОСОБА_1 10000 доларів США (арк.спр.72, 73).

15.01.15 постановою НБУ №16/67 «Про віднесення ПАТ «Імексбанк» до категорії проблемних» ПАТ «Імексбанк» було визнано проблемним строком на 180 днів, та були встановлені певні обмеження щодо його діяльності.

25.01.15 постановою НБУ №50 «Про віднесення ПАТ «Імексбанк» до категорії неплатоспроможних» банк був віднесений до неплатоспроможних.

26.01.15 постановою виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб вирішено розпочати з 27.01.15 процедуру виведення ПАТ «Імексбанк» з ринку та запроваджено в ньому тимчасову адміністрацію.

Станом на 27.01.15 залишок коштів на банківському рахунку №26201492798028 на імя ОСОБА_5 у ПАТ «Імексбанк» склав 10000,00 доларів США, що відповідно до курсу НБУ (1589.9591) дорівнювало 158995,91 гривні (арк.спр.61).

Відповідно до ч.1 ст.26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень.

Разом з тим, відповідно до ч.4 ст.26 Закону (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) Фонд не відшкодовує кошти: 1) передані банку в довірче управління; 2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень; 3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на предявника; 4) розміщені на вклад у банку особою, яка була членом спостережної (наглядової) ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії банку, якщо з дня її звільнення з посади до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, юридичний радник, субєкт оціночної діяльності, якщо ці послуги мали безпосередній вплив на виникнення ознак неплатоспроможності банку і якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 6) розміщені на вклад власником істотної участі банку; 7) розміщені на вклад особою, яка на індивідуальній основі отримує від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або має інші фінансові привілеї від банку; 8) за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобовязання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобовязань; 9) за вкладами у філіях іноземних банків; 10) за вкладами у банківських металах.

Відповідно до ч.5 ст.26 Закону відшкодування коштів за вкладом в іноземній валюті відбувається в національній валюті України після перерахування суми вкладу за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим Національним банком України на день початку процедури виведення Фондом.

Відповідно до рішення №27 від 21.08.12 адміністративної ради Фонду гарантування вкладів фізичних осіб «Про збільшення розміру відшкодування коштів за вкладами» розмір відшкодування коштів за вкладами, включаючи відсотки, за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб встановлено до 200 000 гривень.

Суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача належить задовольнити з наступних підстав.

Стаття 27 Закону зобовязує уповноважену особу Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку сформувати два переліки: 1) вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню; 2) вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до ч.4 ст.26 цього Закону.

У цьому випадку, судом встановлено, що уповноваженою особою Фонду, вкладника ОСОБА_1 не було включено до жодного з цих переліків.

З чого суд робить висновок про протиправну бездіяльність Уповноваженою особи Фонду.

З приводу постанови НБУ від 15.01.15 №16/67 «Про віднесення ПАТ «Імексбанк» до категорії проблемних», яка вводила ряд обмежень щодо діяльності ПАТ «Імексбанк» то необхідно зазначити, що зазначена постанова адресована в першу чергу до керівників банківської установи, а не до його клієнтів. Обмеження, викладені у п.2 зазначеної постанови носять загальний та неконкретний характер, і неможливо встановити, яка сама з цих обмежень може стосуватись відкриттю поточних рахунків та зарахування на них коштів клієнта.

У будь-якому разі, ст.75 Закону України «Про банків і банківську діяльність» жодних цивільно-правових наслідків для правочинів укладених проблемними банками не передбачає. Єдина заборона для проблемних банків, передбачена ст.75 Закону, стосується використання для розрахунків прямих кореспондентських рахунків в національній та іноземній валюті. Обмежень для клієнтів банка у використанні власних рахунків, законодавство не передбачає.

Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачені певні цивільно-правові наслідки лише щодо правочинів, укладених після введення тимчасової адміністрації та початку процедури виведення банку з ринку. В цьому випадку це з 27.01.15.

Жодних обмежень та наслідків для правочинів, укладених банком під час дії постанови НБУ про віднесення його до категорії проблемних, Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не передбачає. Тому, станом на 23.01.15 ніяких перешкод для здійснення банківських переказів не було.

Щодо посилання відповідачів на порушення банком, ОСОБА_4 та позивачкою вимог постанови НБУ №365 від 16.09.13 «Про порядок надходження коштів в іноземній валюті на поточні рахунки фізичних осіб в межах України» (арк.спр.74), яка забороняє здійснювати зарахування в іноземній валюті на поточні рахунки фізичної особи, з рахунків інших фізичних осіб, необхідно зазначити наступне.

Зазначена постанова не може бути перешкодою для отримання позивачкою відшкодування за рахунок Фонду, оскільки у цьому випадку мало місце відкриття банківського рахунку на користь третьої особи, що передбачено ст.636 Цивільного кодексу України та п.6.5 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, яка затверджена постановою НБУ №492 від 12.11.03 (далі - Інструкція).

Відповідно до п.10.7 Інструкції, фізична особа може відкрити вкладний (депозитний) рахунок на користь третьої особи шляхом укладення договору банківського вкладу.

У разі відкриття вкладного (депозитного) рахунку на користь третьої особи ця особа набуває права вкладника з часу пред'явлення нею до банку першої вимоги, що випливає з прав вкладника, або вираження нею іншим способом наміру скористатися такими правами.

До набуття особою, на користь якої відкрито вкладний (депозитний) рахунок, прав вкладника ці права належать особі, яка відкрила вкладний (депозитний) рахунок.

Таким чином, на час здійснення перерахунку коштів 23.01.15 ОСОБА_4 здійснював перерахування з одного власного рахунку на інший власний рахунок. ОСОБА_1 набула прав на ці кошти лише після висунення банку вимог на ці кошти.

У будь-якому випадку, відповідно до п.2 постанови НБУ №365 від 16.09.13, навіть при перерахуванні в іноземній валюті всупереч обмеженням, встановленим п.1 цієї постанови, банк зобовязаний здійснити продаж таких надходжень на міжбанківському валютному ринку України та зарахувати гривневий еквівалент від продажу іноземної валюти на поточний рахунок в національній валюті фізичної особи. Тобто валюта платежу не є підставою для відмови у здійсненні переказу, переказ все одно повинен бути виконаний, але у гривні. Відповідно до ч.5 ст.26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб відшкодування коштів» за вкладом в іноземній валюті відбувається виключено у національній валюті України.

Валюта рахунку, жодним чином не може вплинути на виплату, оскільки Законом передбачено виплату лише у національній валюті України.

Навіть, пославшись на п.7 ч.3 ст.38 Закону України про нікчемність правочинів, відповідачі лише вказали на попередні висновки, ймовірність порушення закону та тимчасове призупинення виплати коштів. Дій, визначених ч.5, ч.6 ст.38 Закону у разі нікчемності правочинів (направлення повідомлення про нікчемність, вжиття заходів щодо повернення майна), відповідачі не вжили, наслідків нікчемності правочинів не застосували, що вказує на те, що повноваження, визначені ч.2 ст.38 Закону, у цьому випадку ними не використані.

Відповідно до п.7 ч.3 ст.38 Закону правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними якщо, банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

Тобто, відповідно до цього пункту можливо казати про нікчемність правочину, якщо умови договору передбачають переваги (пільги), які не передбачені законодавством та документами банку.

Договір банківського рахунку №1970012804 від 23.01.15 не передбачає жодних пільг (переваг) для ОСОБА_1, які б не були передбачені законодавством чи внутрішніми документами банку. Це є цілком стандартний масовий договір банка з клієнтом.

Право на отримання відшкодування за рахунок Фонду гарантування вкладів, передбачене ст.26 Закону для всіх вкладників банків фізичних осіб, а тому неможливо стверджувати, що це є пільгою (перевагою), наданою окремому кредитору.

За таких обставин, суд не вбачає підстав нікчемності правочину з підстав, визначених п.7 ч.3 ст.38 Закону.

Загальних підстав, передбачених Цивільним кодексом України, для визнання правочину, вчиненого 16.01.15 по розміщенню позивачем у кредитній установі банківського вкладу, відповідачі не наводять, а суд не вбачає.

Взагалі, повноваження уповноваженої особи Фонду визначені ст.38 Закону, стосуються лише: 1) збереження активов банку; 2) запобігання втрати майна; 3) збитків банку. Тобто, ці повноваження стосуються лише тих випадків, коли банк відчужує майно, активи, перераховує кошти, бере на себе додаткові зобовязання. Саме на таке вказує як назва статті 38, так і визначені ч.5, 6 подальші дії, щодо таких правочинів: повернення майна, відшкодування вартості отриманого майна, стягнення простроченої заборгованості.

Станом на 16.01.15 жодний пункт ч.3 ст.38 Закону не міг стосуватись договорів щодо розміщення вкладниками коштів у банку.

Стаття 38 була доповнена пунктом 9 Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку» лише 12.08.15, а тому не може бути застосована до цих правовідносин.

Посилання відповідача на звернення до правоохоронних органів та відкриття з цього приводу кримінального провадження за №42015100000000154191 від 10.02.15 не може вважатися належним доказам протиправності дій позивача, оскільки відповідно до ст.214 КПК України це безумовний обовязок правоохоронців. Жодних правових висновків, про наявність складу злочину чи винуватість певних осіб, факт внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та початок розслідування не свідчить.

Відповідно до ч.4 ст.72 КАС України належним способом доказування зазначених обставин може бути лише вирок суду, який набрав законної сили.

Але такого документу відповідачем не надано.

Також не можуть бути прийняті судом посилання відповідача на те, що у цьому випадку мало місце так зване «дроблення депозиту» для штучного збільшення зобовязань Фонду гарантування вкладів на суму більшу ніж 200000 гривень.

Відповідно до ч.2 ст.319 Цивільного кодексу України власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ч.6 ст.319 Цивільного кодексу України держава не втручається у здійснення власником права власності.

Тому, власник коштів на банківському рахунку ПАТ «Імексбанк» мав право обрати у тому числі і такий спосіб захисту свого права власності, оскільки на той час в законодавстві були відсутні будь-які обмеження та заборони щодо таких дій.

Позовні вимоги щодо визнання протиправною бездіяльності Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Імексбанк» щодо не включення ОСОБА_1 до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Імексбанк» за договором банківського рахунку від 23.01.15 №1970012804 за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб задовольнити.

Також, задовольнити позовні вимоги щодо зобовязання Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Імексбанк» надати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію щодо виплати відшкодування у розмірі 158995,91 гривні за рахунок коштів Фонду - ОСОБА_1 за договором банківського рахунку від 23.01.15 №1970012804, укладеним з ПАТ «Імексбанк».

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Імексбанк» щодо не включення ОСОБА_1 (НОМЕР_1) до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Імексбанк» за договором банківського рахунку від 23.01.15 №1970012804 за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

3. Зобовязати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Імексбанк» надати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію щодо виплати відшкодування у розмірі 158995,91 гривні за рахунок коштів Фонду ОСОБА_1 (НОМЕР_1) за договором банківського рахунку від 23.01.15 №1970012804 укладеним з ПАТ «Імексбанк».

4. Апеляційна скарга на цю постанову може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання у повному обсязі.

Суддя В. В. Біоносенко