Постанова № 54223905, 07.12.2015, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/6483/15

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2015 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Стеценко О.О.

за участю секретаря - Вінського О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - Позивач, або ОСОБА_1О.) з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області (далі Відповідач, або ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області) про скасування податкового-повідомлення рішення ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області №25115-17 від 22.06.2015 року, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобовязання за платежем транспортний податок з фізичних осіб в розмірі 25000,00 грн.

Свої вимоги Позивач обґрунтував наступними доводами.

Так, Позивач зазначив, він є власником автомобіля BMW 550і, державний номер НОМЕР_1. 29.07.2015 року Позивач отримав податкове-повідомлення рішення ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області №25115-17 від 22.06.2015 року, відповідно до якого Позивачу визначено суму податкового зобовязання за платежем транспортний податок з фізичних осіб в розмірі 25000,00 грн. Не погодившись з вказаним рішенням, 07.08.2015 року Позивач звернувся до ОСОБА_2 управління ДФС в Одеській області із скаргою. За результатом розгляду поданої скарги, 15.10.2015 року Позивач отримав відповідь ОСОБА_2 управління ДФС в Одеській області, відповідно до якої податкове повідомлення-рішення було залишено без змін. В обґрунтування протиправності прийнятого Відповідачем рішення, Позивачем зазначено, що автомобіль BMW 550і, державний номер НОМЕР_1, не може бути об'єктом оподаткування у зв'язку з тим, що станом на 01.01.2015 року строк його використання становив більше 5 років. Крім того, Відповідачем при прийнятті рішення було порушено приписи ст. 267 ПК України, а саме: щодо порядку прийняття такого рішення ( не за місцем реєстрації платника податків) та строків (до 01 липня відповідного звітного періоду) направлення податкового повідомлення-рішення, у звязку чим прийняте податкове повідомлення-рішення підлягає визнанню протиправним та скасуванню. Крім того, Позивач також зазначив, що рішенням Одеської міської ради №6257-VI від 21.01.2015 року було встановлено транспортний податок у м.Одесі. Враховуючи, що транспортний податок, як елемент податку на майно, належить до місцевих податків, то бюджетний період, в якому починає застосовуватися транспортний податок у м. Одеса є 2016 рік, а відтак надсилання Відповідачем спірного повідомлення-рішення у 2015 році є передчасним та таким, що порушує права Позивача.

В судовому засіданні Позивач та його представник заявлені позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили суд задовольнити адміністративний позов з аналогічних підстав, викладених в позовній заяві (а.с.4-8).

В судове засідання, призначене на 30.11.2015 року, Позивач не зявився, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі (а.с.54).

В судовому засіданні представник Відповідача заперечував проти задоволення позову в повному обсязі з підстав, вказаних у письмових запереченнях на адміністративний позов (а.с.45-45). В судовому засіданні, представник Відповідача, не заперечуючи факту порушення строків надсилання (вручення) оскаржуваного податкового-повідомлення рішення, додатково зазначив, що порушення Відповідачем строку надсилання (вручення) оскаржуваного податкового-повідомлення рішення не позбавляє Позивача обов'язку сплачувати транспортний податок, а відтак не може слугувати підставою для скасування податкового-повідомлення рішення. Крім того, представник Відповідача зазначив, що оскаржуване рішення прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України, є правомірним та обґрунтованим.

В судове засідання, призначене на 30.11.2015 року, повноважний представник Відповідача не зявився, про день, час та місце слухання справи був повідомлений належним чином та своєчасно, заяв про відкладення розгляду справи не надав. Судом визнано неявку представника Відповідача неповажною, та на підставі ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) ухвалено рішення про розгляд справи за відсутності представника Відповідача.

У звязку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, згідно приписів ч.1 ст.41 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), не здійснювалося.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши та проаналізувавши надані сторонами докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Позивач, ОСОБА_1, зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.11) .

Відповідно до даних свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу РЕВ-1 при УДАІ ГУМВС України в Одеській області СА0591961, Позивач є власником автотранспортного засобу, а саме: легковий автомобіль - BMW, модель 550і, 2010 року випуску, номер двигуна - НОМЕР_2, номер кузова - WB209004, VIN-WB209004, об'єм двигуна - 4395 куб. см, колір - чорний, номерний знак - ВН9000АС, дата реєстрації в Україні - 14.02.2013 року (а.с.12-13).

Судом також встановлено, що дата виготовлення (виробництва) вказаного автотранспортного засобу є 16.11.2009 року, а датою початку експлуатації є 22.12.2009 року (а.с.39-44).

З 01.01.2015 року набрав чинності Закон України №71-VIII від 28.12.2014 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», яким введено новий податок з громадян України транспортний податок.

Рішенням Одеської міської ради №6257-VI від 21.01.2015 «Про встановлення податку на майно в частині транспортного податку» встановлено з 01.01.2015 року на території міста ОСОБА_2 податок на майно в частині транспортного податку.

22.06.2015 року, на виконання приписів ст. 267 Податкового кодексу України, ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області винесено податкове повідомлення-рішення №25115-17, яким Позивачу визначено суму податкового зобовязання за платежем: транспортний податок з фізичних осіб в розмірі 25000 грн., встановлено граничний строк сплати 60 днів з дня отримання (а.с.15).

24.07.2015 року вказане податкове повідомлення-рішення направлено на адресу Позивача та 27.07.2015 року отримано Позивачем (а.с.38).

Не погодившись з отриманим рішенням, Позивач звернувся до ОСОБА_2 управління ДФС в Одеській області із скаргою, за результатом розгляду якої, скаргу Позивача залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області №25115-17 від 22.06.2015 року без змін (а.с. 16-18).

Не погодившись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, Позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Проаналізувавши матеріали справи, доводи викладені в позовній заяві та запереченнях проти позову, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Спірні правовідносини виникли між сторонами з приводу неправомірного, на думку Позивача, визначення Відповідачем обєкту оподаткування автотранспортного засобу, що належить Позивачу та, як наслідок, винесення протиправного податкового повідомлення-рішення, відповідно до якого Позивачу визначено суму податкового зобовязання за платежем транспортний податок з фізичних осіб в розмірі 25000,00 грн.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначають вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі ПК України).

З 01.01.2015 року набрав чинності Закон України №71-VIII від 28.12.2014 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», яким введено новий податок з громадян України транспортний податок.

Так, відповідно до ст.267 ПК України платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування (п.267.1.1). Об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см. (п.267.2.1). Базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті (п.267.3.1). Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті (п.267.4). Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року (п.267.5.1). Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку (п.267.6.1).

Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року). Органи внутрішніх справ зобов'язані до 1 квітня 2015 року подати контролюючим органам за місцем реєстрації об'єкта оподаткування відомості, необхідні для розрахунку податку. З 1 квітня 2015 року органи внутрішніх справ зобов'язані щомісячно, у 10-денний строк після закінчення календарного місяця подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку податку, за місцем реєстрації об'єкта оподаткування станом на перше число відповідного місяця. Форма подачі інформації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної податкової політики (п.267.6.3). Податок сплачується за місцем реєстрації об'єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України (п.267.7.1). Транспортний податок сплачується фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (п.267.8.1).

Відповідно до п.п. 14.1.163 п. 14.1 ст. 14 ПК України перша реєстрація транспортного засобу реєстрація транспортного засобу, яка здійснюється уповноваженими державними органами України щодо цього транспортного засобу в Україні вперше.

Новий транспортний засіб транспортний засіб, що не має актів державної реєстрації уповноважених органів, у тому числі іноземних, які дають право на його експлуатацію (п.п. 14.1.124 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Транспортні засоби, що використовувалися, - транспортні засоби, на які уповноваженими державними органами, в тому числі іноземними, видані реєстраційні документи, що дають право експлуатувати такі транспортні засоби (п.п.14.1.251 п.14.1 ст.14 ПК України).

Порядок державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів встановлено Постановою Кабінету Міністрів України № 1388 від 7 вересня 1998 року.

Відповідно до вказаного порядку: якщо на транспортні засоби уповноваженими державними органами, в тому числі іноземними, видані реєстраційні документи, що дають право їх експлуатувати, вони вважаються використовуваними. Датою початку користування (вводу в експлуатацію) транспортних засобів, що були в користуванні та ввозяться на митну територію України, вважається дата їх першої реєстрації, визначена в реєстраційних документах, які видано уповноваженими державними органами та дають право експлуатувати ці транспортні засоби на постійній основі.

У разі відсутності реєстраційних документів першої реєстрації транспортних засобів датою початку використання транспортного засобу вважається календарна дата його виготовлення (день, місяць, рік).

У разі якщо календарну дату визначити неможливо, то такою датою слід вважати 1 січня року виготовлення, зазначеного в реєстраційних документах.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Відповідачем під час винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення не прийнято до уваги вищевказані норми ПК України.

Судом встановлено, що визначений у спірному податковому повідомленні-рішенні обєкт оподаткування: автомобіль BMW 550і, державний номер НОМЕР_3 вироблено 16.11.2009 року, перший допуск до експлуатації відбувся 22.12.2009 року (а.с.39-43).

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що п'ятирічний термін використання даного автомобіля станом на 01.01.2015 року сплинув, а відтак, автомобіль Позивача не є об'єктом оподаткування за транспортним податком відповідно до приписів ПК України.

При цьому суд зазначає, що та обставина, що за Позивачем вказаний автомобіль був вперше зареєстрований в Україні в 2013 році, не є безумовною підставою вважати вказану дату датою початку експлуатації вказаного автомобіля.

Судом також встановлено, що Позивач, ОСОБА_1, зареєстрований та проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.11).

З наявної інформації щодо переліку всіх вулиць, провулків, проспектів, бульварів Приморського району м. Одеси, розміщеної на офіційному сайті міста ОСОБА_2 OMR.GOV.UA, провулок Полуничний за адміністративно-територіальним поділом м. Одеси розташований та входить до складу Приморського району м. Одеси (а.с. 54-58).

Як було зазначено судом, відповідно до п.267.6.1 ПК України, обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.

Суд зазначає про помилковість тверджень представника Відповідача в частині можливості нарахування та надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення контролюючим органом за місцем реєстрації обєкту оподаткування (транспортного засобу). Так, відповідно до приписів п.267.6.2 ПК України нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам за місцем реєстрації обєктів оподаткування здійснюється контролюючими органами лише в разі, якщо така фізична особа є нерезидентом.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що у ДПІ у Київському районі м.Одеси ГУ ДФС в Одеській області були відсутні повноваження щодо прийняття та надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення із визначенням суми податкового зобовязання за платежем транспортний податок платнику податків, що зареєстрований у ІНФОРМАЦІЯ_2.

А відтак, судом встановлено, що оскаржуване податкове-повідомлення рішення, в порушення приписів п.267.6.1 ПК України, прийнято державною податковою інспекцією не за місцем реєстрація платника податків, ОСОБА_1

Щодо встановленого під час розгляду адміністративної справи порушення Відповідачем строку надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення, суд зазначає, що порушення платника податків сплачувати транспортний податок. При цьому, суд зазначає, що строк направлення платнику податків податковим органом податкового повідомлення-рішення не змінює обсягу законних прав та обов'язків такого платника податків, адже перебіг строку як для сплати податку, так і для оскарження такого рішення, починається з дня, наступного за днем отримання податкового повідомлення-рішення. А відтак суд приходить до висновку, що порушення Відповідачем строку направлення податкового повідомлення-рішення, не може слугувати підставою для його скасування.

Усі інші доводи Позивача та його представника суд вважає безпідставними та необґрунтованими. При цьому, слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України2 від 10.02.2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Сукупність встановлених під час розгляду справи порушень, допущених Відповідачем під час прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, свідчить про його протиправність, а відтак суд приходить до висновку про наявність підстав для його скасування.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо.

Згідно з ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Відповідно до ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Згідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України встановлено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, з урахуванням встановлених в судовому засіданні фактів, суд приходить до висновку, що Відповідачем під час розгляду справи не було доведено правомірності прийнятого ним оскаржуваного рішення, тому суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне розподілити судові витрати між Позивачем та Відповідачем відповідно до приписів ч. 1 ст. 94 КАС України із зазначенням суми, що підлягає поверненню з бюджету на користь Позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159-163 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Київському районі мста ОСОБА_2 управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Київському районі мста ОСОБА_2 управління ДФС в Одеській області № 25115-17 від 22.06.2015 року, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобовязання з транспортного податку з фізичних осіб в розмірі 25000,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (код НОМЕР_4) судовий збір в розмірі 487,20 грн.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання в десятиденний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо субєкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Стеценко О.О.

.