Постанова № 54223694, 08.12.2015, Луганський окружний адміністративний суд

8.2.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 грудня 2015 рокуСєвєродонецькСправа № 812/1256/15

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шембелян В.С.,

при секретарі судового засідання - Олійник О.А.,

за участі представника відповідача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Первомайської обєднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Луганській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу у розмірі 232 986,055 грн,-

ВСТАНОВИВ:

28 серпня 2015 року позивач звернувся з позовом до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 в якому просив стягнути податковий борг у розмірі 232986,05грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що фізична особа-підприємець ОСОБА_2 перебуває на податковому обліку в Первомайській ОДПІ Головного управління ДФС у Луганській області. У зв'язку з несвоєчасною сплатою податкових зобов'язань за відповідачем виник податковий борг в розмірі 232986,05грн., який виник у звязку з несплатою донарахованих за результатами контрольно-перевірочної роботи сум грошових зобовязань та самостійно задекларованих сум податкових зобовязань, в тому числі: по податку на додану вартість 230595,93 грн; по пдатку на доходи фізичних осіб 2390,12 грн. У зв'язку з несплатою у встановлені строки податкових зобов'язань ФОП ОСОБА_2 направлено податкову вимогу від 15.04.2015 № 185-25. Однак, податковий борг не сплачено. На підставі викладеного позивач просив стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 суму податкової заборгованості у розмірі 232986,05.

Представник позивача в судове засідання не прибув, просив розглянути справу без його участі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на необгрунтовані доводи позивача.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд приходить до такого.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що відповідач - фізична особа-підприємець ОСОБА_2 перебуває на податковому обліку в Первомайській ОДПІ Головного управління ДФС у Луганській області з 22.05.2008 за № 5912 (а.с. 5).

Згідно із статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

У відповідності зі ст. 14 Податкового кодексу України:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (п.п. 14.1.39 п. 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (п.п. 14.1.156 п. 14.1);

- штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (п.п. 14.1.265 п. 14.1);

- пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (п.п. 14.1.162 п. 14.1);

- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (п.п. 14.1.175 п. 14.1).

Підпунктом 20.1.28 п. 20.1 ст.20 Податкового кодексу України визначено право керівника державної податкової служби застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до п. 20.1.18 ст. 20 Податкового кодексу України державна податкова інспекція має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктом 16.1.4 ст. 16 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

У відповідності із п. 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексунезалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Пунктом 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт 49.18.1);

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (підпункт 49.18.2);

- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.3);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним (підпункт 49.18.4);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.5).

Згідно пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно із пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 58.1. статті 58 Податкового кодексу України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян).

Пунктом 59.1. ст. 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.4. ст. 59 Податкового кодексу України встановлено, що податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення - рішення.

Станом на 26.08.2015, враховуючи пеню у розмірі 32393,15 грн (а.с.7), за відповідачем рахується податковий борг у сумі 232986,05 грн, який виник у звязку з несплатою донарахованих за результатами контрольно-перевірочної роботи сум грошових зобовязань та самостійно задекларованих сум податкових зобовязань, в тому числі:

-по податку на додану вартість у розмірі 230595,93 грн, згідно з податковим повідомленням-рішенням від 25.06.2014 № НОМЕР_1 (а.с.6);

-по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 2390,12 грн, згідно з податковою декларацією № 909089785320 від 06.02.2014 та № НОМЕР_2 від 09.02.2015.

З метою стягнення податкового боргу Первомайською ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області було направлено відповідачу податкову вимогу форми «Ф» № 185-25 від 15.04.2015 (а.с. 15). Податкова вимога отримана відповідачем 23.04.2015 (а.с. 15), у судовому порядку не оскаржена, податковим органом не відкликалася та не скасовувалась.

Відповідно до ч.1 ст.102 ПК України, яка діяла на момент прийняття податковим органом податкових повідомлень-рішень, за якими пред'явлено позов про стягнення податкового боргу, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

З матеріалів справи, а саме з розрахунку пені, обчисленої на виявлені органом ДПС сум занижень податкових зобов'язань (а.с.7-8), вбачається, що було виявлено заниження податкового зобов'язання з ПДВ за період з травня 2011 року по липень 2013 року, при цьому акт №273/12-10-17/НОМЕР_3 складено 06.06.2014. При цьому зазначений акт перевірки податковий орган не надано до адміністративного позову та під час судового розгляду справи посилаючись на втрату номенклатурних та архівних справ, про що складено відповідний акт (а.с.33-34).

Відповідно до п.86.1 ст.81 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. Таким чином, акт є доказовою базою порушення платником податків норм податкового законодавства.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що для з'ясування дотримання позивачем вимог ст.102 ПК України в частині дотримання строків визначення сум грошових зобов'язань з ПДВ, зазначених у податковому повідомленні-рішенні від 25.06.2014 №0001651701, щодо яких пред'явлено позов про примусове стягнення, необхідне дослідження відповідних доказів, на підставі яких прийняте зазначене податкове повідомлення-рішення, а саме акт перевірки від 06.06.2014 №273/12-10-17/НОМЕР_3, оригінал якого позивач не може надати.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно з ч.4 ст.71 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Таким чином, обставини щодо виникнення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 161701,12 грн. та підстав нарахування штрафних санкцій у розмірі 36497,11 грн., які зазначені у податковому повідомленні-рішенні від 25.06.2014 №0001651701, не підтверджені належними доказами, а саме актом перевірки від 06.06.2014 №273/12-10-17/НОМЕР_3.

За таких обставин, у судовому засіданні не можливо підтвердити правомірність донарахування податкового зобов'язання з ПДВ та штрафних санкцій, зазначених у податковому повідомленні-рішенні від 25.06.2014 №0001651701, та як наслідок підстав для стягнення податкового боргу за даним податковим повідомленням-рішенням, а тому в цій частині позов не підлягає задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а статтею 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись статтями 2, 6, 7, 17, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Первомайської обєднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Луганській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу у розмірі 232 986,055 грн - задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи ОСОБА_2 ( рнокпп НОМЕР_3) податковий борг по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 2390,12 грн ( дві тисячі триста девяносто гривень 12 коп.) до місцевого бюджету на р/р № 33116341700415, отримувач УК у Попаснянському районі, ОКПО 37928777, МФО 804013 ГУДКСУ у Луганській області.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанова складена у повному обсязі 10 грудня 2015 року.

Суддя ОСОБА_3