Постанова № 54223684, 07.12.2015, Луганський окружний адміністративний суд

8.3.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 грудня 2015 рокуСєвєродонецькСправа № 812/1529/15

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Шембелян В.С.,

за участі секретаря Олійник О.А.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши в відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства Луганськтепловоз до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07.04.2014 № 00000124710,-

ВСТАНОВИВ:

15.10.2015 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом до податкового органу, посилаючись на ті обставини, що законність формування позивачем податкового кредиту за листопад, грудень 2013 за господарськими операціями на суму 863 456,00 грн. знайшла своє підтвердження в рішеннях суду, а саме: Луганського окружного адміністративного суду №812/2085/14 від 28.05.2014, Донецького апеляційного адміністративного суду №812/2085/14 від 25.03.2015, Вищого адміністративного суду від 06.10.2015 №К/800/19378/15.

Тому, оскаржене податкове повідомлення-рішення щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2014 року на суму 863 456,00 грн. та нарахування штрафних фінансових санкцій в сумі 431 728,00 грн. просить визнати протиправним та скасувати.

Позивач раніше звертався до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом від 17.04.2014 року щодо оскарження вказаного повідомлення-рішення від 07.04.2014 форми «В1» №0000124710, однак, провадження в цій справі № 812/2723/14 було зупинене до набрання законної сили рішенням суду у справі № 812/2085/14, а потім втрачене до постановлення рішення у справі.

В судовому засіданні представник позивача підтримала заявлені вимоги, просила суд їх задовільнити в повному обсязі.

Представник відповідача надала письмові заперечення, в яких посилається на порушення позивачем вимог підпункту 4.6.7 пункту 4.6 розділу ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, що затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 №1490/20228, під час заповнення декларації за січень 2014, оскільки в ній не відображено результати перевірки позивача на підставі акту №16/28-05-47/05763797 від 18.02.2014 року, за результатами якої зменшено залишок від'ємного значення за господарськими операціями за грудень 2013 року, що включається до складу податкового кредиту в січні 2014. Просила відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

На підставі наданих сторонами доказів суд встановив такі обставини справи.

Відповідно до рішення Луганського окружного адміністративного суду №812/2085/14 від 28.05.2014 судом встановлено, що ПАТ Луганськтепловоз зареєстровано як юридична особа виконавчим комітетом Луганської міської ради 18 червня 2003 року, перебуває на обліку в спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Луганську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів та є платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва від 08 червня 1997 року № 100337613.

Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників податків у м. Луганську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів проведено документальну позапланову виїзну перевірку достовірності та законності нарахування ПАТ Луганськтепловоз заявленого бюджетного відшкодування в податкових деклараціях з податку на додану вартість за листопад, грудень 2013 року, результати якої оформлені актом перевірки від 18.02.2014 року № 16/28-05-47/05763797.

Відповідно до висновків акту перевірки від 18.02.2014 року № 16/28-05-47/05763797 підприємством допущено порушення п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.3, абз. а) п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення розміру відємного значення між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту всього на 2 471 978,00 грн., в т. ч. по періодах:

- за листопад 2013 року на 1 025 382,00 грн.,

- за грудень 2013 року на 1 446 596,00 грн., по взаємовідносинах з ТОВ ЛЕО, ТОВ Луганськвода, НАК Нафтогаз України.

Та завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на загальну суму 101 457 583,00 грн., у т.ч. по періодах:

- за листопад 2013 р. на 47 514 546,00 грн.;

- за грудень 2013 р. на 53 943 037,00 грн.

Підприємством ПАТ „Луганськтепловоз, з причини незгоди з висновками акту, були подані заперечення від 27.02.2014 № 866-126 на акт від 18.02.2014 р. № 16/28-05-47/05763797.

Згідно до штампу вхідної кореспонденції, 17 березня 2014 року від СДПІ позивачем отримано відповідь на заперечення, відповідно до висновків якої заперечення ПАТ Луганськтепловоз задоволено в частині:

- підтвердження суми відємного значення між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту всього на 1 608 522,00 грн., в т.ч. за листопад 2013 року на 1 025 382,00 грн., за грудень 2013 року на 583 140,00 грн.,

- підтвердження бюджетного відшкодування всього у сумі 100 728 170,00 грн., в т. ч. за листопад 2013 року у сумі 46 785 133,00 грн., за грудень 2013 року у сумі 53 943 037,00 грн.

В іншій частині в задоволенні заперечень ПАТ Луганськтепловоз відмовлено та відповідно прийняте податкове повідомлення-рішення від 14.03.2014 № НОМЕР_1 форми „В4 про порушення п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.3 ст. 200 ПКУ та зменшення розміру відємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 863 456,00 грн. та податкове повідомлення-рішення від 14.03.2014 № НОМЕР_2 форми „В1 про встановлене порушення п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, абз. а). п. 200.4 ст. 200 ПКУ та зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 729 413,00 грн. (а.с.27-28)

Постановою Луганського окружного адміністративного суду №812/2085/14 від 28.05.2014 в цій справі, що набрала законної сили 25.03.2015 після її залишення в ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду №812/2085/14 від 25.03.2015, визнано протиправними та скасовані вказані податкові повідомлення-рішення від 14.03.2014:

- № НОМЕР_1 форми „В4 щодо зменшення розміру відємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 863 456,00 грн.;

-№ НОМЕР_2 форми „В1 щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 729 413,00 грн. (а.с.32, 39).

Позивач до податкового органу подав декларацію з податку на додану вартість за січень 2014 року № 16/28-05-47/05763797 від 18.02.2014, яка зареєстрована податковим органом за вхідним номером 20.02.2014, що відображено в акті про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість №12.03.2014 року №26/28-05-47/05763797 (а.с.17).

Згідно з вказаним актом камеральної перевірки від 12.03.2014 року №26/28-05-47/05763797 позивачем у податковій звітності декларації з податку на додану вартість за січень 2014 року порушено вимоги абзацу а) п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, оскільки в ній не відображено в рядку 21.3 декларації результати акту виїзної позапланової перевірки від 18.02.2014 року № 16/28-05-47/05763797, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2014 року на суму 863 456,00 грн. (а.с.18-19).

Підприємством ПАТ «Луганськтепловоз» з причин незгоди з висновками акту були подані заперечення від 26.03.2014 №866-197 на акт від 12.03.2014 №26/28-05-47/05763797 (а.с.20).

Позивач вказує, що 04.04.2014 від СДПІ позивачем була отримана відповідь від 02.04.2014 №3932/10/28-05-47/103 на заперечення до акту.

07.04.2014 відповідачем прийняте оскаржене повідомлення-рішення форми «В1» №0000124710, яким на підставі акту камеральної перевірки від 12.03.2014 року №26/28-05-47/05763797 встановлено порушення абзацу а) п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, яким зменшено суму бюджетного відшкодування (в тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобовязань наступних періодів) з податку на додану вартість за січень 2014 на суму 863 456,00 грн. та нараховано штрафні фінансові санкції в сумі 431 728 грн. (а.с.16).

Згідно з вимогами абзацу а) п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України.

Відповідно до вимог підпункту 4.6.7 пункту 4.6 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, що затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 №1490/20228, рядок 21.3 передбачений для відображення збільшення або зменшення залишку від'ємного значення, який (для декларації 0110 - після бюджетного відшкодування) включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) за результатами камеральної чи документальної перевірки, проведеної органом державної податкової служби. Відповідно до пп. 4.6.8 п. 4.6 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду вказується в рядку 25 декларації.

Разом з тим, вказане має відбуватися за наявності факту існування податкового зобов'язання, узгодженого в установленому Податковим кодексом України порядком.

Відповідно до статті 56 Податкового Кодексу України п.56.1. рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Також згідно п. 56.4. під час процедури адміністративного оскарження обов'язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених цим Кодексом, або будь-яке інше рішення контролюючого органу є правомірним, покладається на контролюючий орган. Обов'язок доведення правомірності нарахування або прийняття будь-якого іншого рішення контролюючим органом у судовому оскарженні встановлюється процесуальним законом.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом встановлено, що на час реєстрації податковим органом декларації позивача за січень 20.02.2014 на підставі перевірки звітності за попередні періоди відповідачем лише було оформлено акт позапланової виїзної перевірки позивача за листопад-грудень 2013 року від 18.02.2014 року № 16/28-05-47/05763797, висновки якого не мають юридичного характеру, оскільки не містять обов'язкового для платника податків припису.

Крім того, як встановлено судом, платник не погодився з висновками вказаного акту, у звязку з чим ним були внесені заперечення від 27.02.2014 № 866-126, з якими податковий орган частково погодився. В іншій же частині справедливість заперечень платника була доведена в судовому порядку.

Таким чином, суд приходить до висновку про безпідставність висновків податкового органу про обовязок позивача відображення в податковій звітності за січень висновків акту перевірки від 18.02.2014 року № 16/28-05-47/05763797, оскільки зобовязання за результатами вказаної перевірки не були узгодженими на час подання звітності за січень.

Отже, з урахуванням наведеного висновки відповідача про завищення суми бюджетного відшкодування на загальну суму 863 456,00 грн. в податковій звітності за січень, що зроблені в акті камеральної перевірки12.03.2014 року №26/28-05-47/05763797, є необґрунтованими, а прийняте на їх підставі податкове повідомлення-рішення №0000124710 від 07.04.2014 року є протиправними та підлягає скасуванню.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч. 1 ст. 86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч. 2 ст. 86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Тому, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду з адміністративним позовом позивачем сплачено судовий збір за вимогами майнового характеру в сумі 12951,84 грн. Зважаючи, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, судові витрати підлягають відшкодуванню на користь позивача в сумі 12951,84 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 11, 71, 94, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства Луганськтепловоз до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07.04.2014 № 00000124710 задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів від 07.04.2014 № 00000124710 яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 863456,00 грн. та визначено штрафні (фінансові) санкції у розмірі 431728,00 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів на користь Публічного акціонерного товариства «Луганськтепловоз» (код ЄДРПОУ 05763797) судові витрати в сумі 12951,84 грн. (дванадцять тисяч девятсот пятдесят одну гривню 84 коп.).

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова складена у повному обсязі 10 грудня 2015 року.

Суддя ОСОБА_3